ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2021 року ЛуцькСправа № 140/17530/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Федерації професійних спілок Волинської області до Луцької міської ради, Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Федерація професійних спілок Волинської області (далі - позивач, Федерація) звернулася з позовом до Луцької міської ради (далі - відповідач1, Міськрада), Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради (далі - відповідач2, Управління) про визнання протиправним та скасування рішення Міськради від 17.12.2020 №1/21 Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція з добудовою навчально-методичного центру профспілок Волинської області, на проспекті Відродження, 24 в м.Луцьку , зобов`язання Управління відновити дію містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція з добудовою навчально-методичного центру профспілок Волинської області, на проспекті Відродження, 24 в м.Луцьку і наказу про їх затвердження від 03.11.2020 №50-МУ та внести відповідні зміни до реєстру містобудівних умов та обмежень на Геопорталі відкритих даних міськради.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.11.2020 Федерація (Замовник) отримала в Управлінні містобудівні умови та обмеження (МОУ) для проектування об`єкта будівництва Реконструкція з добудовою навчально-методичного центру профспілок Волинської області, на проспекті Відродження, 24 в м.Луцьку за реєстраційним номером 50-МУ від 03.11.2020, зареєстрованих у відповідному реєстрі. 18.12.2020 з офіційного веб-сайта Міськради позивач дізнався, що відповідач1 скасував надані МОУ та наказ Управління від 03.11.2020 №50-МУ Про затвердження МОУ та зобов`язав Управління внести відомості про скасування МОУ до реєстру не пізніше п`яти днів з дня прийняття даного рішення та оприлюднити відповідні дані на Геопорталі відкритих даних Міськради. 21.12.2020 на виконання вимог зазначеного рішення Управлінням внесено відповідні зміни до реєстру та оприлюднено на Геопорталі відкритих даних Міськради, на якому статус МОУ визначено як скасовані.
Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням Міськради, вважає його незаконним та таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства. При цьому вказує, що у Міськради та її виконавчих органів відсутні правові підстави для розгляду питання про скасування МОУ, оскільки в силу вимог статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності скасування МОУ можливе виключно за заявою замовника про скасування МОУ або за рішенням суду. При цьому зазначає, що перевірка законності рішення про видачу МОУ може проводитись шляхом проведення заходу (перевірки) державного архітектурно-будівельного нагляду головними інспекторами будівельного нагляду, проте така перевірка не проводилась. Крім того, позивач вважає, що Міськрада порушила процедуру прийняття оскаржуваного рішення щодо оприлюднення інформації про підготовку та внесення на розгляд ради даного рішення, чим позбавила позивача можливості брати участь у його прийнятті та бути присутнім на пленарному засіданні Міськради, а також вимоги п.34 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ від 17.01.2018 №55, в частині не зазначення у спірному рішенні порядкових номерів розділів, підрозділів, глав, статей пунктів та підпунктів нормативно-правових актів, на підставі яких воно прийняте.
Ухвалою суду від 12.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено судовий розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами (а.с.37).
Міськрада у відзиві на позовну заяву (а.с.40-50) позовні вимоги Федерації не визнала, посилаючись на те, що однією з підстав у прийнятті оскаржуваного рішення стало те, що у замовника будівництва відсутні документи, що підтверджують право власності чи користування земельною ділянкою, на яку були видані МОУ. Як вбачається із документів, наданих для отримання МОУ, право постійного користування на земельну ділянку за адресою: м.Луцьк, пр.Відродження, 24, з кадастровим номером 0710100000:34:041:0009 належить Підприємству об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Навчально-методичний центр профспілок Волинської області (код ЄДРПОУ 02670271), при цьому МОУ видані на іншу юридичну особу, а саме Федерацію (код ЄДРПОУ 02661711). Також підставою прийняття оскаржуваного рішення було недотримання Управлінням вимог рішення Міськради від 22.07.2020 №88/2 Про розроблення проектів детальних планів територій на території Луцької міської територіальної громади , яким зобов`язано Управління видавати МОУ на будівництво будівель громадського та комерційного призначення площею більше 1000 м кв лише у відповідності та на основі проектів детальних планів територій.
Повноваження Міськради на прийняття оскаржуваного рішення визначені пунктом 15 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , відповідно до якого виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень, а сфера дії Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади не поширюється на органи місцевого самоврядування.
Крім того, відповідач1 вказує на відсутність порушення Регламенту Міськради, оскільки протоколи постійних комісій та інформація про їх роботу, а також інформація про пленарні засідання сесій міськради та протокол першої сесії міськради VIII скликання, на якій приймалось спірне рішення, є загальнодоступними.
Щодо позовної вимоги, заявленої до Управління, то Міськрада вказала, що суд не має повноважень зобов`язувати відповідача2 відновити дію МОУ, наказу про їх затвердження та внести відповідні зміни до реєстру МОУ на Геопорталі відкритих даних Міськради, оскільки це дискреційні повноваження Управління в даному випадку.
З наведених підстав відповідач1 просив в позові відмовити.
Управління у відзиві на позов Федерації (а.с.80-82) просить відмовити у задоволенні позовних вимог, заявлених до відповідача2, з тих підстав, що суд не має повноважень зобов`язувати Управління відновити дію МОУ і наказу про їх затвердження та внести відповідні зміни до реєстру МОУ на Геопорталі відкритих даних міськради, оскільки це дискреційні повноваження Управління.
У поданій до суду відповіді на відзив (а.с.85-90) позивач зазначив, що наведені відповідачем доводи є безпідставними та необґрунтованими. При цьому вказав, що єдиним юридичним фактом встановлення порушення з боку Управління, як об`єкта нагляду, при наданні МОУ є акт перевірки органу державного архітектурно-будівельного нагляду, який складається в порядку, визначеному постановою КМУ від 19.08.2015 №698. Твердження Міськради про оприлюднення протоколу постійної комісії з питань генерального планування, будівництва, архітектури та благоустрою, житлово-комунального господарства, екології, транспорту та енергозаощадності від 17.12.2020 на офіційному веб-сайті не може слугувати доказом дотримання Регламенту, оскільки на сайті відсутня дата його оприлюднення, крім того, даний протокол датований днем проведення засідання ради, на якому було прийнято спірне рішення, що свідчить про порушення вимог ч.7 ст.3 Регламента, в якому зазначено, що для забезпечення участі громади у прийнятті рішень Рада залучає громадян до процесу вивчення конкретних питань та підготовки проектів рішень. Для цього інформація про питання, що виноситься на розгляд постійних комісій та тимчасових контрольних комісій і засідань Ради завчасно оприлюднюється на офіційному сайті Ради. Крім того, позивач зазначив, що вимога про відновлення МОУ спрямована на усунення порушень його прав та приведення у попередній стан відомостей електронного реєстру МОУ, які визначають статус МОУ як діючих, а не скасованих. Такі дії спрямовані на усунення наслідків вчинених незаконних дій та не відносяться до дискреційних повноважень. З огляду на викладене просив позов задовольнити.
У запереченнях на відповідь на відзив (а.с.100-106) відповідач1 зазначив, що вимоги Регламенту не поширюються на першу сесію, оскільки стосуються чергових та позачергових сесій. Ні Закон України Про місцеве самоврядування в Україні , ні Регламент Міськради не зобов`язують вказувати дату опублікування інформації, зазначеної у ст.3 Регламенту, перед засіданням першої сесії новообраної ради. Доводи позивача про порушення Міськрадою Регламенту є безпідставними та надуманими, з огляду на що просить в позові відмовити.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративногосудочинстваУкраїни (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що Управління відповідно до наказу №50-МУ від 03.11.2020 видало Федерації МОУ для проектування об`єкта будівництва Реконструкція з добудовою навчально-методичного центру профспілок Волинської області, м.Луцьк, пр.Відродження будинок 24 , які внесені у відповідний Реєстр МОУ 03.11.2020 (а.с.9-10).
Рішенням міськради від 17.12.2020 №1/21 Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція з добудовою навчально-методичного центру профспілок Волинської області на пр-ті Відродження, 24 у м.Луцьку скасовано вищевказані МОУ та зобов`язано Управління внести відомості про скасування МОУ для проектування об`єкта будівництва Реконструкція з добудовою навчально-методичного центру профспілок Волинської області на пр-ті Відродження, 24 у м.Луцьку до Реєстру МОУ не пізніше п`яти робочих днів з дати прийняття рішення та оприлюднити на Геопорталі відкритих даних міськради (а.с.13).
Як слідує з витягу з Реєстру МОУ, статус документа МОУ, виданих відповідно до наказу Управління №50-МУ від 03.11.2020, станом на 21.12.2020 скасований (а.с.11-12).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування (частини перша, п`ята зазначеної статті).
Основними складовими вихідних даних, у розумінні частини першої статті 29 Закону №3038-VI, є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією (пункт 8 частини першої статті 1 Закону №3038-VI).
За змістом частин другої, третьої статті 29 Закону №3038-VI фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000. Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, визначені статтею 6 Закону №3038-VI, частинами першою, другою якої встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 №687-XIV (далі - Закон №687-XIV). Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частина третя цієї ж статті).
В свою чергу, за змістом статті 13 Закону №687-XIV, до якої відсилає стаття 6 Закону №3038-VI, до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, в тому числі, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури. Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).
Обсяг повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва встановлює стаття 31 Закону №280/97-ВР, підпунктом 9 пункту а частини першої якої закріплено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження - надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
В той же час, підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, а також для їх скасування встановлюють частини четверта, восьма статті 29 Закону №3038-VI.
Зокрема, підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (частина четверта статті 29 Закону №3038-VI).
Згідно із частиною восьмою статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням суду.
При цьому вказаною вище нормою визначено, що скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 3) за рішенням суду.
У разі скасування за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом (частина восьма статті 29 Закону №3038-VI).
Суд наголошує, що наведений у статті 29 Закону №3038-VI перелік підстав для скасування містобудівних умов та обмежень є вичерпним і остаточним, розширеному тлумаченню не підлягає.
Разом з тим, згідно з положеннями частини першої статті 41-1 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Частинами другою-четвертою статті 41-1 Закону №3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) звертатися до суду з позовами про скасування рішень, прийнятих об`єктами нагляду, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи; 7) зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності (крім документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів), з одночасним поданням позову до суду про скасування такого рішення та подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи.
13.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №219 Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду , якою утворено Державну інспекцію містобудування України (далі - ДІМ) як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (далі - Постанова №219).
Зазначеною Постановою №219 внесено зміни до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 (далі - Порядок №698), та пунктом 2 Порядку №698 визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється посадовими особами ДІМ шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.
Комплексний аналіз наведених правових норм законодавства дає підстави для висновку, що містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, наявність або відсутність підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, перелік яких є вичерпним, встановлюється на стадії їх надання або у подальшому під час здійснення архітектурно-будівельного або судового контролю.
Суд зазначає, що скасування рішень об`єктів нагляду з підстав їх незаконності є крайнім заходом та належить виключно до повноважень суду, при цьому наявність порушень об`єктами нагляду вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності встановлюється за результатами проведення перевірок посадовими особами ДІМ у визначеному законом порядку, які, як свідчать матеріали справи, в даному випадку не проводились.
Як встановлено судом, рішення про скасування МОУ прийняте Міськрадою на підставі пункту 15 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР, який встановлює виключну компетенцію, зокрема міських рад скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.
Водночас, суд зазначає, що частиною десятою статті 59 Закону №280/97-ВР визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Цей принцип знайшов своє відображення у статті 74 Закону №280/97-ВР, згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.
В Рішенні №7-рп/2009 від 16.04.2009 Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №807/736/18, предметом спору в якій були тотожні правовідносини.
У рішенні у справі Рисовський проти України (№ 29979/04) від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
В контексті даних правовідносин, суд зазначає, МОУ можуть бути скасовані у зв`язку з їх невідповідністю містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, проте таке скасування можливе лише за рішенням суду, прийнятим за зверненням головних інспекторів будівельного нагляду з відповідним позовом за наслідками здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.
Отже, відповідачем1 не доведено наявності у нього повноважень і передбачених законом правових підстав для прийняття рішення про скасування МОУ, а відтак не дотримано принципу належного врядування, з огляду на що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування рішення Міськради від 17.12.2020 №1/21.
При цьому суд не бере до уваги доводи Міськради про те, що Постановою №219 була зупинена дія постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553), у зв`язку з чим у головних інспекторів будівельного нагляду була відсутня можливість у проведенні перевірок та здійснення нагляду за законністю видачі МОУ, оскільки Порядок №553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Разом з тим, механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду не є тотожним архітектурно-будівельному контролю, оскільки стосується виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України Про архітектурну діяльність , органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності, та визначений Порядком №698, дія якого не зупинялась.
Щодо тверджень Міськради про те, що в Управління були підстави для відмови у наданні позивачу МОУ, оскільки останнім не подано визначених частиною третьою статті 29 Закону №3038-VI документів, зокрема тих, які посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, то суд зазначає наступне.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Федерацією 29.10.2020 подано в Департамент ЦНАП Міськради заяву на видачу МОУ для проектування об`єкта будівництва Реконструкція з добудовою навчально-методичного центру профспілок Волинської області у м.Луцьку по пр.Відродження, 24 (а.с.51).
До даної заяви позивач долучив витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на заяву (запит) Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Навчально-методичний центр профспілок Волинської області від 26.10.2020, відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером 0710100000:34:041:0009, місце розташування: Волинська обл., м.Луцьк, вулиця Відродження, 24, цільове призначення: 03.04 Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, категорія земель: Землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки: для будівництва та обслуговування адміністративних приміщень, форма власності: комунальна, площа земельної ділянки 1,0630 зареєстрована відділом у м.Луцьк Головного управління Держгеокадастру у Волинській області 15.07.2020 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (а.с.53-54).
При цьому позивачем долучено Державний акт на право постійного користування землею 1-ВЛ №00547, виданий навчально-методичному центру Ради федерації профспілок Волинської області Луцькою міською радою 01.04.1999 (а.с.55-56, 69).
Таким чином, право постійного користування даною ділянкою належить Підприємству об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Навчально-методичний центр профспілок Волинської області .
Разом з тим суд зазначає, що розташована на вказаній земельній ділянці будівля навчального методичного центру належить Федерації (а.с.57-60) і в даній будівлі розміщується Підприємство об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Навчально-методичний центр профспілок Волинської області , засновником і власником якого є сама Федерація, що підтверджується статутом даного підприємства (а.с.139-148).
Відтак, оскільки позивач є власником Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Навчально-методичний центр профспілок Волинської області , у постійному користуванні якого перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 0710100000:34:041:0009, та власником будівлі, що підлягає реконструкції згідно виданих МОУ, тому, на думку суду, подані позивачем підтверджують право користування земельною ділянкою та право власності об`єкта нерухомого майна, що підлягає реконструкції.
Крім того, доводи відповідача1 про надання Управлінням спірних МОУ за відсутності детального плану території, всупереч рішення Міськради від 22.07.2020 №88/2, що є підставою для відмови у їх наданні згідно з п.3 ч.4 ст.29 Закону №3038-VI з огляду на невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, суд також не приймає до уваги, з врахуванням наступного.
Згідно із частиною першою статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Частиною першою статті 17 вказаного Закону передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.
У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Положеннями частини першої статті 19 Закону №3038-VI передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій (частина перша статті 25 Закону №3038-VI).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території. Відтак, відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи саме із генерального плану.
Таким чином, відсутність розробленого та затвердженого детального плану території, за наявності чинного генерального плану, не є підставою для відмови у видачі містобудівних умов чи їх скасування.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 803/1231/17, від 11.07.2019 у справі № 369/9003/16-а, від 21.11.2019 у справі №1840/3059/18.
Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем1 вимог Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55, то такі суд до уваги не приймає, оскільки вимоги зазначеної Інструкції не поширюються на ведення діловодства в органах місцевого самоврядування.
Щодо доводів позивача про порушення Міськрадою процедури прийняття спірного рішення, то суд приходить до наступних висновків.
Згідно з частиною першою статті 46 Закону №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Як встановлено судом, рішення міськради від 17.12.2020 №1/21 було прийняте на третьому пленарному засіданні першої сесії новообраної Луцької міської ради VIIІ скликання.
Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності . До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні (частина п`ятнадцята статті 46 Закону №280/97-ВР).
Таким чином, порядок роботи першої сесії відповідача1 визначався Регламентом Міськради VII скликання, затвердженим рішенням від 23.12.2015 №2/3.
В силу вимог статті 3 Регламенту Рада, як представницький орган місцевого самоврядування, керується у своїй роботі принципами гласності, підзвітності та відповідальності перед територіальною громадою.
Прозорість та відкритість роботи Ради забезпечується через розміщення на офіційному сайті Ради усієї відкритої інформації, зокрема: інформації про пленарні засідання сесій Ради, інформації про роботу постійних і тимчасових контрольних комісій (графік засідань комісій перед кожною сесією Ради; висновки і рекомендації постійних комісій Ради).
Для забезпечення участі громади у прийнятті рішень Рада залучає громадян до процесу вивчення конкретних питань та підготовки проектів рішень по них. Для цього інформація про питання, що виносяться на розгляд постійних та тимчасових контрольних комісій і засідань Ради завчасно оприлюднюється на офіційному сайті Ради.
Винесенню питань на розгляд пленарного засідання Ради передує їх розгляд у постійних комісіях Ради, до сфери повноважень яких належать ці питання (стаття 30 Регламенту).
Як встановлено судом, постійною комісією з питань генерального планування, будівництва, архітектури та благоустрою, житлово-комунального господарства, екології, транспорту та енергозаощадності було рекомендовано Міськраді підтримати проект оскаржуваного рішення, про що складено протокол від 17.12.2020 №1.
Разом з тим, суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що інформація по питанню скасуванню МОУ, яка виносилась на розгляд вказаної комісії, була завчасно оприлюднена на офіційному сайті міськради і що позивач мав можливість ознайомитись з такою інформацією та взяти участь у роботі вказаної комісії.
Також відповідач1 не надав документального підтвердження того, що перелік питань, які були включені на розгляд третього пленарного засідання першої сесії новообраної міськради, яке відбулось 17.12.2020, був завчасно оприлюднений на офіційному сайті Ради.
Крім того, суд звертає увагу, що засідання постійної комісії з питань генерального планування, будівництва, архітектури та благоустрою, житлово-комунального господарства, екології, транспорту та енергозаощадності, яким підтримано проект рішення про скасування МОУ, відбулось в той же день, що і пленарне засідання Міськради, на якому було прийняте оскаржуване рішення, що в свою чергу підтверджує доводи позивача про порушення Міськрадою вимог Регламенту щодо підготовки та прийняття спірного рішення та забезпечення участі позивача у процесі його прийняття.
Відповідно до змісту частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Натомість, з огляду на приведені судом фактичні обставини справи, суд зазначає, що оскаржуване рішення прийняте Міськрадою не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття; без дотримання рівності перед законом та необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач1 належними та допустимими доказами не довів правомірності прийнятого рішення від 17.12.2020 №1/21, а відтак вказане рішення слід визнати протиправним та скасувати.
Щодо заявлених позовних вимог до Управління про зобов`язання відновити дію містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція з добудовою навчально-методичного центру профспілок Волинської області, на проспекті Відродження, 24 в м.Луцьку і наказу про їх затвердження від 03.11.2020 №50-МУ, то суд зазначає, що у зв`язку із скасуванням в судовому порядку рішення міськради від 17.12.2020 №1/21 відновлюється дія як МОУ, так і наказу про їх затвердження. Отже, в даному випадку належним способом захисту прав Федерації є саме скасування спірного рішення.
При цьому суд вважає, що позовні вимоги до Управління в частині зобов`язання внести відповідні зміни до реєстру містобудівних умов та обмежень на Геопорталі відкритих даних Міськради слід задовольнити з огляду на ту обставину, що в силу вимог пункту 2 Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 №135, Реєстр ведеться з метою обліку наданих, змінених, скасованих або зупинених містобудівних умов та обмежень, а також забезпечення публічності, відкритості та доступності інформації, що у них міститься.
Позаяк спірним рішенням міськради від 17.12.2020 №1/21 було зобов`язано Управління внести відомості про скасування МОУ для проектування об`єкта будівництва Реконструкція з добудовою навчально-методичного центру профспілок Волинської області на пр-ті Відродження, 24 у м.Луцьку до Реєстру МОУ не пізніше п`яти робочих днів з дати прийняття рішення та оприлюднити на Геопорталі відкритих даних міськради, що і було зроблено відповідачем2, тому суд дійшов висновку, що з метою повного захисту порушених прав Федерації слід зобов`язати Управління вилучити відомості про скасування вказаних МОУ з Реєстру МОУ на Геопорталі відкритих даних міськради.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача1 на користь Федерації слід стягнути судовий збір в сумі 4204,00 грн, сплачений відповідно до платіжних доручень від 23.12.2019 №5386, від 04.01.2021 №5412 (а.с.8, 36).
При цьому суд зазначає, що згідно з платіжним дорученням від 04.01.2021 №5412 на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 30.12.2020 позивач сплати більшу суму судового збору в розмірі 2270,00 грн, замість 2102,00 грн.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином слід роз`яснити позивачу, що для повернення надміру сплаченої суми судового збору в розмірі 168,00 грн йому слід звернутись до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Луцької міської ради від 17 грудня 2020 року №1/21 Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція з добудовою навчально-методичного центру профспілок Волинської області на пр-ті Відродження, 24 у м.Луцьку .
Зобов`язати Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради вилучити з Реєстру містобудівних умов та обмежень на Геопорталі відкритих даних Луцької міської ради відомості про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція з добудовою навчально-методичного центру профспілок Волинської області на пр-ті Відродження, 24 у м.Луцьку .
Стягнути на користь Федерації професійних спілок Волинської області за рахунок бюджетних асигнувань Луцької міської ради судовий збір в розмірі 4204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири грн 00 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Федерація професійних спілок Волинської області (43000, місто Луцьк, проспект Волі, будинок 8, код ЄДРПОУ 02661711).
Відповідач1: Луцька міська рада (43025, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 19, код ЄДРПОУ 34745204).
Відповідач2: Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради (43025, місто Луцьк, вулиця Лесі Українки, будинок 35).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.03.2021 |
Оприлюднено | 23.03.2021 |
Номер документу | 95675446 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Коваленко Н.В.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Курилець Андрій Романович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Курилець Андрій Романович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Курилець Андрій Романович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Плахтій Наталія Борисівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Плахтій Наталія Борисівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Плахтій Наталія Борисівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні