УХВАЛА
17 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 927/653/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Чумака Ю. Я., Краснова Є. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Чернігівської міської ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 і рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Транс СМ
до Чернігівської міської ради
про скасування пункту рішення,
ВСТАНОВИВ:
16.04.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Чернігівська міська рада (далі - Чернігівська міськрада, скаржник) звернулась з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 (повний текст складено 24.03.2021) і рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 у цій справі. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 21.04.2021.
У касаційній скарзі містяться клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 та про зупинення дії постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 21.04.2021 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Чумак Ю. Я., Краснов Є. В.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.05.2021 касаційну скаргу Чернігівської міськради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 і рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 у справі № 927/653/20 залишено без руху на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України через оформлення касаційної скарги з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, а саме: не зазначено в чому саме полягає неправильне застосування або порушення судами попередніх інстанцій норм права; не зазначено постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, а також не зазначено постанови Верховного Суду в якій міститься висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, від якого необхідно відступити; не наведено обґрунтування щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду; не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі 4 204,00 грн. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвалу від 11.05.2021 скаржником отримано 17.05.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штриховим кодовим ідентифікатором № 0101616191820, а отже усунути недоліки скаржник мав у строк до 27.05.2021.
26.05.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Чернігівською міськрадою подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги та надано докази щодо сплати судового збору у сумі 4204,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення від 21.05.2021 № 95 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України. Отже скаржником надано належні докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі.
Щодо усунення недоліків касаційної скарги в частині зазначення передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) подання цієї скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Абзацом 1 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (п. 4.6. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).
Частиною першою статті 300 Господарського процесуального кодексу України передбачено що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними вище положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.
Отже саме лише посилання скаржника у касаційній скарзі на пункти 1, 2, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник не зазначає сам висновок, який, на його думку, не був врахований судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, та норму права (пункт, частину, статтю), яку, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні без врахування висновку щодо застосування саме цієї норми права (частини статті), та чи подібні ці правовідносини. Скаржником не наведено належного обґрунтування того, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
У заяві про усунення недоліків касаційної скарги скаржник зазначає, що з метою усунення недоліків касаційної скарги Чернігівська міськрада надає постанову Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 904/401/18, якою за результатами розгляду подібної справи суд дійшов висновків (п. 26.2) про … дії суперечать нормам конкурентного законодавства, так як створюють суб`єктам господарювання нерівні умови діяльності порівняно з конкурентами, які діють на однаковому товарному ринку. Відтак, суб`єкту господарювання, якому був встановлений більший розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, створювалися дискримінаційні умови діяльності у порівнянні з суб`єктом господарювання, який діяв на цьому товарному ринку… ; в п. 42 Верховний Суд також зазначає про аналогічні види діяльності та в п. 43 (по суті справи) щодо суб`єктів господарювання, які діяли на ринку надання послуг.
Надалі скаржник стверджує, що при розгляді справи № 927/653/20 судом першої та апеляційної інстанції питання щодо ведення господарської діяльності, нерівність ведення такої господарської діяльності у порівнянні з аналогічною діяльністю інших суб`єктів господарювання не досліджувалося, а отже, висновки суду щодо недотримання відповідачем статті 15, пункту 3 частини першої статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції є недослідженими та необґрунтованими.
При цьому, посилаючись на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 904/401/18, скаржник не зазначає в чому саме полягає невідповідність оскаржуваних судових рішень сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах та висновкам, викладеним у цій постанові суду касаційної інстанції.
Ні у касаційній скарзі, ні у заяві про усунення недоліків скаржником не зазначено в чому саме полягає неправильне застосування або порушення судами попередніх інстанцій норм права, не зазначено постанови Верховного Суду в якій міститься висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, від якого необхідно відступити, а також не наведено обґрунтування щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
За таких обставин колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що наведене не дає підстави зробити висновок, що скаржником належно обґрунтовано підстави, на яких подана касаційна скарга.
Отже, протягом встановленого судом строку Чернігівська міськрада не усунула в повному обсязі недоліки поданої нею касаційної скарги, що були зазначені в ухвалі Верховного Суду від 11.05.2021.
Відповідно до частини четвертої статті 174, частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у встановлений строк, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Неусунення недоліків є підставою для повернення касаційної скарги Чернігівської міськради як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо її форми.
Оскільки касаційна скарга підлягає поверненню, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 та про зупинення дії постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 слід залишити без розгляду.
Згідно із частиною сьомою статті 292 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами, а касаційна скарга залишається в суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 174, 234, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Чернігівської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 і рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 у справі № 927/653/20 повернути.
2. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами на 35 (тридцяти п`яти) аркушах, у тому числі надану скаржником копію платіжного доручення від 21.05.2021 № 95 про сплату судового збору у розмірі 4204,00 грн, надіслати заявнику, копію ухвали - іншим учасникам справи.
3. Оригінал касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Ю. Уркевич
Судді: Ю. Я. Чумак
Є. В. Краснов
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2021 |
Оприлюднено | 22.06.2021 |
Номер документу | 97770856 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Уркевич В. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні