Постанова

від 17.03.2021 по справі 640/4593/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4593/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Парінова А.Б.

за участю

секретаря судового засідання Вітчинкіної К.О.,

представника позивача Сидоренко Ю.А.

представника відповідача Борозна М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю УКРТІРТРАНС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року (прийняте за наслідком розгляду справи в порядку письмового провадження, суддя Кузьменко В.А.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТІРТРАНС" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0034251406 та №0034261406, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю УКРТІРТРАНС звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ГУ ДФС у м. Києві в якому просило визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02 липня 2018 року №0034251406 та №0034261406.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ТОВ УКРТІРТРАНС та компанією Rostorgtrans S.L. існували взаємні договірні відносини та взаємні зобов`язання, та позивач заборгував перед компанією Rostorgtrans S.L. 591 193,51 дол. США та 96 417,94 євро.

ТОВ УКРТІРТРАНС вважає, що перевіркою протиправно встановлено, що даний борг виник з вини компанії Rostorgtrans S.L. , відтак був прийнятий необґрунтований висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , зокрема несвоєчасного надходження на рахунок ТОВ УКРТІРТРАНС валютної виручки у розмірі 2 156,69 дол. США та 47 338,00 євро за контрактом від 20.08.2015 №84УТТ/2015; ненадходження на рахунок позивача валютної виручки у розмірі 337,56 дол. США, 161 087,48 євро за контрактом від 20.08.2015 №84УТТ/2015.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ УКРТІРТРАНС відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, відтак ТОВ УКРТІРТРАНС просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2020 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що ТОВ УКРТІРТРАНС є суб`єктом який здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, а заборгованість виникла за зовнішньоекономічним контрактом №86УТТ/2015 від 01.10.2015 у зв`язку з неможливістю здійснення платежів, та як наслідок недоотримання валютної виручки по Договору № 84УТ1/2015.

Також, позивач звертає увагу колегії суддів, що при винесення рішення, суд першої інстанції не врахував, що скарга ТОВ УКРТІРТРАНС була розглянута податковим органом з пропущенням строку, що має наслідком її задоволення на користь платника податку.

15.03.2021 від Головного управління ДПС у м. Києві до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2020 року - без змін.

Аргументи відзиву на апеляційну скаргу дублюють правову позицію відповідача при розгляді даної справи в суді першої інстанції.

Щодо неотримання позивачем рішення ДФС України про результати розгляду скарги ТОВ УКРТІРТРАНС на оскаржувані рішення ГУ ДПС у м. Києві зауважує, що цей факт не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог, оскільки контролюючий орган рішенням від 31.07.2018 №25038/6/99-9911-01-02-25 продовжив строк розгляду такої скарги до 09.09.2018 року та в подальшому виніс рішення про результат розгляду скарги №27949/6/99-9911-01-02-25 від 30.08.2018 та надіслав його на адресу позивача.

Також у відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві просить замінити відповідача ГУ ДФС у м. Києві на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1. Реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.

Відповідно до Переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються, утворено Головне управління ДПС у м. Києві, а відповідно до Переліку територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються, до Головного управління ДПС у м. Києві приєднано Головне управління ДФС у м. Києві.

До Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис №1 074 102 0000 086626 від 30.07.2019 про державну реєстрацію Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України №682-р від 21.08.2019 функції і повноваження Державної фіскальної служби з реалізації державної податкової політики, державної політики із адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби із правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань припинено, а контроль за дотриманням таких функцій та повноважень покладено на Державну податкову службу згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України (Офіційний вісник України, 2019 р., №26, ст. 900).

В контексті вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для заміни Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві в порядку правонаступництва.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, думку представника позивача та думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 21.05.2018 №8739, направлення на перевірку від 23.05.2018 №1481/26-15-14-06-03, керуючись пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідач провів позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним договором від 20.08.2015 №84УТТ/2015 з компанією Rostorgtrans S.L. (Іспанія) згідно листа ПАТ Укрсиббанк від 08.12.2016 №22-2/54808 за період з 20.08.2015 по 06.06.2018, про що складено акт від 13.06.2018 №769/26-15-14-06-03/37471636 (далі по тексту - акт перевірки) та встановлено порушення TOB УКРТІРТРАНС вимог ст. 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а саме:

- несвоєчасне надходження на рахунок TOB УКРТІРТРАНС валютної виручки у розмірі 2 156,69 дол. США (еквів. 55 423,43 грн.), 47 338,00 євро (еквів. 1 372 431,10 грн.) за контрактом від 20.08.2015 №84УТТ/2015 з компанією Rostorgtrans S.L. (Іспанія);

- ненадходження на рахунок TOB УКРТІРТРАНС валютної виручки у розмірі 337,56 дол. США (еквів. 8 821,41 грн), у сумі 355 826,32 євро (еквів. 10 913 960,00 грн.) та 161 087,48 євро (еквів. 4 940 900,16 грн) за контрактом від 20.08.2015 №84УТТ/2015 з компанією Rostorgtrans S.L. (Іспанія).

Крім того, перевіркою встановлено порушення п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю , а саме: порушення строків декларування валютних цінностей та іншого майна, яке перебуває за межами України, станом на 01.01.2017, на 01.04.2017, на 01.07.2017, на 01.10.2017, на 01.01.2018, на 01.04.2018.

На підставі висновків акта перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 02.07.2018:

- №0034251406, яким застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 4 783 082,32 грн;

- №0034261406, яким застосовано неподаткову штрафну санкцію за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1 020,00 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси TOB УКРТІРТРАНС , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що несвоєчасність здійснення розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності є валютним правопорушенням, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та пені, застосування якої віднесено до повноважень органів ДФС.

Також, суд першої інстанції прийшов до висновку, що TOB УКРТІРТРАНС не надав належних документів на підтвердження наявності форс-мажорних обставин згідно з ч. 6, 7 ст. 6 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , зокрема, не надав висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку щодо продовження термінів розрахунків за контрактом від 20.08.2015 №84УТТ/2015 з компанією Rostorgtrans S.L. , та не надав документа уповноваженого органу країни, що підтверджує виникнення форс-мажорних обставин по вказаному контракту.

Крім того, при суд першої інстанції звертає увагу, що позивач не є суб`єктом господарювання, який звільняється від відповідальності за порушення вимог валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки доказів здійснення його діяльності на території проведення антитерористичної операції, для визнання його таким, до суду надано не було.

Суд першої інстанції встановив, що TOB УКРТІРТРАНС не подав декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.01.2017, на 01.04.2017, на 01.07.2017, на 01.10.2017, на 01.01.2018, на 01.04.2018, що свідчить по відсутність правових підстав для скасування спірного рішення від 02.07.2018 №0034261406, що і послугувало правомірному накладенню штрафу оскаржуваними рішеннями.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановами Правління Національного банку України Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України від 03.06.2015 №354, від 03.09.2015 №581, від 04.12.2015 №863, від 03.03.2016 №140 було встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, які передбачені ст. 1 та 2 Закону №185/94-ВР, повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно з Постановами Правління Національного банку України Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України від 07.06.2016 №342, від 14.09.2016 №386, від 13.12.2016 №410 розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, які передбачені ст. 1 та 2 Закону №185/94-ВР, повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Частинами 6 та 7 статті 6 Закону №185/94-ВР визначено, якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. При цьому, підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Згідно статті 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність від 16.04.1991 №959-ХІІ момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею (ч. 5 ст. 4 Закону №185/94-ВР).

У свою чергу, згідно з пп. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

У відповідності до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем укладено зовнішньоекономічний експортний контракт від 20.08.2015 №84УТТ/2015 із компанією Rostorgtrans S.L. (Іспанія) щодо надання нерезиденту експедиційних послуг.

Згідно розрахунків за контрактом від 20.08.2015 №84УТТ/2015, позивачем надало компанії Rostorgtrans S.L. (Іспанія) експедиційні послуги на загальну суму 211 326,03 дол. США (еквів. 5 193 535,26 грн), 483 180,82 євро (еквів. 13 726 950,82 грн).

Вказане підтверджується і банківськими виписками, відповідно до яких на рахунок позивача надійшли валютні кошти в сумі 210 988,47 дол. США (еквів. 5 470 887,41 грн), 117 642,00 євро (еквів. З 364 529,33 грн), у тому числі в сумі 2 156,69 дол. США (еквів. 55 423,43 грн), 47 338,00 євро (еквів. 1 372 431,10 грн).

Окрім того, на валютний рахунок позивача валютна виручка від компанії Rostorgtrans S.L. (Іспанія) у сумі 337,56 дол. США (еквів. 8 821,41 грн.), у сумі 355 826,32 євро (еквів. 10 913 960,00 грн., у сумі 161 087,48 євро (еквів. 4 940 900,16 грн), - не надійшла.

Таким чином, актом перевірки встановлено, що станом на 06.06.2018 у TOB УКРТІРТРАНС наявна дебіторська заборгованість:

1) у сумі 337,56 дол. США (еквів. 10 913 960,00 грн), граничний термін погашення якої - 17.07.2017 (у перевіряємому періоді дебіторська заборгованість не погашена),

2) у сумі 161 087,48 євро (еквів. 4 940 900,16 грн), граничний термін погашення - 29.12.2016 (у перевіряємому періоді дебіторська заборгованість не погашена).

Колегія суддів вважає, що доводи TOB УКРТІРТРАНС про наявність взаємних обов`язків між ним та компанією "Rostorgtrans S.L." вірно не прийняті до уваги судом першої інстанції, оскільки вказане не спростовує висновку контролюючого органу про ненадходження валютної виручки на рахунок позивача за контрактом від 20.08.2015 №84УТТ/2015.

Доводи позивача відносно того, що він вважається суб`єктом, якій здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції на підставі чого виникла заборгованість за зовнішньоекономічним контрактом від 20.08.2015 року №84УТТ/2015, вірно спростовані судом першої інстанції наступними нормами.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції №1669-VІІ (далі - Закон №1669-VІІ), який набув чинності 15.10.2014 та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до ст. 1 Закон №1669-VІІ, період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України . Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 №405/2014.

Водночас, позивач не є суб`єктом господарювання, який звільняється від відповідальності за порушення вимог валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки доказів здійснення його діяльності на території проведення антитерористичної операції, для визнання його таким, суду першої та апеляційної інстанції не надано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з огляду на викладене відсутні правові підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 02.07.2018 №0034251406.

Щодо правомірності застосування штрафу податковим повідомленням-рішенням від 02.07.2018 №0034261406 колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.

Режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов`язки суб`єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства установлює Декрет Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993 №15-93 (далі - Декрет №15-93).

Пунктом 1 статті 9 Декрету №15-93 визначено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов`язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Статтею 1 Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами , визначено, що суб`єктам підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, у десятиденний строк: продекларувати у Національному банку України наявність (або відсутність) з визначенням сум усіх належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, в тому числі одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України; подати Головній державній податковій інспекції України декларацію щодо сум на їх рахунках у банках та інших іноземних фінансових установах, а також щодо сум надходжень валютних цінностей у вигляді доходів (дивідендів), одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України.

Надалі декларування суб`єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально.

Вимогами абз. 8 п. 2 ст. 16 Декрету №15-93 визначено, що до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції) за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених ст. 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Підпунктом 2.7 пункту 2 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 року №49 передбачено, що невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період; порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України. Неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач не спростував та не заперечив, що ним не подано декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.01.2017, на 01.04.2017, на 01.07.2017, на 01.10.2017, на 01.01.2018, на 01.04.2018, що свідчить по відсутність правових підстав для скасування спірного рішення від 02.07.2018 №0034261406.

Надаючи оцінку доводу апеляційної скарги стосовно відсутності обґрунтування в рішенні суду першої інстанції факту пропущення строків розгляду ДФС скарги TOB УКРТІРТРАНС в рамках адміністративного провадження, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

У відповідності до п. 56.8 ст. 58 ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Пункт 56.9 статті 56 ПК України визначає, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20- денний строк, визначений у п. 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо відсутності в рішенні суду першої інстанції оцінки вказаному доводу позивача.

Відповідно до матеріалів справи скарга позивача від 10.07.2018 вих. №66 направлена на адресу ДФС України поштою та отримана останнім 12.08.2018

Також, до позовної заяви TOB УКРТІРТРАНС долучило копію рішення ДФС України від 30.08.2018 №27949/6/99-99-11-01-02-25 про результати розгляду скарги, який надіслано на адресу позивача (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 16, оф. 22 ) поштовим відправленням з повідомленнями про вручення (поштове відправлення №0405339035881), що підтверджується копією Переліку №1263 поштових відправлень, зданих на Київ-53 30.08.2018.

Зі змісту рішення ДФС України від 30.08.2018 №27949/6/99-99-11-01-02-25 про результати розгляду скарги вбачається, що контролюючим органом 31.07.2018 було прийнято Рішення №25038/6/99-99-11-01-02-25, яким продовжено строк розгляду скарги TOB УКРТІРТРАНС до 09.09.2018.

Крім того, листом 29.11.2018 №38626/6/99-99-11-04-02-25 про надання інформації ДФС України проінформував позивача щодо вказаного вище та надав докази належного відправлення.

Колегія суддів приходить до висновку, що вказане підтверджує дотримання контролюючим органом вищого рівня вимог щодо прийняття рішення за скаргою платника податків.

Натомість, факт відсутності обґрунтування вказаного в рішенні суду першої інстанції не вказує на протиправність відмови в задоволенні позову та не може слугувати підставою для його скасування, а лише має наслідком внесення змін в мотивувальну частину рішення та надання оцінки таким фактам під час апеляційного провадження.

Відтак, рішення суду першої інстанції слід змінити в мотивувальній частині, доповнивши таку наведеними вище висновками суду апеляційної інстанції.

Отже, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, при цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За таких обставин, зважаючи на вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права при цьому судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а відтак, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в мотивувальній частині щодо підстав для відмови в задоволенні, в іншій частині рішення суду не підлягає зміні чи скасуванню, оскільки Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов вірних висновків про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю УКРТІРТРАНС задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року змінити в мотивувальній частині.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 17 березня 2021 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

А.Б. Парінов