Постанова

від 26.05.2021 по справі 911/2837/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2021 р. Справа№ 911/2837/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Коротун О.М.

секретар судового засідання: Кубей В.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 26.05.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області

на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.03.2021

у справі №911/2837/20 (суддя Ейвазова А.Р.)

за заявою виконуючого обов`язки керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури про виправлення помилки у наказі, який видано на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2020 у справі №911/2837/20

за позовом керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Волинській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгруп"

про стягнення 18 207,50 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2021 відмовлено у задоволенні заяви виконуючого обов`язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури про виправлення помилки у наказі від 28.12.2020, який видано на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2020 у справі №911/2837/20 за позовом керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгруп" в частині стягнення 18 207, 50грн.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд вказав, що Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Волинській області не подавала позов у даній справі, отже, є помилковим твердження прокурора про те, що така особа має бути зазначена в якості стягувача у виконавчому документі - наказі суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 та постановити нову про задоволення заяви прокурора про виправлення помилки у наказі № 911/2837/20 від 28.12.2020.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Апелянт вказує, що прокурор у даній справі реалізує функцію представництва інтересів держави в особі уповноваженого органу - Державної служби України з безпеки на транспорті, яка згідно із вимогами процессуального законодавства і є позивачем у справі, у зв`язку з чим, судом у наказі невірно визначено сторону стягувача.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Як вбачається з матеріалів справи, учасниками справи не було надано відзиви на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 залишено без руху апеляційну скаргу керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.03.2021 у справі №911/2837/20.

20.04.2021 керівником Обухівської окружної прокуратури Київської області подана заява про усунення недоліків до якої долучено платіжне доручення № 761, як доказ сплати судового збору.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2021, у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 поновлено керівнику Обухівської окружної прокуратури Київської області пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 10.03.2021, відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду на 26.05.2021.

17.05.2021 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду Київської області надійшли матеріали справи №911/2837/20.

Явка представників сторін

Відповідач у судове засідання, призначене на 26.05.2021, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, наявним у матеріалах справи.

24.05.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Волинській області подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі у Київському окружному адміністративному суді.

Колегія суддів, дослідивши вказане клопотання, зазначає наступне.

Відповідно до пункту 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №910/6097/17.

Колегія суддів вказує, що клопотання про відкладення позивача не підлягає задоволенню, оскільки до вказаного клопотання не додано жодного доказу на підтвердження викладених у ньому обставин щодо участі представника в іншому судового засіданні.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, судом взято до уваги, що Північним апеляційним господарським судом не визнавалась явка представників сторін до суду обов`язковою.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи та беручи до уваги, що явка позивача та відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених представників.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У вересні 2020 року керівник Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Волинській області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгруп" на користь Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Волинській області до Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами у розмірі 18 207,50 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.12.2020 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгруп" до Державного бюджету України плату за проїзд автомобільним транспортним засобом у сумі 18 207,50 грн. згідно з розрахунком від 29.07.2018, що еквівалентно 583,20 євро за офіційним курсом Національного банку України на відповідний день (отримувач: УК Маневич.рн/Маневичівс.рн/22160100, код ЄДРПОУ 37950857, Казначейство України, р/р UA748999980313121216000003287) (з урахуванням ухвали Господарського суду Київської області про виправлення описки від 28.12.2020).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгруп" на користь Київської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02909996; м. Київ, бул. Л.Українки, 27/2) 2 102 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

28.12.2020 на виконання рішення суду Господарським судом Київської області видано накази.

24.02.2021 від виконуючого обов`язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури надійшла заява про виправлення помилки у виконавчому документі - наказі №911/2837/20 від 28.12.2020, виданому на виконання рішення суду в частині стягнення плати за проїзд автомобільним транспортним засобом у сумі 18 207,50 грн.

Заява мотивована тим, що у відповідному наказі невірно зазначено стягувача, а саме: стягувачем вказано Київську обласну прокуратуру, а не Державну службу України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Волинській області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2021 відмовлено у задоволенні заяви виконуючого обов`язки керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури про виправлення помилки у наказі від 28.12.2020, який видано на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2020 у справі №911/2837/20 за позовом керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгруп" в частині стягнення 18 207, 50 грн.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд вказав, що Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Волинській області не подавала позов у даній справі, отже, є помилковим твердження прокурора про те, що така особа має бути зазначена в якості стягувача у виконавчому документі - наказі суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частини 1 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із частиною 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення , що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

У разі пред`явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.

Відповідно до статті 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

З огляду на вказані вище норми права, колегія суддів зазначає, що судове рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Відтак, наказ повинен відповідати резолютивній частині рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Так, дослідивши резолютивну частину рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2020 та оспорюваний наказ від 28.12.2020, колегія суддів встановила, що наказ від 28.12.2020 про стягнення боргу в розмірі 18 207 грн. 50 коп. відповідає резолютивній частині рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2020 у справі №911/2837/20.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду Київської області від 10.03.2021 про відмову в задоволенні заяви виконуючого обов`язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури про виправлення помилки у наказі від 28.12.2020, який видано на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2020 у справі №911/2837/20 в частині стягнення 18 207, 50 грн.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами процесуального права.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що апелянт не позбавлений права звернутись до Господарського суду Київської області про виправлення описки в резолютивній частині рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2020 у справі №911/2837/20 щодо визначення стягувачем в частині стягнення 18 207, 50 грн. Державну службу України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Волинській області.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми чинного законодавства, у зв`язку з чим, правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної у даній справі ухвали суду відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 255, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.03.2021 у справі №911/2837/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 10.03.2021 у справі №911/2837/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №911/2837/20 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови підписано 31.05.2021.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Коротун