Вирок

від 24.03.2021 по справі 243/6735/20

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 1-кп/243/279/2021

Номер справи 243/6735/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 24 » березня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

- секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

- прокурора ОСОБА_9 , ОСОБА_10

- потерпілого ОСОБА_11 ,

- обвинуваченого ОСОБА_12

- захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_13

розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою звуко та відеозаписувальних технічних засобів в залі № 4 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження № 12019050510002255 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 06 листопада 2019 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Слов`янської місцевої Прокуратури Донецької області 05 серпня 2020 року по обвинуваченню

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, являється інвалідом третьої групи, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу статті 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

03 листопада 2019 року приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_12 перебував у приміщенні магазину «Риба-М`ясо» ФОП « ОСОБА_15 », розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , разом з ОСОБА_11 , де між ними на ґрунті раптово-виниклих неприязних стосунків виник конфлікт, який продовжився на відкритій ділянці місцевості, що прилягає до зазначеного магазину. Під час конфлікту у ОСОБА_12 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 .

Реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості біля магазину «Риба-М`ясо» ФОП « ОСОБА_15 », розташованому за адресою: АДРЕСА_2 приблизно о 17 годині 30 хвилин 03 листопада 2019 року, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , діючи умисно, розташовуючись обличчям до обличчя ОСОБА_11 , наніс останньому кулаком руки один удар в обличчя в область носу, від якого останній упав на бетонне покриття на спину. Після чого, ОСОБА_12 , продовжуючи реалізацію свого єдиного протиправного умислу на заподіяння тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_11 кулаками обох рук не менше двох ударів в обличчя, після чого ОСОБА_12 наніс ОСОБА_11 не менше трьох ударів кінцівками ніг, взутими у туфлі, в область тулуба та не менше трьох ударів кінцівками ніг у голову. Після чого, ОСОБА_12 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, взяв зверху за одяг лежачого на спині на асфальтному покритті ОСОБА_11 , та став бити останнього головою об асфальт не менше двох разів.

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_12 потерпілому ОСОБА_11 було заподіяно відкриту черепно-мозкову травму: перелом лівої тім`яної та скроневої кісток, крововилив над твердою мозковою оболонкою лівої скроневої ділянки, забій речовини головного мозку правої скроневої частки, перелом кісток носу з переходом на кістки обличчя, крововиливи у гайморові порожнини та у ліву барабанну порожнину, підшкірні гематоми голови, синці повік очей, субконьюктівальний крововилив лівого ока, садно лобної ділянки та спинки носу, підшкірні гематоми грудної клітки, тулуба та кінцівок, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_12 викривається наступними доказами.

Під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_12 після роз`яснення суті обвинувачення, визнав себе винним в повному обсязі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України, та надав покази, що 03 листопада 2019 року приблизно о 17 годині 30 хвилин, він перебував у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП « ОСОБА_15 », розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , куди зайшов ОСОБА_11 , який знаходився в стані алкогольного сп`яніння, де між ними на ґрунті раптово-виниклих неприязних стосунків виник конфлікт, який продовжився на відкритій ділянці місцевості, що прилягає до зазначеного магазину. ОСОБА_11 поводив себе агресивно, образив його і ця образа викликала таку його реакцію. Він, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП « ОСОБА_15 », розташованому за адресою: АДРЕСА_2 приблизно о 17 годині 30 хвилин 03 листопада 2019 року, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , розташовуючись обличчям до обличчя ОСОБА_11 , наніс ОСОБА_11 кулаком руки один удар в обличчя в область носу, від якого ОСОБА_11 упав на бетонне покриття на спину. Після чого наносив потерпілому удари, як вказано в Обвинувальному акті. В результаті його дій потерпілому ОСОБА_11 було заподіяно відкриту черепно-мозкову травму. Він намагався підняти потерпілого і попросив двох чоловіків, яких знав раніше, викликати «Швидку допомогу». На покритті була кров, чи була кров у потерпілого, він не пам`ятає. Бійка відбувалася на відстані півтора два метри від приміщення магазину. Всі тілесні ушкодження, які були у потерпілого, від його протиправних дій, все відбулося в короткий проміжок часу.

На теперішній час він є інвалідом третьої групи, Довідки про стан свого здоров`я він надав суду. У нього двоє дітей, один дорослий, а другий 2009 року народження. Він спілкується з дітьми, надає їм матеріальну допомогу.

Про те, що відносно нього є кримінальне провадження він дізнався напередодні його затримання 26 червня 2020 року.

У тому, що вчинив вказане кримінальне правопорушення, він щиро розкаявся і на теперішній час так не поступив.

Він повністю визнає позовні вимоги Прокурора, які заявлені в інтересах лікарні за лікування потерпілого ОСОБА_11 .

Позовні вимоги ОСОБА_11 в частині матеріальної шкоди визнає повністю, а в частині моральної шкоди визнає частково. На теперішній час ним відшкодовано потерпілому у рахунок відшкодування шкоди 20000 грн., які він перерахував на адресу потерпілого ОСОБА_11 під час розгляду кримінального провадження в суді.

У тому, що вчинив вказане кримінальне правопорушення, він щиро розкаявся.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно дост. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

За правилами ч. 1ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ч. 2ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

У п.274 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Нечипорук і Йонкало проти України зазначено: якість доказів також береться до уваги, а також те, чи породжують обставини, за яких вони були здобуті, будь-які сумніви щодо їхньої надійності й точності.

За змістом ст. ст.21,22,30 КПК Україниу кримінальному провадженні правосуддя здійснюється судом на основі змагальності, безпосередності дослідження судом показань, речей та документів. Державне обвинувачення в суді підтримує прокурор, захист обвинуваченого здійснює він сам і його захисник, а функція розгляду справи покладається на суд. При цьому суд, зберігаючи незалежність, неупередженість і об`єктивність, створює необхідні умови для виконання учасниками їх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав.

Статтею 370 КПК Українивизначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Крім цього, пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди умотивовувати свої рішення, але він не може тлумачитись як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (довід). Об`єм цього обов`язку може змінюватись залежно від природи рішення.

Суд обгрунтовує вирок виключно на доказах, розглянутих у судовому засіданні. За допомогою дослідження на суді всіх доказів відбувається і формування внутрішнього суддівського переконання про винність або невинність обвинуваченого.

Доказування - це єдиний спосіб встановлення об`єктивної істини в кримінальному судочинстві. Поки не доведені обставини скоєння злочину, не можна сказати, що вони були, мали місце насправді.

З приводу того, що доведення є єдиним способом для встановлення істини уКримінально процесуальномукодексі України вказано: "Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена».

Потерпілий ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що до 03 листопада 2019 року він особисто знайомий з обвинуваченим не був. Вони мешкають в одному мікрорайоні. ОСОБА_12 було відомо, що він працює водієм маршрутного таксі і іноді, при зустрічах, ОСОБА_12 просив його придбати йому пиво або цигарки, але ніяких неприязних стосунків не було. 03 листопада 2019 року він пішов до магазину за цигарками, а потім повинен був зустріти дружину. Це був продуктовий магазин «Риба М`ясо», який знаходиться по вул. Г.Батюка в м. Слов`янську. Того дня він вживав спиртні напої випив три пляшки пива. Він зайшов до магазину, побачив ОСОБА_12 і між ними виникла сварка, оскільки він назвав ОСОБА_12 «Клоп». В магазині знаходилась продавець і інші люди. Коли виникла сварка, ОСОБА_12 почав дуже голосно розмовляти і продавець попросила їх вийти на вулицю. Вони вийшли з магазину і він відчув удар. Біля магазину знаходиться асфальтове покриття. В момент нанесення удару ОСОБА_12 знаходився від нього зліва і наніс удар кулаком або долонею руки в ніс. Він точно бачив, що той удар наніс саме ОСОБА_12 . Після удару він впав на спину і вдарився головою. Він не може сказати головою вдарився після першого удару чи потім. Одразу він свідомість не втратив і ще щось сказав ОСОБА_12 , а потім відчув ще три удари по обличчю руками. Він намагався закритися руками, після чого втратив свідомість. Прийшов у себе уже в лікарні в м. Слов`янську, але очі відкрити не міг. Йому було призначено лікування, але потрібно було робити операцію видалення гематоми на мозку і його перевезли до лікарні в м. Лиман.

Просить суд покарати ОСОБА_12 на розсуд суду.

Позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди складаються з витрат на придбання ліків та медичних препаратів і він просить суд їх задовольнити.

Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підтверджуються тим, що він отримав тяжкі тілесні ушкодження, неодноразовими оперативними втручаннями, тривалим лікуванням. Також було порушено його особисті життєві плани, на теперішній час він оформляє інвалідність. Не може обґрунтувати чому саме просить стягнути з обвинуваченого у рахунок відшкодування моральної шкоди 150000 грн. Під час розгляду кримінального провадження ОСОБА_12 дійсно перерахував йому 20000 грн у рахунок відшкодування спричиненої шкоди.

На досудовому слідстві проводився слідчий експеримент з його участю, він все розповів, як було, ніяких протиправних дій до нього працівники поліції не застосовували.

Аналізуючи пояснення потерпілого ОСОБА_11 у сукупності з іншими, добутими по справі доказами, суд вважає ці пояснення потерпілого, такими, що відповідають об`єктивній дійсності, оскільки вони цілком підтверджуються зібраними по справі доказами процесуальними документами, є послідовними, узгоджуються між собою та підтверджені об`єктивними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Крім того, як пояснив потерпілий ніяких відносин, в тому числі неприязних, між ним та обвинуваченим не було і тому суд вважає, що у потерпілого немає причин для оговорення обвинуваченого. Сам обвинувачений ОСОБА_12 в судовому засіданні не вказує на можливу наявність неприязних відносин між ним та потерпілим, також не вказує причин з яких потерпілий міг би його оговорити, взагалі про наявність таких причин суду не повідомляє.

Свідок ОСОБА_16 пояснила, що раніше вона була знайома з потерпілим та обвинуваченим, як покупцями магазину, в якому вона працює. Відносин між нею та зазначеними особами ніяких не було. Очевидцем кримінального правопорушення вона не була. Події відбувалися минулого року, восени, вже було холодно. Вона того дня перебувала в магазині, за прилавком, на своєму робочому місці, бійки вона не бачила. Їй не відомо хто з ким того дня побився. Потерпілого та обвинуваченого вона бачила у магазині. Спочатку до приміщення магазину зайшов ОСОБА_12 , а потім потерпілий ОСОБА_11 . Вони пробули в магазині 3-5 хвилин, після чого вдвох вийшли з приміщення магазину, будь яких розмов між ними вона не чула, конфлікту в приміщенні магазину не було. Вони обидва в неї нічого не купили. В магазині на той час були і інші особи. В той час на вулиці вже стемніло і вона не бачила, що саме відбувалося на вулиці. Не виключає, що в той час на вулиці були крики. Вона викликала «Швидку допомогу», оскільки ОСОБА_11 знаходився біля магазину і покупці попросили її викликати «Швидку допомогу». Після чого вона закрила магазин і пішла додому. Коли виходила з магазину побачила, що сидить ОСОБА_11 , а біля нього знаходилася його дружина. ОСОБА_11 сидів чи лежав біля магазину, крові вона не пам`ятає. Про цей випадок вона нікому нічого не казала.

Свідок ОСОБА_17 пояснила, що вона понад п`ятнадцять років перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_11 , відносини нормальні. До листопада 2019 року вона ОСОБА_12 не знала і ніяких відносин з ним не мала. Очевидцем вчинення кримінального правопорушення не була. 03 листопада 2019 року вона близько 18-19 години поверталася додому від подруги. Зустріла жінку на ім`я ОСОБА_18 , яка працює на ОСОБА_19 і від неї дізналася, що її чоловіка ОСОБА_11 побили. Ірина повідомила, що її чоловіка побив ОСОБА_20 і він лежить біля магазину, на вулиці. Вона підійшла до магазину і побачила, що біля дверей магазину, на вулиці лежить ОСОБА_11 , який втратив свідомість. ОСОБА_11 лежав на спині, у нього з носу, вух йшла кров, голова та очі були залиті кров`ю, «шишка» на чолі. Біля ОСОБА_11 стояв незнайомий їй хлопчик. Цей хлопчик на її прохання нагнувся і повідомив, що ОСОБА_11 дихає. Також хлопчик повідомив, що чоловік на ім`я ОСОБА_20 втік. Того дня прізвище ОСОБА_21 їй ніхто не повідомив. Потім з магазину вийшла ОСОБА_22 , яка повідомила, що викликала «Швидку допомогу», але її немає. Вона попросила ОСОБА_23 ще раз викликати «Швидку допомогу», яка потім приїхала через сорок хвилин. Заяву про вчинення кримінального правопорушення через 2-3 дні написала вона, оскільки ОСОБА_11 перебував у лікарні. Зі слів ОСОБА_11 їй відомо, що його побив чоловік на ім`я ОСОБА_24 .

Свідок ОСОБА_25 пояснила, що з ОСОБА_12 вони сусіди, а також знайома з дружиною ОСОБА_11 . В 2019 році ввечері, біля 18 години їй зателефонувала ОСОБА_22 , яка попросила зателефонувати дружині ОСОБА_11 та повідомити її, що її чоловіка побили. Була бійка, але хто саме побив потерпілого, вона не сказала.

Свідок ОСОБА_26 пояснила, що знайома з ОСОБА_12 десять років, оскільки поряд мешкають. Близько п`яти років вона знайома з потерпілим ОСОБА_11 , відносини нормальні. Восени 2019 року вона йшла в магазин за цигарками, вже було темно. Вона йшла з будинку до магазину «Риба М`ясо». В приміщенні магазину був продавець, а також ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . Бійку між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 вона не бачила, також не чула про що саме вони говорили. В її присутності в приміщенні магазину конфлікту між ними не було. Вона вийшла з магазину на вилицю разом з ОСОБА_27 , щоб покурити. Вона не бачила коли та як вийшли з магазину ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Також вона не бачила, як ОСОБА_12 наносив тілесні ушкодження потерпілому. Бачила, як ОСОБА_11 лежав на землі, вкритій бетонною плиткою. Біля магазину були ще люди, але вона їх не знає. Вона не бачила, як саме потерпілий опинився на землі, не бачила, що відбувалося з потерпілим, оскільки не звертала уваги. До потерпілого не підходила, а потім пішла додому.

Свідок ОСОБА_28 пояснив, що він працює на «Швидкій допомозі», обвинуваченого і потерпілого він не знає. Приблизно два роки тому, він виїздив на подію, було темно, все було в крові. Працівників поліції про кримінальну травму до відома поставив.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, показань потерпілого, свідків, провина обвинуваченого ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

Так, з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що кримінальне провадження № 12019050510002255 було зареєстровано 06 листопада 2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті121 КК України, що давало право з цього моменту проводити слідчі та процесуальні дії.

Із Протоколу огляду місця події від 06 листопада 2019 року вбачається, що місцем огляду є ділянка місцевості поряд з магазином «Риба-м`ясо», розташованим за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вулиця Г. Батюка, будинок № 1-б. На вказаній ділянці знаходиться покриття у вигляді тротуарної доріжки. Поряд розташовані сміттєві баки та сходи, які ведуть до магазину. На фасаді вказаного магазину розташовані прожектори. Камер на будівлі магазину і поряд не встановлено. На вказаній ділянці будь-яких слідів не виявлено.

Із Протоколу проведення слідчого експерименту від 07 листопада 2019 року вбачається, що при проведенні вказаної слідчої дії свідок ОСОБА_29 докладно розповів та показав обставини вчинення кримінального правопорушення 03 листопада 2019 року біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вулиця Г. Батюка, буд. № 1-б. А також свідок ОСОБА_29 розповів про події, обставини вчинення кримінального правопорушення, вказав механізм та локалізацію нанесення ударів підозрюваним ОСОБА_12 потерпілому ОСОБА_11 .

В судовому засіданні досліджений відеозапис вказаної слідчої дії.

У відповідності до вимог ст. 94 КПК України, суд вважає, що слідча дія Слідчий експеримент, проведений 07 листопада 2019 року з участю свідка ОСОБА_29 був проведений з додержанням вимог ст. 223, 240 КПК України, а саме - у присутності двох понятих та статиста.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого переконання, що Протокол слідчого експерименту від 07 листопада 2019 року у розумінні вимог ст. 86 КПК України є допустимим доказом, оскільки він отриманий у порядку, встановленому КПК України.

Окрім того, як зафіксовано в Протоколі вищевказаної слідчої дії, ніяких зауважень і доповнень з боку учасників слідчої дії не надійшло.

Із Протоколу проведення слідчого експерименту від 07 листопада 2019 року вбачається, що при проведенні вказаної слідчої дії свідок ОСОБА_26 докладно розповіла та показала обставини вчинення кримінального правопорушення 03 листопада 2019 року біля магазину «Риба-м`ясо», що розташований за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вулиця Г. Батюка, буд. № 1-б. А також свідок ОСОБА_26 розповіла про події, обставини вчинення кримінального правопорушення, вказала механізм та локалізацію нанесення ударів підозрюваним ОСОБА_12 потерпілому ОСОБА_11 .

В судовому засіданні досліджений відеозапис вказаної слідчої дії.

У відповідності до вимог ст. 94 КПК України, суд вважає, що слідча дія Слідчий експеримент, проведений 07 листопада 2019 року з участю свідка ОСОБА_26 був проведений з додержанням вимог ст. 223, 240 КПК України, а саме - у присутності двох понятих та статиста.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого переконання, що Протокол слідчого експерименту від 07 листопада 2019 року у розумінні вимог ст. 86 КПК України є допустимим доказом, оскільки він отриманий у порядку, встановленому КПК України.

Окрім того, як зафіксовано в Протоколі вищевказаної слідчої дії, ніяких зауважень і доповнень з боку учасників слідчої дії не надійшло.

Із Протоколу обшуку від 03 грудня 2019 року вбачається, що у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , за участю слюсарів Керуючої компанії № 4 було за допомогою болгарки, відкрито металеві двері, які на момент огляду знаходились у закритому стані. Після відкриття вхідної двері в коридорі, у правому дальньому куті розташовується дверний пройом, який веде до кімнати № 1. В ході обшуку кімнати № 1 було виявлено та вилучено футболку сірого кольору, де на передній частині пляма нашарування бурого кольору схожа на кров, яка вилучена до спец. пакету № 7029300. Далі в ході обшуку коридору було виявлено та вилучено чоловічу куртку чорного кольору з написом з полосами білого кольору з передньої частини мається пляма нашарування бурого кольору, яку поміщено до спец. пакету № IN14012290.

Відповідно до Ухвали слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2019 року надано дозвіл на обшук житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з метою вилучення одягу та взуття зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров.

Із Протоколу проведення слідчого експерименту від 03 грудня 2019 року вбачається, що при проведенні вказаної слідчої дії потерпілий ОСОБА_11 докладно розповів та показав обставини вчинення кримінального правопорушення 03 листопада 2019 року біля магазину «Риба-м`ясо», що розташований за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вулиця Г. Батюка, буд. № 1-б. А також потерпілий ОСОБА_11 розповів про події, обставини вчинення кримінального правопорушення, вказав механізм та локалізацію нанесення йому ударів підозрюваним ОСОБА_12 .

Потерпілий ОСОБА_11 під час слідчого експерименту надав пояснення, аналогічні свідченням, наданих під час його допиту в судовому засіданні.

В судовому засіданні досліджений відеозапис вказаної слідчої дії.

У відповідності до вимог ст. 94 КПК України, суд вважає, що слідча дія Слідчий експеримент, проведений 03 грудня 2019 року з участю потерпілого ОСОБА_11 був проведений з додержанням вимог ст. 223, 240 КПК України, а саме - у присутності двох понятих та статиста.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого переконання, що Протокол слідчого експерименту від 03 грудня 2019 року у розумінні вимог ст. 86 КПК України є допустимим доказом, оскільки він отриманий у порядку, встановленому КПК України.

Окрім того, як зафіксовано в Протоколі вищевказаної слідчої дії, ніяких зауважень і доповнень з боку учасників слідчої дії не надійшло.

Із Протоколу огляду місця події від 03 грудня 2019 року вбачається, що об`єктом огляду є приміщення службового кабінету № 307 СВ Слов`янського Відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вулиця Університетська, будинок № 30. Візуальним оглядом встановлено, що при огляді сейф пакету № 7029300, який знаходиться в опечатаному виді та на сейф пакеті мається надпис «вилучена футболка сірого кольору», за допомогою ножиць при відкритті пакету та за допомогою ультрафіолетової лампи слідів нашарування бурого кольору не виявлено. Далі в ході огляду сейф пакету № IN14012290, який знаходиться в опечатаному стані та мається надпис «вилучена спортивна куртка чорного кольору». При детальному огляді спортивної куртки чорного кольору, де за допомогою лампи ультрафіолету слідів нашарування бурого кольору не виявлено. В ході огляду вищезазначені два сейф пакети № 7029300 та № IN14012290, футболка сірого кольору, спортивна куртка чорного кольору зі вставками з полоси білого кольору поміщені до поліетиленового пакету та опечатані паперовою биркою.

Із Висновку судово-медичної експертизи № 220 від 01 липня 2020 року вбачається, що виявлені у ОСОБА_11 при судово-медичній експертизі відкрита черепно-мозкова травма: перелом лівої тім`яної та скроневої кісток, крововилив над твердою мозковою оболонкою лівої скроневої ділянки, забій речовини головного мозку правої скроневої частки, перелом кісток носу з переходом на кістки обличчя, крововиливи у гайморові порожнини та у ліву барабанну порожнину, підшкірні гематоми голови, синці повік очей, субконьюктівальний крововилив лівого ока, садно лобної ділянки та спинки носу відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя; підшкірні гематоми грудної клітки, тулуба та кінцівок відносяться до легких тілесних ушкоджень. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, якими могли бути руки людини, стиснуті у кулаки та ноги, взуті у взуття, можливо в зазначений термін. Характер виявлених у ОСОБА_11 тілесних ушкоджень свідчить про те, що вони утворились у відносно короткий проміжок часу у зв`язку з чим говорити про послідовність їх нанесення немає можливості. Характер виявлених у ОСОБА_11 тілесних ушкоджень свідчить про те, що для їх утворення необхідна значна сила людини. Локалізація та характер виявлених у ОСОБА_11 тілесних ушкоджень свідчать про те, що місце дії травмуючої сили співпадає з локалізацією тілесних ушкоджень, а напрямок дії травмуючої сили був близький до перпендикулярного к поверхні тіла у місці її прикладання. Локалізація та характер виявлених у ОСОБА_11 тілесних ушкоджень свідчать про те, що в процесі нанесення тілесних ушкоджень взаєморозташування потерпілого та нападника змінювалося. Локалізація та характер виявлених у ОСОБА_11 тілесних ушкоджень виключає можливість їх утворення при падінні з вертикального положення та ударі о площину чи виступаючи предмети. Через недостатній опис тілесних ушкоджень в наданих медичних документах говорити о кількості ударів, від яких вони утворилися немає можливості. Можливо утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_11 при обставинах, на які вказує ОСОБА_29 під час проведення слідчого експерименту. При обставинах, на які вказує ОСОБА_11 під час проведення слідчого експерименту, можливо утворення лише виявленого у нього перелому кісток носу з переходом на кістки обличчя, крововиливів у гайморові порожнини, синців повік очей, садна спинки носу. На механізм утворення інших тілесних ушкоджень, виявлених у нього, ОСОБА_11 під час проведення слідчого експерименту не вказує. Утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_11 при обставинах, на які вказує ОСОБА_30 під час проведення слідчого експерименту неможливо так як в своїх показах ОСОБА_26 не говорить про нанесення ударів в обличчя та по голові ОСОБА_11 де в нього виявлені тілесні ушкодження.

Із Протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 11 червня 2020 року вбачається, що було знято інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж за номером абонента НОМЕР_1 стосовно ОСОБА_31 в період з 24 березня 2020 року по 24 травня 2020 року та було встановлено додаткову адресу, де може переховуватись ОСОБА_12 , а саме: АДРЕСА_4 . Було встановлено куму ОСОБА_12 на ім`я ОСОБА_32 та її мобільний термінал з сім-номером НОМЕР_2 , яка може володіти інформацією про місцезнаходження ОСОБА_12 . Також було встановлено, що ОСОБА_33 володіє інформацією про місцезнаходження свого сина, ОСОБА_12 , однак на теперішній час нікому не повідомляє.

Аналізуючи Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії по кримінальному провадженню за № 12019050510002255 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 06 листопада 2019 року за ст. 121 ч. 1 КК України від 11 червня 2020 року суд приходить до обґрунтованого переконання, що вказана негласна слідча дія була проведена з застосуванням спеціальних технічних засобів на підставі Ухвали слідчого судді Донецького апеляційного суду № 2508т від 24 березня 2020 року у відповідності до вимог ст. ст. 246-252 КПК України та складений Протокол цілком відповідає вимогам ст. ст. 104, 252 КПК України.

Із Зберігальної розписки від 03 липня 2020 року вбачається, що ОСОБА_33 отримала від працівників поліції майно, а саме: футболку сірого кольору та спортивну куртку чорного кольору з білими вставками на рукавах. Зобов`язується зберігати до вирішення питання по справі.

Із Протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 16 липня 2020 року вбачається, що надано оригінал маршрутного виїзду Швидкої медичної допомоги за 03 листопада 2019 року та інформацію про особу, яка викликала карету Швидкої медичної допомоги для надання медичної допомоги ОСОБА_11 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені в судовому засіданні докази логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку.

Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, схожих неоспорюваних чітких і узгоджених між собою презумпцій факту.

Судом не встановлено таких обставин, які ставили б під сумнів показання допитаних в судовому засіданні потерпілого та свідків, так само не надано суду доказів, що їх спростовують. Репутація цих осіб не дискредитована, довіра до їх показань не підірвана, мотивів можливої нечесності як приводу для обмовляння обвинуваченого захистом не доведено.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник скористалися правом допитати потерпілого та свідків, що відповідає вимогам п.1, підп. «d»п. 3ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, із забезпеченням їм можливості надати аргументи на спростування її показань, однак жодних об`єктивних даних для того, щоб ставити їх під сумнів, суд не встановив.

Показання потерпілого та свідків повністю узгоджуються зі змістом інших доказів, якими є протоколи слідчих дій, висновки судових експертиз, речові докази.

За таких обставин, суд приймає до уваги при ухваленні вироку показання потерпілого та свідків, як докази винуватості ОСОБА_12 .

При їх оцінці суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом»,який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4ст.17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Коробов проти України».

Згідно правового змісту норм ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Стаття 62 Конституції Українигарантує, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Доведення вини особи поза розумним сумнівом є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною із застосуванням принципу змагальності судового процесу.

При цьому саме сторона обвинувачення несе тягар доведення вини і зобов`язана доводити свою версію подій за цим стандартом. Це означає, що позиція, яка представлена обвинуваченням, має бути доведена в тій мірі, що у «розумної (розсудливої) людини» не може лишатися «розумного сумніву», що обвинувачений винен.

Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Отже, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_12 , обвинувачення за ст. 121 ч. 1 КК України, знайшло своє підтвердження, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провину обвинуваченого повністю доведено, а вчинене обвинуваченим ОСОБА_12 вірно кваліфіковано за ст. 121 ч. 1 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При визначенні міри покарання обвинуваченому у відповідності до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризующих його обставин, віднесення кримінального правопорушення законодавством до тяжких злочинів, характер, ступінь його суспільної небезпеки, ступінь негативної майнової шкоди і наслідків для потерпілого, дані про особу обвинуваченого.

Згідно роз`яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».

п.п.2,3 «при призначенні покарання, суди повинні всебічно враховувати фактичні обставини кримінального провадження у їх сукупності та визначати тяжкість конкретних злочинів враховуючи їх індивідуальний ступінь. Визначаючи ступінь тяжкості злочину судам необхідно виходити з особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб, кількість епізодів злочинної діяльності, характер та ступінь наслідків. Отже, ступінь тяжкості злочину визначається характером того діяння, яке було вчинено у конкретному випадку. На неї впливають різні об`єктивні та суб`єктивні обставини, зокрема цінність тих суспільних відносин на які посягає винний, тяжкість наслідків (характер посягання), спосіб посягання форма й ступінь вини наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.»

Суд, призначаючи ОСОБА_12 покарання, також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_12 відповідно до частини 1 ст. 66 КК України, суд визнає ті обставини, що ОСОБА_12 щиросердно розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, частково відшкодував спричинену шкоду.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , суд врахував досудову доповідь Слов`янського міськрайонного Відділу філії державної установи «Центр пробації» в Донецькій області від 20 серпня 2020 року відносно ОСОБА_12 , відповідно до якої беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, Слов`янський міськрайонний Відділ філії державної установи «Центр пробації» в Донецькій області вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства (у тому числі для окремих осіб). На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.»

Висновок органу пробації не має для суду наперед встановленої сили, оскільки досудова доповідь органом пробації складається лише з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує особу обвинуваченого, а у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_12 така інформація відображена у достатньому обсязі.

Суд виходить із положеньстатті 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_12 є осудним, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, але судимість погашена у встановленому законом порядку, вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, посередньо характеризується за місцем мешкання, являється інвалідом третьої групи, в період розгляду справи знаходився на тривалому лікуванні, суд враховує також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що потерпілий наполягає на суворій мірі покарання для обвинуваченого і тому суд визнає необхідним та достатнім для виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень призначення ОСОБА_12 покарання у виді позбавлення волі, в межах санкцій інкримініруємої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.

Підстав для застосування ст. 69, чи норм ст. 69-1 даного Кодексу до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ОСОБА_12 нових кримінальних правопорушень.

Згідност. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні злочину. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Із Постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 23 січня 2014 року (справа № 5-48 кс13) вбачається, що загальні засади призначення покарання (ст..65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини по справі, ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, характер та мотиви протиправних дій, враховуючи вищенаведені дані характеристики особи обвинуваченого і попередню позитивну соціальну поведінку, які знижують ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення і ступінь небезпеки особи обвинуваченого для суспільства, часткове відшкодування спричиненої шкоди потерпілому ОСОБА_11 , а також те, що ОСОБА_12 являється інвалідом третьої групи, його стан здоров`я на теперішній час, має на утриманні неповнолітню дитину, суд, всебічно оцінюючи викладені обставини, приходить до переконання про можливість виправлення ОСОБА_12 без реального виконання покарання і вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбуття покарання з випробуванням у відповідності до положень ст. 75 КК України.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_12 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 серпня 2020 року обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжний захід «тримання під вартою» на 60 днів до 11 жовтня 2020 року включно.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 жовтня 2020 року продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжний захід «тримання під вартою» на 60 днів до 30 листопада 2020 року включно.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду від 17 листопада 2020 року Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 жовтня 2020 року скасовано та застосовано до обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжний захід у виді «цілодобовий домашній арешт» на 60 днів, тобто з 02 жовтня 2020 року до 30 листопада 2020 року включно, звільнивши його з під варти негайно.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2020 року продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжний захід «цілодобовий домашній арешт» на 60 днів до 28 січня 2021 року включно.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 січня 2021 року продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжний захід «цілодобовий домашній арешт» на 60 днів до 25 березня 2021 року включно.

Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі та звільнення його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладення на нього відповідних обов`язків, суд вважає за необхідне скасувати запобіжний захід у виді «цілодобовий домашній арешт».

Цивільний позов Прокурора Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області, заявлений в інтересах Держави в особі Слов`янської міської ради Донецької області в особі Комунального некомерційного підприємства Слов`янської міської ради «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_12 матеріальної шкоди, завданої злочином у розмірі 2130 грн 72 коп. за перебування в лікувальному закладі потерпілого ОСОБА_11 в умовах стаціонару в травматологічному відділенні Комунального некомерційного підприємства Слов`янської міської ради «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки вказана матеріальна шкода спричинена внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_12 .

Цивільний позов Прокурора Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області, заявлений в інтересах Держави в особі Донецької обласної державної адміністрації в особі Комунального лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я «Обласна травматологічна лікарня» про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_12 матеріальної шкоди, завданої злочином у розмірі 4268 грн 32 коп. за перебування в лікувальному закладі потерпілого ОСОБА_11 в умовах стаціонару в нейротравматологічному відділенні Комунального лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я «Обласна травматологічна лікарня» підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки вказана матеріальна шкода спричинена внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_12 .

У відповідності до вимог п.29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» «Вирішуючи цивільний позов у кримінальній справі про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я потерпілого (витрат на лікування, посилене харчування, протезування, сторонній догляд, поховання тощо), суди повинні керуватися відповідним цивільним законодавством і виходити з роз`яснень із цих питань, які містяться в постановах Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» з наступними змінами.

Вирішуючи питання стосовно цивільного позову потерпілого ОСОБА_11 в частині стягнення матеріальної шкоди, суд вважає, що цивільний позов підлягає повному задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 1166 ЦК України « Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала».

У відповідності до ст. 1166 ЦК України - Для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; Шкода полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється правом, а майнова шкода - у зменшенні майнової сфери потерпілого, що в свою чергу тягне за собою негативні майнові наслідки для правопорушника. б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, є обов`язковою підставою деліктної відповідальності. в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, є обов`язковою підставою деліктної відповідальності. г) вина.

В судовому засіданні встановлено, що 03 листопада 2019 року обвинувачений ОСОБА_12 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121 КК України. Неправомірними діями обвинуваченого потерпілому ОСОБА_11 було спричинено відкриту черепно-мозкову травму: перелом лівої тім`яної та скроневої кісток, крововилив над твердою мозковою оболонкою лівої скроневої ділянки, забій речовини головного мозку правої скроневої частки, перелом кісток носу з переходом на кістки обличчя, крововиливи у гайморові порожнини та у ліву барабанну порожнину, підшкірні гематоми голови, синці повік очей, субконьюктівальний крововилив лівого ока, садно лобної ділянки та спинки носу, підшкірні гематоми грудної клітки, тулуба та кінцівок, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя.

В результаті протиправних дій обвинуваченого потерпілому ОСОБА_11 спричинено матеріальну шкоду, пов`язану з лікуванням в різних медичних закладах Донецької області у розмірі 6728,32 грн, яка потерпілим документально підтверджена ( том 1 а.п.31-39), а оскільки вказана матеріальна шкода знаходиться у прямому причинному зв`язку з протиправними діями обвинуваченого, то суд вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_12 на користь потерпілого ОСОБА_11 слід стягнути у відшкодування матеріальної шкоди 6728,32 грн, задовольнивши його позовні вимоги в цій частині.

У відповідності до ч.1 ст. 1167 ЦК України « Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини…».

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди зазначено, „ що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до діючого законодавства моральна шкода може полягати, зокрема:... в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У відповідності до ч.1 ст. 1167 ЦК України обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача та вина.

Обов`язкової підставою для деліктної відповідальності за завдання моральної шкоди є встановлення причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою особи.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру враховуються вимоги розумності і справедливості.

Оскільки 03 листопада 2019 року обвинувачений ОСОБА_12 вчинив кримінальне правопорушення, в результаті якого потерпілому ОСОБА_11 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя, а у відповідності до ст. 3 Конституції України « Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю», то суд вважає, що спричинення моральної шкоди потерпілому мало місце.

Вчинене ОСОБА_12 кримінальне правопорушення потягло за собою сильні переживання та страждання потерпілого ОСОБА_11 , потерпілий перебував на лікуванні та не міг самостійно пересуватися, весь час оберігався того, що напад на нього може бути повторений.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги потерпілого в частині відшкодуванні йому моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 50000 грн., що на думку суду, буде відповідати перенесеним потерпілим моральним стражданням і переживанням. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 частково визнав позовні вимоги потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_12 перерахував на користь потерпілого ОСОБА_11 20000 грн, то стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого підлягає сума у відшкодування моральної шкоди - 30000 грн.

Питання про речові докази слід вирішити в порядкуст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_14 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України і призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_34 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю три роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_34 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Відповідно до частини 1 статті 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід, обраний на підставі Ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду від 17 листопада 2020 року відносно ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді «цілодобовий домашній арешт» - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального некомерційного підприємства Слов`янської міської ради «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» Донецька область, місто Слов`янськ, вулиця Шевченко, № 40, на р/р UA038201720344370001000049258, МФО 820172, ГУ ДКСУ у м. Слов`янськ Донецької області, ОКПО 01991197 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди за лікування потерпілого ОСОБА_11 в умовах стаціонару 2130 грн 72 коп. (дві тисячі сто тридцять грн 72 коп.).

Стягнути з ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я «Обласна травматологічна лікарня» Донецька область, місто Лиман, вулиця К. Гасієва, № 36-а, на р/р НОМЕР_4 , МФО 335106, ЄДРПОУ 20366499, ОКПО 01991197 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди за лікування потерпілого ОСОБА_11 в умовах стаціонару 4268 грн 32 коп. (чотири тисячі двісті шістдесят вісім грн 32 коп.).

Стягнути з ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Українськ Донецької області, РНОКПП НОМЕР_5 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 , у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 6728 грн 32 коп. (шість тисяч сімсот двадцять вісім гривень 32 коп.), у рахунок відшкодування моральної шкоди 30000 ( тридцять тисяч) гривень.

Речові докази по справі: футболка сірого кольору та спортивна куртка чорного кольору з ставками білого кольору, які залучені до матеріалів кримінального провадження № 12019050510002255 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 листопада 2019 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 03 липня 2020 року, що зберігається у ОСОБА_31 - у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України залишити у власності ОСОБА_36 .

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок постановлено, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Головуючий: суддя

Слов`янського міськрайонного суду ОСОБА_1 .