Постанова

від 24.03.2021 по справі 927/653/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2021 р. Справа№ 927/653/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Мальченко А.О.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явились;

від відповідача - Падченко Н.Л.;

розглянувши апеляційні скарги

Чернігівської міської ради

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 (повний текст рішення складено 14.12.2020)

у справі № 927/653/20 (суддя Демидова М.О.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ТРАНС СМ"

до Чернігівської міської ради

про скасування пункту рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ТРАНС СМ" звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Чернігівської міської ради про скасування пункту рішення.

Позов обґрунтовано тим, що на думку позивача спірний пункт рішення Чернігівської міської ради не відповідає положенням Закону України Про захист економічної конкуренції , оскільки встановлений для позивача розмір ставки орендної плати відрізняється (є більшим) від розміру ставок за користування земельними ділянками з аналогічним цільовим (функціональним) призначенням, відведеними відповідачем іншим орендарям.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано пункт 1.1 рішення Чернігівської міської ради від 30.05.2019 року №42/VII-19 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам", яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобал Транс СМ" затверджено проект землеустрою щодо відведення та передано в оренду строком до 30.05.2024 року земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:036:0701) площею 1,2495 га по вул. Ціолковського, 30-а для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства та встановлено розмір орендної плати на рівні 6% (шести) відсотків від нормативної грошової оцінки. Присуджено до стягнення з Чернігівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Транс СМ" судовий збір у розмірі 2102 грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ Глобал Транс СМ , якому було встановлено розмір орендної ставки за користування земельною ділянкою у розмірі 6 % від діючої нормативної грошової оцінки землі, створювалися дискримінаційні умови ведення господарської діяльності у порівнянні з іншими суб`єктами господарювання, які отримали в оренду земельну ділянку для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, та яким було встановлено менший розмір орендної ставки від діючої нормативної грошової оцінки землі. При цьому, місцевим господарським судом встановлено, що відповідачем не доведена об`єктивність та розумність підходу у визначенні позивачу ставки орендної плати за користування земельною ділянкою на рівні 6% від нормативної грошової оцінки.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Чернігівська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято без врахування вимог норм матеріального та процесуального права. По суті доводи апеляційної скарги аналогічні запереченням, які були викладені у відзиві на позов, а саме на думку скаржника місцевим господарським судом не враховано та не надано належної правової оцінки, зокрема тому, що в окремих випадках розмір орендної плати та ставки податку можуть бути збільшені на пленарному засіданні сесії міської ради за пропозиціями постійних комісій Чернігівської міської ради. При цьому скаржник звертає увагу, що всупереч вимогам ст. 206 Земельного кодексу України, у період з 24.03.2016 року по 17.02.2019 року (2 роки, 11 міс. 24 дні) в порівнянні з суб`єктами господарювання, які уклали договори оренди, товариство користувалося земельною ділянкою комунальної власності не сплачуючи плати за землю. Відповідач також наголошує, що сторони договірних відносин не обмежені щодо внесення змін та доповнень до договору оренди землі при його укладенні. При цьому, скаржник звертає увагу, що саме товариством, за результатами бездіяльності та ігнорування вимог законодавства, створено нерівні та переважні для власної діяльності умови.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2021 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 року встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 3 153 грн. 00 коп. Роз`яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

02.01.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Чернігівської міської ради надійшла заява на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 року з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 року, витребувано матеріали справи №927/653/20 з Господарського суду Чернігівської області.

17.02.2021 року до Північного апеляційного господарського суду з Господарського суду Чернігівської області надійшли матеріали справи №927/653/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ТРАНС СМ" до Чернігівської міської ради про скасування пункту рішення.

19.02.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 року розгляд справи призначено на 24.03.2021 року.

18.03.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

В судовому засіданні 24.03.2021 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без участі представника.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю Глобал Транс СМ відповідно до укладених 24.03.2016 року договорів купівлі-продажу 1/2 частки нежитлових приміщень, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саравіною О. С. і зареєстрованих у Реєстрі за №497, №503, є власником нежитлових приміщень загальною площею 2 755,5 кв.м., розташованих за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 30а . (а.с. 18-19, 20-21).

22.01.2018 року позивач звернувся до Чернігівської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 1,25 га за адресою: м. Чернігів, вул.. Ціолковського, 30а, для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. (а.с. 22).

