Ухвала

від 23.03.2021 по справі 404/3358/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/3358/20

Номер провадження 1-кс/404/663/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 розглянувши матеріали клопотання слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 погодженого з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020120020003550 від 30.05.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч.4 ст.358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернулася до слідчого судді з вище вказаним клопотанням, відповідно до якого просила:

- накласти арешт на нерухоме майно, яке на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: комплекс будівель, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1569466435231, загальною площею (кв.м): 1598.1, «Опис: зазначено на плані: літер "А"-склад площею:369,7 кв.м.,літер "Б"-електроцех, літер "В"- товарний склад площею: 109,8 кв.м., літер "В' "-підвал площею: 112,5 кв.м.,літер "в"-підсобне., літер "Г"-склад площею:554, 7 кв.м. літер "Д"-склад, літер "Е"-бункер,літер "Ж"-склад площею: 451, 4 кв.м., літер "З"-вагова, літер "з'"-навіс, літер "У"-вбиральня, NN1-N3-паркан, І-замощення, кр. крильцо» шляхом заборони відчужування та розпоряджання даним майном до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні.

На обґрунтування клопотання зазначено, що СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020120020003550 від 30.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч.4 ст.358 КК України, розпочато за фактом протиправного заволодіння земельною ділянкою комунальної власності територіальної громади міста Кропивницького, яка розташована по вул. Волкова (на відрізку від вул. Героїв України - до АДРЕСА_1 ), площею 1,0928 га з кадастровим номером 3510100000:41:342:0003 з використанням завідомо підробленого документа.

У скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Кіровограда, громадянину України, паспорт № НОМЕР_1 , виданий 22.12.2017, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи умисел на обернення чужого майна на свою користь, вирішив заволодіти земельною ділянкою комунальної власності територіальної громади міста Кропивницького, площею 1,0928 га., що розташована в АДРЕСА_3 із кадастровим номером 3510100000:41:342:0003 шляхом обману.

Реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 , розуміючи що процедура набуття у власність земельної ділянки передбачена відповідним законодавством, достовірно знаючи, що технічну документацію із землеустрою щодо земельної ділянки із кадастровим номером 3510100000:41:342:0003 не виготовляв, права власності та права користування на вказану земельну ділянку не мав, рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у власність йому не передавалась, у невстановлений досудовим розслідування час та спосіб набув Державний акт на право власності на земельну ділянку серія КР №015944 від 22.10.2012, який містив завідомо неправдиві для нього відомості, щодо набуття ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3510100000:41:342:0003 площею 1,0928 га, що розташована в АДРЕСА_3 на підставі рішення сесії Кіровоградської міської ради №405 від 25.12.2007.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_5 достовірно знаючи, що права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3510100000:41:342:0003 не набував, 21.05.2020 звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_6 , для посвідчення власної заяви, якою стверджував, що він є власником вказаної земельної ділянки та не заперечує проти розподілу вказаної земельної ділянки на дві земельні ділянки площами 0,6414 га., та 0,4514 га., з метою подальшого її використання для досягнення протиправної мети обернення чужого майна на свою користь шляхом введення в оману осіб задіяних при реалізації прав власності на земельні ділянки.

В подальшому, ОСОБА_5 , будучи обізнаним, що комплекс робіт із поділу земельної ділянки вимагає залучення інженера-землевпорядника, який володіє спеціальними знаннями та володіє законодавством, що регулює земельні відносини, уклав із ФОП ОСОБА_7 , договір на виконання робіт з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, та реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном, достовірно знаючи що права власності та права користування на земельну ділянку із кадастровим номером 3510100000:41:342:0003 не мав, вводячи в оману ФОП ОСОБА_7 , щодо свого права власності на земельну ділянку, для виготовлення технічної документації подав останньому нотаріально посвідчену заяву та копію Державного акт на право власності на земельну ділянку серія КР №015944 від 22.10.2012, який містив завідомо неправдиві для ОСОБА_5 відомості.

