Постанова

від 23.06.2021 по справі 140/17530/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/17530/20 пров. № А/857/9187/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Михальської М.Р.,

представника відповідача Іщика В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Луцької міської ради на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі за позовом Федерації професійних спілок Волинської області до Луцької міської ради, Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції - Плахтій Н.Б.,

час ухвалення рішення - 22.03.2021 року,

місце ухвалення рішення - м.Луцьк,

дата складання повного тексту рішення - 22.03.2021 року,

в с т а н о в и в :

Федерація професійних спілок Волинської області звернулася в суд з позовом до Луцької міської ради, Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Луцької міської ради від 17 грудня 2020 року №1/21 «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція з добудовою навчально-методичного центру профспілок Волинської області на АДРЕСА_1 » . Зобов`язано Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради вилучити з Реєстру містобудівних умов та обмежень на Геопорталі відкритих даних Луцької міської ради відомості про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція з добудовою навчально-методичного центру профспілок Волинської області на АДРЕСА_1 » .

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що однією з підстав у прийнятті оскаржуваного рішення стало те, що у замовника будівництва відсутні документи, що підтверджують право власності чи користування земельною ділянкою, на яку були видані МОУ. Як вбачається із документів, наданих для отримання МОУ, право постійного користування на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 0710100000:34:041:0009 належить Підприємству об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) «Навчально-методичний центр профспілок Волинської області» (код ЄДРПОУ 02670271), при цьому МОУ видані на іншу юридичну особу, а саме Федерацію (код ЄДРПОУ 02661711). Також підставою прийняття оскаржуваного рішення було недотримання Управлінням вимог рішення Міськради від 22.07.2020 №88/2 «Про розроблення проектів детальних планів територій на території Луцької міської територіальної громади» , яким зобов`язано Управління видавати МОУ на будівництво будівель громадського та комерційного призначення площею більше 1000 м кв лише у відповідності та на основі проектів детальних планів територій. Повноваження Міськради на прийняття оскаржуваного рішення визначені пунктом 15 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , відповідно до якого виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень, а сфера дії Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади не поширюється на органи місцевого самоврядування.

Представник відповідача Луцької міської ради в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, і оскільки вони належним чином повідомлялися про час і місце розгляду справи і їхня явка в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою, апеляційний розгляд справи проведено у їхній відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких мотивів.

Судом встановлено, що Управління відповідно до наказу №50-МУ від 03.11.2020 видало Федерації МОУ для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція з добудовою навчально-методичного центру профспілок Волинської області, м.Луцьк, пр.Відродження будинок 24» , які внесені у відповідний Реєстр МОУ 03.11.2020 (а.с.9-10).

Рішенням міськради від 17.12.2020 №1/21 «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція з добудовою навчально-методичного центру профспілок Волинської області на АДРЕСА_1 »» скасовано вищевказані МОУ та зобов`язано Управління внести відомості про скасування МОУ для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція з добудовою навчально-методичного центру профспілок Волинської області на АДРЕСА_1 » до Реєстру МОУ не пізніше п`яти робочих днів з дати прийняття рішення та оприлюднити на Геопорталі відкритих даних міськради (а.с.13).

Як слідує з витягу з Реєстру МОУ, статус документа МОУ, виданих відповідно до наказу Управління №50-МУ від 03.11.2020, станом на 21.12.2020 «скасований» (а.с.11-12).

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування (частини перша, п`ята зазначеної статті).

Основними складовими вихідних даних, у розумінні частини першої статті 29 Закону №3038-VI, є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією (пункт 8 частини першої статті 1 Закону №3038-VI).

За змістом частин другої, третьої статті 29 Закону №3038-VI фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000. Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, визначені статтею 6 Закону №3038-VI, частинами першою, другою якої встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV (далі - Закон №687-XIV). Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частина третя цієї ж статті).

В свою чергу, за змістом статті 13 Закону №687-XIV, до якої відсилає стаття 6 Закону №3038-VI, до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, в тому числі, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури. Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).

Обсяг повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва встановлює стаття 31 Закону №280/97-ВР, підпунктом 9 пункту «а» частини першої якої закріплено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження - надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

В той же час, підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, а також для їх скасування встановлюють частини четверта, восьма статті 29 Закону №3038-VI.

Зокрема, підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (частина четверта статті 29 Закону №3038-VI).

Згідно із частиною восьмою статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням суду.

При цьому вказаною вище нормою визначено, що скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 3) за рішенням суду.

У разі скасування за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом (частина восьма статті 29 Закону №3038-VI).

Суд наголошує, що наведений у статті 29 Закону №3038-VI перелік підстав для скасування містобудівних умов та обмежень є вичерпним і остаточним, розширеному тлумаченню не підлягає.

Разом з тим, згідно з положеннями частини першої статті 41-1 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Частинами другою-четвертою статті 41-1 Закону №3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) звертатися до суду з позовами про скасування рішень, прийнятих об`єктами нагляду, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи; 7) зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності (крім документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів), з одночасним поданням позову до суду про скасування такого рішення та подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи.

13.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» , якою утворено Державну інспекцію містобудування України (далі - ДІМ) як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (далі - Постанова №219).

Зазначеною Постановою №219 внесено зміни до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 (далі - Порядок №698), та пунктом 2 Порядку №698 визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється посадовими особами ДІМ шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Комплексний аналіз наведених правових норм законодавства дає підстави для висновку, що містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, наявність або відсутність підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, перелік яких є вичерпним, встановлюється на стадії їх надання або у подальшому під час здійснення архітектурно-будівельного або судового контролю.

Як встановлено судом, рішення про скасування МОУ прийняте Міськрадою на підставі пункту 15 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР, який встановлює виключну компетенцію, зокрема міських рад скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Відтак, покликання, суду першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваного рішення на те, що МОУ можуть бути скасовані у зв`язку з їх невідповідністю містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, проте таке скасування можливе лише за рішенням суду, прийнятим за зверненням головних інспекторів будівельного нагляду з відповідним позовом за наслідками здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, не є вірним, оскільки Луцька міська рада наділена повноваженнями скасовувати наказ управління архітектури і містобудування.

Проте, незважаючи на вищевикладене, спірне рішення Луцької міської ради від 17 грудня 2020 року №1/21 «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція з добудовою навчально-методичного центру профспілок Волинської області на АДРЕСА_1 » вірно визнано судом першої інстанції протиправним, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Федерацією 29.10.2020 подано в Департамент ЦНАП Міськради заяву на видачу МОУ для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція з добудовою навчально-методичного центру профспілок Волинської області у АДРЕСА_1 » (а.с.51).

До даної заяви позивач долучив витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на заяву (запит) Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) «Навчально-методичний центр профспілок Волинської області» від 26.10.2020, відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером 0710100000:34:041:0009, місце розташування: АДРЕСА_1 , цільове призначення: 03.04 Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, категорія земель: Землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки: для будівництва та обслуговування адміністративних приміщень, форма власності: комунальна, площа земельної ділянки 1,0630 зареєстрована відділом у м.Луцьк Головного управління Держгеокадастру у Волинській області 15.07.2020 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (а.с.53-54).

При цьому позивачем долучено Державний акт на право постійного користування землею 1-ВЛ №00547, виданий навчально-методичному центру Ради федерації профспілок Волинської області Луцькою міською радою 01.04.1999 (а.с.55-56, 69).

Таким чином, право постійного користування даною ділянкою належить Підприємству об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) «Навчально-методичний центр профспілок Волинської області» .

Разом з тим суд зазначає, що розташована на вказаній земельній ділянці будівля навчального методичного центру належить Федерації (а.с.57-60) і в даній будівлі розміщується Підприємство об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) «Навчально-методичний центр профспілок Волинської області» , засновником і власником якого є сама Федерація, що підтверджується статутом даного підприємства (а.с.139-148).

Відтак, оскільки позивач є власником Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) «Навчально-методичний центр профспілок Волинської області» , у постійному користуванні якого перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 0710100000:34:041:0009, та власником будівлі, що підлягає реконструкції згідно виданих МОУ, тому, вірними є висновки суду першої інстанції, що подані позивачем підтверджують право користування земельною ділянкою та право власності об`єкта нерухомого майна, що підлягає реконструкції.

Крім того, доводи відповідача 1 про надання Управлінням спірних МОУ за відсутності детального плану території, всупереч рішення Міськради від 22.07.2020 №88/2, що є підставою для відмови у їх наданні згідно з п.3 ч.4 ст.29 Закону №3038-VI з огляду на невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, вірно не взяті до уваги судом першої інстанції, з врахуванням наступного.

Згідно із частиною першою статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Частиною першою статті 17 вказаного Закону передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Положеннями частини першої статті 19 Закону №3038-VI передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій (частина перша статті 25 Закону №3038-VI).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території. Відтак, відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи саме із генерального плану.

Таким чином, відсутність розробленого та затвердженого детального плану території, за наявності чинного генерального плану, не є підставою для відмови у видачі містобудівних умов чи їх скасування.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 803/1231/17, від 11.07.2019 у справі № 369/9003/16-а, від 21.11.2019 у справі №1840/3059/18.

Щодо доводів позивача про порушення Міськрадою процедури прийняття спірного рішення, то суд приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 46 Закону №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Як встановлено судом, рішення міськради від 17.12.2020 №1/21 було прийняте на третьому пленарному засіданні першої сесії новообраної Луцької міської ради VIIІ скликання.

Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» . До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні (частина п`ятнадцята статті 46 Закону №280/97-ВР).

Таким чином, порядок роботи першої сесії відповідача1 визначався Регламентом Міськради VII скликання, затвердженим рішенням від 23.12.2015 №2/3.

В силу вимог статті 3 Регламенту Рада, як представницький орган місцевого самоврядування, керується у своїй роботі принципами гласності, підзвітності та відповідальності перед територіальною громадою.

Прозорість та відкритість роботи Ради забезпечується через розміщення на офіційному сайті Ради усієї відкритої інформації, зокрема: інформації про пленарні засідання сесій Ради, інформації про роботу постійних і тимчасових контрольних комісій (графік засідань комісій перед кожною сесією Ради; висновки і рекомендації постійних комісій Ради).

Для забезпечення участі громади у прийнятті рішень Рада залучає громадян до процесу вивчення конкретних питань та підготовки проектів рішень по них. Для цього інформація про питання, що виносяться на розгляд постійних та тимчасових контрольних комісій і засідань Ради завчасно оприлюднюється на офіційному сайті Ради.

Винесенню питань на розгляд пленарного засідання Ради передує їх розгляд у постійних комісіях Ради, до сфери повноважень яких належать ці питання (стаття 30 Регламенту).

Як встановлено судом, постійною комісією з питань генерального планування, будівництва, архітектури та благоустрою, житлово-комунального господарства, екології, транспорту та енергозаощадності було рекомендовано Міськраді підтримати проект оскаржуваного рішення, про що складено протокол від 17.12.2020 №1.

Разом з тим, суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що інформація по питанню скасуванню МОУ, яка виносилась на розгляд вказаної комісії, була завчасно оприлюднена на офіційному сайті міськради і що позивач мав можливість ознайомитись з такою інформацією та взяти участь у роботі вказаної комісії.

Також відповідач1 не надав документального підтвердження того, що перелік питань, які були включені на розгляд третього пленарного засідання першої сесії новообраної міськради, яке відбулось 17.12.2020, був завчасно оприлюднений на офіційному сайті Ради.

Крім того, суд звертає увагу, що засідання постійної комісії з питань генерального планування, будівництва, архітектури та благоустрою, житлово-комунального господарства, екології, транспорту та енергозаощадності, яким підтримано проект рішення про скасування МОУ, відбулось в той же день, що і пленарне засідання Міськради, на якому було прийняте оскаржуване рішення, що в свою чергу підтверджує доводи позивача про порушення Міськрадою вимог Регламенту щодо підготовки та прийняття спірного рішення та забезпечення участі позивача у процесі його прийняття.

Підсумовуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач1 належними та допустимими доказами не довів правомірності прийнятого рішення від 17.12.2020 №1/21, а відтак вказане рішення слід визнати протиправним та скасувати.

Щодо заявлених позовних вимог до Управління про зобов`язання відновити дію містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція з добудовою навчально-методичного центру профспілок Волинської області, на проспекті Відродження, 24 в м.Луцьку» і наказу про їх затвердження від 03.11.2020 №50-МУ, то суд зазначає, що у зв`язку із скасуванням в судовому порядку рішення міськради від 17.12.2020 №1/21 відновлюється дія як МОУ, так і наказу про їх затвердження. Отже, в даному випадку належним способом захисту прав Федерації є саме скасування спірного рішення.

При цьому суд вважає, що позовні вимоги до Управління в частині зобов`язання внести відповідні зміни до реєстру містобудівних умов та обмежень на Геопорталі відкритих даних Міськради слід задовольнити з огляду на ту обставину, що в силу вимог пункту 2 Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 №135, Реєстр ведеться з метою обліку наданих, змінених, скасованих або зупинених містобудівних умов та обмежень, а також забезпечення публічності, відкритості та доступності інформації, що у них міститься.

Позаяк спірним рішенням міськради від 17.12.2020 №1/21 було зобов`язано Управління внести відомості про скасування МОУ для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція з добудовою навчально-методичного центру профспілок Волинської області на пр-ті Відродження, 24 у м.Луцьку» до Реєстру МОУ не пізніше п`яти робочих днів з дати прийняття рішення та оприлюднити на Геопорталі відкритих даних міськради, що і було зроблено відповідачем2, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з метою повного захисту порушених прав Федерації слід зобов`язати Управління вилучити відомості про скасування вказаних МОУ з Реєстру МОУ на Геопорталі відкритих даних міськради.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Луцької міської ради слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Луцької міської ради залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі № 140/17530/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 24 червня 2021 року