Ухвала

від 19.03.2021 по справі 404/3358/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/3358/20

Номер провадження 1-кс/404/613/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши у судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №12020120020003550 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно підозрюваного: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, одруженого, працюючого керівником СФГ «Балашов ОСОБА_7 », маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

-підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді із клопотанням у вказаному кримінальному провадженні про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці, стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_4 .

На обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що нею здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 30.05.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

Під час досудового розслідування ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, а тому слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Слідчий та прокурор подане клопотання підтримали та просили його задовольнити, посилаючись на обставини наведені в клопотанні. Після отримання інформації, щодо місця проживання підозрюваного, прокурор усно уточнив клопотання та просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за встановленим фактичним місцем проживання.

Підозрюваний заперечив проти обрання міри запобіжного заходу, з підстав того що підозра необґрунтована.

Щодо себе вказав, що працює керівником СФГ «Балашов Микола Петрович», одружений, дружина домогосподарка, має на утриманні малолітню дитину 2010 року народження, проживає, за адресою: АДРЕСА_2 . За адресою: АДРЕСА_1 лише зареєстрований, 10 років, як не проживає у даній квартира, наразі, вона продана. Має значний стабільний дохід, біля 4 млн грн. на рік. Має у власності рухоме та нерухоме майно. Наявність інвалідностей, хронічних захворювань заперечив. Підтвердив інформацію озвучену прокурором, що у Новомиргородському районному суді розглядається кримінальне провадження, де його обвинувачують у самозахопленні земельної ділянки сусіднього фермера, проте вже є рішення господарського суду, який вирішив вказане питання на його користь, відтак будь-яких перспектив розгляд цього провадження не має. Відносно оголошеної підозри зазначав, що у 2006-2008 році звернувся з відповідною заявою для отримання у власність земельної ділянки, мова про яку йде в рамках даного кримінального провадження. В 2012 році йому видали Державний акт на землю в Держгеокадастрі. На той час, це була нормальна практика, що акт на землю був виданий через кілька років після його підпису особами, які вже на час видачі, не обіймали відповідних посад. Державний реєстр існує з 2013 року, тому, те що відомості про право власності на вказану ділянку не внесені до нього є можливим, враховуючи, що право власності на земельну ділянку оформлено у 2012 році.

Також у 2020 році, коли з ЗМІ дізнався що виданий йому державний акт може бути фіктивним, відразу припинив з власної ініціативи процедуру поділу та переоформлення земельної ділянки, оскільки розумів, що після цього до нього будуть позови нових власників, та звернувся до Міської Ради з пропозицією повернути землю, за умови, що йому будуть надані відповідні докази неправомірності набуття права власності. Заперечив, відносно доводів прокурора, що у 2012 році, він надав паспортні дані станом на 2015 рік, оскільки заміна паспорта відбулась у 2017 році, відтак, прокурором отримано з цього приводу помилкова інформація.

Захисник проти задоволення клопотання заперечив, посилаючись на письмові пояснення. Вказував, що недоведені прокурором ризики визначені ст. 177 КПК України, підозра не обґрунтована. Також зазначив, що підзахисний є керівником великого СФГ, тому домашній арешт унеможливить керівництво ним, що полягає у виїзді в поля, спілкування з працівниками, вирішення інших питань пов`язаних з господарською діяльністю.

Заперечуючи проти доказів на які посилався прокурор (відповідь на запит КП «КЗКЦ»), надав інформацію, отриману з Головного управління Держгеокадастру, згідно до якої було зазначено, що Державний акт на право власності на земельну ділянку складено та зареєстровано 22.10.2012 р. відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі та реєстрації актів …», затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 №43.

Таким чином, вважає, що підозра необґрунтована, попереднє слідство проведено поверхово, доводи, які були наведені підзахисним також доводились до відома слідчого, проте були повністю проігноровані.

Наразі, на земельну ділянку 3510100000:41:342:0003 накладено арешт, тому його підзахисний позбавлений можливості чинити будь-які дії щодо даної земельної ділянки, як і впливати на свідків в даному кримінальному провадженні. Також, ОСОБА_5 не збирається ухилятися від слідства та суду або зникати, оскільки прив`язаний до місця роботи, пов`язаної з вирощуванням с/г культур, яке є його єдиним джерелом доходу, має сталі соціальні зв`язки.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, його захисника, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Кропивницьким РУП ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12020120020003550, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.05.2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що 15.03.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

На обґрунтування підозри до матеріалів клопотання долучено: заяву про вчинене кримінальне правопорушення, протоколи допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Перший із свідків є заявником у кримінальному провадженні, будь-якою інформацією щодо вчинення злочину не володіє; другий будь-якої корисної інформації по кримінальному провадженню не надав, зазначивши, що дійсно на замовлення ОСОБА_5 вирішував питання поділу земельної ділянки; третій із свідків вказав, що не міг поставити підпис на документі, датованому 2012 роком, оскільки не мав на це відповідних повноважень.

