Ухвала

від 10.03.2021 по справі 911/2837/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" березня 2021 р. м. Київ

Справа № 911/2837/20

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участю секретаря судового засідання Дробко В.М., розглянувши заяву виконуючого обов`язки керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури про виправлення помилки у наказі, який видано на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2020 у справі №911/2837/20 за позовом керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгруп про стягнення 18 207,50грн, за участю від:

прокурора - не з`явився;

позивача - Шабатіна І.О. (витяг з ЄДРПУО);

відповідача - не з`явилися

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.12.2020 позов керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Волинській області задоволено повністю. Відповідно до рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгруп» ( далі - ТОВ Торгруп ) до державного бюджету України стягнуто плату за проїзд автомобільним транспортним засобом у сумі 18 207,50грн згідно розрахунку від 29.07.2018, що еквівалентно 583,20євро за офіційним курсом Національного банку України на відповідний день та на користь Київської обласної прокуратури з відповідача стягнуто 2 102грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором (а.с.51-58).

На виконання рішення суду 28.12.2020 Господарським судом Київської області видано накази (а.с.67-68).

24.02.2021 від виконуючого обов`язки керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури надійшла заява про виправлення помилки у виконавчому документі - наказі №911/2837/20 від 28.12.2020, виданому на виконання рішення суду в частині стягнення плати за проїзд автомобільним транспортним засобом у сумі 18 207,50грн.

Заява мотивована тим, що у відповідному наказі невірно зазначено стягувача, а саме: стягувачем вказано Київську обласну прокуратуру, хоча ним є Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Волинській області (а.с.83-84).

Ухвалою від 25.02.2021 вказану заяву судом прийнято до розгляду та призначено судове засідання для розгляду такої заяви на 15:20 10.03.2021 (а.с.92-93).

10.03.2021 на електронну пошту суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшло клопотання, в якому повідомлено, що з 01.01.2021 змінено реквізити рахунків щодо зарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у Волинській області, що позивач просить суд врахувати при розгляді заяви (а.с.95).

В судове засідання 10.03.2021 прокурор та представник відповідача не з`явились і про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач та прокурор отримав копію ухвали від 25.02.2021, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень №№0103277244466, 0103277244458 відповідно: 02.03.2021, 07.03.2021.

Відповідно до ч. 3 ст. 328 ГПК України, неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Отже, оскільки всі учасники повідомлені про дату, час, місце судового засідання з розгляду поданої заяви, суд вважає за можливе розглянути подану заяву за відсутності стягувача та боржника.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заяву виконуючого обов`язки керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури про виправлення помилки у виконавчому документі та просив її задовольнити.

Заслухавши думку позивача, дослідивши зібрані у справі докази, суд вважає, що подана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Як визначено ч.1 ст.327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до вказаної норми, накази суду викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, що входять до складу колегії).

Поряд з цим, згідно п.17.15 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд видає виконавчі документи в паперовій формі.

Вимоги до виконавчих документів, одним із яких є наказ суду, визначені нормами Закону України Про виконавче провадження .

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон), у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Стягувач і боржник, як визначено ч.1 ст.15 вказаного Закону, є сторонами виконавчого провадження.

При цьому, як передбачено ч.2 вказаної норми, стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ; боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Поряд з цим, згідно ч.3 ст.15 Закону, за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах , які розглядаються в порядку, зокрема, господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення .

Рішення суду у даній справі передбачає стягнення коштів на користь держави (та частина, на яку видано наказ, у якій прокурор просить внести виправлення).

Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Волинській області не подавала позов у даній справі, отже, є помилковим твердження прокурора про те, що така особа має бути зазначена в якості стягувача у виконавчому документі - наказі суду.

Так, провадження у даній справі відкрито за позовом керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури, який стверджував, що відповідний орган, який уповноважений державою на здійснення функцій у спірних відносинах - Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Волинській області не здійснює покладених на неї функцій, не вживає заходів для відновлення інтересів держави та не має повноважень на це. При цьому, відсутність повноважень спростована під час розгляду даної справи, про що зазначено у відповідному рішенні.

Таким чином, за змістом ч.3 ст.15 Закону, Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, яка не зверталась з позовом до суду, не може бути стягувачем, що обґрунтовано, оскільки, якщо орган не вживає заходів до відновлення інтересів держави, яка гарантія того, що ним будуть вчинятись дії для забезпечення виконання рішення суду за позовом, який подано прокурором, тому, на виконання вимог вказаної норми, у наказі суду зазначений орган прокуратури, який наділений статусом юридичної особи та входить у єдину систему прокуратури України.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України Про прокуратуру , прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави . При цьому, місцеві прокуратури у відповідності до ст. 7 Закону (в редакції на момент розгляду справи та видачі наказів), не є юридичними особами.

Враховуючи вищевикладене, у виданому наказі відсутня помилка у зазначені стягучавача, тому у задоволенні поданої заяви суд відмовляє.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 233, 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви виконуючого обов`язки керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури про виправлення помилки у наказі від 28.12.2020, який видано на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2020 у справі №911/2837/20 за позовом керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгруп в частині стягнення 18207,50грн.

2. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів в порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 15.03.2021.

Суддя А.Р. Ейвазова