Рішення

від 04.03.2021 по справі 911/2072/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2072/20

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Ворко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Виконувача обов`язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Фонду комунального майна Вишгородського району (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, код 20583073)

2. Вишгородської районної ради (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, код 04054783)

до Фізичної особи-підприємця Мандро Олексія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про стягнення 131 740,95 грн,

за участю представників:

прокуратури: Буцмак А.Ю.;

позивача-1 - Дудар Є.В.;

позивача-2 - не з`явились;

відповідача - Мандро О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виконувач обов`язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Фонду комунального майна Вишгородського району (позивач-1), Вишгородської районної ради (позивача-2) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Мандро Олексія Миколайовича (відповідач) про стягнення 131 740,95 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язків по сплаті орендної плати та земельного податку за Договором оренди № 23/15 від 28.04.2015, Договором оренди № 23/18 від 01.03.2018 та Договором оренди №32/16 від 16.12.2016.

Ухвалою суду від 27.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10.08.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області відповідач подав клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та відзив на позов.

У поданому відзиві відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що розрахунки позовних вимог є невірними. Пеня, на думку відповідача, в період дії карантину нарахована неправомірно та всупереч умовам Договору та Закону Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) № 530-IX ; стаття 625 ЦК України не застосовується у випадку нарахування інших штрафних санкцій.

Також відповідач стверджує, що сплата земельного податку має бути покладена на Фонд комунального майна Вишгородського району.

Ухвалою суду від 03.09.2020 вирішено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 911/2072/20 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження. Підготовче засідання призначено на 01.10.2020.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 01.10.2020 та 29.10.2020 оголошено перерви у підготовчому судовому засіданні до 29.10.2020 та 26.11.2020 відповідно.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.11.2020 закрито підготовче провадження у справі № 911/2072/20. Призначено справу до розгляду по суті на 24.12.2020.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 24.12.2020, 28.01.2021 та 18.02.2021 оголошено перерви в судових засіданнях до 28.01.2021, 18.02.2021 та 04.03.2021 відповідно.

04.03.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області позивач-1 надав письмові пояснення щодо здійснених у позові розрахунків.

У судове засідання 04.03.2021 позивач-2, який був повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи, свого повноважного представника не направив.

У судовому засіданні 04.03.2021 прокурор надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог та просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник позивача-1 позовні вимоги прокурора підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 04.03.2021, заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів. Учасники справи виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

04.03.2021 року, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Фонд комунального майна Вишгородського району (надалі - Орендодавець) в особі голови Фонду комунального майна Вишгородського району, з одного боку, та фізична особа - підприємець Мандро Олексій Миколайович (надалі Орендар), з іншого боку, уклали договір оренди № 23/15 від 28.04.2015 індивідуально визначеного нерухомого майна, нежитлових приміщень в будівлі колишнього будинку побуту, що розташований за адресою: Вишгородський район, селище Димер, вул. Леніна, 64, та є спільною комунальною власністю територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району (надалі - Договір 1).

Згідно п. 1.1. Договору 1 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування без права викупу орендарем та передачі в суборенду окремо індивідуально визначене нерухоме майно, що є спільною комунальною власністю територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 138,9 кв.м. в будівлі колишнього будинку побуту (далі - Майно), що розташований за адресою, 07330, Київська область, Вишгородський район, селище, Димер, вул. Леніна, 64, та перебуває на балансі Фонду комунального майна Вишгородського району, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку вартості майна станом на 20.03.2015 року і становить за незалежною оцінкою 502 590,00 грн. та ПДВ 100 518,00 грн.

Пунктами 3.1., 3.2., 3.3. Договору визначено, що місячна орендна плата за домовленістю Сторін становить за базовий місяць оренди - березень 2015 року 2452,00 грн. та ПДВ 490,40 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється Орендодавцем у порядку, який визначений чинним законодавством України.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається Орендодавцем шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції відповідно до чинного законодавства України (при дефляції коефіцієнт дорівнює 1).

Відповідно до п. 3.7 Договору-1, Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному розмірі, підлягає індексації і стягується на користь Орендодавця за весь період заборгованості з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

При частковій сплаті орендної плати в першу чергу зараховується пеня, а потім орендна плата.

Пунктом 3.8 Договору-1 передбачено, що Орендар сплачує орендну плату щомісячно до 15 числа наступного за звітним місяця, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Відповідно до п. 3.11. Договору-1, у разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату по день повернення Майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити Орендодавцю заборгованості по орендній платі, якщо така виникла, в повному обсязі, враховуючи і штрафні санкції.

У разі, коли Майно повернуто Орендодавцю після закінчення строку дії цього Договору, орендна палата сплачується Орендарем по день повернення Майна за актом приймання-передачі включно. (п. 3.12. Договору-1).

Пунктами 5.3.3., 5.3.4. Договору-1 передбачено, що Орендар зобов`язується: своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі відповідно до розділу 3 цього Договору; відшкодувати Орендодавцю щомісячно земельний податок відповідно до чинного законодавства України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця на підставі його рахунків та актів до 15 числа місяця наступного за звітним.

Згідно пунктів 7.1, 7.2., 7.3., 7.7. Договору 1 договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.01.2018 включно. Сторони встановили, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.03.2015.

Умови цього Договору зберігають чинність протягом всього строку чинності цього Договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов`язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань.

У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну цього Договору протягом одного місяця після закінчення строку дії цього Договору, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Повернення Майна проводиться по акту приймання-передачі, що підписується сторонами.

Після закінчення строку дії Договору 01.02.2018 Орендарем не було повернуто орендоване майно Орендодавцю, відповідно акт приймання-передачі сторонами не підписувався, натомість Фонд комунального майна Вишгородського району (надалі - Орендодавець) в особі голови Фонду комунального майна Вишгородського району, з одного боку, та фізична особа - підприємець Мандро Олексій Миколайович (надалі Орендар), з іншого боку, уклали договір оренди № 23/18 від 01.03.2018 індивідуально визначеного нерухомого майна, нежитлових приміщень в будівлі колишнього будинку побуту, що розташований за адресою: Вишгородський район, селище Димер, вул. Соборна, 64, (надалі - Договір2).

Згідно п. 1.1. Договору-2 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно, що є спільною комунальною власністю територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 138,9 кв.м. в будівлі колишнього будинку побуту (далі - Майно), що розташований за адресою, 07330, Київська область, Вишгородський район, селище, Димер, вул. Соборна, 64, та перебуває на балансі Фонду комунального майна Вишгородського району. Вартість Майна визначена шляхом проведення незалежної оцінки станом на 31.01.2018 року і становить 602 300,00 грн. та ПДВ 120 460,00 грн.

Пунктами 3.1., 3.2., 3.3. Договору-2 визначено, що місячна орендна плата за домовленістю Сторін становить за базовий місяць оренди - лютий 2018 року 3544,55 грн. та ПДВ 708,91 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється Орендодавцем у порядку, який визначений чинним законодавством України.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається Орендодавцем шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції відповідно до чинного законодавства України (при дефляції коефіцієнт дорівнює 1).

Відповідно до п. 3.6 Договору-2, Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному розмірі, підлягає індексації і стягується на користь Орендодавця за весь період заборгованості з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

При наявності заборгованості по орендній платі, кошти, що надходитимуть від Орендаря, зараховуються в рахунок існуючої заборгованості по орендній платі, що виникла раніше, незалежно від призначення платежу, вказаного у платіжному дорученні.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості. (п. 3.7. Договору-2).

Пунктом 3.8 Договору-2 передбачено, що Орендар сплачує орендну плату щомісячно до 15 числа наступного за звітним місяця, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Відповідно до п. 3.11. Договору-2, у разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату по день повернення Майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити Орендодавцю заборгованості по орендній платі, якщо така виникла, в повному обсязі, враховуючи і штрафні санкції.

У разі, коли Майно повернуто Орендодавцю після закінчення строку дії цього Договору, орендна палата сплачується Орендарем по день повернення Майна за актом приймання-передачі включно. (п. 3.12. Договору-2).

Пунктом 6.3.3. Договору-2 передбачено, що Орендар зобов`язується: своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі відповідно до розділу 3 цього Договору.

Згідно пунктів 8.1, 8.2. Договору-2, договір набирає чинності з 01.03.2018 та діє до 31.01.2021 включно.

Умови цього Договору зберігають чинність протягом всього строку чинності цього Договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов`язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань.

20.03.2020 між орендодавцем - Фондом комунального майна Вишгородського району та орендарем - ФОП Мандро О.М. укладено додаткову угоду № 2 про внесення змін до Договору оренди № 23/18 від 01.03.2018, згідно якого сторони домовились припинити чинність Договору оренди № 23/18 від 01.03.2018,достроково за взаємною згодою Сторін.

16.12.2016 року між Фондом комунального майна Вишгородського району (надалі - Орендодавець) в особі голови Фонду комунального майна Вишгородського району, з одного боку, та фізичною особою - підприємцем Мандро Олексієм Миколайовичем (надалі Орендар), з іншого боку, укладено договір оренди № 32/16 індивідуально визначеного нерухомого майна, нежитлових приміщень в будівлі колишнього будинку побуту, що розташований за адресою: Вишгородський район, селище Димер, вул. Соборна, 64, та є спільною комунальною власністю територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району (надалі - Договір 3).

Згідно п. 1.1. Договору 1 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування без права викупу орендарем та передачі в суборенду окремо індивідуально визначене нерухоме майно, що є спільною комунальною власністю територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 69,0 кв.м. в будівлі колишнього будинку побуту (далі - Майно), що розташований за адресою, 07330, Київська область, Вишгородський район, селище Димер, вул. Соборна, 64, та перебуває на балансі Фонду комунального майна Вишгородського району, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку вартості майна станом на 31.10.2016 року і становить за незалежною оцінкою 258 800, грн. та ПДВ 51760,00 грн.

Пунктами 3.1., 3.2., 3.3. Договору-3 визначено, що місячна орендна плата за домовленістю Сторін становить за базовий місяць оренди - листопад 2016 року 1078,33 грн. та ПДВ 215,67 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється Орендодавцем у порядку, який визначений чинним законодавством України.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається Орендодавцем шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції відповідно до чинного законодавства України (при дефляції коефіцієнт дорівнює 1).

Відповідно до п. 3.7 Договору-3, Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному розмірі, підлягає індексації і стягується на користь Орендодавця за весь період заборгованості з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

При частковій сплаті орендної плати в першу чергу зараховується пеня, а потім орендна плата.

Пунктом 3.8 Договору-3 передбачено, що Орендар сплачує орендну плату щомісячно до 15 числа наступного за звітним місяця, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Відповідно до п. 3.11. Договору-3, у разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату по день повернення Майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити Орендодавцю заборгованості по орендній платі, якщо така виникла, в повному обсязі, враховуючи і штрафні санкції.

У разі, коли Майно повернуто Орендодавцю після закінчення строку дії цього Договору, орендна палата сплачується Орендарем по день повернення Майна за актом приймання-передачі включно. (п. 3.12. Договору-3).

Пунктами 5.3.3., 5.3.4. Договору-3 передбачено, що Орендар зобов`язується: своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі відповідно до розділу 3 цього Договору; відшкодувати Орендодавцю щомісячно земельний податок відповідно до чинного законодавства України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця на підставі його рахунків та актів до 15 числа місяця наступного за звітним.

Згідно пунктів 7.1, 7.2., 7.3., 7.7. Договору-3 договір набирає чинності з 16 грудня 2016 та діє до 30 листопада 2019 включно.

Умови цього Договору зберігають чинність протягом всього строку чинності цього Договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов`язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань.

У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну цього Договору протягом одного місяця після закінчення строку дії цього Договору, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Повернення Майна проводиться по акту приймання-передачі, що підписується сторонами.

Як стверджує прокурор, у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх обов`язків, покладених на нього Договором оренди № 23/15 від 28.04.2015, Договором оренди № 23/18 від 01.03.2018 та Договором оренди №32/16 від 16.12.2016, у відповідача перед позивачем-1 утворилась та рахується заборгованість у розмірі 131 740,95 грн.

Позивач-1 звертався до відповідача з претензією, якою пропонував відповідачу сплатити заборгованість, за вищевказаними договорами.

В той же час, відповідач свого обов`язку щодо оплати не виконав, в зв`язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг у загальному розмірі 131 740,95 грн.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд зазначає наступне.

Приписами ч. 3 ст. 4, ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України унормовано, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

З системного аналізу вказаних вище норм слідує, що на відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи, передбачені ст. 53 ГПК України, повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень.

Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені статтею 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Так, відповідно до ч. 3, 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм, зокрема шляхом надання повідомлення прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Зазначене правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

З метою встановлення інформації про вжиті позивачами заходи цивільно-правового характеру щодо захисту інтересів держави за викладеними у позовній заяві доводам, місцевою прокуратурою спрямовувались запити, у відповідь на які Фонд комунального майна Вишгородського району та Вишгородська районна рада проінформували про те, що адміністрація на даний бюджетний рік не має можливості звернутись до суду із позовом у зв`язку з недостатністю коштів.

За даними веб-порталу Судова влада Фонд комунального майна Вишгородського району та Вишгородська районна рада з позовними заявами до Фізичної особи-підприємця Мандро Олексія Миколайовича на захист інтересів держави в порядку господарського судочинства не звертались.

Таким чином, з 2017 року позивачами жодних дій з метою захисту інтересів держави не вжито, що свідчить у розумінні ст. 23 Закону України Про прокуратуру про не здійснення захисту інтересів держави та наявності підстав для звернення з відповідним позовом Києво-Святошинської місцевої прокуратури.

Отже суд вважає, що прокурор належним чином обґрунтував наявність порушення інтересів держави та необхідність представництва таких інтересів у суді прокуратурою в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Вишгородського району та Вишгородської районної ради з урахуванням конкретних, встановлених в даній справі, обставин та суб`єктного складу сторін.

Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини оренди на підставі Договору оренди № 23/15 від 28.04.2015, Договору оренди № 23/18 від 01.03.2018 та Договору оренди №32/16 від 16.12.2016.

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонам регулюються положеннями чинного законодавства про оренду.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Орендна плата визначається за результатами аукціону.

У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна.

У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України.

Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.

Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності .

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (287.1 ст. 287 Податкового кодексу України) .

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України).

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання відповідачем належним чином та в повному обсязі зобов`язань по оплаті заборгованості з орендної плати за Договором оренди № 23/18 від 01.03.2018. Наявність заборгованості не заперечується і самим відповідачем.

Разом з тим, судом в ході розгляду справи встановлено, що позивачем у розмір орендної плати, за кожний наступний місяць користування майном, крім індексації боргу та ПДВ, включалась пеня, що суперечить чинному законодавству та не передбачено Договорами, укладеними між позивачем-1 та відповідачем.

Здійснивши власний розрахунок суми заборгованості з орендної плати, судом встановлено, що з відповідача підлягає до стягнення 87 142,47 грн.

Крім того, позивачем-1 при здійсненні нарахування земельного податку не враховано, що Законом України від 30.03.2020 р. №540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав чинності 02 квітня 2020 року, зокрема, п. 52-4 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідні положення ПКУ викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 52-4 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідні положення ПКУ не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Таким чином, нарахування 91,47 грн. земельного податку за березень 2020 є неправомірним, а отже до стягнення підлягає 3044,06 грн. земельного податку.

Суд вважає хибними твердження відповідача, що він не повинен здійснювати компенсацію земельного податку, оскільки таке відшкодування передбачено умовами укладених між сторонами Договорів оренди.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем свого зобов`язання за Договором оренди №23/18 від 01.03.2018, прокурор просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2496,88 грн. та 3518,05 грн. 3% річних.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що позивачем нарахування пені та 3% річних було здійснено на невірну суму основного боргу, суд здійснивши власний розрахунок, встановив, що з відповідача підлягає до стягнення 1952,37 грн. пені та 350,00 грн. 3% річних.

Суд вважає необґрунтованим заперечення відповідача щодо нарахування йому штрафних санкцій, оскільки скрутний економічний стан, на який посилається відповідач у своєму відзиві, не є підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань.

Крім того, помилковим є твердження відповідача, що нарахування йому пені у період дії карантину є неправомірним та суперечить Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) № 530-IX , оскільки відповідно до даного Закону, не застосовуватимуться штрафні санкції за порушення податкового законодавства , вчинені протягом періоду з 01 березня по 30 квітня 2020 року.

Також, невірним є заперечення відповідача, що стаття 625 ЦК України не застосовується у випадку нарахування інших штрафних санкцій, з огляду на те, що інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та три відсотка річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову у розмірі 92488,90 грн.

Усі інші твердження та заперечення відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мандро Олексія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Фонду комунального майна Вишгородського району (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, код 20583073) 92 488 (дев`яносто дві тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. 90 коп. заборгованості.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мандро Олексія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Київської області (місцезнаходження: 01014, м. Київ, бул. Л. Українки, 27/2; код ЄДРПОУ 02909996) 1475 (одну тисячу чотириста сімдесят п`ять) грн. 71 коп. судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15.03.2021

Суддя Т.Д. Лилак