Рішення

від 22.03.2021 по справі 904/6918/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2021м. ДніпроСправа № 904/6918/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, (м.Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчепром" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 187 313 грн. 41 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчепром" (далі - відповідач) заборгованість за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 187 313 грн. 41 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, з метою здійснення контролю якості стічних вод, здійснено відбір проб стічних вод підприємства відповідача, внаслідок чого був складений відповідний акт від 20.05.2019. За результатами проведеного лабораторного аналізу виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що підтверджується відповідним протоколом вимірювання показників складу та властивостей стічних вод та у зв`язку з цим проведено розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням та виставлено рахунок № 59076 від 30.06.2019 на суму 187 313 грн. 41 коп., який у добровільному порядку відповідачем не був оплачений, що і стало причиною зверненні із позовом до суду.

Також позивач просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 809 грн. 70 коп.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою суду від 28.12.2020 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. суду № 2898/21 від 20.01.2021), до якої останнім додано належні докази направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами (поштовий опис вкладення з поіменним переліком документів та фіскальний чек).

Ухвалою суду від 21.01.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Слід відзначити, що ухвалою суду від 21.01.2021, судом було запропоновано відповідачу, протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відповідно до вимог статей 165, 178 ГПК України відзив на позовну заяву, а його копію з додатками надіслати усім учасникам справи

Ухвалу про відкриття провадження у справі отримано відповідачем 29.01.2021, про що свідчить підпис представника підприємства останнього на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке залучено до матеріалів справи (а.с. 48).

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 22.03.2021 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки в усіх учасників справи було достатньо часу для подання як заяв по суті справи так і доказів, на підтвердження своїх вимог і заперечень.

Судом також враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору на надання послуг з центрального питного водопостачання та водовідведення, строк дії договору, умови надання послуг, наявність порушення правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації, правомірність розрахунку величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, наявність підстав для сплати виставленого рахунку, наявність часткової чи повної його сплати, допущення прострочення оплати виставленого рахунку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 статті 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" встановлено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення. Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Так, 19.07.2018 між Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (далі - водоканал, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харчепром" (далі - абонент, відповідач) було укладено договір про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 5292 (далі - договір, а.с.13-22), відповідно до умов якого, керуючись статтею 633, 634 Цивільного Кодексу України, Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002 № 2918-ІІІ, Законом України "Про житлово-комунальні послуги " №1875-ІV від 24.06.2004, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила № 190), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (далі - Правила № 37), Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (далі - Інструкція № 37), рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради № 129 від 19.02.2015 "Про затвердження Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська", Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 № 30 із змінами та доповненнями, водоканал зобов`язується надавати абоненту послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - послуги), а абонент оплачувати послуги в порядку і умовах, визначених договором та діючим законодавством (пункт 2.1. договору).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що місцем надання послуг водоканалом абоненту є Точка розподілу, визначена сторонами в Акті визначення Точки розподілу та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж (додаток № 1 до договору).

Об`єкти абонента, на які надаються послуги за договором, та їх адреси визначені в додатку № 2 до договору (пункт 2.3. договору).

У пункті 9.1. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками, і в частині надання послуг діє до 19.07.2021, а в частині їх оплати - до повного виконання; з моменту набуття чинності договору будь-які діючі до моменту договору, угоду, що укладені сторонами з правовідносин, зо регулюються договором, втрачають чинність крім зобов`язань абонента з оплати .

Доказів розірвання, припинення або визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Як вбачається з наведених судом фактичних обставин, між сторонами склалися відносини з надання послуг по водопостачанню та водовідведенню, які регулюються умовами укладеного договору, нормами Цивільного кодексу України, а також спеціальними підзаконними нормативними актами, зокрема, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України (Правила № 37), Правилами приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська (Правила № 129), Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів тощо (про що зазначено у преамбулі договору) та Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3.15. договору абонент, на балансі якого знаходяться мережі водовідведення, несе відповідальність за порушення норм щодо кількості та концентрації шкідливих речовин в стічних водах, які скидають до вказаних мереж субабоненти, орендарі, суборендарі. Допустимі концентрації шкідливих речовин у стічних водах встановлені рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради № 129 від 19.02.2015 "Про затвердження правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська" та наводяться у додатку № 4 до договору.

Нарахування проводяться по нормативу плати за очищення 1 куб. м. стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп ), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз ) та коефіцієнтом кратності (Кк ), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми (пункт 3.16. договору).

Відповідно до пункту 3.19. договору плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь об`єм стічних вод, скинутих абонентом протягом календарного місяця, коли було зафіксовано перевищення допустимої концентрації.

Відповідно до пункту 4.4. договору, виходячи з даних звітів про контрольні показники приладів і засобів обліку розрахункового місяця, наданих абонентом водоканалу (пункт 4.3. договору), а також актів обстежень, водоканал визначає об`єм наданих абоненту послуг за розрахунковий місяць, розмір плати за скид понаднормативних забруднень та розмір оплати послуг за цей розрахунковий місяць та надає абоненту, не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, два примірника акту-рахунку приймання наданих послуг, підписаних уповноваженою особою та скріплених печаткою водоканалу. Абонент зобов`язаний самостійно отримувати від водоканалу два примірника актів-рахунків прийняття наданих послуг.

У пункті 4.10. договору сторони визначили, що величина плати за скид стічних вод у систему водовідведення водоканалу з понаднормативними забрудненнями розраховується згідно Інструкції № 37. Така оплата здійснюється абонентом не пізніше 10 днів з дати отримання листа-повідомлення та рахунку.

У пунктах 7.2.5., 7.2.8. договору сторони погодили, що абонент зобов`язаний забезпечити безперешкодний доступ до мереж, арматури, засобів обліку, розподільчих систем та іншого обладнання водопостачання та водовідведення абонента представників водоканалу, за наявності в них відповідного посвідчення, для контролю за технічним станом, за рівнем споживання води питної, а також для виконання відключення і обмеження водопостачання та водовідведення; не перешкоджати здійсненню контролю інженерного обладнання в приміщеннях абонента, перевірки допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин в стічних водах абонента і т.д. Не перевищувати рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах та нести відповідальність за якісний склад стічних вод.

Допустимі концентрації шкідливих речовин у стічних водах - встановлений рівень концентрації шкідливих речовин у стічних водах, вище якого вода вважається непридатною для очищення на міських очисних спорудах (пункт 1.1. договору).

Допустимі концентрації шкідливих речовин у стічних водах встановлені рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015 № 129 "Про затвердження Правил приймання та скиду (водовідведенню) стічних вод підприємства у систему каналізації м.Дніпропетровська" (далі - Правила).

Відповідно до пункту 3.17. договору абонент зобов`язаний подавати водоканалу звіт про якісний склад стічних вод, що він скидає до каналізації, за формою, наведеною в додатку № 5 договору, не пізніше одного місяця після закінчення кварталу року, в якому надавалися послуги за договором.

Згідно з пунктом 3.18 договору для визначення вмісту забруднень у стічних водах використовуються як дані лабораторії водоканалу, так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі.

У пункті 3.19. договору сторони визначили, що плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь об`єм стічних вод, скинутих абонентом протягом календарного місяця, коли було зафіксоване перевищення допустимої концентрації.

Відповідно до пункту 4.10. договору величина плати за скид стічних вод у систему водовідведення водоканалу з понаднормативними забрудненнями розраховується згідно Інструкції № 37; така оплата здійснюється абонентом не пізніше 10 днів з дати отримання листа-повідомлення та рахунку.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно з пунктом 7.2.8. договору абонент зобов`язаний не перевищувати рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах та нести відповідальність за якісний склад стічних вод.

Умовами підпункту 6.1.2 пункту 6.1. договору визначено, що водоканал має право складати акти з приписом щодо усунення порушень абонентом вимог чинного законодавства у сфері водопостачання, водовідведення та умов договору при їх виявленні з визначенням строку на їх усунення. Невиконання припису водоканалу, що стосується порушень правил обліку послуг - є підставою для нарахувань згідно пункту 3.3. Правил № 190.

Також, вказаним підпунктом передбачено, що Акт складається представником водоканалу і підписується його представником та представником абонента. Якщо абонент (його представник) відмовляється підписати такий акт, то він підписується представником водоканалу одноосібно, про що в Акті робиться відповідний запис про таку відмову з зазначенням прізвища, посади представника абонента, який відмовився від підпису. У такому випадку акти обстежень, підписані представником водоканалу в одноосібному порядку, вважаються дійсними та є підставою для нарахувань об`ємів спожитих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2019 співробітники Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради прибули за адресою відповідача (м. Дніпро, вулиця Марії Кюрі, 5) з метою проведення відбору проб стічних вод для подальшого контролю їх якості у відповідності до пункту 7.11. Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська" № 129 від 19.02.2015.