За результатами виготовлення ФОП ОСОБА_7 , технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки із кадастровим номером 3510100000:41:342:0003 уповноваженими особами відділу у Кіровоградському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області до Державного земельного кадастру внесено відомості про поділ земельної ділянки із кадастровим номером 3510100000:41:342:0003 на ділянки № НОМЕР_2 площею 0,6414 га, кадастровий номер 3510100000:41:342:0061, та земельну ділянка № НОМЕР_3 площею 0,4514 га, кадастровий номер 3510100000:41:342:0060.

Маючи на меті доведення свого злочинного наміру до кінця, 01.06.2020 ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що рішенням сесії Кіровоградської міської ради №405 від 25.12.2007 земельної ділянки із кадастровим номером 3510100000:41:342:0003 у власність йому не передавалась, достовірно знаючи, що до Державного земельного кадастру внесено відомості, про поділ вказаної земельної ділянки, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи настання наслідків у виді вибуття із власності територіальної громади міста Кропивницького земельної ділянки площею 1,0928 га., вартістю 203 822,00 грн., перебуваючи за адресою АДРЕСА_4 подав державному реєстратору Маловисківської міської ради ОСОБА_8 , заяву про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно №39792026 від 01.06.2020 щодо реєстрації за собою права власності на земельну ділянку площею 0,4514 га., кадастровий номер 3510100000:41:342:0060 та заяву про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно №39792058 від 01.06.2020 щодо реєстрації за собою права власності на земельну ділянку площею 0,6414 га., кадастровий номер 3510100000:41:342:0061, надавши державному реєстратору завідомо підроблений документ, який посвідчує факт набуття у власність земельної ділянки, а саме Державний акт на право власності на земельну ділянку серія КР № 015944 від 22.10.2012, із нотаріально посвідченою заявою про поділ земельної 3510100000:41:342:0003, на підставі яких, державним реєстратором зареєстровано право власності на земельні ділянки площею 0,6414 га., кадастровий номер 3510100000:41:342:0061, та земельну площею 0,4514 га, кадастровий номер 3510100000:41:342:0060 за ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_5 достовірно знаючи, що права власності на земельну ділянку площею 1,0928 га., із кадастровим номером 3510100000:41:342:0003 не мав, використовуючи Державний акт на право власності на земельну ділянку серія КР № 015944 від 22.10.2012, до якого внесені недостовірні відомості, щодо передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки із кадастровим номером 3510100000:41:342:0003 на підставі рішення сесії Кіровоградської міської ради №405 від 25.12.2007, вводячи в оману ФОП ОСОБА_7 , уповноважених осіб відділу у Кіровоградському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та державного реєстратора про належність йому на праві власності земельної ділянки із кадастровим номером 3510100000:41:342:0003, які поділені на земельні ділянки площею 0,6414 га., з кадастровим номером 3510100000:41:342:0061, та земельну площею 0,4514 га, кадастровим номером 3510100000:41:342:0060 шляхом використання завідомо підробленого Державного акту на право власності на земельну ділянку серія КР № 015944 від 22.10.2012, заволодів вказаною земельною ділянкою загальною площею 1,0928 га, що перебувала в комунальній власності, чим завдав значної шкоди потерпілому - територіальній громаді міста Кропивницького в особі міської ради міста Кропивницького, у вигляді матеріальних збитків на загальну суму 203 822,00 грн.

Крім того, ОСОБА_5 , маючи на меті реалізацію свого злочинного наміру по заволодінню земельної ділянки шляхом обману, розуміючи що процедура набуття у власність земельної ділянки передбачена відповідним законодавством, достовірно знаючи, що технічну документацію із землеустрою щодо земельної ділянки із кадастровим номером 3510100000:41:342:0003 не виготовляв, права власності та права користування на вказану земельну ділянку не мав, рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у власність йому не передавалась, у невстановлений досудовим розслідування час та спосіб набув Державний акт на право власності на земельну ділянку серія КР №015944 від 22.10.2012, який містив завідомо неправдиві для нього відомості, щодо набуття ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3510100000:41:342:0003 площею 1,0928 га, що розташована в АДРЕСА_3 на підставі рішення сесії Кіровоградської міської ради №405 від 25.12.2007.

З метою досягнення кінцевого результату у вигляді протиправного набуття у власність земельної ділянки, ОСОБА_5 , будучи обізнаним, що комплекс робіт із поділу земельної ділянки вимагає залучення інженера-землевпорядника, який володіє спеціальними знаннями та володіє законодавством, що регулює земельні відносини, уклав із ФОП ОСОБА_7 , договір на виконання робіт з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, та реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном, достовірно знаючи що права власності та права користування на земельну ділянку із кадастровим номером 3510100000:41:342:0003 не мав, вводячи в оману ФОП ОСОБА_7 , щодо свого права власності на земельну ділянку, для виготовлення технічної документації подав останньому нотаріально посвідчену заяву та копію Державного акт на право власності на земельну ділянку серія КР №015944 від 22.10.2012, який містив завідомо неправдиві для ОСОБА_5 , відомості.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_5 , розуміючи та достовірно знаючи, що використовує підроблений документ, усвідомлюючи протиправність своїх дій перебуваючи за адресою АДРЕСА_4 , звернувся із заявою про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно №39792026 від 01.06.2020 щодо реєстрації за собою права власності на земельну ділянку площею 0,4514 га., кадастровий номер 3510100000:41:342:0060 та заявою про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно №39792058 від 01.06.2020 щодо реєстрації за собою права власності на земельну ділянку площею 0,6414 га., кадастровий номер 3510100000:41:342:0061 до державного реєстратора Маловисківської міської ради ОСОБА_8 , та усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажання їх настання у вигляді протиправного обернення чужого майна на свою користь, надав державному реєстратору завідомо підроблений документ, який посвідчує факт набуття у власність земельної ділянки, а саме Державний акт на право власності на земельну ділянку серія КР № 015944 від 22.10.2012, із нотаріально посвідченою заявою про поділ земельної 3510100000:41:342:0003, на підставі яких, державним реєстратором зареєстровано право власності на земельні ділянки площею 0,6414 га., кадастровий номер 3510100000:41:342:0061, та земельну площею 0,4514 га, кадастровий номер 3510100000:41:342:0060, за ОСОБА_5 , тим самим використав завідомо підроблений документ.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та використанні завідомо підробленого документа, тобто кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.358 КК України

ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

Що стосується наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, то слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

В той же час, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаних протиправних діянь, що наразі кваліфіковано за ч.2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема показами свідків, документами та висновками експерта, та іншими зібраними у справі матеріалами, які викривають ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

У результаті протиправних дій підозрюваного ОСОБА_5 територіальній громаді міста Кропивницького в особі міської ради міста Кропивницького спричинено матеріальних збитків.

Встановлено, що на праві власності ОСОБА_5 , має комплекс будівель, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею (кв.м): 1598.1, «Опис: зазначено на плані: літер "А"-склад площею:369,7 кв.м.,літер "Б"-електроцех, літер "В"- товарний склад площею: 109,8 кв.м., літер "В' "-підвал площею: 112,5 кв.м., літер "в"-підсобне., літер "Г"-склад площею:554, 7 кв.м. літер "Д"-склад, літер "Е"-бункер, літер "Ж"-склад площею: 451, 4 кв.м., літер "З"-вагова, літер "з'"-навіс, літер "У"-вбиральня, NN1-N3-паркан, І-замощення, кр. крильцо», Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1569466435231.

Таким чином, у даному кримінальному провадженні виникла обґрунтована необхідність у накладені арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою відшкодування завданої шкоди.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні вимоги клопотання підтримали та просили його задовольнити посилаючись на обставини викладені в ньому.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

З матеріалів клопотання встановлено, що СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020120020003550 від 30.05.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч.4 ст.358 КК України, розпочате за фактом протиправного заволодіння земельною ділянкою комунальної власності територіальної громади міста Кропивницького, яка розташована по вул. Волкова (на відрізку від вул. Героїв України - до вул. Комарова), площею 1,0928 га з кадастровим номером 3510100000:41:342:0003 з використанням завідомо підробленого документа.

З автоматизованої системи документообігу Кіровського районного суду міста Кіровограда «Д-3» встановлено, що в рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді від 19.03.2021 року відмовлено у обранні запобіжного заходу ОСОБА_5 , у зв`язку з не обґрунтованістю підозри.

В рамках даного кримінального провадження, слідчим суддею накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:41:342:0003, відтак, будь-яким чином розпоряджатися даною земельною ділянкою не є можливим.

Відповідно з ч.1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положеннями ч.2ст. 170 КПК Українивизначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

У клопотанні слідчий наводить мету та підставу для накладення арешту на вказаний комплекс будівель, як відшкодування завданої шкоди.

Частиною 2ст. 131 КПК Україниарешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження.

Як визначено ч. 3ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

За положеннямист. 171 КПК Україниклопотання про арешт майна повинно бути мотивованим.

Відповідно до ч. 2ст. 171 КПК Україниу клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном тощо.

Згідно з положеннямист. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна, для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, серед іншого, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт накладається для забезпечення збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися в клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч. 8 ст. 170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Так, слідчий ініціюючи клопотання про накладення арешту на комплекс будівель, належних ОСОБА_5 вказав на необхідність такого заходу з метою відшкодування завданої шкоди.

При дослідженні доданих до матеріалів клопотання письмових доказів, а також після дослідження ухвали слідчого судді про відмову у обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 дізнавшись про те, що вказана земельна ділянка можливо ним набута на підставі підробленого документу, добровільно відмовився від продовження вчинення будь-яких дій відносно неї, наразі, на земельну ділянку, про яку йду мова в рамках даного кримінального провадження накладено арешт.

Матеріали клопотання не містять доказів, що за час перебування земельної ділянки у власності ОСОБА_5 була заподіяна будь-яка шкода державі, при тому що ОСОБА_5 в судових засіданнях зазначав, що земельна ділянка ним будь-яким чином не використовувалась, будь-які роботи відносно неї не проводились. Таке його твердження матеріалами клопотання не спростовано.

Враховуючи викладене, а саме те, що ОСОБА_5 не був доведений до кінця намір переоформлення у власність даної земельної ділянки саме з його волі, тобто злочин передбачений ст. 190 КК України не доведений до кінця. Інформацію про розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням матеріали клопотання не містять, як і невстановлена на даний час вартість нерухомого майна на яке слідчий планує накласти арешт, не зважаючи на те, що підставою для накладення арешту стороною обвинувачення зазначено саме відшкодування завданої шкоди.

Відтак, будь-яких законних підстав визначених кримінальним процесуальним законом для арешту майна, ні у клопотанні, ні під час розгляду даного клопотання в суді ні слідчим, ні прокурором не встановлено.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.

При цьому, клопотання слідчого про арешт майна не містить жодного посилання на наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1статті 170 КПК України, запобігання яких є завданням такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, слідчий суддя вважає, що досягнення мети досудового слідства в рамках даного кримінального провадження не може бути компенсоване таким підходом органу досудового розслідування щодо невмотивованого ініціювання питання про накладення арешту на майно.

Більш того, на переконання слідчого судді, ініціювання органом досудового розслідування питання про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, не відповідає положеннямКонституції України, вимогам кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно зКонституцією УкраїнитаЗаконом України «Про міжнародні договори і угоди»чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд із національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 рік) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 рік), учасником яких є й Україна.

Статтею 1 Протоколу № 1 (1952 рік) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Практика ЄСПЛ визначає, що ст. 1 Протоколу № 1, яка спрямована на захист особи (фізичної та юридичної) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідних заходів для захисту права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22 червня 2004 року).

При цьому, у своїх висновках ЄСПЛ неодноразово наголошував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу № 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що слідчим у своєму клопотанні не було належним чином доведено необхідності застосування в рамках кримінального провадження №12020120020003550 від 30.05.2020 року такого обмежувального заходу як арешт вищевказаного майна, а також наявності ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1статті 170 КПК України, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення клопотання слідчого.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,7,9,98,131-132,169-173,233-234,309-310,392-393,395,532 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 погодженого з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020120020003550 від 30.05.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч.4 ст.358 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1