Рішенням Чернігівської міської ради від 28.02.2018 року №28/VII-25 позивачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,2500 га по вул.. Ціолковського, 30а у м. Чернігові для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. (а.с. 23).

У подальшому позивач розробив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2495 га та провів реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Пунктом 1.1 рішення Чернігівської міської ради від 30.05.2019 року №42/ VII-19 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам затверджено проект землеустрою щодо відведення та передано в оренду строком до 30.05.2024 року ТОВ Глобал Транс СМ земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:036:0701) площею 1,2495 га по вул.. Ціолковського, 30а для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Позивачеві вказаним рішенням встановлено розмір орендної плати на рівні 6% від нормативної грошової оцінки. (а.с. 24).

Позивач також звертає увагу, що рішенням Чернігівської міської ради від 29.11.2018 року №36/VII Про внесення змін і доповнень до рішення міської ради від 30.01.2015 року Про місцеві податки (47 сесія 6 скликання) зі змінами і доповненнями (49 сесія, 53 сесія 6 скликання, №3/VII-11, №13/VII-20, №14/VII-20, №16/VII-2, №19/VII-16, №25/VII-26, №26/VII-14, №28/VII-21, №29/VII-19, №35/VII-22) пунктом 1.2 якого Положення про плату за землю (додаток №4 до рішення) викладено у новій редакції. (а.с. 55-59).

Зокрема, встановлено, що розмір орендної плати земель транспорту для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (код КВЦПЗ 12.04) встановлюється на рівні 3% (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки.

Листом вих. №18/06-1 від 18.06.2019 року позивач звернувся до відповідача з клопотанням про винесення на розгляд чергової сесії міської ради питання про втрату чинності п. 1.1 рішення Чернігівської міської ради від 30.05.2019 №42/ VII-19, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Глобал Транс СМ та встановлено розмір орендної плати на рівні 6% нормативної грошової оцінки землі. (а.с. 35).

Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради в свою чергу, листами від 02.09.2019 року №2122/19/вих. та від 03.10.2019 року №2300/19/вих. повідомило позивачу, що питання внесення змін до п. 1.1 рішення Чернігівської міської ради від 30.05.2019 року №42/ VII-19 було включено до проекту рішення міської ради №44/ VII, але не набрало необхідної кількості голосів депутатів та було знято з розгляду. (а.с. 37-38).

При цьому, як стверджує позивач усім суб`єктам господарювання у 2019 році, у користування яких передавались земельні ділянки з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, відповідачем встановлено розмір орендної плати на рівні 3% нормативної грошової оцінки.

У доказ наведеного позивачем долучено до матеріалів справи рішення Чернігівської міської ради від 21.03.2019 року, рішення Чернігівської міської ради від 26.09.2019 року, рішення Чернігівської міської ради від 28.11.2019 року та рішення Чернігівської міської ради від 28.11.2019 року відповідно до яких ТОВ Сіверагропродукт , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ Агротранс відповідачем встановлено розмір орендної плати на рівні 3% нормативної грошової оцінки. (а.с. 60-63).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про вчинення відповідачем по відношенню до позивача антиконкурентних та дискримінаційних дій, наслідком яких є втручання в наявне у позивача право, що полягало у встановленні підвищеної орендної плати за землю в порівняні з іншими аналогічними землекористувачами.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога позивача про визнання недійсним пункту 1.1 рішення Чернігівської міської ради від 30.05.2019 року №42/VІI-19 Про надання затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам , яким ТОВ Глобал Транс СМ затверджено проект землеустрою щодо відведення та передано в оренду строком до 30.05.2024 року земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:036:0701) площею 1,2495 га по вул. Ціолковського, 30-а для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства та встановлено розмір орендної плати на рівні 6% (шести) відсотків від нормативної грошової оцінки.

Позовні вимоги ґрунтуються на твердженні позивача, відносно того, що Чернігівська міська рада у відповідності до статті 10, частини 1 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , статей 12,93,124 Земельного кодексу України, частини 2 статті 4 Закону України Про оренду землі є єдиним суб`єктом владних повноважень на території міста Чернігів, який наділених правом розпоряджатися землями територіальної громади, в тому числі передавати земельні ділянки в оренду на договірних засадах на платній основі.

Розмір орендних платежів має бути однаковим для всіх суб`єктів земельних відносин на території міста Чернігів. Посилаючись на приклади надання земельних ділянок з меншими розмірами орендної плати, позивач зазначає, що Чернігівська міська рада в порушення принципів антиконкурентного законодавства, суб`єктивно встановлює різні розміри ставок орендної плати при однаковому цільовому призначені землі.

Як неодноразово наголошував у своїх постановах Верховний Суд спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Обраний позивачем спосіб захисту у формі його матеріально - правової вимоги про визнання недійсним пункту 1.1 рішення Чернігівської міської ради від 30.05.2019 року №42/VІI-19 Про надання затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам , яким встановлено розмір орендної плати на рівні 6% (шести) відсотків від нормативної грошової оцінки, відповідає частині другій статті 20 Господарського кодексу України, згідно з якою кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.

Повноваження органів місцевого самоврядування та виконавчих органів рад визначено Законом України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон).

За частиною першою статті 10 Закону, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до статті 4 Закону України Про оренду землі , орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, до яких належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;

2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди), шляхом укладання договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною першою статті 122 Земельного Кодексу України встановлено, що саме до повноважень сільських, селищних, міських рад відноситься передача земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону передбачено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

За таких обставин Чернігівська міська рада є саме тим органом місцевого самоврядування, який повноважний представляти відповідну територіальну громаду в питаннях передачі в оренду земель комунальної власності для всіх потреб.

За частинами першою, другою статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України ).

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб`єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції є антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії.

За змістом підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, не може бути меншою за розмір земельного податку - 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З урахуванням предмету та підстав заявленого позову, предметом доказування в даному господарському спорі є обставини, які підтверджують факт застосування різних умов, (розмірів орендної плати менших ніж 6 відсотки від нормативної грошової оцінки) при надані відповідачем в оренду земельних ділянок іншим суб`єктам господарювання для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підтвердження заявлених позовних вимог щодо передачі в оренду для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, позивачем подано в тому числі наступні рішення Чернігівської міської ради.

Рішення Чернігівської міської ради від 21.03.2019 року №40/VII-13 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам Товариству з обмеженою відповідальністю Сіверагропродукт затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано в оренду, строком до 21.03.2024 року земельну ділянку площею 0,9731 га по вул.. Робітничій, 1а для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Розмір орендної плати встановлено на рівні 3% нормативної грошової оцінки землі. (а.с. 60).

Рішення Чернігівської міської ради від 26.09.2019 року №45/VII-9 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам ОСОБА_1 затверджено проект відведення зі зміною цільового призначення та передано в оренду строком до 26.09.2024 року земельну ділянку площею 0,1899 га по АДРЕСА_1 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Розмір орендної плати встановлено на рівні 3% нормативної грошової оцінки землі. (а.с. 61).

Рішення Чернігівської міської ради від 28.11.2019 року №48/VII-30 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам Товариству з обмеженою відповідальністю Агротранс передано в оренду строком до 28.11.2024 року земельну ділянку площею 0,4570 га по АДРЕСА_2 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Розмір орендної плати встановлено на рівні 3% нормативної грошової оцінки землі. (а.с. 62).

Рішення Чернігівської міської ради від 28.11.2019 року №4-/VII-30 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам ОСОБА_2 передано в оренду земельну ділянку площею 0,2379 га по АДРЕСА_2 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Розмір орендної плати встановлено на рівні 3% нормативної грошової оцінки землі. (а.с. 63).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає доведеним, що протягом 2019 року Чернігівською міською радою приймалися рішення, якими передавались земельні ділянки з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства та встановлювався розмір орендної плати на рівні 3% від нормативної грошової оцінки і лише позивачу безпідставно встановлено розмір орендної плати на рівні 6%.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про захист економічної конкуренції конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Виходячи з наведених законодавчих норм, виконання органами влади зобов`язання щодо сприяння розвитку конкуренції та не вчинення будь-яких дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію, здійснюється шляхом створення, відповідно до вимог чинного законодавства, умов за яких здобуття суб`єктами господарювання переваг над іншими суб`єктами господарювання повинно відбуватися завдяки саме власним досягненням, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку, чим забезпечується змагальність між суб`єктами господарювання, що є головною ознакою конкуренції. В свою чергу, недотримання зазначених принципів може призвести до обмеження конкуренції та, відповідно, до не здійснення органами влади заходів, які сприяють розвитку конкуренції, здійснення яких є одним із заходів, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України Про захист економічної конкуренції , прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов, тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів місцевого самоврядування (колегіального органу чи посадової особи),які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції є антиконкурентними діями органів влади.