Так, 20.05.2019 представником позивача, у присутності представника відповідача, було здійснено відбір проб стічних вод, про що складений Акт відбору проб стічних вод від 20.05.2019. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача (а.с.28-29).

Для визначення вмісту забруднень у стічних водах було проведено аналіз. За результатами проведеного лабораторного аналізу виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що підтверджується відповідним протоколом вимірювання показників складу та властивостей стічних вод (а.с.26-27), який було направлено відповідачу листом № 4648/24-14 від 29.05.2019 (а.с.25).

У зв`язку з цим проведено розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за травень 2019 року (а.с.24).

Так, позивачем відповідно до розділу 8 Правил № 129 був здійснений розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за травень 2019 року та нараховано до сплати додаткову плату за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах в сумі 187 313 грн. 41 коп. з ПДВ.

Розрахунок на суму 187 313 грн. 41 коп. був надісланий відповідачу разом з листом №5388/24-14 від 25.06.2019 (а.с. 23).

Також позивачем було виставлено рахунок № 59076 від 30.06.2019 на суму 187 313 грн. 41 коп. (а.с.31).

Як вбачається з матеріалів справи вказаний рахунок відповідачем в добровільному порядку оплачено не було, що і стало підставою звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища закріплено, що екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України.

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 19.02.2002 № 37 Про затвердження Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за №402/6690, затверджено відповідні Інструкція та Правила, які визначають підстави для стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів.

Згідно з пунктом 1.5. Правил приймання на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі - Інструкція) Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання), у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію.

Місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров`я України. Місцеві Правила приймання є обов`язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради (пункт 1.6. Правил приймання).

Статтею 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" передбачено, що скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту.

Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод, здійснення контролю за якістю питної води належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Так, рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015 за № 129 затверджені Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємства в систему каналізації м. Дніпропетровська, що поширюються на КП "Дніпроводоканал" та підприємства, установи, організації усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, що скидають усі види стічних вод у комунальну систему каналізації міста (пункт 1.2. Правил).

В пункті 1.5. Правил № 129 зазначено, що Правила встановлюють вимоги до підприємств, які скидають свої стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки підприємств і водоканалу, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Пунктами 2.1.2., 2.1.3. Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська встановлено, що водоканал має право згідно графіку відбору контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод підприємств; пред`являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням нормативу плати за очищення та коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень при порушенні Правил приймання.

Відповідно до пункту 2.1.6. Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, водоканал має право здійснювати позаплановий (в будь-яку годину доби), непогоджений з підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються, та застосовувати на підставі результатів контролю (при виявленні порушень Правил приймання та умов договору на надання послуг водопостачання та водовідведення) відповідні заходи.

Згідно з підпунктами 2.4.4., 2.4.5., 2.4.8. Правил № 129 встановлено, що підприємства зобов`язані дотримуватись встановлених водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства; сплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників; забезпечувати можливість проведення уповноваженими представниками водоканалу у будь-який час доби обстеження роботи локальних очисних споруд (далі ЛОС) та контролю за скиданням стічних вод к міську каналізаційну мережу, включаючи надання необхідних документів, визначених цими Правилами приймання та Правилами користування, надавати допомогу при відборі проб стічних вод та вивченні режиму їх скиду.

Відповідно до пункту 3.2. Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, підприємство несе відповідальність за якість стічних вод, які скидає у міську каналізаційну мережу.

Стічні води, які підлягають прийманню до міської каналізаційної мережі, не повинні містити забруднюючі речовини з перевищенням допустимих концентрацій, установлених місцевими Правилами приймання (пункт 4.2 Правил приймання стічних вод № 37).

Згідно пунктом є частини 2, частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Пунктом 7.12. Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська встановлено, що відбір разових проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками водоканалу, що фіксується в актах (додатки 3, 5), які підписують як представник водоканалу, так і представник підприємства; такий акт має юридичну силу і є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень (у разі виявлення перевищення допустимої концентрації).

Пунктами 7.22., 7.23. Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська передбачено, що при виявленні перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин, встановлених Правилами приймання та договором, водоканал у 15-денний строк після закінчення аналізу направляє підприємству лист-повідомлення про перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах та протокол вимірювань показників складу та властивостей стічних вод; після формування рахунку за послуги водопостачання та водовідведення за місяць, у якому були відібрані проби, направляє підприємству листом-попередженням розрахунок плати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин з подальшим стягненням у наступному місяці плати за скид понаднормативних забруднень; підприємство зобов`язано оплатити наданий водоканалом сформований рахунок у 10-денний строк з моменту його отримання.

Згідно з пунктом 8.6. Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством за місяць; у випадку повторного встановлення факту перевищення забруднюючих речовин - три календарних місяці (місяця, в якому відібрана проба і було зафіксовано перевищення ДК та двох попередніх).

Відповідно до пункту 3.2. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37, при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, підприємства сплачують водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м. стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій, обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод та коефіцієнтом кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, враховуючи визначені сторонами у пункті 4.10 договору порядок та строки оплати рахунку № 59076 від 30.06.2019 на суму 187 313 грн. 41 коп., господарський суд встановив, що строк його оплати є таким, що настав.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження оплати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення за Актом від 20.05.2019 на суму 187 313 грн. 41 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 187 313 грн. 41 коп. плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення.

Крім того, судом було враховано, що загальнодержавні Правила і Інструкція № 37 скасовані розпорядженням Кабінету Міністрів України № 166-р від 10.03.2017, втім, розглядаючи справу, суд керувався, зокрема Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (далі - Правила № 37), Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (далі - Інструкція № 37), рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради № 129 від 19.02.2015 "Про затвердження Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м.Дніпропетровська", з огляду на таке.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 у справі № 160/2282/19, частково залишеним в силі постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 встановлено, що: рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015 № 129 затверджено Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська.

У відповідності до пункту 1.1. Правил № 129, вони розроблені відповідно до статей 1, 2, 3, 5, 8, 39, 42, 44, 70, 95, 99, 110, 111 Водного кодексу України (із змінами і доповненнями); статей 1-3, 5, 16, 19, 24, 31-35, 39-41, 47, 51, 68-70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями); ст. ст. 30, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання , пунктів 1, 5, 8, розділу 1, пунктів 21 розділу 1, пунктів 21 розділу 3, пунктів 33, 34, розділу 6 Основних напрямків державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджених постановою ВРУ від 05.03.1998 №188/98-ВР; Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 465, Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, Правил прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, відповідно пунктів 1.2, 1.4, 2.3, розділів 3-5, 11-15, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства країни від 27.06.2008 № 190, а також з основними положеннями та нормативами Будівельних норм і правил "Каналізація". Зовнішні мережі та споруди" (БНіП 2.04.03-85, крім п.6.2).

Згідно із пунктом 1.2 Правил № 129, останні поширюються на Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" та підприємства, установи, організації усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, що скидають усі види стічних вод у комунальну систему каналізації міста (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження).

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №166-р скасовано наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 19.02.2002 року № 37, яким затверджено Інструкцію про встановлення та стягнення сплати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, як такі, що втратили актуальність та встановлюють регуляторні бар`єри. Вказане розпорядження Кабінету Міністрів України набрало чинності 21.05.2017.

Поряд з цим, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання " від 18.05.2017 № 2047-VIII, внесено до Закону зміни, зокрема, розділ III доповнено статтею 13-1 наступного змісту: "У населених пунктах, популяційний еквівалент яких становить 2 тисячі і більше, впровадження централізованого водовідведення є обов`язковим. Якщо будівництво та впровадження системи централізованого водовідведення матиме негативний вплив на навколишнє природне середовище або пов`язане з надмірними витратами, повинні використовуватися індивідуальні або інші відповідні системи, які забезпечують такий самий рівень захисту навколишнього природного середовища, відповідно до нормативів, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту. Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. У разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ фізичних і юридичних осіб до затверджених місцевих правил. Місцеві правила включають: основні вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту підприємствами централізованого водовідведення; популяційний еквівалент населеного пункту; основні вимоги щодо скидання стічних вод до систем централізованого водовідведення суб`єктами господарювання; вимоги щодо якості і режиму скидання стічних вод; визначення механізму контролю за скиданням стічних вод; розмір плати, що справляється із суб`єктів господарювання за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення та за порушення вимог щодо якості і режиму скидання стічних вод; визначення механізму компенсації власнику мереж, споруд, устаткування системи централізованого водовідведення відповідного населеного пункту витрат на відновлення таких мереж, споруд, устаткування, зумовлених їх пошкодженням чи руйнуванням внаслідок порушення вимог щодо скидання стічних вод; інші вимоги, передбачені законом. Місцеві правила не можуть передбачати обов`язок фізичних чи юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також надавати повноваження органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям, утвореним такими органами, щодо видачі дозвільних документів".

З припису вказаної статті, серед іншого, слідує про неможливість передбачення місцевими правилами обов`язку фізичних чи юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також надання повноваження органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям, утвореним такими органами, щодо видачі дозвільних документів.

З розділу ІІ відміченого Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" № 2047-VIII витікає, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21.06.2017 зазначений закон набрав чинності.

Відтак, у шестимісячний строк, тобто до 21.12.2017 включно, Кабінету Міністрів України визначено обов`язок привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

За статтею 11 Закону, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади беруть участь у розробленні та реалізації державної політики у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення в межах своїх повноважень, визначених законами України.

У відповідності до пунктів 1, 2, 4 "Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, контролю у сфері житлово-комунального господарства, у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива. Мінрегіон у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Мінрегіон відповідно до покладених на нього завдань: 1) визначає пріоритетні напрями розвитку відповідних сфер; 2) затверджує: порядки, норми і правила у сфері житлово-комунального господарства, житлової політики, благоустрою населених пунктів, поводження з побутовими відходами, поховання, увічнення пам`яті жертв війни та політичних репресій; порядок розроблення та затвердження технічних умов у сфері питної води та питного водопостачання; інструкцію з проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна; регламенти енергетичного аудиту об`єктів житлової та соціальної сфери, у визначених законом випадках форму типових договорів у сфері житлово-комунального господарства; індекси балансової вартості об`єктів житлового фонду.

Виходячи з положень норм статей 11, 13-1 Закону та пунктів 1, 2, 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, в їх сукупності, на Кабінет Міністрів України покладено обов`язок забезпечити приведення Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України своїх нормативно-правових актів у відповідність із Законом, і зокрема, нормативно-правових актів, що стосуються питань Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення.

Наказом № 316 від 01.12.2017 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затверджено Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення. Згідно з пунктом 3 наказу, він набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

02.02.2018 року вказаний наказ набрав чинності.

Таким чином, на виконання вимог Закону № 2047-VIII Кабінетом Міністрів України забезпечено, а Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України приведено свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом, зокрема, шляхом прийняття наказу № 316.

У відповідності до пунктів 1-4 наказу, Правила розроблено з метою: захисту здоров`я персоналу систем збирання, відведення стічних вод та очисних споруд; запобігання псуванню обладнання систем водовідведення, очисних і суміжних з ними підприємств; гарантування безперебійної в межах регламентних норм роботи споруд очищення стічних вод та обробки осадів; гарантування, що скиди стічних вод з очисних споруд не спричинять згубного впливу на навколишнє середовище; гарантування, що осад може бути утилізований у безпечний і прийнятний для навколишнього середовища спосіб. Ці правила поширюються на суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (далі - виробники), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди.

На підставі цих Правил виробник розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначають ДК забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення. Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов`язковими для виробників та споживачів.

За частинами 5, 6 статті 13-1 Закону, місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

З огляду на наведене, правове питання затвердження органами місцевого самоврядування місцевих правил, які є обов`язковими для виробників та споживачів, пов`язано з встановленими процедурами та наданими повноваженнями відповідним органам місцевого самоврядування щодо затвердження таких правил.

Разом з тим, під час розгляду справи судом встановлено, що на момент прийняття Дніпропетровською міською радою Правил № 129, загальнодержавні "Правила прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України" № 37 та "Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів" були чинними, а отже вказані місцеві правила прийняті відповідно до вимог законодавства.

Правила № 37 встановлювали загальні вимоги, які повинні були враховуватися при розробці місцевих правил стічних вод та надавали можливість розробляти місцеві правила приймання стічних вод, в яких самостійно визначати допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, а також відображати місцеві особливості приймання стічних вод у міську каналізацію.

Аналогічне положення міститься і у чинних, наразі, Правилах № 316, а саме: в пункті 4 Розділу 1 ("На підставі цих Правил виробник розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначають ДК забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення.")

З аналізу вищевикладеного вбачається, що місцеві правила приймання стічних вод є самостійним керівним нормативним документом у сфері приймання стічних вод у міську каналізацію, а значить вони не пов`язанні з дією, зокрема в часі, із скасованими загальнодержавними "Правилами прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України" № 37 та "Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів".

Отже, втрата чинності загальнодержавних правил та інструкції не має наслідком припинення дії місцевих правил приймання стічних вод.

Відповідно до частини 6 статті 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення , у разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015 № 129 затверджено Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, тобто вказаним рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради було затверджено місцеві правила приймання стічних вод.

Ні Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" у новій редакції, ні Правила № 316, ні жодні інші нормативно-правові акти не передбачають положень про скасування чи нечинність місцевих правил приймання стічних вод, які діяли до відповідних змін у законодавстві.

Таким чином, враховуючи, що рішення виконкому Дніпропетровської міської ради про затвердження Правил №129 не скасовувалось, суд дійшов висновку, що Правила № 129 у спірних правовідносинах були обов`язковими до виконання.

Крім того, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2019 у справі № 904/598/19, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.07.2019 та постановою Верховного суду від 26.09.2019, також встановлено, зокрема, таке:

- "рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015 №129 було затверджено Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська (далі - Правила № 129), яке було прийнято на виконання вимог законодавства у галузі питного водопостачання та водовідведення, яке діяло на той час. Зазначені Правила поширюються на КП "Дніпроводоканал" та підприємства, установи, організації усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, що скидають усі види стічних вод у комунальну систему каналізації міста (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження) (пункт 1.2 Правил № 129). Також судами зроблено висновок про те, що на час прийняття Правил № 129 загальнодержавні Правила №37 та Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів були чинними, а отже вказані місцеві правила прийняті відповідно до вимог законодавства. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що Правила № 129 були прийняті з дотриманням вимог чинного на час їх прийняття законодавства, є чинними, їх дія поширюється на КП "Дніпроводоканал" та підприємства, установи, організації усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, що скидають усі види стічних вод у комунальну систему каналізації міста, а також про відсутність правових підстав для задоволення позову з огляду на те, що позивач для укладення договору про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення не надав відповідачу паспорт водокористувача (підприємства), як це передбачено вимогами пункту 6.5. зазначених Правил. Тобто Правила №129, станом на дату здійснення розрахунку були чинними, та обов`язковими до виконання.

Слід також відзначити, що відповідно до пункту 8 Постанови Верховного суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду по справі № 920/528/19 від 05.06.2020, за наявності затверджених місцевих правил приймання стічних вод на дату набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (21.06.2017), на період розроблення їх нової редакції з урахуванням вимог статті 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", діють місцеві правила в частині, що не суперечить Правилам № 316.

В даній постанові зазначено також, що: "За змістом абзацу 6 статті 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" у разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. У Правилах № 316 не встановлено і не може бути встановлено ДК, які забезпечують досягнення усіх цілей для кожного населеного пункту України. На загальнодержавному рівні це зроблено для ДК, дотримання яких забезпечує захист здоров`я персоналу систем збирання, відведення стічних вод та очисних споруд, запобігання псуванню обладнання систем водовідведення, очисних і суміжних з ними підприємств, гарантування безперебійної в межах регламентних норм роботи споруд очищення стічних вод та обробки осадів, гарантування, що скиди стічних вод з очисних споруд не спричинять згубного впливу на навколишнє середовище, гарантування, що осад може бути утилізований у безпечний і прийнятний для навколишнього середовища спосіб (пункту 1 Правил № 316). Для кожного конкретного населеного пункту ДК розраховуються, виходячи з вимог регламенту роботи конкретних каналізаційних очисних споруд, норм гранично допустимих скидів, що встановлені органами екологічного нагляду для виробників послуг з водовідведення (позивача), норм вмісту важких металів в осадах, які утворюються в процесі очищення стічних вод на конкретних каналізаційних очисних спорудах тощо. Отже, обґрунтованими є доводи скаржника про те, що на період розроблення нової редакції місцевих правил приймання стічних вод, діють місцеві правила, що не суперечать чинним нормам законодавства із застосування ДК, які розраховані для забезпечення встановлених підприємству нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Гранично-допустимі концентрації забруднюючих речовин, що можуть скидатися підприємствами у систему каналізації міста Суми, визначені у місцевих Правилах № 539, не перевищують показників, закріплених у Правилах № 316. Отже, в частині їх визначення у стічних водах відповідача до прийняття рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.01.2019 № 4 "Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Суми (нових місцевих правил) застосуванню підлягають норми Правил № 539.".

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 809 грн. 70 коп.

Керуючись статтями 4, 13, 14, 20, 42, 73-74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчепром" про стягнення заборгованості за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 187 313 грн. 41 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчепром" (49101, м. Дніпро, вулиця Троїцька, 21-А; ідентифікаційний код 03341305) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (49101, м. Дніпро, вулиця Троїцька, будинок 21-А; ідентифікаційний код 03341305) - 187 313 грн. 41 коп. - плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення та 2 809 грн. 70 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 22.03.2021.

Суддя Ю.В. Фещенко