ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1706/16 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.
секретар судового засідання: Федорончук Д.О.
за участю представників сторін:
від позивача - не з`явився;
від відповідача - Подольна Т.А., ордер ОД №607106 від 09.03.2021;
від третьої особи позивача: не з`явився;
від третіх осіб відповідача: не з`явились.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Волна - Прім
на ухвалу Господарського суду Одеської області від „04" лютого 2021р. про закриття провадження
у справі № 916/1706/16
за позовом Одеської обласної державної адміністрації,
до відповідача: Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Волна - Прім
та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1) ОСОБА_1 ,
2) ОСОБА_2 ,
3) ОСОБА_3 ,
4) ОСОБА_4 ,
5) ОСОБА_5 ,
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними Державних актів
головуючий суддя - Волков Р.В., судді Бездоля Ю.С., Шаратов Ю.А.
місце прийняття ухвали: Господарський суд Одеської області
В С Т А Н О В И В :
У червні 2016 року Одеська обласна державна адміністрація звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області про:
- визнання незаконним та скасування рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №11 від 26.12.2012 року, в частині затвердження проекту із землеустрою, щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у власності громадян України, ОСОБА_1 для ведення садівництва в межах населеного пункту села Коблеве, Коблівської сільради Березанського району Миколаївської області площею 0,1 га (забудовані землі) на комерційне призначення для будівництва об`єктів інфраструктури та закладів громадського харчування;
- визнання недійсним виданий ОСОБА_1 Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №674238 від 29.12.2012, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 29.12.2012 року за №988090001001796;
- визнання незаконним та скасування рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №11 від 26.12.2012 року, в частині надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1 га;
- визнання недійсним виданий ОСОБА_2 Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №674237 від 29.12.2012, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 29.12.2012 року за №482090001001793;
-визнання незаконним та скасування рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №11 від 26.12.2012 року, в частині надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1 га;
-визнання недійсним виданий ОСОБА_3 Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №674236 від 29.12.2012, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 29.12.2012 року за №482090001001795;
-визнання незаконним та скасування рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №11 від 26.12.2012 року, в частині надання у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,21 га;
-визнання недійсним виданий ОСОБА_5 Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №152566 від 29.12.2012, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 29.12.2012 року за №482090001001794;
- визнання незаконним та скасування рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №11 від 26.12.2012 року, в частині надання у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,17 га;
- визнання недійсним виданий Боз Любові Петрівні Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК №794434 від 29.12.2012, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 29.12.2012 року за №482090001001787.
Позов мотивовано, зокрема, тим, що у листопаді 2015 року до Одеської обласної державної адміністрації звернулися Регіональний ландшафтний парк Тилигульський , ФОП Воробйова Л.Я. та ТОВ Волна-Прім у зв`язку із тим, що на Публічній кадастровій карті України з`явилась інформація про те, що на підставі рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №11 від 26.12.2012 року були надані у власність фізичних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 земельні ділянки, які накладаються на земельні ділянки надані у користування на території Одеської області, зокрема, ТОВ Волна-Прім .
Посилаючись на ст.ст. 13, 19 Конституції України, ст.ст. 16, 21, 257, 267, 373 Цивільного кодексу України, ст.ст. 58, 60, 61, 122 Земельного кодексу України, ст.ст. 85,88 Водного кодексу України позивач вважає зазначене рішення незаконним, просить суд його скасувати та визнати недійсними Державні акти на право власності на земельні ділянки, які належать ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.02.2021 у справі №916/1706/16 заяву Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області про закриття провадження задоволено; провадження у справі №916/1706/16 за позовом Одеської обласної державної адміністрації до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Волна - Прім та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними державних актів закрито; роз`яснено позивачеві, що спір підлягає вирішенню судом цивільної юрисдикції.
Ухвалу мотивовано тим, що вимога про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов`язки, безпосередньо стосується прав та обов`язків цієї особи, тому відповідний спір має розглядатися судом за правилами ЦПК України. Суд послався на правові позиції, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі №361/3009/16-ц, 07 листопада 2018 року у справах № 488/6211/14-ц та № 488/5027/14-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 485/1472/17, від 15 травня 2019 року у справах № 522/7636/14-ц та № 469/1346/18, від 26 червня 2019 року у справі № 911/2258/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, а також на правову позицію, яка відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №911/2034/16.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Волна - Прім звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.02.2021 у справі №916/1706/16 про закриття провадження і направити справу №916/1706/16 до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи та при порушенні норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Скаржник зазначає, що для визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин справи.
А виходячи з підстав та предмету заявленого позову та обставин справи - порушення Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області прав Одеської обласної державної адміністрації та використання спірних земельних ділянок особами, яким вони були видані і теперішніми їх власниками для господарської діяльності - для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури - даний спір відноситься до господарської юрисдикції.
Скаржник також посилався на правові позиції, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 911/2034/16 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №911/848/18.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Волна - Прім на ухвалу Господарського суду Одеської області від „04" лютого 2021р. про закриття провадження у справі № 916/1706/16; призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Волна - Прім на 18 березня 2021 року о 14:30 год.
15.03.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Коблівської сільської ради Березанського райоону Миколаївської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач просив апеляційну скаргу ТОВ Волна - Прім на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.02.2021 про закриття провадження у справі №916/1706/16 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.02.2021 про закриття провадження у справі №916/1706/16 залишити без змін.
18.03.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Волна - Прім надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.11,12 ст.270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Судова колегія відхиляє клопотання скаржника про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, крім того судова колегія доходить висновку про можливість розгляду справи без участі представника ТОВ Волна - Прім за наявними у справі доказами.
Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
В судовому засіданні 18.03.2021 представник відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Представники інших сторін в судове засідання не з`явились, не повідомивши суд завчасно про причини неявки. Про дату, час та місце проведення судового засідання по справі повідомлені належним чином.
Враховуючи положення ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю вказаних представників.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Предметом позову у даній справі є визнання незаконним та скасування рішення Коблівської сільської ради в частині затвердження проекту із землеустрою, щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, визнання недійсними виданих фізичним особам ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ) державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання незаконним та скасування рішення Коблівської сільської ради в частині надання у власність фізичним особам ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ) земельних ділянок.
Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатися ця справа, колегія суддів виходить з таких міркувань.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією із сторін є, як правило, фізична особа.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Для віднесення справи до господарської юрисдикції суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Частиною другою статті 13 Конституції України унормовано, що кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.
Громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають права власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб. Відносини, пов`язані з набуттям і реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок, є цивільно-правовими.
Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи.
Колегія суддів, розглядаючи апеляційну скаргу в межах її доводів і вимог, вважає, що вимога про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов`язки, безпосередньо стосується прав та обов`язків цієї особи, тому відповідний спір має розглядатися судом за правилами ЦПК України Наведене відповідає висновкам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі №361/3009/16-ц, 07 листопада 2018 року у справах № 488/6211/14-ц та № 488/5027/14-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 485/1472/17, від 15 травня 2019 року у справах № 522/7636/14-ц та № 469/1346/18, від 26 червня 2019 року у справі № 911/2258/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17. Відтак, посилання скаржника на господарську юрисдикцію справи є помилковими.
Колегія суддів зазначає, що визнання недійсним рішення суб`єкта владних повноважень про надання земельної ділянки у власність фізичній особі безпосередньо стосується прав та обов`язків цієї особи, тому відповідний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Більше того, у даній справі заявлено вимоги щодо визнання недійсними виданих фізичним особам державних актів, що також безпосередньо впливає на права та обов`язки вказаних фізичних осіб.
Посилання скаржника на те, що оскаржуваним рішенням та державними актами земельні ділянки були передані у власність з метою саме комерційного їх використання не спростовує вірних висновків господарського суду щодо впливу зазначеного рішення та державних актів на права фізичних осіб.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №11 від 26.12.2012 та оскаржувані державні акти не містять відомостей щодо передання у власність та/або виникнення речового права у суб`єктів господарювання, а саме - у фізичних осіб-підприємців. Оскаржувані акти стосуються виникнення речових прав саме у громадян-фізичних осіб і впливають на права та обов`язки саме фізичних осіб.
Отже, з огляду на характер правовідносин у цій справі, предмет спору та з`ясовані господарським судом обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Господарського суду Одеської області від 04.02.2021 у справі № 916/1706/16 - залишити без змін.
У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Волна - Прім залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.02.2021 року у справі № 916/1706/16- залишити без змін.
Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.
Повний текст постанови
складено та підписано
18 березня 2021р.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2021 |
Оприлюднено | 18.03.2021 |
Номер документу | 95604152 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Колоколов С.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні