Ухвала

від 19.03.2021 по справі 666/3519/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19березня 2021 року

м. Київ

справа №666/3519/14-ц

провадження № 61-2040ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі суду в цивільній справі за позовом заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави до Херсонської обласної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Херсонська міська рада, про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на земельні ділянки, зобов`язання повернути земельні ділянки, за касаційною скаргою заступника керівника Херсонської обласної прокуратури на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 02 березня 2020 року та на постанову Херсонського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року заступник керівника Херсонської обласної прокуратури засобами поштового зв`язку надіслав на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 02 березня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд .

Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2021 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме: для сплати судового збору.

15 березня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 19 лютого 2021 року, в обґрунтування якої заявник посилається на те, що судом неправильно обчислено суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення. Скаржник зазначає, що Верховний Суд не врахував ціну позову, яка дорівнює сукупній вартості всіх спірних земельних ділянок, інформація про вартість кожної з яких міститься в резолютивній частині рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 грудня 2014 року. На підставі наведеного заявник вважає, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, становить 200 572,44 грн, тобто, у значно більшому розмірі, ніж визначений судом касаційної інстанції.

Вивчивши подану заяву, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Так скаржник посилається на те, що судом було неправильно застосовано норми права, а саме: не враховано того, що позовні вимоги про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки у кількості 75 штук є позовними вимогами майнового характеру, а тому судовий збір, який підлягав сплаті за подання касаційної скарги в частині оскарження судових рішень відносно цієї майнової вимоги, мав обчислюватися в порядку, визначеному законодавством як за вимогу майнового характеру: 1,5% від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилами частини третьої статті 3 ЦК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд роз`яснює скаржнику, що відповідно до статті 4 Закону України Про судовий збір в редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою, судовий збір за подання касаційної скарги дорівнює 200% ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, скарги.

Суд в ухвалі від 19 лютого 2021 року посилався на те, що мотивувальні частини оскаржуваних судових рішень не містили відомостей про те, в якому розмірі був сплачений судовий збір в суді першої інстанції під час подання позовної заяви в 2014 році, в зв`язку з чим суд касаційної інстанції обчислив розмір судового збору, виходячи з вимог законодавства, чинного на час звернення до суду з позовом.

Так позивачем у 2014 році подано позовну заяву, в якій заявлено позовні вимоги немайнового характеру: дві вимоги про визнання нечинними та скасування розпоряджень Херсонської обласної державної адміністрації, а також 75 вимог про визнання свідоцтв на право власності на земельні ділянки та зобов`язання повернення земельних ділянок.

Заявник погоджується з обчисленням судового збору за позовні вимоги про визнання нечинними та скасування розпоряджень Херсонської обласної державної адміністрації. Натомість, вважає, що позовні вимоги стосовно скасування свідоцтв на право власності на земельні ділянки та повернення земельних ділянок носять майновий характер.

Відповідно до статті 4 Закону України Про судовий збір в редакції, чинній на час подання позовної заяви, за подання позовної заяви майнового характеру розмір судового збору дорівнює 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, для віднесення позовної вимоги до категорії майнових необхідно встановити ціну позову цієї вимоги.

Критерії визначення ціни позову визначені положеннями статті 176 ЦПК України, проте, диспозиція цієї статті не містить правил щодо визначення ціни позову у позовах про скасування свідоцтва про право власності на землю та повернення земельної ділянки, в зв`язку з чим така позовна вимога носить немайновий характер. Крім того, позовна вимога у цій справі про повернення земельної ділянки у державну власність є похідною вимогою, яка залежить від вирішення позовної вимоги про скасування свідоцтва на право власності на земельну ділянку. Усталена судова практика Верховного Суду з приводу нарахування судового збору за наявності такого виду позовних вимог передбачає його нарахування лише за вимоги, які не мають похідного характеру, для запобігання подвійного нарахування судового збору за позовні вимоги, вирішення яких призведе до настання одного і того ж юридичного наслідку.

За позовну вимогу немайнового характеру відповідно до положень статті 4 Закону України Про судовий збір в редакції, чинній на час подання позовної заяви, підлягав сплаті судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Законом Про державний бюджет на 2014 рік станом на 01 січня 2014 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1218 грн.

Враховуючи те, що Законом України Про судовий збір передбачено сплату судового збору за кожну позовну вимогу немайнового характеру, а також розмір мінімальної заробітної плати, який був встановлений на час звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку про те, що за подання позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 18 757,20 грн ((243,60+243,60+243,60х75)=18757,20).

Відповідно розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200% від вищевказаної суми, тобто 37 514,40 грн.

За таких обставин вимоги скаржника ґрунтуються на неправильному трактуванні норм законодавства, а розрахунки судового збору, наведені судом в ухвалі від 19 лютого 2021 року, не містять арифметичних помилок, які можуть бути виправлені на підставі статті 269 ЦПК України, в зв`язку з чим заява ОСОБА_1 про виправлення описки не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 261, 269 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 19 лютого 2021 року.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя А. А. Калараш