Ухвала

від 17.03.2021 по справі 910/5366/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/5366/20

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.

перевіривши матеріали касаційної скарги Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року

та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 року

у справі № 910/5366/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології",

до: 1. Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

2. Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві,

про стягнення 945 090,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року позов задоволено. Стягнуто з місцевого бюджету територіальної громади міста Києва через Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології грошові кошти в сумі 945 090,00 (дев`ятсот сорок п`ять тисяч дев`яносто гривень 00 копійок) в рахунок відшкодування шкоди, завданої Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Стягнуто з Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології 14 176 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят шість) грн 36 коп - витрат по сплаті судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 року апеляційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року у справі №910/5366/20, залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року у справі №910/5366/20, залишено без змін. Судові витрати, у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надіслана 23.02.2021 року, що підтверджується конвертом з штрих кодом 0304702857618) на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 року у справі № 910/5366/20, в якій просить суд зупинити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку; процесуальні рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, у позові відмовити повністю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 287-291 ГПК України , з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України , судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту четвертого частини другої статті 287 ГПК України на скаржника покладається обов`язок обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). При цьому касаційна скарга має містити мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" ) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Зважаючи на наведене скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, вичерпних обґрунтувань, позаяк відкриття касаційного провадження за відсутності або неточності таких обґрунтувань може призвести до порушено принципу правової визначеності .

Так, в обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на те, що Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не здійснював демонтаж спірного об`єкта, не доведено належними та допустимими доказами статус спірного приміщення як нерухомого майна, позивачем не доведено завдання збитків відповідно до вимог чинного законодавства, не доведено склад правопорушення передбаченого ст.ст. 1166, 1173,1177 ЦК України .

В цілому доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі. Скаржник чітко не вказав правову підставу касаційного оскарження згідно з частиною другою статті 287 ГПК України , а саме в чому полягало неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та чи є таке порушення підставою для відкриття касаційного провадження на підставі відповідного пункту частини другої статті 287 ГПК України у контексті статті 310 ГПК України (частини першої та/або відповідного пункту (пунктів) частини третьої).

Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.

Клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 року у справі № 910/5366/20, буде вирішено Судом після усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 року у справі № 910/5366/20 - залишити без руху.

2.Надати Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

3.Роз`яснити скаржнику, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Огороднік К.М.