Постанова

від 25.03.2021 по справі 19/028-10/13

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 19/028-10/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 (судді: Буравльов С. І. - головуючий, Андрієнко В. В., Алданова С. О.)

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячна Галявина" у справі

за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільпобутсервіс", фізичної особи-підприємця Гордієнка Валерія Миколайовича, Бориспільської міської ради та виконавчого комітету Бориспільської міської ради,

треті особи , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Бориспільське районне підприємство теплових мереж "Райтепломережа" та Комунальне підприємство Бориспільської районної ради "Зубр",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача , - Комунальне підприємство "Бориспільське бюро технічної інвентаризації",

про скасування рішень, визнання недійсними договорів, визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

1. Фабула справи та короткий зміст судових рішень

1.1. У лютому 2010 року Бориспільський міжрайонний прокурор Київської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Бориспільської районної ради (далі - Райрада) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільпобутсервіс" (далі - ТОВ "Бориспільпобутсервіс"), фізичної особи-підприємця Гордієнка Валерія Миколайовича (далі - ФОП Гордієнко В. М.), Бориспільської міської ради (далі - Міськрада) про:

- визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Міськради (далі - виконком Міськради): 1) від 14.04.2009 № 377 "Про оформлення права власності ТОВ "Бориспільпобутсервіс" на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 79"; 2) від 23.06.2009 № 550 "Про надання поштової адреси об'єктам нерухомого майна ТОВ "Бориспільпобутсервіс" по вул. Київський Шлях у м. Борисполі"; 3) від 23.06.2009 № 551 "Про оформлення права власності ТОВ "Бориспільпобутсервіс"; 4) від 13.10.2009 № 929 "Про оформлення права власності громадянину Гордієнку В. М. на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський Шлях"; 5) від 13.10.2009 № 889 "Про оформлення права власності Бориспільській територіальній громаді в особі Бориспільської міської ради на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 79-в";

- визнання недійсними договорів міни: 1) від 30.07.2009, укладеного між ТОВ "Бориспільпобутсервіс" та громадянином Гордієнком В. М. щодо об'єктів нерухомості за адресою: м. Бориспіль, Київський Шлях, 79-в, № 1, № 3, № 5, № 7, 79-б, 79-г, 79-д; 2) від 13.08.2009, укладеного між ТОВ "Бориспільпобутсервіс" і Міськрадою щодо об'єктів нерухомості за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 79-в, № 2, № 4, № 6, № 8, № 9;

- визнання права власності за територіальною громадою Бориспільського району Київської області в особі Райради на приміщення: будинку побуту чотириповерхового з підвальним приміщенням площею 2 702,9 м 2 , будинку побуту двоповерхового площею 693,3 м 2 , пральні самообслуговування площею 112,3 м 2 , трансформаторної підстанції площею 23,6 м 2 , розташовані за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 79;

- витребування зазначеного нерухомого майна з незаконного володіння громадянина Гордієнка В. М. та Міськради на користь Райради.

1.2. Рішенням Господарського суду Київської області від 19.04.2010 у цій справі, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.06.2010 і постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2010, відмовлено у задоволенні позову.

1.3. 20.11.2012 до Господарського суду Київської області звернулося Бориспільське районне підприємство теплових мереж "Райтепломережа" (далі - БРПТМ "Райтепломережа") як правонаступник третьої особи - Комунального підприємства Райради "ЖКК", із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 19.04.2010.

1.4. Рішенням Господарського суду Київської області від 29.01.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2013, зазначену заяву БРПТМ "Райтепломережа" задоволено; рішення Господарського суду Київської області від 19.04.2010 скасовано; ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову; у частині вимоги про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Міськради від 23.06.2009 № 550 "Про надання поштової адреси об'єктам нерухомого майна ТОВ "Бориспільпобутсервіс" по вул. Київський Шлях у м. Борисполі" у позові відмовлено.

1.5. Постановою Вищого господарського суду України від 04.09.2013 рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2013 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2013 скасовано, справу передано до Господарського суду Київської області для нового розгляду заяви БРПТМ "Райтепломережа".

1.6. Рішенням Господарського суду Київської області від 30.03.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013, зазначену заяву БРПТМ "Райтепломережа" задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 19.04.2010 скасовано; ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову; у частині вимоги про визнання незаконним і скасування рішення виконкому Міськради від 23.06.2009 № 550 "Про надання поштової адреси об'єктам нерухомого майна ТОВ "Бориспільпобутсервіс" по вул. Київський Шлях у м. Борисполі" у позові відмовлено.

1.7. Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2014 рішення Господарського суду Київської області від 30.09.2013 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 скасовано, справу передано до Господарського суду Київської області для нового розгляду заяви БРПТМ "Райтепломережа".

1.8. Рішенням Господарського суду Київської області від 23.10.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015, заяву БРПТМ "Райтепломережа" задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 19.04.2010 скасовано; ухвалено нове рішення про задоволення позову з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

1.9. Постановою Вищого господарського суду України від 06.04.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 і рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2014 у частині задоволення заяви БРПТМ "Райтепломережа" про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 19.04.2010 за нововиявленими обставинами та його скасування залишено в силі. В іншій частині вказані судові рішення скасовано, справу направлено до Господарського суду Київської області для нового розгляду.

1.10. Рішенням Господарського суду Київської області від 10.12.2015 провадження у справі припинено.

1.11. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2016, зазначене рішення скасовано, справу направлено на розгляд до Господарського суду Київської області.

1.12. Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017, припинено провадження у справі в частині позовних вимог до Гордієнка В. М.

1.13. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2018 ухвалу Господарського суду Київської області від 07.08.2017 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 скасовано, справу повернуто до Господарського суду Київської області для розгляду клопотання Гордієнка В. М. про припинення провадження у справі.

1.14. Рішенням Господарського суду Київської області від 20.09.2018 за наслідками перегляду рішення Господарського суду Київської області від 19.04.2010 за нововиявленими обставинами ухвалено нове рішення, яким позов з урахуванням уточнення позовних вимог задоволено повністю.

1.15. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2018 залишено без змін.

1.16. ФОП Гордієнко В. М., не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 у цій справі.

1.17. Згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

1.18. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 касаційну скаргу задоволено частково, а саме рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 у справі № 19/028-10/13 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішень виконкому Міськради, визнання недійсними договорів міни та визнання права власності; прийнято нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог; в частині позовних вимог про витребування з чужого незаконного володіння Гордієнка В. М. і Міськради об'єктів нерухомості рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 у справі № 19/028-10/13 залишено без змін.

1.19. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонячна Галявина" (далі - ТОВ "Сонячна Галявина") 14.08.2020 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою (отримано судом 19.08.2020) на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020, постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 і рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2018 у справі, яка згідно з ухвалою Верховного Суду від 07.09.2020 була залишена без руху через неподання до касаційної скарги документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

У подальшому ухвалою Верховного Суду від 16.10.2020 касаційна скарга ТОВ "Сонячна Галявина" повернута заявникові, оскільки така касаційна скарга подана без дотримання вимог частини 4 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Суд касаційної інстанції виходив із того, що оскільки судове рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2018 в частині витребування майна у Гордієнка В. М. та Міськради на користь Райради залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 та постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020, касаційна скарга, виходячи із положень процесуального закону, може бути подана в даному випадку лише після перегляду цього рішення в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ТОВ "Сонячна Галявина" як особи, яка не брала участі у справі.

1.20. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Київської області від 20.09.2018, ТОВ "Сонячна Галявина" 05.11.2020 звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 та прийняти нову, якою скасувати рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2018 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. До апеляційної скарги скаржник додав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду. У поданій заяві про поновлення строку він вказував на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження з огляду на те, що ТОВ "Сонячна Галявина" не було учасником цієї справи, зі змістом рішення ознайомилося лише 30.07.2020 в Єдиному державному реєстрі судових рішень; оскільки рішення суду першої інстанції вже було переглянуте апеляційним господарським судом, заявник скористався правом на його касаційне оскарження, а також касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019, подавши касаційну скаргу до Верховного Суду; ухвалою Верховного Суду від 16.10.2020 касаційну скаргу було повернуто скаржникові та роз'яснено, що касаційна скарга може бути подана у такому випадку лише після перегляду рішення в апеляційному порядку за апеляційною скаргою особи, яка не є учасником справи.

1.21. Згідно з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Сонячна Галявина" залишено без руху на підставі частин 2, 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України та надано заявникові строк на усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії такої ухвали шляхом подання доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі та звернення до суду з іншою заявою про поновлення строку.

Апеляційний господарський суд, зокрема, визнав наведені скаржником доводи та підстави щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду необґрунтованими та такими, що не спричинені об'єктивними обставинами, наголосивши, що зі змістом оскаржуваного судового рішення ТОВ "Сонячна Галявина" ознайомилося ще 30.07.2020, натомість зазначена апеляційна скарга подана лише 05.11.2020, тобто з пропуском процесуального строку; звернення ТОВ "Сонячна Галявина" з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції на рішення суду, що мало наслідком додаткове зволікання з поданням апеляційної скарги на рішення суду, за висновком суду не спричинено жодними об'єктивними обставинами, а залежало виключно від волевиявлення самого скаржника та неправильного трактування ним положень процесуального закону. Суд акцентував увагу на тому, що положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України чітко врегульовано, що особа, яка не є учасником справи, не має права на подання касаційної скарги на рішення суду без перегляду такого рішення в апеляційному порядку за апеляційною скаргою такої особи; зазначене положення процесуального закону є чітко сформульованим та не підлягає будь-якому подвійному трактуванню; ТОВ "Сонячна Галявина" у наведеному випадку допустило порушення процесуального закону та не звернулося з апеляційною скаргою на рішення суду відразу після ознайомлення з його змістом та мотивами ухвалення.

1.22. Від ТОВ "Сонячна Галявина" 28.12.2020 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, подане товариством 24.12.2020, до якого додано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а також заяву про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

У заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження товариство наголосило на поважності пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення та зазначило, що у наведеному випадку заявник потрапив під дію правової невизначеності норм процесуального права (зокрема, статей 2, 17, частин 1, 4 статті 287 Господарського процесуального кодексу України), обґрунтовуючи це тим, що, на його думку, положення процесуального закону в частині забезпечення права на апеляційне та касаційне оскарження містять певні суперечності. ТОВ "Сонячна Галявина" зауважило, що, дізнавшись про існування цього спору та ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, мало легітимні підстави вважати, що товариство як особа, що не є учасником справи, однак суд вирішив питання про її права, повинен звертатися щодо перегляду судових рішень до суду касаційної інстанції.

1.23. Згідно з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Сонячна Галявина" на рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2018 у справі № 19/028-10/13.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний господарський суд виходив із того, що наведені у заяві підстави для поновлення встановленого законом строку на апеляційне оскарження (те, що заявник потрапив під правову невизначеність норм процесуального права щодо визначення інстанційності перегляду судового рішення) не свідчать про поважність причин пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою; положення статей 2, 17, частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України гарантують право учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, проте право на касаційне оскарження не є абсолютним та можливе лише у певних визначених законом випадках, а отже, містить певні обмеження. Одне з таких обмежень визначено у частині 4 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою. Отже, заявник, що не брав участі у справі, знаючи, що оскаржуване судове рішення вже переглянуто в апеляційному та касаційному порядку, та враховуючи обмеження, встановлені у частині 4 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (яка є спеціальною нормою, що встановлює неможливість касаційного оскарження судового рішення особою, що не брала участі у справі, без перегляду такого рішення в апеляційному порядку за апеляційною скаргою цієї ж особи), повинен був спочатку подати апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2018 і лише після перегляду такого рішення за його апеляційною скаргою звертатися до Верховного Суду з касаційною скаргою. Натомість зазначені обставини стали причиною додаткового зволікання з поданням апеляційної скарги на рішення суду, зі змістом якого ТОВ "Сонячна Галявина" ознайомилося ще 30.07.2020, проте дану апеляційну скаргу подало лише 05.11.2020.

2. Короткий зміст касаційної скарги

2.1. Не погоджуючись із висновками апеляційного господарського суду, ТОВ "Сонячна Галявина" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

ТОВ "Сонячна Галявина" вважає, що оскаржувану ухвалу у справі постановлено судом апеляційної інстанції із порушенням норм процесуального права, без надання належної оцінки доводам заявника, з якими він пов'язує поважність пропуску процесуального строку, застосуванням апеляційним господарським судом формального підходу у вирішенні зазначеного процесуального питання та обмеженням заявникові доступу до правосуддя. Зокрема, скаржник наголошує на наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, акцентує увагу на тому, що потрапив під дію правової невизначеності норм процесуального права щодо інстанційності перегляду судового рішення, що, у свою чергу, не може слугувати підставою для обмеження заявника у доступі до правосуддя.

2.2. Від прокуратури надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому прокурор просить залишити її без задоволення, а ухвалу у справі - без змін як таку, що є законною та обґрунтованою.

3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

3.1. Переглянувши оскаржену у справі ухвалу суду апеляційної інстанції, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що правових підстав для задоволення касаційної скарги немає.

3.2. Об'єктом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, отже, перевірці підлягає питання щодо наявності чи відсутності поважних причин пропуску встановленого законодавством строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду та правомірність застосування судом апеляційної інстанції вимог процесуального законодавства.

3.3. Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків унормовано у статті 119 Господарського процесуального кодексу України. Так, згідно з частиною 1 цієї норми суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному конкретному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

Вирішення питання про поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків. Тобто на особу, яка звертається з відповідною заявою, покладається обов'язок довести ті обставини, на які остання посилається як на підставу для поновлення пропущеного процесуального строку.

Виходячи зі змісту частин 2, 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При чому поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду на поновлення пропущеного процесуального строку лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Отже, особа має право на апеляційне (касаційне) оскарження ухвалених у справі судових рішень у разі незгоди з ними лише за умови дотримання встановлених процесуальним законом вимог щодо порядку подання відповідної скарги.

3.4. Дослідивши обставини справи та надавши належну оцінку доводам ТОВ "Сонячна Галявина", наведеним на обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, що було подане на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2020 про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції визнав неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження. Суд апеляційної інстанції встановив, що наведені заявником обставини (правова невизначеність норм процесуального права щодо визначення інстанційності перегляду судового рішення, що призвело до звернення товариства з касаційною скаргою на рішення суду до суду касаційної інстанції, замість звернення з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції на таке рішення та, у свою чергу, мало наслідком додаткове зволікання з поданням апеляційної скарги на рішення суду) не є об'єктивно непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру, не спричинені жодними об'єктивними обставинами, а пов'язані з помилковим власним тлумаченням заявником положень процесуального закону (зокрема статті 287 Господарського процесуального кодексу України, положення якої є чітко сформульованими та не підлягають будь-якому подвійному трактуванню), а отже, такі обставини мали суб'єктивний характер та залежали від волевиявлення скаржника, що не є поважною причиною пропуску процесуального строку.

Як уже зазначалося, саме наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судового рішення в апеляційному (касаційному) порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного (касаційного) оскарження з поважних причин, чого, проте у наведеному випадку судом апеляційної інстанції установлено не було.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 260 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, з огляду на викладене суд апеляційної інстанції надав належну оцінку наведеним заявником підставам для поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у визнанні поважними причин пропуску такого строку, обґрунтовано застосував наслідки пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, відмовивши у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Сонячна Галявина" на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, а доводи, наведені у касаційній скарзі, цього не спростовують.

3.5. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про обмеження його права на апеляційне оскарження судового рішення та те, що апеляційний господарський суд припустився надмірного формалізму, відмовивши у відкритті апеляційного провадження, з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Водночас, як наголошує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 37 - 38 рішення ЄСПЛ у справі "Мушта проти України").

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Як уже зазначалося, і це установив суд апеляційної інстанції, скаржник, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, не довів наявності об'єктивно непереборних обставин, які перешкодили йому у вчиненні відповідних процесуальних дій та з якими положення процесуального закону пов'язують можливість відновлення пропущеного процесуального строку, отже, наведені підстави пропуску такого процесуального строку суд визнав неповажними, і доводи касаційної скарги цього не спростовують.

4. Висновки Верховного Суду

4.1. Верховний Суд погоджується із позицією суду апеляційної інстанції і відхиляє доводи, викладені у касаційній скарзі, оскільки апеляційним судом при постановленні оскарженої ухвали враховано конкретні обставини, правильно застосовано норми процесуального права, а висновки цього суду про відмову у відкритті апеляційного провадження є правомірними і не суперечать практиці ЄСПЛ.

4.2. Згідно із частиною 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

4.3. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

4.4. Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 308 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

4.5. Отже, зважаючи на викладене, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції у наведеному випадку немає.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Оскільки оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції залишається без змін, а касаційна скарга без задоволення, то витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячна Галявина" залишити без задоволення.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 у справі № 19/028-10/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак