Постанова

від 17.02.2021 по справі 922/2875/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 922/2875/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі: скаржника (Представник ТОВ "Таврида-Плюс") - Корнелюка В.В.; позивача (представник ТОВ "Агро-Тріус") - Ковальчука Т.О. ( ордер ВІ № 1030772 від 17.02.2021)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 20.10.2020

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2020

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс"

про стягнення 52 379 548,35 грн в частині розподілу судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

1. ТОВ "Агро-Тріус" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ "Консалтингова Група Лігал Фінанс" грошових коштів в розмірі 1359500,00 грн, з посиланням на приписи ст.ст.173, 175, 179 Господарського кодексу України та ст.ст.252, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, які регулюють зобов`язальне право, визначено невиконання відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг від 20.12.2016, зокрема п. 2.1 договору, у зв`язку з чим відповідач мав понести відповідальність, передбачену п. 8.6 договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі №922/3787/17 за вказаним позовом.

23.11.2017 до господарського суду Харківської області позивачем в межах справи №922/3787/17 подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив суд прийняти збільшення позовних вимог, а саме: стягнути з ТОВ "Таврида-Плюс" майнову шкоду у розмірі 52 379 548,35 грн; стягнути солідарно з ТОВ "Таврида-Плюс" та ТОВ "Консалтингова Група Лігал Фінанс" грошові кошти у розмірі 1 359 500,00 грн.

В обґрунтування позовної вимоги про стягнення з ТОВ "Таврида-Плюс" майнової шкоди в розмірі 52 379 548,35 грн позивач посилався на те, що у період часу з 10 по 15 червня 2017 року невстановленими особами з числа службових осіб та працівників ТОВ "Таврида-Плюс", умисно, шляхом використання літаків АН-2 підприємства із застосуванням хімічної речовини було вчинено отруєння рисових культур на полях ТОВ "Агро-Тріус" № 1-6, розташованих на території с.Бабенківка Каланчацького району Херсонської області, в результаті чого відбулася загибель рисових культур та спричинено майнову шкоду ТОВ "Агро-Тріус" в особливо великих розмірах. Як на підставу вказаної позовної вимоги, позивач посилався на приписи ст.1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.11.2017 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" про збільшення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" майнової шкоди у розмірі 52 379 548,35 грн. Одночасно вирішено питання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" до участі у справі у якості співвідповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.03.2018 залучено в якості співвідповідача ФОП Кривошеєва О.І.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.04.2018 по справі №922/3787/17 в позові відмовлено частково.

Залишено позов без розгляду в частині стягнення на користь позивача: з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-плюс" майнової шкоди у розмірі 52 379 548,35 грн.; солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-плюс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова Група Лігал Фінанс" грошових коштів у розмірі 1 359 500,00 грн, а також судових витрат. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 219 607,50 гривень сплаченого за платіжним дорученням № 690 від 13 листопада 2017 року. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.08.2018 по справі №922/3787/17 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Кривошеєва Олександра Івановича та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида - Плюс" про приєднання до апеляційної скарги задоволено частково. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 10.04.2018 у справі № 922/3787/17 скасовано. Справу направлено на розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.10.2018 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" (вх.№29205 від 09.10.2018) в частині роз`єднання позовних вимог. Роз`єднано позовні вимоги у справі №922/3787/17, виділивши позовну вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" про стягнення майнової шкоди в розмірі 52 379 548, 35 грн в самостійне провадження. Визначено розгляд інших позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" здійснювати в межах провадження у справі № 922/3787/17. Визначено питання про передачу виділених позовних матеріалів за підсудністю розглянути в межах новоствореної справи. Справі присвоєно №922/2875/18.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.10.2018 справу №922/2875/18 на підставі пункту 1 частини 1 статті 31 ГПК України передано за підсудністю до господарського суду Херсонської області.

Ухвалою від 20.03.2019 Господарського суду Херсонської області провадження у справі, в частині позовних вимог до ФОП Кривошеєва О.І., було закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку із відмовою позивача від позову у цій частині.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 10.10.2019 року по справі №922/2875/18 у задоволенні позову до ТОВ "Таврида-Плюс" відмовлено. Заяву відповідача про розподіл судових витрат задоволено частково. Постановлено стягнути з ТОВ "Агро-Тріус" на користь ТОВ "Таврида-Плюс" суму судових витрат на правову допомогу у розмірі 550000,00 грн.

Постановою Південно-західного апеляційного суду від 22.01.2020 рішення від 10.10.2019 у справі № 922/2875/18 в частині розподілу судових витрат в розмірі 550000 грн залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.06.2020 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 та рішення Господарського суду Херсонської області від 10.10.2019 у справі №922/2875/18 в частині розподілу судових витрат ТОВ "Таврида-Плюс", пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 550000,00 грн скасовано.

Справу в зазначеній частині передано на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Приймаючи постанову, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав на наступне:

- суди належним чином не виконали вимоги законодавства щодо врахування при розподілі судових витрат критеріїв, визначених у частині 4 статті 126 і частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. При цьому суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в наведених постановах Верховного Суду, підстав для відступу від яких Суд не вбачає;

- всупереч вимогам частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України та висновкам Верховного Суду суд першої інстанції не навів жодної оцінки викладеним у клопотанні аргументам позивача, які стосуються реальності та розумності розміру адвокатських витрат за вказаними позиціями, їх дійсності та необхідності з урахуванням конкретних обставин розгляду справи. Зокрема, суд першої інстанції не зазначив про мотиви відхилення доводів позивача про необґрунтованість витрат на підготовку до судових засідань кваліфікованих адвокатів, витрат на підготовку адвокатських запитів, заяв і клопотань через ненаведення їх переліку для визначення необхідного часу для їх підготування, доказового значення в цій справі тощо, завищення витрат на підготовку заяви про приєднання до апеляційної скарги, яка, на думку Позивача, є за змістом ідентичною відповідній апеляційній скарзі.

- задовольняючи заяву у частині стягнення з Позивача судових витрат на правову допомогу в розмірі 550000,00 грн, суд першої інстанції, окрім висновку про обґрунтованість суми витрат у розмірі 307500,00 грн, зазначив лише про підтвердження доказами участі адвокатів у судових засіданнях у Господарському суді Харківської області та водночас визнав витрати відповідача дещо завищеними. Суд касаційної інстанції вказав про відсутність мотивації рішень попередніх інстанцій з чого складається решта присудженої до стягнення суми витрат на правову допомогу та, відповідно, чи є такі витрати реальними, а їх розмір розумним, зокрема, з огляду на кількість годин, що є обґрунтованою для обчислення судових витрат на участь адвокатів у вказаних відповідачем судових засіданнях. Тобто, не врахувавши висновки Верховного Суду, викладені у постановах у подібних правовідносинах, суди першої та апеляційної інстанцій не зазначили, які саме витрати у цій частині підлягають та не підлягають відшкодуванню з певних мотивів. Доводи позивача в зазначеній частині жодної правової оцінки також не отримали.

Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Херсонської області від 20.10.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 у справі №922/2875/18 вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" витрат на професійну правничу допомогу по справі № 922/2875/18 задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" 165 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" у стягненні 1 213 068 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" від 13.11.2020 (вх.№1431/20) про поворот виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 10.10.2019 по справі № 922/2875/18 задоволено частково. В поворот виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 10.10.2019 по справ № 922/2875/18 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" 385 000,00 грн.

2.1. Судові рішення попередніх інстанцій мотивовні тим, що наданий ТОВ "Таврида -Плюс" акт виконаних робіт (наданих послуг) №77 від 31.07.2018 не дає змогу видокремити, які послуги надані Адвокатським об`єднанням "Дудченко, Корнелюк та Партнери" пов`язані з розглядом справи №922/3787/17, а які з розглядом справи №922/2875/18, а отже не дає змогу зробити висновок, які послуги і якої вартості слід розглядати в межах справи №922/2875/18.

Крім того, матеріалах справи відсутні докази понесених адвокатами ТОВ Таврида-Плюс витрат на відрядження до м. Харків, як-то квитки на транспорт, докази бронювання та проживання в готелі тощо, матеріали справи не містять доказів, якими заявник обґрунтовує час, який витрачений на відрядження до міста Харкова.

Суд першої інстанції не прийняв в якості належного доказу на підтвердження витрат на правову допомогу понесених відповідачем в межах справи №922/2875/18 акт №77, та відмовив у задоволенні вимог ТОВ "Таврида-Плюс" про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 1074781грн.

Щодо акту виконаних робіт (наданих послуг) №40 від 15.04.2019 в якості доказів понесених судових витрат на суму 303287грн, суди дійшли висновків про те, що відповідачем не доведено реальність та неминучість понесених витрат на професійну правничу допомогу, деякі послуги взагалі не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , з огляду на викладене, судова колегія вважає обґрунтованими доводи позивача про завищення заявлених до стягнення витрат, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з позивача на користь позивача судових витрат у розмірі 138 287грн.

У матеріалах справи міститься належне обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу та відповідні докази факту надання послуг адвоката з: підготовки апеляційної скарги та її супровід в апеляційному суді, в тому числі відрядження до м. Одеси 15 січня 2019 року (30000,00 грн); участі у судових засіданнях у м. Херсоні 20.02.2019, 04.03.2019, 20.03.2019, 04.04.2019 та інших (30000,00 грн); ознайомлення з матеріалами справи (15000,00 грн); підготовки відзиву на позов, додатків до відзиву на позов, додаткових пояснень, заперечень на клопотання (60000,00 грн), що загалом складає 165000грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" звернулось до касаційного господарського суду зі скаргою на рішення Господарського суду Херсонської області від 20.10.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 у цій справі, просить їх скасувати в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та відмову у стягненні з ТОВ "Агро-Тріус" на користь ТОВ "Таврида-Плюс" 1 213 068 грн витрат на професійну правничу допомогу і часткове задоволення заяви ТОВ "Агро-Тріус" від 13.11.2020 про поворот виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 10.10.2019 у даній справі, прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ "Таврида-Плюс" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити в повному обсязі, відмовити ТОВ "Агро-Тріус" в задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду в повному обсязі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, скаржник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не виконали вимоги зазначені в Постанові Верховного Суду у цій справі від 16.06.2020, які є обов`язковими для виконання для суду першої та апеляційної інстанцій під час перегляду справи, більш того, вказані вказівки стали підставою для ігнорування судами першої і апеляційної інстанцій акта № 77 від 31.07.2018 на суму 1 074 781 грн з метою ухилення від виконання вказівок Верховного Суду, щодо аналізу та обґрунтованого визначення суми витрат відповідача на професійну правничу допомогу, судами прийнято неправомірне рішення не приймати акт № 77 від 31.07.2018 на суму 1 074 781 грн до уваги з надуманих підстав та взагалі не розбиратися по суті в сумах зазначених у вказаному акті, у зв`язку з чим, суди не дотримались вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, із належним дослідженням зібраних у справі доказів та повністю проігнорували обов`язкові вказівки, які викладені в постанові Верховного Суду від 16.06.2020.

З викладених підстав, ТОВ "Таврида-Плюс" вважає рішення судів першої та апеляційної інстанцій незаконними та необґрунтованими, вважає, що Верховний Суд повинен надати належну оцінку наданим послугам адвокатів за актом виконаних робіт № 77 від 31.07.2018 та здійснити розподіл судових витрат, шляхом стягнення суми витрат в розмірі 1 074 781 грн з позивача на користь відповідача, оскільки дії позивача під час розгляду справи №922/3787/17 з подання заяви про збільшення позовних вимог в листопаді 2017 мали необґрунтований характер, про що свідчать результати розгляду справи №922/3787/17 та відокремлення заяви позивача про збільшення позовних вимог в окрему справу №922/2875/18.

Відповідач вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій приймаючи оскаржувані рішення не дослідили належним чином обставини та доводи наведені відповідачем, необґрунтовано та без врахування норм законодавства зменшили розмір витрат на правову допомогу, яку реально поніс з вини позивача, відповідач у справі.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

5. ТОВ Агро-Тріус подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій- без змін.

