Постанова

від 03.03.2021 по справі 552/2767/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 березня 2021 року

м. Київ

справа № 552/2767/14-ц

провадження № 61-21389св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русничука М. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 (боржник),

заінтересовані особи: Акціонерне товариство Креді Агріколь Банк (стягувач), Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Пікуля В. П., Одринської Т. В., Панченка О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області) та просив поновити строк на оскарження дій державного виконавця, визнати неправомірними дії посадових осіб ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області в частині використання звіту № 264 про незалежну оцінку майна від 09 квітня 2019 року, складеного приватним підприємством Центр незалежної оцінки та експертизи , під час реалізації на ресурсі системи електронних торгів Сетам нежитлового приміщення стоматологічного кабінету, магазину непродовольчих товарів, загальною площею 67,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Просив також зобов`язати посадових осіб ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області не використовувати вказаний звіт під час реалізації майна на ресурсі системи електронних торгів Сетам .

В обґрунтування скарги зазначав, що 13 серпня 2018 року Подільським відділом державної виконавчої служби м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області відкрито виконавче провадження № 56960304 з примусового виконання виконавчого листа № 552/2767/14-ц, виданого 25 квітня 2017 року Київським районним судом м. Полтави, про стягнення з ОСОБА_1 4 590 929, 84 грн на користь Акціонерного товариства Креді Агріколь Банк (далі - АТ Креді Агріколь Банк ).

Постановою державного виконавця від 05 жовтня 2018 року передано виконавчий документ до ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області.

Постановою від 26 листопада 2018 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ПП Центр незалежної оцінки та експертизи для участі у виконавчому провадження.

07 червня 2019 року він отримав від ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області лист № 02.3/8220 від 23 травня 2019 року про те, що відповідно до звіту про незалежну оцінку майна № 264 від 09 квітня 2019 року, складеного ПП Центр незалежної оцінки та експертизи вартість нежитлового приміщення (стоматологічний кабінет та магазин непродовольчих товарів), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1 027 500, 00 грн.

10 червня 2019 року він звернувся до ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області з проханням надати йому копію звіту про незалежну оцінку майна.

13 червня 2019 року на адресу виконавчої служби та ПП Центра незалежної оцінки та експертизи направлено заперечення на звіт про оцінку майна з огляду на заниження вартості майна у ній та порушення Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого постановою КМУ № 1440 від 10 вересня 2003 року, та Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні при проведенні оцінки.

Також він просив виконавчу службу звернутися до іншої експертної установи для встановлення об`єктивності визначення вартості майна шляхом замовлення звіту про незалежну оцінку майна - нежитлового приміщення (стоматологічний кабінет та магазин непродовольчих товарів) на АДРЕСА_1 , а також провести рецензування звіту про незалежну оцінку майна № 265 від 09 квітня 2019 року. Окрім того звертався з проханням про зупинення проведення торгів до проведення повторної оцінки майна.

Станом на день звернення до суду зі скаргою ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області не надав відповідь на заперечення на звіт про оцінку майна, не провів рецензування звіту та повторну оцінку майна, чим порушив його права як боржника у виконавчому провадженні.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду зі скаргою у порядку статті 447 ЦПК України.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії посадових осіб ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 дізнався про звіт про незалежну оцінку майна 07 червня 2019 року з листа ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області, починаючи з 13 червня 2019 року оскаржував його в порядку позовного провадження, однак його позовні заяви не були прийняті судами до розгляду, що є підставою для поновлення ОСОБА_1 строків на звернення до суду зі скаргою в порядку статті 447 ЦПК України.

Заявник по суті оскаржує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна. Жодних посилань на протиправність посадових осіб ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області з призначення оцінювача у виконавчому провадженні та оцінки майна скарга не містить.

ОСОБА_1 не надав докази на підтвердження того, що оскаржуваний звіт про оцінку майна не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

Оскільки судом не встановлено фактів протиправності дій посадових осіб ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області щодо проведення оцінки нерухомого майна в межах виконавчого провадження, скарга задоволенню не підлягає.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2019 року скасовано.

Визнано неправомірними дії посадових осіб ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області в частині використання звіту № 264 про незалежну оцінку майна від 09 квітня 2019, складеного ПП Центр незалежної оцінки та експертизи , під час реалізації на ресурсі системи електронних торгів Сетам нежитлового приміщення стоматологічного кабінету, магазину непродовольчих товарів, загальною площею 67,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Зобов`язано посадових осіб ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області не використовувати звіт № 264 під час реалізації цього майна на ресурсі системи електронних торгів Сетам .

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа, сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Оскаржуваний звіт не містить інформації щодо місцезнаходження об`єктів порівняння, як місце розташування вказано лише м. Полтава, що не дає можливості здійснити належне порівняння з урахуванням місцезнаходження, пішохідної доступності, відстані до центральної частини міста тощо.

Крім того, даний звіт не містить інформації, яким чином зроблено моніторинг ринку нерухомості, не надано доказів низької активності ринку нерухомості, на яку посилається оцінювач.

Вказані обставини не дають можливості визначити початкову вартість нерухомого майна для його реалізації та свідчать про те, що проведена ПП Центр незалежної оцінки та експертизи оцінка майна не відповідає пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1, а тому вказаний звіт про оцінку майна не можна вважати достатньо обґрунтованим та об`єктивним .

Вказані обставини є підставою для задоволення скарги ОСОБА_1 на дії посадових осіб виконавчої служби.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У листопаді 2019 року ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області звернувся до Верховного суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року і залишити в силі ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2019 року.

В обґрунтування касаційної скарги зазначав, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує висновки, зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Звіт про незалежну оцінку майна № 264 не скасований і є чинним, тому відсутні підстави для проведення повторної оцінки майна.

Доводи скарги про те, що підставою для оскарження оцінки майна є порушення методики її проведення, не підтверджують неправомірність дій державного виконавця, які полягали у врахуванні висновку про вартість об`єкта оцінки, складеного суб`єктом оціночної діяльності, якого призначено відповідною постановою.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з Київського районного суду м. Полтави.

30 січня 2020 року справа № 552/2767/14-ц надійшла до Верховного Суду.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що в провадженні ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області перебуває виконавче провадження № 56960304 з виконання виконавчого листа № 552/2767/14-ц, виданого Київським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ Креді Агріколь Банк 4 590 929,84 грн. У межах зазначеного виконавчого провадження 26 листопада 2018 року накладено арешт на майно боржника та винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності ПП Центр незалежної оцінки та експертизи

20 травня 2019 року на адресу ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області надійшов звіт про незалежну оцінку майна - нежитлового приміщення, стоматологічного кабінету та магазину непродовольчих товарів, загальною площею 67, 7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_1 . Визначена вартість вказаного майна у розмірі 1 027 500 грн.

07 червня 2019 року ОСОБА_1 листом № 02.3/8220 від 23 травня 2019 року повідомлено про надходження до ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області звіту про оцінку майна, також цим листом роз`яснений графік роботи ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області та порядок оскарження звіту про оцінку майна.

Не погодившись з вказаним звітом, боржник 13 червня 2019 року повідомив про це ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області.

Починаючи з 13 червня 2019 року ОСОБА_1 оскаржував звіт про оцінку майна шляхом звернення до Полтавського окружного адміністративного суду та Київського районного суду м. Полтави з позовами, однак ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року було відмовлено у відкритті провадження у справі, а ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 04 липня 2019 року позовну заяву було повернуто позивачу.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України Про виконавче провадження ).

Згідно з частиною першою статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця, ОСОБА_1 зазначав, що звіт про оцінку майна № 264 від 09 квітня 2019 року, складений ПП Центр незалежної оцінки та експертизи , виконаний із порушенням Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року, та Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Відповідно до прохальної частини скарги, просив визнати неправомірними дії посадових осіб ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області в частині використання звіту № 264 про незалежну оцінку майна від 09 квітня 2019 року, складеного приватним підприємством Центр незалежної оцінки та експертизи , під час реалізації на ресурсі системи електронних торгів Сетам нежитлового приміщення стоматологічного кабінету, магазину непродовольчих товарів, загальною площею 67,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Просив також зобов`язати посадових осіб ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області не використовувати вказаний звіт під час реалізації майна на ресурсі системи електронних торгів Сетам .

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника ).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту у національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Згідно з частиною п`ятою статті 57 Закону України Про виконавче провадження виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) вказано, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4 440/16 (провадження № 11- 1200апп18).

У справі, що переглядається, заявник не оскаржував результат оцінки майна, проведеної приватним підприємством Центр незалежної оцінки та експертизи у межах процедури виконавчого провадження.

За таких обставин, задоволення скарги ОСОБА_1 шляхом визнання неправомірними дій посадових осіб виконавчої служби в частині використання звіту про незалежну оцінку майна та зобов`язання посадових осіб виконавчої служби не використовувати звіт під час реалізації цього майна не може вважатися належним способом захисту його прав.

Таким чином, з огляду на відсутність доказів протиправності дій державного виконавця щодо проведення у рамках виконавчого провадження незалежної оцінки нерухомого майна, відсутні правові підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції по суті правильно відмовив у задоволенні скарги, однак дійшов помилкового висновку щодо мотивів такої відмови, постанова Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року підлягає скасуванню, а ухвала Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2019 року - зміні шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи наведене, зі ОСОБА_1 на користь ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги у розмірі 1 921, 00 грн.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року скасувати.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2019 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 921, 00 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Ю. Тітов СуддіН. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук