Рішення

від 25.02.2021 по справі 320/5041/14-ц

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 25.02.2021

Справа № 320/5041/14-ц

Провадження № 2-др/937/9/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Редько О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Колеснікової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що є спільною сумісною власністю подружжя.

Від позивача ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі за позовом № 320/5041/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що є спільною сумісною власністю подружжя. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24.06.2016 року позовні вимоги були задоволені частково. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 28.07.2016 року зазначене рішення залишено без змін. Судом першої інстанції при ухваленні рішення не було вирішено питання щодо стягнення судових витрат. Просить розглянути заяву без її участі.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України , у зв`язку з розглядом заяви за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Так судом встановлено наступне.

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходилась цивільна справа за позовом № 320/5041/14-ц (провадження № 2/320/10/16) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що є спільною сумісною власністю.

Так позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила суд розділити майно, набуте під час спільного сумісного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме: виділити їй та визнати за нею право власності на 2/5 частини комплексу будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , виділити їй автомобіль марки Scoda Fabia, державний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, загальною вартістю 1 278 586 грн. 98 коп., а також стягнути з відповідача на її користь різницю загальною вартістю 1 278 586 грн. 98 коп., а також стягнути з відповідача на її користь різницю вартості виділеного їм майна в сумі 2 123 234 грн. 02 коп. Виділити відповідачу Ѕ частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , автомобіль марки DAF TE95XF, двигун НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , 2001 року випуску, причеп марки SCHMITZ SKO 24, 1998 року випуску, державний номер НОМЕР_4 , меблі, побутову техніку, апаратуру, загальною вартістю 3 415 821 грн. 00 коп.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 травня 2016 року позовні вимоги задоволені частково. Розділено майно, набуте під час спільного сумісного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Виділено ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на 2/5 частини комплексу будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Виділено ОСОБА_1 автомобіль Scoda Fabia, державний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску. Виділити ОСОБА_2 Ѕ частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Виділено ОСОБА_2 автомобіль DAF TE95XF, двигун НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , 2001 року випуску. Виділено ОСОБА_2 причеп марки SCHMITZ SKO 24, 1998 року випуску, державний номер НОМЕР_4 . Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості спільного майна в розмірі 1 045 367 грн. 01 коп. в решті позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 23 листопада 2016 року апеляційна скарга ОСОБА_3 відхилена, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 травня 2016 року за вказаною справою залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 березня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 травня 2016 року та ухвала апеляційного суду Запорізької області від 28 липня 2016 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Згідно положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати:

- на професійну правничу допомогу;

- пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

- пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

- пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так матеріали справи містять докази понесених позивачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме:

- квитанція № ПН94 від 14 травня 2014 року про сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1 145 грн. 00 коп. /Т.1 а.с.1/;

- квитанція № ПН106 від 14 травня 2014 року про сплату судового збору за подання заяви за забезпечення позову в розмірі 121 грн. 80 коп. /Т.1 а.с.2/;

- квитанцію № 8 від 30.07.2015 року про сплату судового збору за подання уточненої позовної заяви /Т.1 а.с.189/;

- квитанцію № 25 від 29.07.2015 року про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення доказів /Т.1 а.с.190/;

- квитанцію № 1410006 від 03.09.2015 року про сплату судового збору за подання заяви про призначення судових експертиз /Т.2 а.с.25/;

- рахунок № 1914 від 29 жовтня 2015 року про проведення будівельно - технічної експертизи в розмірі 17 500 грн. 00 коп. /Т.2 а.с.47/ та висновок експерта № 2180 за результатами проведення будівельно - технічної експертизи /Т.2 а.с.80-123/;

- рахунок № 1924 від 19 листопада 2015 року про проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 2 100 грн. 00 коп. /Т.2 а.с. 63/ та висновок № 5/1 про проведення автотоварознавчої експертизи автомобіля Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_1 /Т.2 а.с.124-132/, висновок № 5/2 про проведення автотоварознавчої експертизи автомобіля DAF TE95XF, державний номерний знак НОМЕР_3 /Т.2 а.с.133-141/, висновок № 5/3 про проведення автотоварознавчої експертизи полупричепа SCHMITZ SKO 24, державний номерний знак НОМЕР_4 /Т.2 а.с.142-150/;

- квитанція № 85 від 10.05.2016 року про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 275 грн. 61 коп. /Т.2 а.с.170/.

Отже, позивачем були понесені витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 22 007 грн. 81 коп. (1 145 + 500 + 121, 80 + 121,80 + 243,60 + 17 500 + 2 100 + 275, 61 = 22 007, 81).

Так позивачем, з урахуванням уточненої позовної заяви, було заявлено позовні вимоги на загальну суму 3 401 821 грн. 00 коп. (1 278 586 грн. 98 коп. + 2 123 234 грн. 02 коп. = 3 401 821 грн. 00 коп.).

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 травня 2016 року позовні вимоги задоволені частково, а саме в розмірі 2 323 953 грн. 99 коп. (1 278 586 грн. 98 коп. + 1 045 367 грн. 01 коп. = 2 323 953 грн. 99 коп.).

Відповідно до ч. 1ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладного, у зв`язку із ухваленням суду рішення про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 15 034 грн. 64 коп.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постанові КАС ВС від 11.06.2020 по справі №821/227/17, а також у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Статтею 30 ч. 3 ЗУ Про адвокатуру і адвокатську діяльність визначає, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Так матеріали справи містять лише копію договору про надання правничої допомоги від 26.06.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Зімбіцькою І.Ю.

Таким чином, позивач не надав суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у рамках даної справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо). Крім того, позивачем не надано суду доказів узгодження гонорару або вартості робіт (послуг) адвоката, які ним надавалися у даній справі.

Доданий по позовної заяви договір від 26.06.2014 року не містить у собі домовленості сторін щодо конкретно визначеного розміру гонорару адвоката, детального опису послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що позовні вимоги було задоволено частково, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 137 , 141 , 270 ЦПК України , -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 15 034 /п`ятнадцять тисяч тридцять чотири/ грн. 64 коп.

В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О.В.Редько