6. Крім того, позивачем подано до суду заяви з проханням визнати дії ТОВ Таврида-Плюс з подання судового наказу № 922/2875/18 від 06.01.2021, виданого Господарським судом Херсонської області 06.01.2021 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" 165 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, на примусове виконання до Приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіна Дмитра Сергійовича - зловживанням своїми процесуальними правами.

6.1. Заяви мотивовані тим, що ТОВ Таврида -плюс , дізнавшись про те, що боржник ТОВ Агро-Тріус направив до виконавчої служби заяву про повернення виконавчого документа, тобто судового наказу № 922/2875/18, виданого Господарським судом Херсонської області, стягувач направив до виконавчої служби заяву про повернення виконавчого документа, що стало підставою для винесення виконавцем постанови про повернення виконавчого листа стягувачу від 04.02.2021, але 08.02.2021 стягувач знов подав цей судовий наказ на виконання, однак уже до приватного виконавця.

На думку заявника такі недобросовісні дії ТОВ Таврида-Плюс свідчать про намір отримати повторно грошові кошти у розмірі 165 000 грн., що присуджені їм рішенням Господарського суду Херсонської області від 20.10.2020 р. у справі № 922/2875/18, а також перешкодити законній господарській діяльності боржника шляхом накладення арештів на рахунки через примусове виконання начеб то невиконаного судового наказу.

Заявник переконує, що ТОВ Таврида-Плюс порушує приписи ч. 1 статті 43 ГПК України, яка зазначає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами: зловживання процесуальними правами не допускається.

У зв`язку з наведеним, існує необхідність у визнанні таких недобросовісних дій ГОВ Таврида-Плюс - зловживанням своїми процесуальними правами.

Провадження у Верховному Суді

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/2875/18 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.12.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 29.12.2020 відкрито касаційне провадження у справі №922/2875/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" на рішення Господарського суду Херсонської області від 20.10.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 у даній справі.

Призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" на 17 лютого 2021 року о 12:45 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

Ухвалою Верховного Суду від 28.01.2021 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" адвоката Корнелюка В.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу "EasyCon".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, з огляду на таке.

9. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

10. Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

11. За змістом ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

12. Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

13. Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

14. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

15. Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

16. Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

17. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

18. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Разом з тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Така правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18.

19. Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

20. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

21.Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

22.При цьому, обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

23.Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

24. Під час нового розгляду справи судами встановлено, що між ТОВ "Таврида-Плюс" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Дудченко, Корнелюк та Партнери" (адвокатське об`єднання) укладено договір №19/10/17 від 19.10.2017 про надання правової допомоги (далі - Договір).

За умовами п.1.1. договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором, зокрема, представляти у встановленому порядку інтереси клієнта в господарських судах (п.2.1.3 договору).

Сторони узгодили, що юридичну допомогу, що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в національній валюті, шляхом щомісячного переказу суми коштів, обумовленої в додатку №1 до договору, на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання, моментом зарахування оплати, є момент зарахування коштів на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання (п.4.1. договору).

Судами встановлено, що Додаток №1 відповідачем не було надано до матеріалів справи.

Відповідно до п.4.7. договору, сума вказана в п.4.1 договору є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.

За результатами надання юридичної допомоги може складатися акт приймання-передачі виконаних робіт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість (п.4.4. договору).

Відповідач та адвокатське об`єднання у п.4.8. договору узгодили, що в акті зазначеному в п.4.4. сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість юридичної допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами складеного акту.

01.12.2017 ТОВ "Таврида-Плюс" та Адвокатським об`єднанням "Дудченко, Корнелюк та Партнери" уклали додаток №2 до Договору (далі - Додаток №2).

В преамбулі означеного Додатку № 2 вказано, що останній укладений у зв`язку із позовною заявою поданою ТОВ "Агро-Тріус" до господарського суду Харківської області про стягнення збитків.

Відповідно до п.1 та п.2 Додатку №2 за правову допомогу, щодо підготовки до розгляду справи №922/3787/17, аналізу документів та вибір правової позиції, участь у судових засіданнях, щодо ведення вказаної справи, відповідно до умов договору №19/10/17 від 19.10.2017, клієнт зобов`язується після закінчення розгляду справи в апеляційній інстанції додатково, крім суми щомісячної оплати, зазначеної в Додатку №1 до договору, виплатити одноразово адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі 2% від суми позову - 1074781грн, шляхом перерахування вказаної суми на розрахунковий рахунок об`єднання. Додаткові витрати, які будуть виникати під час ведення справ, погоджені з клієнтом, компенсуються окремо на підставі наданого рахунку.

25. Крім того, судами встановлено, що ТОВ "Таврида -Плюс" у якості доказів на підтвердження заявленої до стягнення суми витрат на правову допомогу надано:

- акт виконаних робіт (наданих послуг) №77 від 31.07.2018 на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 1074781грн.

- акт виконаних робіт (наданих послуг) №40 від 15.04.2019 (т.13, а.с.78) в якості доказів понесених судових витрат на суму 303287грн.

26. Досліджуючи підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу за актом виконаних робіт (наданих послуг) №77 від 31.07.2018, суди встановили, що сторони узгодили, що цей акт складений про те, що на підставі договору №19/10/17 від 19.10.17 та додатків і додаткових угод виконано такі роботи (надали послуги), а саме:

- правова допомога з грудня 2017 по липень 2018.

Додаткові послуги, додаток №2 від 01.12.2017 до договору №19/10/17, а саме супровід судової справи №922/3787/17 в господарському суді Харківської області складається з почасової оплати роботи адвокатів об`єднання, з розрахунку 1 година роботи адвоката - 1500,00 грн. та 1080,35 грн 1 година роботи адвоката у відрядженні з розрахунку погодинної оплати, враховуючи час на проїзд;

- правовий терміновий аналіз документів під час вивчення ситуації (3 адвоката по 18 годин) - 81000,00 грн;

- участь у нарадах з клієнтом і його працівниками (3 адвоката по 12 годин) - 54000,00 грн;

- підготовка адвокатських запитів (22 години) - 33000,00 грн;

- проведення адвокатського опитування (2 адвоката по 5 годин) - 15000,00 грн;

- підготовка заяв і клопотань (3 адвоката по 28 годин) - 126000,00 грн;

- підготовка до судових засідань (3 адвоката по 14 годин) - 63000,00 грн;

- участь у судових засіданнях у м. Харкові (відрядження адвоката до м.Харкова 05.12.2017, 14.12.2017, 16.01.2018, 01.02.2018, 13.03.2018, 20.03.2018, 22.03.2018, 10.04.2018 - загалом 8 засідань, з дорогою до м. Харкова та в зворотному напрямку 3 доби (72 години) 8x72 по 1080,35 грн) - 622281,00 грн;

- витрати на відрядження до м. Харкова (1 поїздка мінімум 1000 грн) - 8000 грн;

- підготовка відзиву на позов, додатків до відзиву на позов, додаткових пояснень, заперечень на клопотання (29 годин) - 43500,00 грн;

- підготовка заяви про приєднання до апеляційної скарги (8 годин) - 12000 грн;

- відправка кореспонденції - 2000 грн;

- участь у розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференцїї (2 адвоката приблизно 5 годин) - 15000 грн.

Згідно з Актом №77 адвокати витратили відповідно до Додатку №2 загалом 871 годину на суму 1074781,00 грн.

27. Як встановлено під час розгляду справи, кошти в зазначеному розмірі сплачені Відповідачем на рахунок адвокатського об`єднання на підставі рахунку №77 від 27.07.2019, що підтверджується копією виписки банку за липень 2018 року про зарахування відповідної суми коштів від Відповідача на рахунок адвокатського об`єднання.

28. Судами встановлено, що відповідно до акту виконаних робіт (наданих послуг) №77 від 31.07.2018 останній складено у зв`язку з наданням додаткових послуг, а саме супровіду судової справи №922/3787/17 в господарському суді Харківської області.

29. Отже, враховуючи посилання ТОВ "Таврида -Плюс" на витрати, понесені у зв`язку з поданням заяви про збільшення позовних вимог, створення штучної підсудності у м. Харкові, відкликання довіреності на власного представника, відкликання позову в суді першої інстанції, як свідчення недобросовісності дій позивача, колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що для відшкодування витрат, наданих саме в межах справи №922/2875/18 товариству слід було відокремити надання послуг з правничої допомоги в межах справи №922/3787/17 та в межах справи №922/2875/18, оскільки, як встановлено під час розгляду справи, роз`єднання позовних вимог відбулось 18.10.2018 року ухвалою господарського суду Харківської області, а до цього моменту позовні вимоги про стягнення 52 379 548, 35 грн та про стягнення 1 359 500,00 грн розглядались в одному провадженні у межах справи № 922/3787/17.

30. Однак, відповідачем в Акті не розмежовано, яка правнича допомога надана стосовно позовних вимог про стягнення 52 379 548, 35 грн, а яка - стосовно вимог про стягнення 1 359 500,00 грн.

31. Суд другої інстанції правильно зазначив, що після процесуальних дій суду з роз`єднання позовних вимог в дві окремі справи, що відбулось 18.10.2018, Акт №77 відповідачем не приведено у відповідність та не розмежовано надані послуги окремо по кожній справі шляхом внесення змін до акту, складання додаткових актів тощо.

32. У п. 1 ч. 5 ст.129 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд серед іншого враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

33. Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що законодавцем конкретизовано, що судові витрати повинні бути пов`язані з розглядом саме тієї справи, в межах якої розподіляються відповідні судові витрати.

34. Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги, про те, що судами помилково не взято до уваги акт №77, який доводить наявність витрат на професійну правничу допомогу в межах цієї справи, оскільки обов`язок наявності таких обставин покладається на заявника.

35. Щодо акту виконаних робіт (наданих послуг) №40 від 15.04.2019 в якості доказів понесених судових витрат на суму 303287грн, судами встановлено, що 22.10.2018 ТОВ "Таврида-Плюс" та Адвокатським об`єднанням "Дудченко, Корнелюк та Партнери" уклали додаткову угоду №6 до договору №19/10/17 про надання правової допомоги від 19.10.2017, у преамбулі якої визначено, що додаткова угода вказано укладена у зв`язку із позовною заявою ТОВ "Агро-Тріус", яка розглядається господарським судом Херсонської області.

За додатковою угодою №6 вартість правового супроводу справи за попереднім розрахунком склала 300000,00грн., виходячи з вартості роботи адвоката 1500,00 грн за годину роботи.

У п.2 додаткової угоди №6, сторони узгодила, що додаткові витрати, які будуть виникати під час ведення справ, погоджені з клієнтом, компенсуються окремо, на підставі наданого рахунку.

У подальшому в акті виконаних робіт №40 від 15.04.2019 (далі - Акт №40) сторони узгодили, що вартість супроводу справи №922/2875/18 склала 303287,00 грн, виходячи з наступного детального розрахунку:

- 1 година роботи адвоката - 1500,00 грн;

- правовий аналіз документів під час ведення справи (2 адвоката по 15 годин) - 45000,00 грн;

- участь у нарадах з клієнтом та його працівниками з питань обговорення відношень з Позивачем у 2017 року (2 адвокати по 3 години) - 9000,00 грн;

- підготовка апеляційної скарги та її супровід в апеляційному суді, в тому числі відрядження до м. Одеси 15 січня 2019 року (1 адвокат 20 годин) - 30000,00 грн;

- дослідження судової практики з подібних судових спорів (2 адвоката по 6,5 годин) - 19500,00 грн;

- підготовка заяв і клопотань (3 адвоката по 10 годин) - 45000,00 грн;

- підготовка до судових засідань (2 адвоката по 10 годин) - 30000,00 грн;

- участь у судових засіданнях у м. Херсоні 20.02.2019, 04.03.2019, 20.03.2019, 04.04.2019 та інших (2 адвокати 5 засідань по 2 години) - 30000,00 грн;

- ознайомлення з матеріалами справи (1 адвокат 10 годин) - 15000,00 грн;

- підготовка відзиву на позов, додатків до відзиву на позов, додаткових пояснень, заперечень на клопотання (2 адвоката 20 годин) - 60000,00 грн;

- відправка кореспонденції (1 адвокат 3,2 години) - 4787,00 грн;

- проведення консультацій з відповідними спеціалістами різного профілю, які стосуються предмету розгляду справи (1 адвокат 10 годин) - 15000,00 грн.

Згідно з Актом №40 адвокати об`єднання витратили загалом 202,2 години на суму 303287,00 грн. На підставі Акту №40 Відповідачеві виставлений рахунок №40 на оплату 303287,00 грн.

36. Слід відзначити, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача відповідно до ст. 129 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

37. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

38. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Відповідно до ч.3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04, п. 269).

Таку правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного суду від 30 листопада 2020 року по справі № 922/2869/19.

39. Обґрунтованість та співмірність понесених витрат на професійну правничу допомогу слід досліджувати з урахуванням ч. 3 ст.13 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом

40. Врахувавши заперечення ТОВ "Агро-Тріус" проти розміру витрат на професійну правничу допомогу, судами надано оцінку акту №40 з урахуванням критерію розумності їхнього розміру, пропорційності та співмірності витрат до предмета спору.

41. Судами встановлено, що відповідачем не доведено особливої складності справи, дійсності та необхідності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, зокрема, не зрозуміло, у зв`язку з чим адвокати витратили, зокрема, на підготовку заяв і клопотань - 3 адвоката по 10 годин, підготовку до судових засідань - 2 адвоката по 10 годин, проведення консультацій з відповідними спеціалістами різного профілю, які стосуються предмету розгляду справи - 10 годин.

42. Судами встановлено, що відповідачем не доведено реальність та неминучість понесених витрат на професійну правничу допомогу, деякі послуги взагалі не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , з огляду на викладене, суди погодились із доводами позивача про завищення заявлених до стягнення витрат, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з позивача на користь позивача судових витрат у розмірі 138 287грн.

43. Водночас, як встановлено попередніми судовими інстанціями, заявником доведено надання послуг адвоката з:

- підготовки апеляційної скарги та її супровід в апеляційному суді, в тому числі відрядження до м. Одеси 15 січня 2019 року (30000,00 грн);

- участі у судових засіданнях у м. Херсоні 20.02.2019, 04.03.2019, 20.03.2019, 04.04.2019 та інших (30000,00 грн);

- ознайомлення з матеріалами справи (15000,00 грн);

- підготовки відзиву на позов, додатків до відзиву на позов, додаткових пояснень, заперечень на клопотання (60000,00 грн), що загалом складає 165000грн.

44. З огляду на викладене, судова колегія вважає необґрунтованими та безпідставними доводи скаржника про неправомірне зменшення судами суми витрат на правову допомогу за актом № 40 від 15.04.2019 р. з 303 287 грн до 165 000 грн.

45. Отже, суди врахувавши положення процесуального законодавства, обсяг (фактичний об`єм) підтверджених адвокатських послуг, а також пов`язаність з розглядом саме цієї справи, обґрунтованість та реальність адвокатських витрат, суди дійшли правомірного висновку про часткове розподілення судових витрат.

46. Верховний Суд вважає, під час перегляду рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс", йому була надана можливість надати свої пояснення, заперечення та бути "почутим судом".

47. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

48. Верховний Суд наголошує, що функція правосуддя полягає не лише у забезпеченні сторонам можливості користуватися принципами диспозитивності, змагальності, іншими принципами правосуддя, а й, у свою чергу, обмежена принципами процесуальної економії та правової визначеності, проявом яких є неможливість скасування прийнятих судових рішень виключно з формальних підстав.

49. Водночас Суд відмовляє у задоволенні клопотань позивача про визнання дій ТОВ Таврида-Плюс з подання судового наказу № 922/2875/18 від 06.01.2021 до приватного виконавця після реалізації власної заяви про повернення виконавчого документа у державного виконавця, з огляду на не доведення заявником протиправної мети спрямованої на порушення інтересів позивача та зловживання своїми правами.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. Частиною першою статті 309 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

51. Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права не знайшли свого підтвердження, підстав для зміни чи скасування оскаржених у справі судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Тріус від 15.02.2021 відмовити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс"

залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Херсонської області від 20.10.2020 в частині розподілу судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 у справі №922/2875/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

Н.Г. Ткаченко