Постанова

від 25.02.2021 по справі 501/1405/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2306/21

Номер справи місцевого суду: 501/1405/20

Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2021 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 501/1405/20

Номер апеляційного провадження: 22-ц/813/2306/21

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Князюка О.В., Погорєлової С.О. ,

за участю секретаря судового засідання - Дерезюк В.В.,

учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 ,

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 ,

- відповідач - Чорноморська міська рада Одеської області,

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство Міське управління житлово-комунального господарства Чорноморської міської ради,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , до Чорноморської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство Міське управління житлово-комунального господарства Чорноморської міської ради , про визнання поновленим договору оренди землі та зобов`язання укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, за апеляційною скаргою Чорноморської міської ради Одеської області на рішення Іллічівського районного суду Одеської області, ухвалене у складі судді Петрюченко М.І. о 16 годині 10 хвилині 23 вересня 2020 року, повний текст рішення складений 2 вересня 2020 року,

встановив:

2. Описова частина

2.1Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати поновленими договори оренди землі від 20.09.2012 року, укладені між Іллічівською міською радою, як орендодавцем, та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , як орендарями, стосовно земельних ділянок загальною площею - 0,0900 га., а саме - 0,0552 га., - 0,0186 га., - 0,0162 га., землі несільськогосподарського призначення, із земель рекреаційного призначення (кадастрові номери: 5110800000:02:026:0014; 5110800000:02:026:0013; 5110800000:02:026:0015), які знаходяться за адресою - АДРЕСА_1 (колишня адреса - АДРЕСА_2 ), зареєстровані у відділі Держземагенства у м. Іллічівську Одеської області 18 жовтня 2012 року за №№ 511080004000387, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що 20.09.2012 року між Іллічівською міською радою та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договори оренди земельних ділянок загальною площею - 0,0900 га., а саме: - 0,0552 га., - 0,0186 га.; - 0,0162 га., землі несільськогосподарського призначення, із земель рекреаційного призначення (кадастрові номери: 5110800000:02:026:0014; 5110800000:02:026:0013; 5110800000:02:026:0015), які знаходяться за адресою - АДРЕСА_1 (колишня адреса - АДРЕСА_2 ), які зареєстровані у відділі Держземагенства у м. Іллічівську Одеської області 18 жовтня 2012 року за №№511080004000387, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

Позивач належним чином виконував свої обов`язки орендаря.

За 60 днів, як передбачено пунктами 3.2 цих договорів, позивач звертався з письмовими повідомленнями про намір продовжити дію договорів оренди землі на земельні ділянки. Однак, зі сторони відповідача не надійшло жодної письмової відповіді. Орендарі продовжували користуватися земельними ділянками та сплачували орендну плату. Відповідач протягом одного місяця з дня закінчення строку попередження не направив листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, що є підставою вважати договори поновленими відповідно до частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі (а. с. 2 - 3,

2.2 Позиція відповідача в суді першої інстанції

Чорноморська міська рада 26.06.2020 надала відзив на позов (а. с. 46 - 48), в якому просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів які б підтверджували: - належне виконання п.4.3 договору стосовно щомісячної орендної плати; - подання не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору, тобто до 13.07.2017 року письмового повідомлення орендодавцю про намір продовжити дію трьох договорів; - подальшого використання земельних ділянок і проведення щомісячної, у повному обсязі оплати за земельні ділянки (а. с. 73 - 75.

2.3 Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 23 вересня 2020 року вищезазначений позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано поновленими договори оренди землі від 20.09.2012 року, укладені між Іллічівською міською радою, як орендодавцем та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як орендарями стосовно земельних ділянок, загальною площею - 0,0900 га., а саме: 0,0552 га., 0,0186 га. та 0,0162 га. несільськогосподарського призначення землі із земель рекреаційного призначення (кадастрові номери: 5110800000:02:026:0014; 5110800000:02:026:0013; 5110800000:02:026:0015), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_2 ), зареєстровані у відділі Держземагенства у м. Іллічівську Одеської області 18 жовтня 2012 року за №№ 511080004000387, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 та інший орендар ОСОБА_2 після закінчення 20.09.2017 року строку договорів оренди продовжили користуватися спірними земельними ділянками. Відповідач протягом одного місяця після закінчення строку договору не направив орендарю листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі. Тому, з цих підстав спірні договори оренди вважаються поновленими на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені вказаними правочинами (а. с. 107 - 112).

2.4 Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Представник Дабіжа Віктор Іванович, який діє в інтересах Чорноморської міської ради Одеської області , в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 вересня 2020 року. Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ..

1.6 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує на те, що позивачем не надано доказів які б підтверджували: - належне виконання п.4.3 договору стосовно щомісячної орендної плати, після закінчення строку договору оренди; - подання не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору, тобто до 13.07.2017 року письмового повідомлення орендодавцю про намір продовжити дію трьох договорів; - подальшого використання земельних ділянок; - перебування об`єктів нерухомості, що розташовані на земельних ділянках, у власності позивача та третьої особи (а. с. 114 - 118).

1.7 Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи в апеляційному суді

ВідповідачОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу не надав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 пояснень на апеляційну скаргу не надав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство Міське управління житлово-комунального господарства Чорноморської міської ради пояснень на апеляційну скаргу не надало.

2. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26.10.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Дабіжа Віктора Івановича, який діє в інтересах Чорноморської міської ради Одеської області на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 вересня 2020 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26.10.2020 року призначено розгляд справи у приміщенні Одеського апеляційного суду .

25 лютого 2021 року від представника Чорноморської міської ради Одеської області - Джумина Є.Ю. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

ОСОБА_1 причини неявки не повідомив. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи та проведення судового засідання у режимі відеоконференції не надав.

ОСОБА_2 причини неявки не повідомив. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи та проведення судового засідання у режимі відеоконференції не надав.

Комунальне підприємство Міське управління житлово-комунального господарства Чорноморської міської ради причини неявки представника не повідомило. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи та проведення судового засідання у режимі відеоконференції не нададало.

Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, на всій території України установлено карантин.

Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020 року, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам).

На підставі рішення зборів суддів Одеського апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року, відповідно до частини 2 статті 29 Закону України Про судоустрій і статус суддів , постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (зі змінами) та від 22 липня 2020 року № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами), рішення Ради суддів України за №19 від 17 березня 2020 року, постанови головного державного санітарного лікаря України №16 від 09 травня 2020 року, рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайної ситуації від 15 жовтня 2020 року, у зв`язку з ускладненням епідеміологічної ситуації в місті Одесі та із підтвердженням у працівників Одеського апеляційного суду діагнозу COVID-19, з метою запобігання поширенню захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, серед співробітників та відвідувачів Одеського апеляційного суду та забезпечення безпечних умов праці працівникам суду ухвалено розпорядження Голови Одеського апеляційного суду № 12 від 16.10.2020 року Про посилення карантинних обмежень та продовження особливого режиму роботи суду .

Пунктами 1, 5, 12 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду № 12 від 16.10.2020 року Про посилення карантинних обмежень та продовження особливого режиму роботи суду передбачено, що тимчасово, на час установлення на території міста Одеси рівня епідемічної небезпеки: помаранчевий або червоний , зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судових процесів та припинено їх допуск до залів судових засідань. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у частинах 1, 2 статті 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. Це розпорядження набрало чинності з 26 жовтня 2020 року.

Отже, вказане розпорядження видано з метою забезпечення здійснення правосуддя Одеським апеляційним судом, забезпечення доступу громадян до правосуддя під час дії установленого державою карантину, установлення на території міста Одеси рівня епідемічної небезпеки: помаранчевий або червоний .

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому вирішені справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Чорноморської міської ради Одеської області підлягає задоволенню.

3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

20.09.2012 року між Іллічівською міською радою та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договори оренди земельних ділянок, загальною площею - 0,0900 га., а саме: 0,0552 га., 0,0186 га. та 0,0162 га. несільськогосподарського призначення землі із земель рекреаційного призначення (кадастрові номери: 5110800000:02:026:0014; 5110800000:02:026:0013; 5110800000:02:026:0015), які знаходяться за адресою - АДРЕСА_1 (колишня адреса - АДРЕСА_2 ), які зареєстровані у відділі Держземагенства у м. Іллічівську Одеської області 18 жовтня 2012 року за №№511080004000387, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (а. с. 17 - 40).

Відповідно до пунктів 2.2 вказаних договорів, на земельних ділянках знаходяться об`єкти нерухомості, які належать Орендодавцям на праві спільної часткової власності на підставі Договору купівлі-продажу від 04.11.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Бураковою О.І., реєстровий номер 2917, зареєстрованого в КП Бюро технічної інвентаризації Іллічівської міської ради Одеської області 08.11.2011 року в реєстровій книзі ЧН-9, номер запису 738, стр.181, а також інші об`єкти інфраструктури.

Згідно пунктів 3.1 зазначених договорів, земельні ділянки надаються в користування Орендарям терміном на 5 (п`ять) років.

Актами від 06.07.2012 встановлено в натурі межі земельних ділянок (а. с. 21, 29, 37).

Пунктами 5.1 договорів визначено цільове використання земельних ділянок.

Вказані договори посвідчені приватним нотаріусом Тисячною І.К., що підтверджується витягами з Державного реєстру правочинів (а. с. 23, 31, 39).

Відповідно до актів прийому-передачі, відповідні земельні ділянки передано орендарям, що підтверджується відповідними актами (а.с.24, 32, 40).

Згідно листа Чорноморської міської ради від 21.08.2019 року №04-08/441 надходження орендної плати за землю з фізичних осіб від громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 12.09.2017 року - 20.08.2019 року відсутні. Фінансовим управлінням не ведеться облік надходження орендної плати з фізичних осіб у розрізі договорів оренди (а. с. 49).

Відповідно до листа управління комунальної власності та земельних відносин від 22.08.2019 №569, інформація про надходження плати за землю в управлінні комунальної власності та земельних відносин відсутня (а. с. 50).

3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннямич. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржене рішення ухвалено судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов`язки.

У статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Також у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає такий правовий механізм, як поновлення договору найму, який зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Враховуючи зазначене, слід встановити наявність вчинення орендарем конклюдентних дій, а саме продовження користування носієм переважного права спірною земельною ділянкою та внесення ним відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, які б свідчили про його намір скористатися своїм переважним правом та поновити договір оренди землі, строк дії якого закінчився, що підтверджує наявність підстав для визнання договору оренди землі з носієм переважного права поновленим.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

3.3. Мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі, застосовані норми права

Висновки суду першої інстанції, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є добросовісними орендарями, які з метою скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди зверталися до відповідача з відповідними заявами (намагалися реалізувати своє право , направлене на продовження договору оренди), після закінчення строку дії договору оренди належним чином та відповідно до умов укладеного між сторонами договору виконували свої обов`язки орендарів, використовуючи земельну ділянку за призначенням у власних інтересах, є помилковими та спростовуються матеріалами справи.

Частиною четвертою статті 124 Земельного Кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини другої статті 792 Цивільного Кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2- 5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

У позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що він звертався до Чорноморської міської ради Одеської області з вимогами про поновлення договорів оренди, але відповідач не вчиняв будь яких дій щодо їх пролонгації, колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження доводів позивача.

У Постанові ВСУ від 03 липня 2019 року по справі № 394/124/18-ц роз`яснюється, що законодавцем у частині п`ятій статті 33 Закону України Про оренду землі визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1)розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2)узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3)за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4)укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

Також слід зазначити, що у договорах оренди землі від 20 вересня 2012 року земельних ділянок, площею - 0,0552 га., 0,0186 га., 0,0162 га., передбачено, що після закінчення строку дії договору Орендарі мають переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі, Орендарі повинні не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав невірну оцінку тому, що відповідач не надіслав позивачу та іншому орендарю (не повідомив його у будь-який інший спосіб) протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди листа-повідомлення про заперечення у поновленні цього договору на новий строк. Адже надіслання такого листа орендодавцем передбачено у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону. Сам лист-повідомлення від орендарів до орендодавця не надходив. Факт його направлення від орендаря орендодавцям не підтверджується жодними доказами.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності сплати позивачем орендної плати за період після завершення дії договору оренди земельної ділянки - з 12.09.2017 року по 20.08.2019 року заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Листом Чорноморської міської ради Одеської області від 21.08.2019 року № 04-08/441 підтверджується факт не сплати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 орендної плати за землю за період 12.09.2017р. - 20.08.2019 р..

Позивачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів щодо належного виконання своїх обов`язків після завершення строку договорів землі, а саме - в матеріалах справи відсутні докази сплати орендної плати за землю за вказаний період .

З вищенаведеного виходить, що орендарі не виконували належно свої обов`язки після завершення строку дії договорів землі

Аналогічний висновок зробив Верховний суд України у постанові від 28 березня 2019 року по справі №607/10423/17, що судам слід встановити наявність вчинення орендарем конклюдентних дій, а саме продовження користування носієм переважного права спірною земельною ділянкою та внесення ним відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, які б свідчили про його намір скористатися своїм переважним правом та поновити договір оренди землі, строк дії якого закінчився, що підтверджує наявність підстав для визнання договору оренди землі з носієм переважного права поновленим.

Підсумовуючи вищенаведене, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Аналогічний викладеному вище висновок міститься й у постановах Верховного Суду України від 10 квітня 2018 року (14-65цс18), 18 березня 2015 року (№ 6-3цс15), 10 червня 2015 року (№6-70цс15), 23 березня 2016 року (№6-146цс16), 13 квітня 2016 року (№6-2027цс15).

Частиною 5 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне заначити наступне.

З наявних у матеріалах справи доказів неможливо однозначно зробити висновок, що позивач користувався спірною земельною ділянкою на час закінчення договору оренди землі у період з 12.09.2017 року по 20.08.2019 року.

ОСОБА_1 не надано доказів виконання вказаних вимог закону та договорів оренди землі і дотримання визначеної процедури повідомлення про свій намір реалізувати переважне право на укладення нового договору оренди земельної ділянки із Чорноморською міською радою Одеської області.

Зокрема, ОСОБА_1 не надано доказів того, що він повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом щодо укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди та отримання орендодавцем такого повідомлення.

Відсутні повноваження ОСОБА_1 діяти в інтересах другого орендаря - ОСОБА_4

3.4 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги представника Дабіжа Віктора Івановича, який діє в інтересах Чорноморської міської ради Одеської області, є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гірвісаарі проти Фінляндії , п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі Бюрг та інші проти Франції (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гору проти Греції №2) [ВП], § 41 (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 ..

4. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, необхідно змінити розподіл судових витрат.

На підставі ст. ст. 133, 141 ЦПК України підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Чорноморської міської ради Одеської області документально підтверджений сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі - 1 261,21 грн. (а. с. 119).

3.5. Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу представника Дабіжа Віктора Івановича, який діє в інтересах Чорноморської міської ради Одеської області - задовольнити.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 вересня 2020 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Чорноморської міської ради Одеської області, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача Комунальне підприємство Міське управління житлово-комунального господарства Чорноморської міської ради про визнання поновленим договору оренди землі та зобов`язання укласти додаткову угоду про поновлення зазначеного договору оренди землі- відмовити.

Здійснити перерозподіл судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь Чорноморської міської ради Одеської області (код ЄДРПОУ 25932851) судовий збір в сумі - 1 261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 21 коп..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 18 березня 2021 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О.В. Князюк