Рішення

від 26.02.2021 по справі 910/14802/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.02.2021Справа № 910/14802/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Запорізького обласного центру з гідрометеорології (69095, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд. 105; ідентифікаційний код 20508083)

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (01030, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 4; ідентифікаційний код 14348681)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (08300, Київська обл., м. Бориспіль, аеропорт; ідентифікаційний код 19477064)

про стягнення 25 169, 68 грн та укладання договору

Представники сторін:

від позивача: Кошман О.П.

від відповідача: Юзюбенко С.М.

третя особа: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся Запорізький обласний центр з гідрометереології з позовом до Приватного акціонерного товариства "Міжнародні авіалінії України", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, в якому позивач просить суд:

- стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на користь Запорізького обласного центру з гідрометеорології суму заборгованості в загальному розмірі 24 694, 23 грн., в тому числі: за невиконані зобов`язання за Договором про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на аеродромі Запоріжжя № 012/19 від 29.12.2018р., яка станом на 15.06.2020р. склала 11 552,28 грн., з яких: 10 850,78 грн. проіндексована сума заборгованості за основним зобов`язанням; 583,00 грн. - пеня; 118,50 грн. - нараховані 3 % річних; за фактично спожиті послуги з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден Відповідача, здійснених в січні 2020 року на аеродромі Запоріжжя, заборгованість по оплаті яких станом на 15 червня 2020 року складає 13 141, 95грн.;

- вважати укладеним, з дня набрання законної сили рішення по даній справі, Договір про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на аеродромі Запоріжжя № 012/20 від 27 грудня 2020 року між Запорізьким обласним центром з гідрометеорології та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" в редакції, яка надсилалась на адресу останнього Позивачем з супровідним від 03.02.2020р. вих. № 10-12/405 та відповідає вимогам Закону України "Про гідрометеорологічну діяльність" від 18 лютого 1999 року № 443-XIV, постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій" від 26 жовтня 2011 р. N 1102, Авіаційним правилам України "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації", затвердженими наказом Державіаслужби України № 166 від 09.03.2017 р., які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2017 р. за № 1092/30960.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 11.11.2020.

19.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення від третьої особи.

30.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

06.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, яка відповідає вимогам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, а відтак приймається судом до розгляду, подальший розгляд справи здійснюватиметься з її урахуванням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 підготовче засідання відкладено на 09.12.2020.

13.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

25.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

09.12.2020 та 11.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення позивача на заперечення відповідача, додаткові пояснення та клопотання про приєднання доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 20.01.2021.

13.01.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення відповідача.

20.01.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.02.2021.

27.01.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення позивача у справі.

01.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 19.02.2021.

15.02.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача електронною поштою надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду.

15.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення третьої особи.

16.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду.

Судове засідання 19.02.2021 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 справу призначено до розгляду на 26.02.2021.

У судовому засіданні 26.02.2021, яке проводилося в режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеозв`язку Easycon представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.

Представник відповідача заперечив щодо заявлених позовних вимог, просив суд відмовити в задоволення позову.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 26.02.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.12.2018 між Запорізьким обласним центром з гідрометеорології (далі - виконавець) та ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" був укладений договір про надання послуг № 012/19 за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язки здійснювати метеорологічне обслуговування польотів повітряних суден (далі ПС) на аеродромі Запоріжжя на плату.

Замовник приймає послуги з метеорологічного обслуговування польотів ПС та своєчасно оплачує їх у відповідності з діючим законодавством та договором (п. 1.2. договору).

Пунктом 7.1. передбачено, що договір вступає в силу з 01.01.2019 діє по 31.12.2019.

Як про це відзначає позивач, в період з 01.12.2019 по 31.12.2019 виконавцем були надані замовнику послуги з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден відповідача на аеродромі Запоріжжя на загальну суму 10 679, 33 грн, доказом чого є інформація про виконані рейси ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" через ДП "Міжнародний аеропорт" та акти наданих послуг.

Крім того, позивач зазначає, що в січні 2020 відповідач під час здійснення рейсів повітряними суднами через аеродром Запоріжжя також користувався метеорологічними послугами, що підтверджується актом-переліком виконання метеорологічного обслуговування польотів ПС ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на аеродромі Запоріжжя. Загальна сума вартості метеорологічних послуг наданих позивачем відповідачу у січні 2020 складає 13 141, 95 грн.

Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду з даним позовом позивач посилається на невиконання ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" належним чином зобов`язань в строки та в розмірі обумовлених договором, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість на надані послуги з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден за грудень 2019 - січень 2020 в розмірі 23 821, 28 грн. Також позивачем на суму основного боргу за надані послуги в грудні 2019 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) було здійснено нарахування інфляційних втрат в розмірі 160, 24 грн, пені в розмірі 948, 31 грн та 3% річних в розмірі 239, 85 грн.

Крім того, позивач вказує, що оскільки експлуатанти, повітряні судна яких здійснюють польоти на аеродромі Запоріжжя, зобов`язані укладати договори на метеорологічне обслуговування та сплачувати вартість метеорологічного обслуговування Запорізькому ЦГМ, то за таких обставин позивач просить вважати укладеним, з дня набрання законної сили рішенням по даній справі, договір про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на аеродромі Запоріжжя № 012/20 від 27.12.2020, в редакції, яка надсилалась на адресу ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" з супровідним від 03.02.2020 вих. № 10-12/405.

Із поданого відповідачем відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог виходячи з наступного:

- метеорологічне обслуговування є елементом (напрямком) аеронавігаційного обслуговування, плата за нього є державною регульованою ціною, яка встановлюється державним органом та не може встановлюватись самостійно суб`єктом господарювання. Нарахування плати за метеорологічні послуги з обслуговування зльотів та посадок повітряних суден за цінами встановленими позивачем, а не уповноваженим державним органом, є порушенням приписів ст. 11 Закону України "Про ціни та ціноутворення". Ціни на послуги з метеорологічного обслуговування зльотів та посадок повітряних суден на підставі яких позивачем розраховано вартість послуг, не можуть застосовуватись для нарахування плати за такі послуги, а отже, й для розрахунку заборгованості, навіть у випадку, якщо б такі послуги позивач надавав ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України";

- докази, надані позивач разом із позовною заявою, не підтверджують обставини відносно того, що Запорізький обласний центр з гідрометеорології надав ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" метеорологічну інформацію, необхідну для зльоту та посадки повітряних суден, як і не підтверджують наявності (існування) такої метеорологічної інформації та способу її передачі відповідачу у спірний період;

- позивачем не підтверджено, що вартість метеорологічного обслуговування зльоту-посадки літаків відповідає витратам на їх безпосереднє надання;

- судовим рішенням, яке набрало законної сили у справі № 910/1777/20 при вирішенні спору за участю Украероруху та МАУ щодо укладення договору про надання послуг з аеронавігаційного обслуговування на 2019 рік, встановлено входження до бази витрат, на основі якої розраховуються ставки плати за аеронавігаційне обслуговування, у тому числі на підході та в районі аеродрому, витрат провайдерів метеорологічної інформації;

- у позовній заяві позивачем не наведено обставин, визначених ч. 2 ст. 649 ЦК України та ст. 187 ГК України, саме, відповідного державного замовлення, прямої вказівки Закону України, яка б встановлювала обов`язковість укладення спірного договору. До матеріалів справи не надано доказів наявності укладеної сторонами угоди або попереднього договору, які б передбачали можливість укладення спірного договору за рішенням суду;

- проект договору про надання послуг метеорологічного обслуговування на аеродромі "Запоріжжя" навіть не передбачає, яку метеорологічну інформацію має надавати позивач, її обсяг та спосіб передачі, розрахунок вартості послуг, виходячи із витрат безпосередньо пов`язаних із наданням таких послуг тощо, що є додатковим підтвердженням того, що договір не може бути укладено за рішенням суду через відсутність в ньому істотних умов.

Так, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 012/19 від 29.12.2018, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

В пп. 2.2.1. п. 2.2. договору сторонами визначено, що замовник зобов`язується сплачувати виконавцю рахунки за метеорологічне обслуговування польотів за цінами виконавця:

- вартість метеорологічного обслуговування зльоту та посадки одного рейсу (міжнародного) - 303, 39 грн;

- вартість метеорологічного обслуговування зльоту та посадки одного рейсу (внутрішнього) - 303, 39 грн, крім того ПДВ 20%,

відповідно до протоколу узгодження ціни (додаток 2) на умовах даного договору.

Згідно приписів ст. 17 Закону України "Про гідрометеорологічну діяльність" гідрометеорологічне обслуговування та надання інших послуг у сфері гідрометеорологічної діяльності здійснюється підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності, за плату в обсягах і формах, що визначається на договірних засадах.

Перелік гідрометеорологічної інформації та інших послуг, що надаються за плату, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до абз. 1 п. 1 ст. 36 Повітряного кодексу України аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на платній основі.

Згідно п. 85 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України провайдер аеронавігаційного обслуговування - суб`єкт авіаційної діяльності, який надає послуги з елементів (напрямів) аеронавігаційного обслуговування повітряних суден.

Відповідно до ч. 2 п. 2 розділу II Правил виконання польотів повітряними суднами цивільної авіації або обслуговування повітряного руху ПС ЦА без метеорологічного обслуговування забороняється.

Метеорологічне обслуговування експлуатантів, членів льотних екіпажів, органів ОПР, адміністрацій аеропортів та інших суб`єктів авіаційної галузі, діяльність яких пов`язана з плануванням, забезпеченням та виконанням польотів повітряних суден, організовують та здійснюють провайдери метеорологічного обслуговування відповідно до вимог цих Авіаційних правил та інших нормативно-правових актів в частині метеорологічного обслуговування ЦА з урахуванням вимог документів міжнародних авіаційних організацій та документів ВМО (ч. 1 п. 2 розділу II Авіаційних правил України).

Провайдери метеорологічного обслуговування здійснюють метеорологічне обслуговування ДА через аеродромні метеорологічні органи та органи метеорологічного стеження на договірних умовах (п. 4 Авіаційних правил України).

Таким чином законодавець поклав на провайдера метеорологічного обслуговування та експлуатантів обов`язок укладати договори на метеорологічне обслуговування польотів ПС ЦА за плату.

Єдиним сертифікованим провайдером, який уповноважений на обслуговування експлуатантів, членів льотного екіпажу на аеродромі Запоріжжя Державною авіаційною службою України є Запорізький обласний центр з гідрометеорології, що підтверджується Сертифікатом серії АА № 019273, виданим Державіаслужбою 27.11.2018.

Так, в додатку № 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій" від 26.10.2011 № 1102 , визначено перелік платних послуг, які надаються гідрометеорологічними установами та організаціями Міністерства надзвичайних ситуацій, до складу яких включено усі види спеціалізованих гідрометеорологічних та інших прогнозів і розрахунків для підприємств, установ та організацій, зокрема авіаметеорологічні прогнози та попередження, консультації та інші послуги щодо метеорологічного обслуговування польотів цивільної авіації, крім рейсів літери "А", польотів санітарної авіації, аварійно-рятувальних та рейсів з гуманітарною допомогою (п. 2 додатку 3 Постанови).

Із наявних в матеріалах справи наказів Запорізького обласного центру з гідрометеорології, а саме:

- від 22.10.2018 № 104/А "Про введення нових цін на гідрометеорологічну інформацію" вбачається, що вартість метеорологічного обслуговування зльоту та посадки одного рейсу з 01.01.2019 складає: вартість метеорологічного обслуговування зльоту та посадки одного рейсу (міжнародного) - 303, 39 грн, вартість метеорологічного обслуговування зльоту та посадки одного рейсу (внутрішнього) - 303, 39 грн, крім того ПДВ 20%;

- від 05.12.2019 № 102/А "Про введення нових цін на гідрометеорологічну інформацію" визначено, що вартість метеорологічного обслуговування зльоте та посадки одного рейсу з 01.01.2020 склала: вартість метеорологічного обслуговування зльоту та посадки одного рейсу (міжнародного) - 349, 52 грн; вартість метеорологічного обслуговування зльоту та посадки одного рейсу (внутрішнього) - 349, 52 грн, крім того ПДВ 20%.

Згідно частини 1 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відтак, суд відзначає, що оскільки нормами спеціального законодавства не передбачено визначення цін вартості наданих послуг з метеорологічного обслуговування, умовами договору № 012/19 від 29.12.2018 сторонами були погоджені (в тому числі й вартість послуг). Разом з тим, суд вказує, що посилання відповідача на положення постанови Кабінету міністрів України від 25.12.1999 № 1548 є безпідставними, адже, наведена вище постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій" від 26.10.2011 № 1102 прийнята значно пізніше, аніж та, на яку посилається відповідач.

Таким чином, суд вказує, що наведене вище спростовує твердження відповідача щодо неможливості застосовування позивачем наведених вище цін для нарахування вартості послуг з метеорологічного обслуговування зльотів та посадок повітряних суден.

Доказом отримання послуг при метеорологічному обслуговуванні зльоту та посадки одного рейсу замовника є запис про обслуговування рейсу у "Журналі обліку реєстрації актів на обслуговування повітряних суден КП "Міжнародний аеропорт Запоріжжя". На підставі записів у вищезазначеному журналі щомісяця складається акт-перелік виконання метеорологічного обслуговування польотів ПС за формою, яка наведена у додатку 1 (3.2. договору).

Відповідно до п. 3.3. договору кінцевим документом, який підтверджує об`єм наданих послуг з метеорологічного обслуговування за договором є акт наданих послуг, в якому вказується кількість виконаних польотів ПС за заявками замовника на аеродромі Запоріжжя протягом звітного місяці.

Виконавець щомісячно направляє на адресу замовника, яка вказана в цьому договорі, рахунок на оплату з метеорологічного обслуговування польотів ПС замовника з додатком акта-переліку виконання метеорологічного обслуговування польотів та 2-х примірників акту наданих послуг (п. 3.4. договору).

За умовами п. 3.1. договору послуги, визначені в п. 2.1.2. договору надаються екіпажу ПС згідно з добовим розглядом польотів та/або заявками замовника.

Суд зазначає, що долучені позивачем до позовної заяви документи свідчать про те, що ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на аеродромі Запоріжжя в період грудень 2019 - січень 2020 років здійснено 62 рейси, з яких: у грудні 2019: міжнародних рейсів 4; внутрішніх рейсів 26; у січні 2020: міжнародних рейсів 4; внутрішніх рейсів 28.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, надання позивачем послуг відповідачу з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден за грудень 2019 - січень 2020 на суму 23 821, 28 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, як це передбачено п. 3.2., 3.3. договору, а саме, актами надання послуг № 733 від 31.12.2019 на суму 1 213, 56 грн, № 734 від 31.12.2019 на суму 9 465, 77 грн, № 46 від 31.01.2020 на суму 1 398, 08 грн, № 45 від 31.01.2020 на суму 11 743, 87 грн, а також актами-переліку виконання метеорологічного обслуговування польотів ПС за грудень 2019 та січень 2020.

Крім того, в матеріалах справи містяться рахунки на оплату № 733 від 31.12.2019 на суму 1 213, 56 грн, № 734 від 31.12.2019 на суму 9 465, 77 грн, № 46 від 31.01.2020 на суму 1 398, 08 грн, № 45 від 31.01.2020 на суму 11 743, 87 грн.

Як про це відзначає позивач, означені вище докази, що підтверджують надання ним послуг направлялися відповідачу, докази чого додано до позовної заяви.

Суд звертає увагу, що даного факту відповідачем не заперечується та не спростовується.

За умовами п. 3.5. договору замовник підписує та повертає один примірник акту наданих послуг. У випадку, коли підписаний акт наданих послуг не надійде до виконавця до останнього числа місяця, наступного за розрахунковим, та за відсутності у той самий термін письмових заперечень до кількості наданих метео послуг згідно акту-переліку, об`єм наданих послуг вважається визнаним замовником.

Втім, доказів, щоб свідчили про повернення відповідачем підписаних примірників акту позивачу в матеріалах справи не міститься, як і не міститься обґрунтованих письмових заперечень ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" щодо кількості наданих метео послуг згідно акту-переліку та об`єму таких послуг.

Отже, з огляду на вкладене вище, враховуючи положення п. 3.5. договору та відсутність обґрунтованих зауважень та заперечень відповідача до кількості наданих послуг згідно актів-переліку, суд дійшов висновку, що послуги визначені в актах надання послуг № 733 від 31.12.2019 на суму 1 213, 56 грн, № 734 від 31.12.2019 на суму 9 465, 77 грн, № 46 від 31.01.2020 на суму 1 398, 08 грн, № 45 від 31.01.2020 на суму 11 743, 87 грн, надані в повному обсязі, та відповідно претензії щодо об`єму, якості та терміну їх надання відсутні.

В п. 2, 3 ст. 36 Повітряного кодексу України визначено розмір ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті на підході та в районі аеродрому) встановлюється однаковим для всіх користувачів повітряного простору України і визначається відповідно до законодавства України, стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації і документів Євроконтролю.

Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) справляється Євроконтролем та/або провайдером (провайдерами) аеронавігаційного обслуговування відповідно до міжнародних договорів та законодавства України. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати, порядок її внесення та звільнення від сплати визначається відповідно до законодавства України та зобов`язань України за міжнародними договорами України.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 04.06.2019 № 415 "Про встановлення ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден у повітряному просторі України" визначено, що за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден у повітряному просторі районів польотної інформації України на маршруті, а також на підході та в районі аеродрому, стягується плата за встановленими ставками, та встановлено відповідні ставки.

Відповідно до інформації Міністерства інфраструктури України (лист від 23.05.2018 № 5430/09/10-18), Украерорух не надає метеорологічне обслуговування зльоту/посадки на аеродромах, метеорологічне обслуговування зльоту/посадки на аеродромах не включаються до одиничної ставки плати за аеронавігаційне обслуговування на підході та в районі аеродрому, Украерорух не справляє плату за метеорологічне обслуговування на підході та в районі аеродрому.

Вимоги щодо організації та надання метеорологічного обслуговування цивільної авіації в Україні затверджено Наказом Державної авіаційної служби України від 09.03.2017 № 166 "Про затвердження авіаційних правил України "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації".

Метеорологічне обслуговування - це обслуговування, що включає послуги із забезпечення метеорологічними прогнозами, консультаціями і спостереженнями, а також іншу метеорологічну інформацію та послуги, що надаються суб`єктам авіаційної діяльності (п. 4 Розділу І Авіаційних правил України).

Пунктом 5 Глави 1 Розділу II Авіаційних правил України визначено напрями діяльності провайдерів з метеорологічного обслуговування ЦА:

1) метеорологічні спостереження на аеродромі та надання метеорологічної інформації про стан погодних умов на аеродромі відповідним користувачам: органам обслуговування повітряного руху, експлуатантам та аеродромним службам;

2) метеорологічне обслуговування польотів ПС в районі аеродрому, зльотів та посадок ПС на аеродромі;

3) збір, обробка, узагальнення та надання метеорологічної інформації експлуатантам або членам льотних екіпажів;

4) прогностичне обслуговування - розробка, складання та постачання авіаційних прогнозів погоди органам ОПР та експлуатантам;

5) передпольотне інформаційне обслуговування - комплекс заходів, спрямованих на забезпечення користувачів повітряного простору метеорологічною інформацією, необхідною для підготовки та виконання польоту;

6) стеження за погодними умовами та метеорологічне обслуговування польотів ПС визначеній частині повітряного простору;

7) підготовка та надання кліматичної інформації.

Провайдери метеорологічного обслуговування можуть здійснювати діяльність за одним, кількома або всіма зазначеними напрямами.

Згідно п. 1 Глави 4 Розділу IV Авіаційних правил України для забезпечення зльоту та посадки ПС органам ОПР надаються поточні дані метеорологічних спостережень, що представлені на ПД ACM (АМС) або на дисплеях автономних метеорологічних приладів.

Відтак, суд відзначає, що з метою забезпечення безпеки польотів, відповідач безперервно отримував усю необхідну метеорологічну інформацію для зльоту та посадки повітряних суден на аеродромі Запоріжжя протягом грудня 2019 року та січня 2020 року відповідно до вимог Авіаційних правил України, Інструкції з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на аеродромі Запоріжжя частині обслуговування зльотів га посадок.

Отже, викладеним вище спростовуються доводи відповідача відносно, як ненадання позивачем метеорологічної інформації, необхідної для зльоту та посадки повітряних суден, так і вартості метеорологічного обслуговування зльоту-посадки літаків.

Що стосується посилань відповідача на рішення суду у справі № 910/1777/20, то такі посилання не беруться судом до уваги, оскільки, вони ніяким чином не впливають на вирішення спору у даній справі. Більш того, такі посилання відповідача спростовуються поданими поясненнями третьої особи, в яких зокрема, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України просить задовольнити позовні вимоги.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Приписами ч. 1, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не надав суду доказів здійснення ним оплати наданих позивачем послуг в грудні 2019 року за договором № 012/19, так і фактично наданих послуг в січні 2021 року та відповідно прийнятих, то за таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 012/19 від 29.12.2018 та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим, вимоги позивача є обґрунтованими, та відповідно стягненню з відповідача підлягає заборгованість з метеорологічного обслуговування повітряних суден в розмірі 23 821, 28 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 160, 24 грн, пені в розмірі 948, 31 грн та 3% річних в розмірі 239, 85 грн, що нараховані на суму основного боргу за надані послуги в грудні 2019 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), то суд вказує наступне.

В п. 4.2. договору сторони погодили, що за прострочення платежу замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі 2-х облікових ставок НБУ за кожний день прострочення оплати.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі спливом 6 місяців.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Щодо нарахувань позивачем інфляційних втрат, суд зазначає, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Так, перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат, пені та 3% річних, суд дійшов висновку, що вони здійснені арифметично вірно, а тому, вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 160, 24 грн, пені в розмірі 948, 31 грн та 3% річних в розмірі 239, 85 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача вважати укладеним, з дня набрання законної сили рішенням по даній справі, договір про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на аеродромі Запоріжжя № 012/20 від 27.12.2020, в редакції, яка надсилалась на адресу ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" з супровідним від 03.02.2020 вих. № 10-12/405, то суд вказує наступне.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 Господарського кодексу України та ст. 649 Цивільного кодексу України.

Так, положеннями ч. 2 ст. 649 Цивільного кодексу України передбачено, що розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

Статтею 187 Господарського кодексу України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Зі змісту означеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Об`єднаної палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського від 25.05.2018 у справі № 61/341.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Втім, суд вказує, що позивачем у позовній заяві не доведено обставин в посиланням на вірогідні засоби доказування, тобто, відповідного державного замовлення, прямої вказівки Закону, з якими приписи ч. 2 ст. 649 Цивільного кодексу України та ст. 187 Господарського кодексу України встановлювали б обов`язковість укладення спірного договору.

Крім того, доказів наявності укладеної сторонами угоди або попереднього договору, щоб передбачали подальшу можливість укладення спірного договору за рішенням суду, позивачем суду також не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про відсутність правових підстав вважати укладеним, з дня набрання законної сили рішенням по даній справі, договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на аеродромі Запоріжжя № 012/20 від 27.12.2020, в редакції, яка надсилалась на адресу ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" з супровідним від 03.02.2020 вих. № 10-12/405, а відтак, вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Таким чином, іншим доводам сторін оцінка судом не надається, оскільки, вони не спростовують встановлених судом в ході розгляду справи обставин.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Запорізького обласного центру з гідрометеорології - задовольнити частково

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (01030, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 4; ідентифікаційний код 14348681) на користь Запорізького обласного центру з гідрометеорології (69095, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд. 105; ідентифікаційний код 20508083) заборгованість за надані послуги з метеорологічного обслуговування повітряних суден в розмірі 23 821 (двадцять три тисячі вісімсот двадцять один) грн 28 коп., інфляційні втрати в розмірі 160 (сто шістдесят) грн 24 коп., пеню в розмірі 948 (дев`ятсот сорок вісім) грн 31 коп. та 3% річних в розмірі 239 (двісті тридцять дев`ять) грн 85 коп.

3. В частині визнання укладеним, з дня набрання законної сили рішенням по даній справі, договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на аеродромі Запоріжжя № 012/20 від 27.12.2020 між Запорізьким обласним центром з гідрометеорології та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України", в редакції, яка надсилалась на адресу ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" з супровідним від 03.02.2020 вих. № 10-12/405 - відмовити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (01030, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 4; ідентифікаційний код 14348681) на користь Запорізького обласного центру з гідрометеорології (69095, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд. 105; ідентифікаційний код 20508083) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 ( дві тисячі сто два) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 12.03.2021

Суддя Д.О. Баранов