Норми абзацу восьмого статті 15 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачають, що антиконкурентними діями органів влади, зокрема, визнаються дії, внаслідок яких окремим суб`єктам господарювання створюються дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами.

Згідно частини третьої статті 15 Закону України Про захист економічної вчинення антиконкурентних дій органів влади забороняється і тягне відповідальність згідно з законом.

Відповідно до пункту третього статті 50 зазначеного Закону анти конкурентні дії влади є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

За умови встановлення нормативної грошової оцінки для земельних ділянок, наданих в оренду вищезазначеним суб`єктам господарювання в однаковому розмірі, сума сплаченої орендної плати за земельну ділянку мала бути однаковою, відповідно до розмірів отримана них в оренду земельних ділянок.

Матеріали справи свідчать, що встановлення для позивача розміру орендної плати в розмірі вищому ніж іншим суб`єктам господарювання призвела до створення йому нерівних умов у конкуренції порівняно з ними, оскільки такі дії сприяють збільшенню витрат, пов`язаних зі сплатою оренди за земельну ділянку, а відтак дорожчанню продукції, зменшенню рівня прибутковості тощо.

Відповідачем не надано доказів прийняття ним загальних правил у вигляді нормативно-правового акту щодо порядку визначення розміру орендної плати в межах, визначених Податковим кодексом України, за користування землею у м. Чернігів.

Відсутність будь-яких правил, положення чи методики визначення ставок орендної плати чи то хоча б матеріалів опрацювання заяви позивача компетентними постійними комісіями міської ради, яких відповідач на пропозицію суду так і не надав, у спірному питанні поставили позивача у залежність не від верховенства права, а від суб`єктивних чинників, пов`язаних з особою відповідача, волі посадових осіб міської ради, яка з огляду на викладене не може бути абсолютною.

Відповідачем не надано доказів, як саме встановлювалися різні розміри орендної плати.

Отже, суд першої інстанції достеменно встановив, необґрунтованість прийнятого рішення про визначення для позивача розміру річної орендної плати за землю - 6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Наведене переконливо свідчить про відповідність фактичним обставинам справи тверджень позивача про те, що спірний пункт 1.1 рішення Чернігівської міської ради від 30.05.2019 року №42/ VII-19 порушує законні права та інтереси позивача, як юридичної особи, стосовно якої прийнято рішення про передачу в оренду земельної ділянки.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.01.2020 року у справі №904/401/18, від 18.02.2020 року у справі №904/2403/18, від 04.02.2020 року у справі №910/4315/19, від 11.02.2020 року у справі №914/650/19 та від 01.12.2020 року у справі №904/1103/20.

Колегія суддів звертає увагу, що скаржник зазначає, що саме позивач за результатами бездіяльності та ігнорування вимог законодавства, створено нерівні та переважні для власної діяльності умови, однак не надає належних та допустимих доказів такої бездіяльності.

Щодо доводів скаржника, що всупереч вимогам ст. 206 Земельного кодексу України, у період з 24.03.2016 року по 17.02.2019 року (2 роки, 11 міс. 24 дні) в порівнянні з суб`єктами господарювання, які уклали договори оренди, товариство користувалося земельною ділянкою комунальної власності не сплачуючи плати за землю колегія суддів зазначає, що земельна ділянка по вул. Ціолковського, 30-а до моменту прийняття Чернігівською міською радою рішення про передачу її у користування позивачу мала іншого користувача - ВАТ Промтехмонтаж-2 , право користування якого оформлено у встановленому законом порядку.

Вказане вище вбачається зокрема з рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів від 16.08.1993 року №182 (а.с. 171) та Державного акту на право постійного користування серії ЧН-127. (а.с. 174-180).

Крім того, в матеріалах справи наявний лист ГУ ДПС у Чернігівській області відповідно до, якого станом на 09.10.2019 року у ВАТ Промтехмонтаж-2 немає поточного податкового боргу. (а.с. 173).

При цьому відповідно до витягу з рішення Чернігівської міської ради від 29.08.2019 року №44/VII-22 вбачається, що право постійного користування земельною ділянкою площею 1, 4228 га по вул. Ціолковського, 30-а ВАТ Промтехмонтаж-2 припинено лише 29.08.2019 року враховуючи договори купівлі-продажу Ѕ частки нежитлових приміщень від 24.03.2016 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саравіною О. С. і зареєстрованих у Реєстрі за №497, №503. (а.с. 169).

З огляду на викладені обставини, у зазначений період відповідач не міг понести жодних матеріальних втрат від не оформленого користування позивачем земельною ділянкою.

Зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, Чернігівська міська рада, за змістом апеляційної скарги не наводить таких порушень.

Так само слід визнати безпідставним посилання скаржника на положення статті 632 Цивільного кодексу України, згідно з яким ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Спірні правовідносини в даній справі не пов`язані ні з укладенням договору, ані із встановленням договірної ціни, а стосуються питань антиконкурентної поведінки органу місцевого самоврядування. Відповідні правовідносини, згідно із статтею 1 названого Кодексу, не є предметом регулювання цього законодавчого акта, а регулюються актами антимонопольно-конкуренційного законодавства, у тому числі Законом.

З приводу аргументів скаржника стосовно його виключних повноважень визначати методику розрахунку орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, колегія суддів зазначає, що зазначені повноваження, так само як і право власності скаржника щодо відповідних об`єктів, повинні реалізовуватися з дотриманням вимог законодавства, у тому числі антимонопольно-конкуренційного, зокрема щодо недопущення дискримінації суб`єктів господарювання (частина друга статті 31 Господарського кодексу України), а недодержання таких вимог тягне за собою наслідки, визначені Законом.

Водночас, вказуючи про не дослідження судом першої інстанції доказів зі справи, скаржник не наводить зазначення таких доказів, які обґрунтовували б саме ті обставини, що входять до предмета доказування у справі і могли б бути встановлені на підставі відповідних доказів й вплинути на результат розгляду справи.

За таких обставин, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що ТОВ Глобал Транс СМ , якому було встановлено розмір орендної ставки за користування земельною ділянкою у розмірі 6 % від діючої нормативної грошової оцінки земель, створювалися гірші у порівнянні з іншими суб`єктами господарювання, які діяли на ринку в місті Чернігів та яким було встановлено розмір орендної ставки у розмірі 3 % від діючої нормативної грошової оцінки земель умови ведення господарської діяльності.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

У пунктах 127, 128 рішення Суду від 14.06.2007 у справі Свято-Михайлівська Парафія проти України Суд нагадав, що "закон" має бути сформульовано з достатнім ступенем передбачуваності, щоб надати громадянину можливість в розумній, залежно від обставин, мірі передбачити наслідки певної дії (див., наприклад, Rekvenyi v. Hungary [GC], no. 25390/94, paragraphs 34, ECHR 1999-III; and Ukrainian Media Group v. Ukraine, no. 72713/01, paragraph 48, 29 March 2005). Ступінь передбачуваності в значній мірі залежить від змісту акту, який розглядається, сфери, яку він має охопити, та кількості та статусу тих, кому його адресовано (див., Groppera Radio AG and Others v. Switzerlend, judgment of 28 March 1990, A no. 173, p. 26 paragraph 68).

До того ж, в національному праві має бути засіб юридичного захисту від свавільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Визначення дискреційних повноважень, якими наділені органи державної влади в сфері основоположних прав, у спосіб, що фактично робить ці повноваження необмеженими, суперечило б принципу верховенства права. Відповідно, закон має чітко визначати межі повноважень компетентних органів та чітко визначати спосіб їх здійснення, беручи до уваги легітимну мету засобу, який розглядається, щоб гарантувати особі адекватний захист від свавільного втручання (див., серед інших рішень, Amann v. Switzerland [GC], no. 27798/95, ECHR 2000-II, paragraphs 55 and 56; Rotari v. Romania [GC], no 28341/95, ECHR 2000-V, paragraphs 55-63).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що допускаючи занадто широке й довільне розуміння (тлумачення) дискреції у питанні визначення ставки орендної плати під час прийняття рішення від 30.05.2019 року, Чернігівська міська рада не врахувала допустимих законних меж своїх повноважень та об`єктивних і розумних критеріїв для убезпечення позивача від свавілля, несправедливості, непрогнозованості свого рішення.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 року прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Чернігівської міської ради задоволенню не підлягає.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано відповідачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 року у справі №927/653/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 року у справі № 927/653/20 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 року у справі № 927/653/20.

4. Повернути до Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/653/20.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.03.2021 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

А.О. Мальченко