Ухвала

від 19.03.2021 по справі 461/7577/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 березня 2021 року

Київ

справа №461/7577/16-а

адміністративне провадження №К/9901/7124/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" на постанову Галицького районного суду м. Львова від 03.03.2017 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі №461/7577/16-а за позовом Приватного підприємства "Юридична компанія "Егіда-Львів" до Львівської міської ради, треті особи: Міністерство регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України, Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал", про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У 2016 році Приватне підприємство Юридична компанія Егіда-Львів (далі - позивач) звернулося до Галицького районного суду м. Львова з позовом до Львівської міської ради (далі - відповідач), треті особи: Міністерство регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України, Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал", в якому просило визнати незаконним та скасувати Правила приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.09.2002 №292 в частині: пункту 2.5.3, пункту 3.1.1, пункту 3.2 (в частині права Водоканалу надавати дозвіл на скид), пункту 3.5.3 (в частині обов`язку Підприємств отримати дозвіл на скид), пункту 4.1.4.6, пункту 4.1.10, пункту 4.2.2.6 (третє речення), пункту 4.3.3 (в частині обов`язку підприємств мати дозвіл на скид), пункту 4.6, пункту 9.4.2.1.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 03.03.2017, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020, позов задоволено частково:

- визнано незаконними Правила приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.09.2002 №292 в частині: пункту 2.5.3, пункту 3.1.1, пункту 3.2 (в частині права Водоканалу надавати дозвіл на скид), пункту 3.5.3 (в частині обов`язку Підприємств отримати дозвіл на скид), пункту 4.1.4.6, пункту 4.1.10, пункту 4.2.2.6 (третє речення), пункту 4.3.3 (в частині обов`язку Підприємств мати дозвіл на скид), пункту 4.6, пункту 9.4.2.1;

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

04.01.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", надіслана 31.12.2020, в якій скаржник просити скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 03.03.2017 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 20.01.2021 касаційну скаргу Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

01.03.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", надіслана 26.02.2021, в якій скаржник просить скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 03.03.2017 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

У касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Галицького районного суду м. Львова від 03.03.2017 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 зазначаючи, що вперше касаційну скаргу було подано в межах строку, передбаченого статтею 329 КАС України, однак ухвалою Верховного Суду від 20.01.2021 касаційна скарга була повернута. Також скаржник зазначає, що ухвалу про повернення касаційної скарги отримано 04.02.2021. На підтвердження вказаної інформації скаржником надано копію супровідного листа Верховного Суду від 20.01.2021 № 461/7577/16/5935/21 з відміткою Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" від 04.02.21 вх.№ВД-С-580 про отримання.

Водночас супровідний лист не є належним підтвердженням отримання копії судового рішення, оскільки реєстрація вхідної кореспонденції є односторонньою дією і не може бути самостійним доказом отримання копії судового рішення у певну дату. Таким чином неможливо встановити дату отримання скаржником ухвали Верховного Cуду про повернення касаційної скарги.

Належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, зокрема, поштовий конверт з відтиском календарного штемпеля поштового відділення, довідка суду про дату видачі копії відповідного судового рішення тощо.

Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з інформацією, наявною в матеріалах касаційної скарги, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята 03.12.2020.

Так, вперше з касаційною скаргою скаржник звернувся в межах строку передбаченого статтею 329 КАС України, однак ухвалою Верховного Суду від 20.01.2021 касаційну скаргу повернуто.

Проте вдруге з касаційною скаргою скаржник звернувся лише 26.02.2021.

Верховний Суд наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.

Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, і, передовсім, щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою зумовлена також й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип юридичної визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata , тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення тільки задля повторного слухання справи й ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.

Верховний Суд підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони й пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об`єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Верховний Суд наголошує, що попереднє звернення з касаційною скарго, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, та її повернення, не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з касаційною скаргою і в жодному разі не дають право у будь-який необмежений час після спливу строку на касаційне оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Верховний Суд наголошує, що повернення первинної касаційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та визнає підстави, зазначені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, неповажними.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, скаржника необхідно зазначити поважні причини пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно залишити без руху.

Керуючись статтями 169, 329, 329, 330, 332 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" про поновлення строку на касаційне оскарження на постанови Галицького районного суду м. Львова від 03.03.2017 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 - відмовити.

Касаційну скаргу Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" на постанову Галицького районного суду м. Львова від 03.03.2017 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 461/7577/16-а за позовом Приватного підприємства "Юридична компанія "Егіда-Львів" до Львівської міської ради, треті особи: Міністерство регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України, Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал", про визнання незаконним та скасування рішення - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач: С.М. Чиркін

Судді: В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа