Постанова

від 28.09.2021 по справі 904/6918/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2021 року м. Дніпро Справа № 904/6918/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Чус О.В., Орєшкіної Е.В.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчепром"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2021р.

(суддя Фещенко Ю.В., повне рішення складено 22.03.2021р.) у справі

за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчепром", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 187 313 грн. 41 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчепром" заборгованість за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, у розмірі 187 313 грн. 41 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, з метою здійснення контролю якості стічних вод, здійснено відбір проб стічних вод підприємства відповідача, внаслідок чого був складений відповідний акт від 20.05.2019р.. За результатами проведеного лабораторного аналізу виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що підтверджується відповідним протоколом вимірювання показників складу та властивостей стічних вод та у зв`язку з цим проведено розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням та виставлено рахунок № 59076 від 30.06.2019р. на суму 187 313 грн. 41 коп., який у добровільному порядку відповідачем не був оплачений, що і стало причиною звернення з позовом до суду.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2021р. у справі №904/6918/20 позов задоволено - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчепром" на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради 187 313 грн 41 коп. - плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення та 2 809 грн. 70 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Оскаржене рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю факту перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах відповідача, що є підставою для стягнення з останнього на користь позивача плати за скид понаднормових забруднень.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харчепром" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд першої інстанції не врахував, що 20.05.2019 р. КП Дніпроводоканал Дніпровської міської ради, при здійсненні відбору проб стічних вод, відібрання проб для здійснення арбітражного аналізу не здійснювалося, що є порушенням Правил №129. Недотримання Позивачем визначеної процедури фіксації обставин, що виступають підставою для нарахування стягуваних грошових коштів зумовлює відсутність відповідного грошового зобов`язання через відсутність доказів, а відтак - дає підстави для тверджень і про недоведеність порушення відповідачем такого зобов`язання.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2021р. для розгляду справи № 904/6918/20 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач - Широбокова Л.П., судді - Дармін М.О., Подобєд І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.05.2021р. апеляційну скаргу залишено без руху, Товариству з обмеженою відповідальністю "Харчепром" наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги (подання доказів сплати судового збору у сумі 1404,85 грн.) протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

13.05.2021р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчепром" надійшла заява про усунення недоліків та докази сплати судового збору, у сумі 1 404,85 грн.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Широбокової Л.П. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2021р., справу №904/6918/20 (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження) передано колегії суддів у складі: Орєшкіна Е.В. (головуючий, доповідач), судді Дармін М.О., Подобєд І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2021р. колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Подобєда І.М., Дарміна М.О. поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження, зупинено дію оскаржуваного рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2021р. у справі №904/6918/20.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2021р., у зв`язку з виходом з відпустки раніше обраного головуючого судді Широбокової Л.П. для розгляду справи №904/6918/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Широбокової Л.П. (доповідач), суддів: Дарміна М.О., Подобєда І.М.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2021р. прийнято до свого провадження справу №904/6918/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчепром" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2021р., для розгляду в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін.

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 у відставку відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2021р. визначено для розгляду справи №904/6918/20 колегію суддів у складі: головуючий суддя Кощеєв І. М. (доповідач), судді: Кузнецова І.Л., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2021р., колегією суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І. М. (доповідач), суддів: Кузнецової І.Л., Чус О.В., справу №904/6918/20 прийнято до свого провадження, для розгляду в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін.

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2021р. визначено для розгляду справи №904/6918/20 колегію суддів у складі: головуючий суддя Кощеєв І. М. (доповідач), судді: Чус О.В., Орєшкіної Е.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2021р., колегією суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І. М. (доповідач), суддів: Чус О.В., Орєшкіної Е.В., справу №904/6918/20 прийнято до свого провадження.

7. Встановлені судом обставини справи

19.07.2018р., між Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (далі - водоканал, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харчепром" (далі - абонент, відповідач) було укладено договір про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 5292 (далі - договір, а.с.13-22), відповідно до умов якого, керуючись ст.ст. 633, 634 Цивільного Кодексу України, Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р. № 2918-ІІІ, Законом України "Про житлово-комунальні послуги " №1875-ІV від 24.06.2004, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила № 190), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (далі - Правила № 37), Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (далі - Інструкція № 37), рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради № 129 від 19.02.2015 "Про затвердження Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська", Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 № 30 із змінами та доповненнями, водоканал зобов`язується надавати абоненту послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - послуги), а абонент оплачувати послуги в порядку і умовах, визначених договором та діючим законодавством (п. 2.1. договору).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що місцем надання послуг водоканалом абоненту є Точка розподілу, визначена сторонами в Акті визначення Точки розподілу та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж (додаток № 1 до договору).

Об`єкти абонента, на які надаються послуги за договором, та їх адреси визначені в додатку № 2 до договору (п. 2.3. договору).

Відповідно до п. 2.5. договору, якість послуг повинна відповідати чинному законодавству та Державним стандартам України.

Об`єм послуг, наданих абоненту, визначається за належним чином оформленими звітами абонента про показники приладів і засобів обліку (додатки №6 і №7 до договору), які є повіреними і опломбованими та працювали в діапазоні вимірів з нормованою погрішністю (п. 3.5 договору).

Пунктом 3.15 договору встановлено, що абонент, на балансі якого знаходяться мережі водовідведення, несе відповідальність за порушення норм, щодо кількості і концентрації шкідливих речовин в стічних водах, які скидають до вказаних мереж субабоненти, орендарі, суборендарі. Допустимі концентрації шкідливих речовин у стічних водах встановлені Правилами № 129 наводяться в додатку № 4 до договору.

Нарахування проводяться по нормативу плати за очищення 1 куб. м. стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп ), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз ) та коефіцієнтом кратності (Кк ), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми (п. 3.16. договору).

Допустимі концентрації шкідливих речовин у стічних водах - встановлений рівень концентрації шкідливих речовин у стічних водах, вище якого вода вважається непридатною для очищення на міських очисних спорудах (п. 1.1. договору).

Допустимі концентрації шкідливих речовин у стічних водах встановлені рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015 № 129 "Про затвердження Правил приймання та скиду (водовідведенню) стічних вод підприємства у систему каналізації м.Дніпропетровська" (далі - Правила).

Пунктом 3.17 договору визначено, що абонент зобов`язаний подати водоканалу звіт про якісний склад стічних вод, що він скидає до каналізації, за формую наведеною в додатку № 5 договору, не пізніше одного місяця після закінчення кварталу року, в якому надавались послуги за договором.

Згідно з п. 3.18 договору, для визначення вмісту забруднень у стічних водах використовуються як дані лабораторії водоканалу, так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі.

Відповідно до п. 3.19 договору, плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь об`єм стічних вод скинутих абонентом протягом календарного місяця, коли було зафіксоване перевищення допустимої концентрації.

Відповідно до п. 4.4. договору, виходячи з даних звітів про контрольні показники приладів і засобів обліку розрахункового місяця, наданих абонентом водоканалу (пункт 4.3. договору), а також актів обстежень, водоканал визначає об`єм наданих абоненту послуг за розрахунковий місяць, розмір плати за скид понаднормативних забруднень та розмір оплати послуг за цей розрахунковий місяць та надає абоненту, не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, два примірника акту-рахунку приймання наданих послуг, підписаних уповноваженою особою та скріплених печаткою водоканалу. Абонент зобов`язаний самостійно отримувати від водоканалу два примірника актів-рахунків прийняття наданих послуг.

У п. 4.10. договору сторони визначили, що величина плати за скид стічних вод у систему водовідведення водоканалу з понаднормативними забрудненнями розраховується згідно Інструкції № 37. Така оплата здійснюється абонентом не пізніше 10 днів з дати отримання листа-повідомлення та рахунку.

Умовами підп. 6.1.2 п. 6.1. договору визначено, що водоканал має право складати акти з приписом щодо усунення порушень абонентом вимог чинного законодавства у сфері водопостачання, водовідведення та умов договору при їх виявленні з визначенням строку на їх усунення. Невиконання припису водоканалу, що стосується порушень правил обліку послуг - є підставою для нарахувань згідно п. 3.3. Правил № 190.

Також, вказаним підпунктом передбачено, що Акт складається представником водоканалу і підписується його представником та представником абонента. Якщо абонент (його представник) відмовляється підписати такий акт, то він підписується представником водоканалу одноосібно, про що в Акті робиться відповідний запис про таку відмову з зазначенням прізвища, посади представника абонента, який відмовився від підпису. У такому випадку акти обстежень, підписані представником водоканалу в одноосібному порядку, вважаються дійсними та є підставою для нарахувань об`ємів спожитих послуг.

У п.п. 7.2.5., 7.2.8. договору сторони погодили, що абонент зобов`язаний забезпечити безперешкодний доступ до мереж, арматури, засобів обліку, розподільчих систем та іншого обладнання водопостачання та водовідведення абонента представників водоканалу, за наявності в них відповідного посвідчення, для контролю за технічним станом, за рівнем споживання води питної, а також для виконання відключення і обмеження водопостачання та водовідведення; не перешкоджати здійсненню контролю інженерного обладнання в приміщеннях абонента, перевірки допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин в стічних водах абонента і т.д. Не перевищувати рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах та нести відповідальність за якісний склад стічних вод.

В п. 9.1. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками, і в частині надання послуг діє до 19.07.2021р., а в частині їх оплати - до повного виконання; з моменту набуття чинності договору будь-які діючі до моменту договору, угоду, що укладені сторонами з правовідносин, зо регулюються договором, втрачають чинність крім зобов`язань абонента з оплати .

Доказів розірвання, припинення або визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов`язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 20.05.2019р., співробітники Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради прибули за адресою відповідача (м. Дніпро, вулиця Марії Кюрі, 5), з метою проведення відбору проб стічних вод для подальшого контролю їх якості у відповідності до п. 7.11. Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська" № 129 від 19.02.2015р..

20.05.2019р., співробітниками КП Дніпроводоканал Дніпровської міської ради, у присутності представника відповідача, було проведено відбір разових проб в каналізаційних мережах ТОВ Харчепром , за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Кюрі, 5, про що було складено Акт відбору проб стічних вод від 20.05.2019 р.. Проби були відібрані для виконання основного та паралельного аналізів. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача (а.с.28-29).

За результатами вимірювань показників складу та властивостей стічних вод, Лабораторією по контролю якості стічних вод підприємств Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради встановлено перевищення допустимих концентрацій по показникам:

- завислі речовини (допустима концентрація - 150,0 мг/дцЗ 1 , виявлено - 1048,0 мг/дцЗ);

- сухий залишок (допустима концентрація - 916,50 мг/дцЗ, виявлено - > 10000,0 мг/дцЗ);

- нітрати (допустима концентрація - 45,0 мг/дцЗ, виявлено - 51,60 мг/дцЗ);

- хімічне споживання кисню (ХСК) (допустима концентрація - 387,50 мгО/дцЗ, виявлено > 10000,0 мгО/дцЗ);

- біохімічне споживання кисню за 5 діб (допустима концентрація - 155,00 мг02/дцЗ, виявлено - 7071,43 мг02/дцЗ);

- залізо загальне (допустима концентрація -1,17 мг/дцЗ, виявлено - 1,34 мг/дцЗ);

- аніонні поверхнево-активні речовини (АПАР) (допустима концентрація - 4,66 мг/дцЗ, виявлено - 26,00 мг/дцЗ);

- жири (допустима концентрація - 50,0 мг/дцЗ, виявлено -"80,0 мг/дцЗ), що зафіксовано в Протоколі вимірювань показників складу та властивостей стічний вод.

Протокол вимірювання показників складу та властивостей стічних вод (а.с.26-27) було напавлено відповідачу листом № 4648/24-14 від 29.05.2019р. (а.с.25).

Відповідно до р. 8 Правил № 129, позивачем був здійснений розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за травень 2019 р. та нараховано до сплати додаткову плату за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, в сумі 187 313 грн. 41 коп., з ПДВ.

Розрахунок на суму 187 313 грн. 41 коп. був надісланий відповідачу разом з листом №5388/24-14 від 25.06.2019р. (а.с. 23).

Також позивачем було виставлено рахунок № 59076 від 30.06.2019р. на суму 187 313 грн. 41 коп. (а.с.31).

Як вбачається з матеріалів справи вказаний рахунок відповідачем в добровільному порядку оплачено не було, що і стало підставою звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, з наступних мотивів.

Причиною спору у даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідач є вторинним водокористувачем (абонентом), який згідно зі ст. 42 Водного кодексу України не має власних водозабірних споруд і отримує воду з водозабірних споруд первинного водокористувача - Водоканалу та скидає стічні води в його системи на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Як вбачається з наведених судом фактичних обставин, між сторонами склалися відносини з надання послуг по водопостачанню та водовідведенню, які регулюються умовами укладеного договору, нормами Цивільного кодексу України, а також спеціальними підзаконними нормативними актами, зокрема, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України (Правила № 37), Правилами приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська (Правила № 129), Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів тощо (про що зазначено у преамбулі договору) та Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення.

Частинами 1, 2 ст. 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" встановлено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення. Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Частиною 6 ст. 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища закріплено, що екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України.

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 19.02.2002 № 37 Про затвердження Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за №402/6690, затверджено відповідні Інструкція та Правила, які визначають підстави для стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів.

Згідно з п. 1.5. Правил приймання на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі - Інструкція) Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання), у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію.

Місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров`я України. Місцеві Правила приймання є обов`язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради (п. 1.6. Правил приймання).

Статтею 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" передбачено, що скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту.

Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод, здійснення контролю за якістю питної води належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Так, рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015р. за № 129 затверджені Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємства в систему каналізації м. Дніпропетровська, що поширюються на КП "Дніпроводоканал" та підприємства, установи, організації усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, що скидають усі види стічних вод у комунальну систему каналізації міста (п. 1.2. Правил).

В п. 1.5. Правил № 129 зазначено, що Правила встановлюють вимоги до підприємств, які скидають свої стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки підприємств і водоканалу, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Пунктами 2.1.2., 2.1.3. Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська встановлено, що водоканал має право згідно графіку відбору контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод підприємств; пред`являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням нормативу плати за очищення та коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень при порушенні Правил приймання.

Відповідно до п. 2.1.6. Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, водоканал має право здійснювати позаплановий (в будь-яку годину доби), непогоджений з підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються, та застосовувати на підставі результатів контролю (при виявленні порушень Правил приймання та умов договору на надання послуг водопостачання та водовідведення) відповідні заходи.

Згідно з підп. 2.4.4., 2.4.5., 2.4.8. Правил № 129 встановлено, що підприємства зобов`язані дотримуватись встановлених водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства; сплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників; забезпечувати можливість проведення уповноваженими представниками водоканалу у будь-який час доби обстеження роботи локальних очисних споруд (далі ЛОС) та контролю за скиданням стічних вод к міську каналізаційну мережу, включаючи надання необхідних документів, визначених цими Правилами приймання та Правилами користування, надавати допомогу при відборі проб стічних вод та вивченні режиму їх скиду.

Відповідно до п. 3.2. Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, підприємство несе відповідальність за якість стічних вод, які скидає у міську каналізаційну мережу.

Стічні води, які підлягають прийманню до міської каналізаційної мережі, не повинні містити забруднюючі речовини з перевищенням допустимих концентрацій, установлених місцевими Правилами приймання (п. 4.2 Правил приймання стічних вод № 37).

Згідно пунктом є ч. 2, ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Пунктом 7.12. Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська встановлено, що відбір разових проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками водоканалу, що фіксується в актах (додатки 3, 5), які підписують як представник водоканалу, так і представник підприємства; такий акт має юридичну силу і є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень (у разі виявлення перевищення допустимої концентрації).

Пунктами 7.22., 7.23. Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська передбачено, що при виявленні перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин, встановлених Правилами приймання та договором, водоканал у 15-денний строк після закінчення аналізу направляє підприємству лист-повідомлення про перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах та протокол вимірювань показників складу та властивостей стічних вод; після формування рахунку за послуги водопостачання та водовідведення за місяць, у якому були відібрані проби, направляє підприємству листом-попередженням розрахунок плати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин з подальшим стягненням у наступному місяці плати за скид понаднормативних забруднень; підприємство зобов`язано оплатити наданий водоканалом сформований рахунок у 10-денний строк з моменту його отримання.

Згідно з п. 8.6. Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством за місяць; у випадку повторного встановлення факту перевищення забруднюючих речовин - три календарних місяці (місяця, в якому відібрана проба і було зафіксовано перевищення ДК та двох попередніх).

Відповідно до п. 3.2. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37, при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, підприємства сплачують водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м. стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій, обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод та коефіцієнтом кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст.ст 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, враховуючи визначені сторонами у п. 4.10 договору порядок та строки оплати рахунку № 59076 від 30.06.2019р. на суму 187 313 грн. 41 коп., господарський суд вірно встановив, що строк його оплати є таким, що настав.

Слід також зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74, ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження оплати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення за Актом від 20.05.2019р., на суму 187 313 грн. 41 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Доводи Скаржника викладені в апеляційній скарзі щодо недотримання Позивачем визначеної процедури фіксації обставин, шо виступають підставою для нарахування стягуваних грошових коштів, судом до уваги не приймаються, оскільки з акту відбору проби від 20.05.2019р., який, без заперечень, підписаний представником відповідача - директором ТОВ "Харчепром", вбачається, що остання відібрана лише для проведення основного та паралельного аналізу, що свідчить про те, що відповідач не виявив бажання проведення арбітражного аналізу даної проби.

Крім цього, з матеріалів прави вбачається, що до суду першої інстанції відповідачем таких заперечень заявлено не було.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд в постанові від 17.09.2019р. у справі №904/4741/18.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 187 313 грн. 41 коп. плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення.

Крім того, судом першої інстанції було доречно враховано, що загальнодержавні Правила і Інструкція № 37 скасовані розпорядженням Кабінету Міністрів України № 166-р від 10.03.2017р., втім, розглядаючи справу, суд вірно керувався, зокрема Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37 (далі - Правила № 37), Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37 (далі - Інструкція № 37), рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради № 129 від 19.02.2015р. "Про затвердження Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м.Дніпропетровська", з огляду на таке.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2019р. у справі № 160/2282/19, частково залишеним в силі постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019р. встановлено, що: «рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015р. № 129 затверджено Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська.

У відповідності до п. 1.1. Правил № 129, вони розроблені відповідно до ст.ст. 1, 2, 3, 5, 8, 39, 42, 44, 70, 95, 99, 110, 111 Водного кодексу України (із змінами і доповненнями); ст.ст. 1-3, 5, 16, 19, 24, 31-35, 39-41, 47, 51, 68-70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями); ст. ст. 30, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання» , п.п. 1, 5, 8, р. 1, п. 21 р. 1, п. 21 р. 3, п. 33, 34, р. 6 Основних напрямків державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджених постановою ВРУ від 05.03.1998р. №188/98-ВР; Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999р. № 465, Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, Правил прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37, відповідно п.п.1.2, 1.4, 2.3, р.р. 3-5, 11-15, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства країни від 27.06.2008р. № 190, а також з основними положеннями та нормативами Будівельних норм і правил "Каналізація". Зовнішні мережі та споруди" (БНіП 2.04.03-85, крім п.6.2).

Згідно із п. 1.2 Правил № 129, останні поширюються на Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" та підприємства, установи, організації усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, що скидають усі види стічних вод у комунальну систему каналізації міста (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження).

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2017р. №166-р скасовано наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 19.02.2002 р. № 37, яким затверджено Інструкцію про встановлення та стягнення сплати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, як такі, що втратили актуальність та встановлюють регуляторні бар`єри. Вказане розпорядження Кабінету Міністрів України набрало чинності 21.05.2017р..

Поряд з цим, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання» " від 18.05.2017р. № 2047-VIII, внесено до Закону зміни, зокрема, розділ III доповнено ст.13-1 наступного змісту: "У населених пунктах, популяційний еквівалент яких становить 2 тисячі і більше, впровадження централізованого водовідведення є обов`язковим. Якщо будівництво та впровадження системи централізованого водовідведення матиме негативний вплив на навколишнє природне середовище або пов`язане з надмірними витратами, повинні використовуватися індивідуальні або інші відповідні системи, які забезпечують такий самий рівень захисту навколишнього природного середовища, відповідно до нормативів, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту. Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. У разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ фізичних і юридичних осіб до затверджених місцевих правил. Місцеві правила включають: основні вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту підприємствами централізованого водовідведення; популяційний еквівалент населеного пункту; основні вимоги щодо скидання стічних вод до систем централізованого водовідведення суб`єктами господарювання; вимоги щодо якості і режиму скидання стічних вод; визначення механізму контролю за скиданням стічних вод; розмір плати, що справляється із суб`єктів господарювання за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення та за порушення вимог щодо якості і режиму скидання стічних вод; визначення механізму компенсації власнику мереж, споруд, устаткування системи централізованого водовідведення відповідного населеного пункту витрат на відновлення таких мереж, споруд, устаткування, зумовлених їх пошкодженням чи руйнуванням внаслідок порушення вимог щодо скидання стічних вод; інші вимоги, передбачені законом. Місцеві правила не можуть передбачати обов`язок фізичних чи юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також надавати повноваження органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям, утвореним такими органами, щодо видачі дозвільних документів".

З припису вказаної статті, серед іншого, слідує про неможливість передбачення місцевими правилами обов`язку фізичних чи юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також надання повноваження органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям, утвореним такими органами, щодо видачі дозвільних документів.

З розділу ІІ відміченого Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" № 2047-VIII витікає, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21.06.2017р. зазначений закон набрав чинності.

Відтак, у шестимісячний строк, тобто до 21.12.2017р. включно, Кабінету Міністрів України визначено обов`язок привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

За ст. 11 Закону, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади беруть участь у розробленні та реалізації державної політики у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення в межах своїх повноважень, визначених законами України.

У відповідності до п.п. 1, 2, 4 "Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014р. № 197, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, контролю у сфері житлово-комунального господарства, у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива. Мінрегіон у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Мінрегіон відповідно до покладених на нього завдань: 1) визначає пріоритетні напрями розвитку відповідних сфер; 2) затверджує: порядки, норми і правила у сфері житлово-комунального господарства, житлової політики, благоустрою населених пунктів, поводження з побутовими відходами, поховання, увічнення пам`яті жертв війни та політичних репресій; порядок розроблення та затвердження технічних умов у сфері питної води та питного водопостачання; інструкцію з проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна; регламенти енергетичного аудиту об`єктів житлової та соціальної сфери, у визначених законом випадках форму типових договорів у сфері житлово-комунального господарства; індекси балансової вартості об`єктів житлового фонду.

Виходячи з положень норм ст.ст. 11, 13-1 Закону та п.п. 1, 2, 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, в їх сукупності, на Кабінет Міністрів України покладено обов`язок забезпечити приведення Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України своїх нормативно-правових актів у відповідність із Законом, і зокрема, нормативно-правових актів, що стосуються питань Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення.

Наказом № 316 від 01.12.2017р. Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затверджено Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення. Згідно з пунктом 3 наказу, він набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

02.02.2018 р. вказаний наказ набрав чинності.

Таким чином, на виконання вимог Закону № 2047-VIII Кабінетом Міністрів України забезпечено, а Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України приведено свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом, зокрема, шляхом прийняття наказу № 316.

У відповідності до п.п. 1-4 наказу, Правила розроблено з метою: захисту здоров`я персоналу систем збирання, відведення стічних вод та очисних споруд; запобігання псуванню обладнання систем водовідведення, очисних і суміжних з ними підприємств; гарантування безперебійної в межах регламентних норм роботи споруд очищення стічних вод та обробки осадів; гарантування, що скиди стічних вод з очисних споруд не спричинять згубного впливу на навколишнє середовище; гарантування, що осад може бути утилізований у безпечний і прийнятний для навколишнього середовища спосіб. Ці правила поширюються на суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (далі - виробники), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди.

На підставі цих Правил виробник розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначають ДК забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення. Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов`язковими для виробників та споживачів.

За ч.ч. 5, 6 ст. 13-1 Закону, місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

З огляду на наведене, правове питання затвердження органами місцевого самоврядування місцевих правил, які є обов`язковими для виробників та споживачів, пов`язано з встановленими процедурами та наданими повноваженнями відповідним органам місцевого самоврядування щодо затвердження таких правил.

Разом з тим, під час розгляду справи судом встановлено, що на момент прийняття Дніпропетровською міською радою Правил № 129, загальнодержавні "Правила прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України" № 37 та "Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів" були чинними, а отже вказані місцеві правила прийняті відповідно до вимог законодавства.

Правила № 37 встановлювали загальні вимоги, які повинні були враховуватися при розробці місцевих правил стічних вод та надавали можливість розробляти місцеві правила приймання стічних вод, в яких самостійно визначати допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, а також відображати місцеві особливості приймання стічних вод у міську каналізацію.

Аналогічне положення міститься і у чинних, наразі, Правилах № 316, а саме: в п. 4 Розділу 1 ("На підставі цих Правил виробник розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначають ДК забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення.")

З аналізу вищевикладеного вбачається, що місцеві правила приймання стічних вод є самостійним керівним нормативним документом у сфері приймання стічних вод у міську каналізацію, а значить вони не пов`язанні з дією, зокрема в часі, із скасованими загальнодержавними "Правилами прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України" № 37 та "Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів".

Отже, втрата чинності загальнодержавних правил та інструкції не має наслідком припинення дії місцевих правил приймання стічних вод.

Відповідно до ч. 6 ст. 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» , у разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015р. № 129 затверджено Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, тобто вказаним рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради було затверджено місцеві правила приймання стічних вод.

Ні Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" у новій редакції, ні Правила № 316, ні жодні інші нормативно-правові акти не передбачають положень про скасування чи нечинність місцевих правил приймання стічних вод, які діяли до відповідних змін у законодавстві.

Таким чином, враховуючи, що рішення виконкому Дніпропетровської міської ради про затвердження Правил №129 не скасовувалось, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Правила № 129 у спірних правовідносинах були обов`язковими до виконання.

Крім того, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2019р. у справі № 904/598/19, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.07.2019р. та постановою Верховного суду від 26.09.2019р., також встановлено, зокрема, таке:

- "рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015р. №129 було затверджено Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська (далі - Правила № 129), яке було прийнято на виконання вимог законодавства у галузі питного водопостачання та водовідведення, яке діяло на той час. Зазначені Правила поширюються на КП "Дніпроводоканал" та підприємства, установи, організації усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, що скидають усі види стічних вод у комунальну систему каналізації міста (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження) (п. 1.2 Правил № 129). Також судами зроблено висновок про те, що на час прийняття Правил № 129 загальнодержавні Правила №37 та Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів були чинними, а отже вказані місцеві правила прийняті відповідно до вимог законодавства. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що Правила № 129 були прийняті з дотриманням вимог чинного на час їх прийняття законодавства, є чинними, їх дія поширюється на КП "Дніпроводоканал" та підприємства, установи, організації усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, що скидають усі види стічних вод у комунальну систему каналізації міста, а також про відсутність правових підстав для задоволення позову з огляду на те, що позивач для укладення договору про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення не надав відповідачу паспорт водокористувача (підприємства), як це передбачено вимогами п. 6.5. зазначених Правил. Тобто Правила №129, станом на дату здійснення розрахунку були чинними, та обов`язковими до виконання.

Слід також відзначити, що відповідно до п. 8 Постанови Верховного суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду по справі № 920/528/19 від 05.06.2020р., за наявності затверджених місцевих правил приймання стічних вод на дату набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (21.06.2017р.), на період розроблення їх нової редакції з урахуванням вимог ст. 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", діють місцеві правила в частині, що не суперечить Правилам № 316.

В даній постанові зазначено також, що: "За змістом абз. 6 ст. 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" у разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. У Правилах № 316 не встановлено і не може бути встановлено ДК, які забезпечують досягнення усіх цілей для кожного населеного пункту України. На загальнодержавному рівні це зроблено для ДК, дотримання яких забезпечує захист здоров`я персоналу систем збирання, відведення стічних вод та очисних споруд, запобігання псуванню обладнання систем водовідведення, очисних і суміжних з ними підприємств, гарантування безперебійної в межах регламентних норм роботи споруд очищення стічних вод та обробки осадів, гарантування, що скиди стічних вод з очисних споруд не спричинять згубного впливу на навколишнє середовище, гарантування, що осад може бути утилізований у безпечний і прийнятний для навколишнього середовища спосіб (п. 1 Правил № 316). Для кожного конкретного населеного пункту ДК розраховуються, виходячи з вимог регламенту роботи конкретних каналізаційних очисних споруд, норм гранично допустимих скидів, що встановлені органами екологічного нагляду для виробників послуг з водовідведення (позивача), норм вмісту важких металів в осадах, які утворюються в процесі очищення стічних вод на конкретних каналізаційних очисних спорудах тощо. Отже, обґрунтованими є доводи скаржника про те, що на період розроблення нової редакції місцевих правил приймання стічних вод, діють місцеві правила, що не суперечать чинним нормам законодавства із застосування ДК, які розраховані для забезпечення встановлених підприємству нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Гранично-допустимі концентрації забруднюючих речовин, що можуть скидатися підприємствами у систему каналізації міста Суми, визначені у місцевих Правилах № 539, не перевищують показників, закріплених у Правилах № 316. Отже, в частині їх визначення у стічних водах відповідача до прийняття рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.01.2019р. № 4 "Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Суми (нових місцевих правил) застосуванню підлягають норми Правил № 539.".

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

10. Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчепром" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2021р. у справі № 904/6918/20 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Поновити дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2021р. у справі № 904/6918/20, яка була зупинена ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2021 р. у справі № 904/6918/20.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя Е.В. Орєшкіна