Постанова
від 18.03.2021 по справі 378/1171/19
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 378/1171/19 Головуючий 1 інстанція- Скороход Т.Н.

Проваження № 22-ц/824/3810/2021 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.

П О С Т А Н О В А

іменем України

18 березня 2021 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Верланова С.М., Мережко М.В.,

за участю секретаря Малашевського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Селянського фермерського господарства Фламінго на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 16 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства Фламінго , третя особа Ставищенська районна державна адміністрація Київської області про визнання недісним договору оренди землі та скасування державної реєстрації права оренди,-

в с т а н о в и в:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивований тим, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ № 321007 від 29 грудня 2012 року він є власником земельної ділянки площею 2,8985 га, кадастровий номер 3224282400:01:009:0003, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області, і яка до видачі вказаного державного акта на право власності на земельну ділянку належала йому на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 184984 від 06 липня 2006 року.

За договором оренди землі від 01 лютого 2016 року вказана земельна ділянка передана ним в оренду СФГ Фламінго строком на 49 років. 3 лютого 2016 року державним реєстратором Ставищенської РДА за відповідачем зареєстровано право оренди вищезазначеної земельної ділянки, індексний номер 32578550, номер запису про інше речове право 17662976.

Вказував, що він будь-яких договорів оренди землі з відповідачем не укладав, не підписував та не схвалював його підписання іншою особою, оскільки не мав наміру передавати в оренду земельну ділянку, так як бажав обробляти її особисто. Про факт укладення між ним та відповідачем вищевказаного договору оренди землі йому стало відомо у вересні 2018 року, у зв`язку з чим він 10 жовтня 2018 року звернувся до Ставищенського відлу поліції із заявою про вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, відомості за якою були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110280000189. 11 жовтня 2018 року постановою про об`єднання матеріалів досудових розслідувань, матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018110280000169 від 05.09.2018 року та кримінальне провадження № 12018110280000189 від 10.10.2018 року об`єднано в одне провадження та зареєстровано в

- 2 -

Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018110280000189 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 14 березня 2019 року у справі № 378/219/19 ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.ч.1,4 ст.358 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито.

У зв`язку з наведеним просив визнати недійсним договір оренди вищевказаної земельної ділянки, укладений між ним та СФГ Фламінго 01 лютого 2016 року, та скасувати державну реєстрацію права оренди даної земельної ділянки, яке виникло на підставі вказаного договору оренди землі, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 17662976.

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 16 жовтня 2020 рокупозов задоволено частково. Скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, яке виникло на підставі договору оренди землі від 01 лютого 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ Фламінго , предметом якого є земельна ділянка загальною площею 2,8985 га, кадастровий номер 3224282400:01:009:0003, призначена для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 17662976. В решті позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач СФГ Фламінго подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог і ухвалити нове, яким відмовити у позові про скасування держаної реєстрації права оренди, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Скарга мотивована тим, що спірна земельна ділянка продовжує перебувати у володінні фермерського господарства, яке здійснює на ній господарську діяльність. Вважає, що ефективним способом захисту прав позивача мав бути віндикаційний позов, а саме по собі скасування державної реєстрації права оренди відповідача не є ефективним захистом, оскільки спір між сторонами не вирішує. Суд не перевірив та не дав оцінки доводам відповідача щодо незаконного вибуття спірної ділянки із постійного користування СФГ Фламінго та державної власності з огляду на покази допитаного у якості свідка позивача про фіктивність його членства у фермерському господарстві і як наслідок відстність підстав для приватизації землі. Суд не врахував, що СФГ на праві володіння і користування належать земельні ділянки, які надані громадянам - членам цього господарства на праві приватної власності, а підробка підпису позивача в оспорюваному договорі оренди не мала на меті отримання фермерським господарством права користування, бо спірною ділянкою відповідач користується в силу положень закону. Суд помилково стягнув витрати на правничу допомогу в повному обсязі, незважаючи на те, що позов задоволено частково, та всупереч ст.137 ЦПК України без документального підтвердження, зокрема без опису робіт із зазначенням витраченого часу.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог про визнання договору оренди недійсним не оскаржується і не є предметом апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, де вказав, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення і правомірно задоволив його позов частково, а доводи апеляційної скарги СФГ Фламінго є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду.

Відповідач СФГ Фламінго належним чином повідомлений про час розгляду справи, що стверджується судовою повісткою, направленою 03 березня 2021 року представнику

- 3 -

відповідача адвокату Юхименку І.М. на вказану адвокатом у клопотані електронну адресу (т.1 а.с.176) з підтвердженням про отримання (т.2 а.с.33).

Відповідач до суду не з`явився, предстанвика не направив, причин неявки не повідомив, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що оспорюваний договір оренди землі позивач не підписував, умови його не погоджував, а відтак даний договір є неукладеним. За таких обставин державна реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права і законні інтереси позивача як власника земельної ділянки розміром 2,8985 га з цільовим призначенням - ведення фермерського господарства та не відповідає вимогам закону. При цьому суд виходив з того, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно приписів ч.ч.1 та 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони та якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності, зокрема, громадян, здійснюється на підставі договору оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ч.4 ст.124 ЗК України, ст.13 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається в письмовій формі (ч.1 ст.14 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до ч.5 ст.6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення Ставищенського

- 4 -

районного суду Київської області від 29 листопада 1996 року у справі № 2-194, Ставищенською районною радою народних депутатів 11 квітня 1997 року ОСОБА_2 було видано державний акт на право постійного користування землею серія КВ № 00015, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 00015, яким посвідчено право ОСОБА_2 на постійне користування земельною ділянкою площею 32,6 гектарів (в т.ч. ріллі - 31,9га) для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Гейсиської сільської ради Ставищнського району Київської області.

21 травня 1997 року було зареєстровано Селянське фермерське господарство Фламінго , засновником та головою якого у відповідності до статуту СФГ Фламінго є ОСОБА_2

11 березня 2005 року внесено зміни № 2 до Статуту Селянського фермерського господарства Фламінго , які зареєстровані 14 березня 2005 року Ставищенською районною державною адміністрацією, реєстраційний № 1347105000173, відповідно до яких позивач набув членства в СФГ Фламінго і зазначений у п.1.2 статуту членом вказаного господарства.

Розпорядженням Ставищенської районної державної адміністрації Київської області № 522 від 15 листопада 2005 року Про передачу у приватну власність земельних ділянок членам фермерського господарства Фламінго на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки членам фермерського господарства Фламінго , в тому числі і ОСОБА_1 розміром 2,8985 га, та дозволено видати державні акти на право власності на землю для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Гейсиської сільської ради.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 184984, виданого 6 липня 2006 року на підставі розпорядження Ставищенської РДА від № 522 15 листопада 2005 року, позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 2,8985 га, кадастровий номер 3224282400:01:009:0003, яка розташована на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - ведення фермерського господарства.

Розпорядженням Ставищенської РДА № 824 від 28 грудня 2011 року визнано недійсним втрачений державний акт серії ЯГ № 184984, виданий 6 липня 2006 року на ім`я позивача та надано останньому дозвіл на виготовлення нового державного акту, взамін втраченого. 29 грудня 2012 року позивач отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ № 321007, яким посвідчено його право власності на земельну ділянку площею 2,8985 га, кадастровий номер 3224282400:01:009:0003, яка розташована на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - ведення фермерського господарства.

Як вбачається із копії договору оренди землі від 01 лютого 2016 року, позивач передав відповідачу у строкове платне користування належну йому на праві власності земельну ділянку площею 2,8985 га сільськогосподарського призначення строком на 49 років. 23 листопада 2016 року державним реєстратором Ставищенської РДА зареєстровано за відповідачем право оренди вказаної земельної ділянки, номер запису про інше речове право 17662976.

Також судом встановлено, що з приводу підроблення головою СФГ Фламінго підпису позивача у вказаному договорі оренди від 01 лютого 2016 року та подачі на реєстрацію до реєстраційної служби Ставищенської РДА 5 вересня 2018 року було порушено кримінальне провадження № 12018110280000169 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

- 5 -

Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 14 березня 2019 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.ч.1,4 ст.358 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито (а.с. 16).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що оспорюваний договір оренди землі позивач не підписував, умови його не погоджував, а відтак даний договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини оренди (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц п.п.7.17-7.18).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ст.ст.125, 126 ЗК України).

Згідно п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. А згідно ч.4 ст.3 цього Закону будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.27 цього Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації.

Оскільки оспорюваний договір оренди землі між сторонами в установленому законом порядку не укладався і відповідно ні у позивача, ні у відповідача СФГ Фламінго не виникло прав і обов`язків за цим договором, то державна реєстрація права оренди на належну позивачу земельну ділянку розміром 2,8985 га порушує його права і законні інтереси та не відповідає вимогам закону.

За таких обставин, суд вірно задоволив вимоги в частині скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки за СФГ Фламінго на підставі договору оренди землі від 01 лютого 2016 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що спірна земельна ділянка продовжує перебувати у володінні фермерського господарства, яке здійснює на ній господарську діяльність, а тому ефективним способом захисту прав позивача мав бути віндикаційний позов шляхом заявлення вимог про поверненя такї ділянки, а саме по собі скасування державної реєстрації права оренди СФГ Фламінго не вирішує спір між сторонами, колегія суддів відхиляє як необгрунтовані з таких міркувань.

Дійсно у ряді постанов Великої Палати Верховного Суду, в тому числі у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, сформульована позиція про те, що належним способом захисту орендодавця земельної ділянки є не визнання недійсним договору, який не підписаний, а вимоги про усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки (п.п.7.27-7.28 постанови від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц)

Проте колегія суддів вважає, що такі висновки не підлягають застосуванню в даній справі з огляду на різні фактичні обставини.

- 6 -

Так, особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким, на свій розсуд, а цілком конкретним способом захисту свого порушеного права, який, як правило, визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини чи договором (п.5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц та від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц).

Встановлено, що позивач із березня 2005 року є членом СФГ Фламінго і як член селянського господарства у листопаді 2005 року приватизував ділянку для ведення фермерського господарства розміром 2,8985 га.

Відповідно до положень ст.12 Закону України Про фермерське господарство (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди(ч.1). Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство (ч.2).

Отже, за змістом даної норми саме фермерське господарство в силу прямої вказівки закону володіє і користується землею, яка знаходяться у власності членів цьогогосподарства.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17, де Велика Палата вказала, що, ураховуючи отримання земельних ділянок членами фермерського господарства із земель, що перебували у користуванні цього господарства і було їх землекористувачем, земельні ділянки, що належать громадянам-членам фермерського господарства на праві приватної власності, перебувають у володінні та користуванні фермерського господарства та входять до складу його земель (п.п.87-88 постанови).

З огляду на те, що користувачем земельної ділянки, яка належить позивачу, в силу вказівки закону є СФГ Фламінго , то витребування чи повернення позивачу цієї ділянки без припинення права відповідача на її використання, суперечить закону, а тому скасування державної реєстрації права оренди за відповідачем, проведеного на підставі неукладеного договору оренди, є належним і ефективним способом захисту прав позивача, оскільки сприяє юридичній визначеності у правовідносинах між сторонами (п.64,67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц).

Відхиляючи доводи щодо застосування наведеної відповідачем у скарзі судової практики, колегія суддів враховує відмінність обставин у наведених скаржником справах, де по-перше, позивачі не є членами фермерського господарства, а по-друге, позивачі стверджують, що земельні ділянки перебувають у відповідачів без законних підстав, що

- 7 -

суперечить обставинам в даній справі, яка переглядається.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не перевірив та не дав оцінки доводам відповідача щодо незаконного вибуття спірної ділянки із постійного користування СФГ Фламінго та державної власності з огляду на покази допитаного у якості свідка позивача про фіктивність його членства у фермерському господарстві і як наслідок відстність підстав для приватизації землі безпідставні.

Відповідно до положень ст.116 ЗК України підставою набуття права власності на земельну ділянку із земель державної чи комунальної васності є відповідне рішення органу влади чи органу місцевого самоврядування.

Встановлено, що позивач отримав у власність ділянку на підставі розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації Київської області № 522 від 15 листопада 2005 року Про передачу у приватну власність земельних ділянок членам фермерського господарства Фламінго на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району , яке є чинним, не визнано недійсним і не скасовано.

Щодо доводів скарги про те, що суд помилково стягнув витрати на правничу допомогу в повному обсязі, незважаючи на те, що позов задоволено частково, та всупереч ст.137 ЦПК України без документального підтвердження, зокрема без опису робіт із зазначенням витраченого часу колегія суддів відхиляє як необгрунтовані.

Резолютивна чатина оскаржуваного рішення суду не містить висновків про розподіл витрат на правничу допомогу.

Розподіл таких витрат проведено додатковим рішенням суду від 21 жовтня 2020 року, яке не є предметом оскарження в даній справі, оскільки згідно ч.5 ст.270 ЦК України є окремим предметом оскарження.

Додатково колегія суддів звертає увагу, що з огляду на часткове задоволення вимоги у додатковому рішенні, суд стягнув із відповідча не 10000 грн. судових витрат, як помилково вказує відповідач, а половину, тобто 5000 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.259, 374, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства Фламінго залишити без задоволення.

Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 16 жовтня 2020 рокузалишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. . У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий

Судді:

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення18.03.2021
Оприлюднено23.03.2021
Номер документу95697930
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —378/1171/19

Ухвала від 07.04.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Савченко Сергій Іванович

Постанова від 18.03.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Савченко Сергій Іванович

Ухвала від 02.03.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Савченко Сергій Іванович

Ухвала від 21.01.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Савченко Сергій Іванович

Ухвала від 14.12.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Вербова Ірина Михайлівна

Ухвала від 30.11.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Вербова Ірина Михайлівна

Рішення від 23.10.2020

Цивільне

Ставищенський районний суд Київської області

Скороход Т. Н.

Рішення від 16.10.2020

Цивільне

Ставищенський районний суд Київської області

Скороход Т. Н.

Рішення від 16.10.2020

Цивільне

Ставищенський районний суд Київської області

Скороход Т. Н.

Ухвала від 23.09.2020

Цивільне

Ставищенський районний суд Київської області

Скороход Т. Н.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні