Ухвала

від 11.05.2021 по справі 927/653/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 927/653/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Уркевича В. Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Чернігівської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 і рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Транс СМ

до Чернігівської міської ради

про скасування пункту рішення,

ВСТАНОВИВ:

16.04.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Чернігівська міська рада (далі - Чернігівська міськрада, скаржник) звернулась з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 (повний текст складено 24.03.2021) і рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 у цій справі. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 21.04.2021.

У касаційній скарзі містяться клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 та про зупинення дії постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 21.04.2021 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Чумак Ю. Я., Краснов Є. В.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про наявність підстав для залишення скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 1 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Звідси скаржник має вказати яку саме конкретно визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частину тощо якої статті та якого нормативно-правового акта) неправильно застосовано або порушено судами попередніх інстанцій, в чому полягає саме неправильне застосування або порушення даної норми права.

Більше того, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (п. 4.6. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).

Натомість у касаційній скарзі Чернігівської міськради не зазначено в чому саме полягає неправильне застосування або порушення судами попередніх інстанцій норм права.

Абзацом 1 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Відповідно до абзацу 2 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Проте у касаційній скарзі не зазначено постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, а також не зазначено постанови Верховного Суду, в якій міститься висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, від якого необхідно відступити.

Крім цього, Чернігівська міськрада формально зазначивши пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України як підставу звернення з касаційною скаргою, не навела обґрунтування щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір .

Частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна заява у цій справі подана у 2020 році.

Згідно зі статтею 7 Закону України від 14.11.2019 № 294-IX Про Державний бюджет України на 2020 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2 102,00 грн.

Позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою, в якій просив скасувати пункт рішення. Звідси предметом позову є одна вимога немайнового характеру.

У касаційні скарзі скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 і рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 щодо задоволення позову предметом якого є одна немайнова вимога.

Оскільки предметом позову у цій справі є одна вимога немайнового характеру, то ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви у цій справі, складала 2102,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 4204,00 грн (2102,00 грн х 200%).

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Проте до матеріалів касаційної скарги Чернігівської міськради не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір у сумі 4 204,00 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; номер рахунку (IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) та надати документи щодо сплати судового збору касаційному суду.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

З огляду на викладене, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення касаційної скарги Чернігівської міськради без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 та про зупинення дії постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021, викладені у касаційній скарзі, вирішуватимуться судом після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Чернігівської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 і рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 у справі № 927/653/20 залишити без руху.

2. Встановити Чернігівській міській раді строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду касаційної інстанції.

3. Роз`яснити Чернігівській міській раді, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Ю. Уркевич