Також, доказами, які прокурор вважає, що достеменно підтверджують фальсифікацію документу (Державного акту серії КР №015944) є відповідь з Головного управління Держгеокадастру, згідно до якої вбачається, що ОСОБА_11 на час його видачі не мав відповідних повноважень та відповідь з КР «КЗКЦ», що відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:41:342:0003 не знайдені та роботи по формуванню цієї земельної ділянки не виконувались та те, що в Державному реєстрі речових прав, інформація про земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:41:342:0003 відсутня.

Так, відповідно до вимогст. 2 КПК Українизавданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 2ст. 177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Пунктами 3, 5 та 6 ч. 1ст. 184 КПК Українивстановлено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, і повинно містити, серед іншого, виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, а також обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Частиною 1 та 2ст. 194 КПК Українивизначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 3ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження, якими є і запобіжні заходи, не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, серед іншого, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Як вбачається з клопотання слідчого та доданих до нього матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

Так, з юридичного формулювання підозри, повідомленої ОСОБА_5 , вбачається, що він підозрюється в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому, а також у використанні завідомо підробленого документа.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий суддя приймає до уваги, що матеріали клопотання не містять повідомлення про підозру та протоколу допиту підозрюваного. В судовому засіданні слідчому судді був наданий для огляду такий документ (повідомлення про підозру), проте надати йому аналіз в нарадчій кімнаті слідчий суддя був позбавлений можливості, оскільки не був долучений до матеріалів клопотання, лишився невідомим зміст показів підозрюваного. При тому, що в судовому засіданні він зазначав, що намагався надати слідчому пояснення та докази, які повністю нівелюють зміст підозри.

Фактично єдиними доказами на обґрунтованість підозри є покази свідка ОСОБА_10 , що він не міг підписати Державний акт на землю у 2012 році, відповідь зГоловного управлінняДержгеокадастру,згідно доякої вбачається,що ОСОБА_11 на часвидачі даногоДержавного актуне маввідповідних повноважень та відповідь з КП «КЗКЦ», що пошук земельної ділянки 3510100000:41:342:0003 на сайті не дав результату.

ОСОБА_5 , та його адвокат заперечуючи проти позиції досудового слідства надали відповідь з Держгеокадастру, що право власності на дану земельну ділянку складено та зареєстровано в передбачений законом порядок. Щодо підпису посадових осіб у вказаному Державному акті, датованому 2012 роком, вказали, що його могли підписати під час наявних у них повноважень.

Будь-які експертні дослідження з приводу підпису в Державному акті в матеріалах клопотання відсутні.

На даному етапі досудового розслідування, слідчий суддя не має права надавати оцінку доказам, проте об`єктивний спостерігач заслухавши доводи, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, не зміг би з впевненістю вказати на ОСОБА_5 , як на особу, яка вчинила інкримінований йому злочин.

Зазначені обставини на даний час позбавляють слідчого суддю можливості дійти до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, наявність якої є обов`язковою підставою для застосування до особи запобіжного заходу у кримінальному провадженні.

Згідно до практики Європейського суду з прав людини, обов`язковість врахування практики якого встановлена частиною 5статті 9 КПК України, який визнав, що абстрактнаможливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для обґрунтування обрання запобіжного заходу. Таким чином, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об`єктивно оцінюючи їх переконливість.

Крім того, ініціюючи питання про застосування до ОСОБА_5 такого виду запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт, слідчий не врахував дані про особу підозрюваного, зокрема його вік, міцність соціальних та сімейних зв`язків, перебування на утриманні неповнолітньої дитини, репутацію та майновий стан, а також відсутність судимостей, специфіку його роботи, яка полягає у необхідності керувати обробкою землі та посадкою с/г культур.

Окрему увагу слідчий суддя також вважає за необхідне звернути на те, що прокурор у судовому засіданні не довів, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе в повній мірі запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, що в сукупності з вищевказаними обставинами не дає слідчому судді достатніх підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,131-132,176-178,181,184,186,193-194,309-310,376,392-393,395,532 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання слідчого Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12020120020003550, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.05.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1