Постанова

від 09.03.2021 по справі 509/4341/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4431/21

Номер справи місцевого суду: 509/4341/18

Головуючий у першій інстанції Козирський Є.С.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Князюка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 липня 2020 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування безпідставно набутих грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року представник ТОВ Південьангарбуд Лебедін Юрій Ілліч звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування безпідставно набутих грошових коштів на загальну суму 2 706 902,87 коп.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі.

У жовтні 2018 року представник ТОВ Південьангарбуд Лебедін Юрій Ілліч звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на машиномісця АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ; на квартиру АДРЕСА_3 ; квартиру АДРЕСА_4 ; квартиру АДРЕСА_5 ; заборонити ТОВ ФК Талінофф та ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження майном та майновими правами на квартиру АДРЕСА_6 , які виникають за договором № 125/04 від 11.04.2014 року та заборонити реєстраторам здійснювати державну реєстрацію щодо вищевказаного майна (а.с.23-28).

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 жовтня 2018 року, залишену без змін постановою Одеського апеляційного суду від 28.03.2019 року заяву представника ТОВ Південьангарбуд Лебедіна Юрія Ілліча про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3 та квартиру АДРЕСА_4 . В іншій частині відмовлено (а.с.62-64; 91-97).

Вподальшому, ухвалою суду залучено до участі у справі правонаступника ТОВ Південьангарбуд - ОСОБА_2 .

У липні 2020 року ОСОБА_2 уточнив позовні вимоги, шляхом збільшення ціни позову до 3 996 427,69 грн. (а.с.100-107).

Разом з тим, ОСОБА_2 просив вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони ОП СУ-463 ОДО Черноморгидрострой та ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження майном та майновими правами на машиномісця АДРЕСА_1 , № НОМЕР_1 по АДРЕСА_7 ; заборонити ТОВ ФК Талінофф , ОП СУ-463 ОДО Черноморгидрострой та ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження майном та майновими правами, в тому числі підписувати акти приймання-передачі на однокімнатну квартиру АДРЕСА_8 , загальною площею 71,88 кв.м. в м.Одесі, які виникають за договором № 125/04 від 11.04.2014 року; заборонити реєстраторам здійснювати державну реєстрацію речових прав на вищевказане нерухоме майно (а.с.108-111).

Заява обґрунтована тим, що попередньою ухвалою від 24 жовтня 2018 року суд забезпечив позов лише на суму 748 304,40 грн, що є недостатнім розміром для забезпечення уточненого позову на суму 3 996 427,69 грн.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 липня 2020 року заяву ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі. Заборонено ОП СУ-463 ОДО Черноморгидрострой та ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження майном та майновими правами на машиномісця АДРЕСА_1 , № НОМЕР_1 по АДРЕСА_7 ; заборонено ТОВ ФК Талінофф , ОП СУ-463 ОДО Черноморгидрострой та ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження майном та майновими правами, в тому числі підписувати акти приймання-передачі на однокімнатну квартиру АДРЕСА_8 , загальною площею 71,88 кв.м. в м.Одесі, які виникають за договором № 125/04 від 11.04.2014 року; заборонено реєстраторам здійснювати державну реєстрацію речових прав на вищевказане нерухоме майно (а.с.130-132).

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 липня 2020 року скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, сторони в судове засідання, призначене на 09 березня 2021 року на 14 годину 30 хвилин, не з`явились, заяви про проведення судового засідання в режимі відео конференції не подавали.

04 березня 2021 року від представника ОСОБА_2 адвоката Лебедіна Юрія Ілліча надійшла заява про відкладення розгляду справи, посилаючись на позитивний молекулярний тест на Ковід-19.

Проте, заява про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки адвокат, відповідно до ст.212 ЦПК України, мав право взяти участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду, проте з такою заявою до суду не звертався, причини неможливості прийняти участь в режимі відео конференції не повідомив.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності належним чином повідомлених сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч.1-2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Так, під час вирішення питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір і невжиття заходів забезпечення позову, які просить застосувати заявник, може в майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

З таким висновком колегія суддів погоджується у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами дійсно виник спір з-приводу грошових коштів.

Так, у вересні 2018 року позивач просив стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 2 706 902,87 грн. та з метою забезпечення позову просив вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно відповідача.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 жовтня 2018 року, залишену без змін постановою Одеського апеляційного суду від 28.03.2019 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3 та квартиру АДРЕСА_4 . В іншій частині заяви відмовлено (а.с.62-64; 91-97).

У липні 2020 року позивач уточнив позовні вимоги, шляхом збільшення суми стягнення з відповідача до 3 996 427,69 грн. (а.с.100-107) та з метою забезпечення уточнення позовних вимог, яке задоволено районним судом, просив вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони ОП СУ-463 ОДО Черноморгидрострой та ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження майном та майновими правами на машиномісця АДРЕСА_1 , № НОМЕР_1 по АДРЕСА_7 ; просив заборонити ТОВ ФК Талінофф , ОП СУ-463 ОДО Черноморгидрострой та ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження майном та майновими правами, в тому числі підписувати акти приймання-передачі на однокімнатну квартиру АДРЕСА_8 , загальною площею 71,88 кв.м. в м.Одесі, які виникають за договором № 125/04 від 11.04.2014 року; та заборонити реєстраторам здійснювати державну реєстрацію речових прав на вищевказане нерухоме майно (а.с.108-111).

Таке забезпечення, на думку колегії суддів, є співмірним з уточненими позовними вимогами.

Доводи апеляційної скарги, що заявником (позивачем) не надано доказів, що існує загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду не спростовують правильність постановленої ухвали, оскільки метою забезпечення позову є вжиття заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 володіючи на підставі договору про пайову участь в будівництві від 31.03.2014 року майновими правами на квартиру АДРЕСА_4 у січні 2016 року переуступила пай (квартиру) своєї матері ОСОБА_3 , яка 18.05.2016 року зареєструвала за собою право власності.

З метою усунення загрози відчуження відповідачем до вирішення справи по суті її майна і тим самим зробити неможливим чи утруднити виконання рішення суду, районний суд вірно вжив заходи забезпечення позову.

Крім того, сама по собі накладена районним судом заборона вчиняти певні дії не позбавляє відповідача володіти та користуватися належною їй власністю.

Доводи апеляційної скарги, що судом в межах цієї справи вже вживалися заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартири в ЖК Дружний с.Лиманка Овідіопольського району Одеської області не є спроможніми, оскільки позивачем в процесі розгляду справи була уточнена позовна заява, шляхом збільшення суми стягнення з відповідача до 3 996 427,69 грн. (а.с.100-107).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи 20.07.2020 року заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції перевірив обставини справи, факти які мають значення для справи, пересвідчився, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясував обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач позовним вимогам, та дійшов до правильного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу районного суду без змін.

На підставі викладеного і керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 липня 2020 року про забезпечення позову - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 18.03.2021 року.

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

О.В. Князюк