Ухвала
23 березня 2021 року
м. Київ
справа № 2-1206/12
провадження № 61-18703ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання та дії рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про визнання державних актів про право власності на земельні ділянки недійсними, скасування їх державної реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, зобов`язання не чинити перешкоди у закріпленні точок повороту меж земельної ділянки межовими знаками, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, зобов`язання не чинити перешкоди у закріпленні точок повороту меж земельної ділянки межовими знаками, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 у здійсненні права власності земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі державного акту про право власності від 31 січня 2006 року № 10-7- 04932 шляхом демонтажу за власний рахунок паркану, позначеного в абрисі вказаної земельної ділянки, який є невід`ємною частиною технічної документації із землеустрою по встановленню (відновленню) зовнішніх меж земельної ділянки. Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки ОСОБА_2 площею 87,47 кв. м, зображену на схемі самовільно зайнятих земельних ділянок, яка є невід`ємною частиною технічної документації із землеустрою по встановленню (відновленню) зовнішніх меж земельної ділянки, шляхом припинення її використання для експлуатації і обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд, розміщених на суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_1 , та демонтажу наявних інженерних мереж. Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди у закріпленні точок повороту 7, 8, 9, 10 меж земельної ділянки межовими знаками та не чинити перешкоди ОСОБА_2 у встановленні паркану в його межах, які зображені в абрисі земельної ділянки. Вирішено питання розподілу судових витрат. Відмовлено в задоволенні частини зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа -Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про відшкодування 20 000,00 грн моральної шкоди. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_3 у здійсненні права власності земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , (кадастровий номер 8:000000000:90:030:0138), яка належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі Державного акту про право власності від 28 квітня 2006 року № 10-705418 шляхом демонтажу за власний рахунок паркану, позначеного в абрисі вказаної земельної ділянки, який є невід`ємною частиною технічної документації із землеустрою по встановленню (відновленню) зовнішніх меж земельної ділянки (кадастровий номер 8:000000000:90:030:0138). Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки ОСОБА_3 площею 85,74 кв. м (кадастровий номер 8:000000000:90:030:0138), зображену на схемі самовільно зайнятих земельних ділянок, яка є невід`ємною частиною технічної документації із землеустрою по встановленню (відновленню) зовнішніх меж земельної ділянки шляхом припинення її використання для експлуатації і обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд, розміщених на суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_2 та демонтажу наявних інженерних мереж. Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди у закріпленні точок повороту 3, 4 меж земельної ділянки (кадастровий номер 8:000000000:90:030:0138) межовими знаками та не чинити перешкоди ОСОБА_3 у встановленні паркану в його межах, які зображені в абрисі земельної ділянки. Вирішено питання судових витрат. Відмовлено в задоволенні частини зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про відшкодування 20 000,00 грн моральної шкоди.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року залишено без змін.
У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав із застосуванням засобів поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року у вищевказаній справі, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У січні 2021 року ОСОБА_1 також подано клопотання про зупинення виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року, яке обґрунтовує тим, що виконання оскаржуваних судових рішень в частині демонтажу місцевої каналізації будинку, частини паркану та корчування багаторічних земельних насаджень ускладнене сезонним фактором та можливо призведе до значних майнових втрат.
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року, витребувано матеріали справи № 2-1206/12 з суду першої інстанції, надано сторонам строк для подання відзивів на касаційну скаргу. Цією ж ухвалою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року, у зв`язку з його необґрунтованістю.
У березні 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року у справі, в якому посилався на положення статті 436 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2021 року в задоволенні зазначеного клопотання відмовлено, оскільки доводи клопотання зводяться до ймовірності настання негативних наслідків, проте наведені заявником обставини не підтверджені належними доказами.
У березні 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав відповідь на відзив, у якому крім іншого просить зупинити виконання оскаржуваних судових рішень та додаткові обґрунтування щодо зупинення дії рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року.
Зазначені клопотання обґрунтовує тим, що рішення суду ОСОБА_1 виконується у добровільному порядку з моменту його прийняття і станом на 01 березня 2021 року виконано на 80 %, проте 01 березня 2021 року засобами поштового зв`язку заявник отримав повідомлення про відкриття виконавчих проваджень від 09 лютого 2021 року та від 10 лютого 2021 року. крім того, з 05 березня 2021 року тривають роботи з демонтажу каналізації, які орієнтовно триватимуть 7-10 днів. Зазначене він повідомляв державному виконавцю. Зазначає також, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 10 лютого 2021 року він оскаржив до суду, а постанову про відкриття виконавчого провадження від 09 лютого 2021 року він виконав на наступний день. Зазначає, що виконання рішення призведе до порушення його прав та прав його родини, неможливості експлуатації та обслуговування житлового будинку, порушення протипожежних та санітарних норм та значних майнових втрат.
На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 надано кошторис на демонтажні роботи, фотоматеріали фіксації добровільного виконання судового рішення, акти виконаних робіт, договір про надання послуг.
Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України, за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені певними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення або його дії, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
Ураховуючи що клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання та дії рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року ОСОБА_1 не містить достатньо обґрунтованих підстав та аргументів, які свідчили б про існування об`єктивної необхідності зупинення виконання або дії судових рішень, а також не надано належних доказів на підтвердження своїх вимог, відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання.
Керуючись статтею 436 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про зупинення виконання та дії рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про визнання державних актів про право власності на земельні ділянки недійсними, скасування їх державної реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, зобов`язання не чинити перешкоди у закріпленні точок повороту меж земельної ділянки межовими знаками, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, зобов`язання не чинити перешкоди у закріпленні точок повороту меж земельної ділянки межовими знаками, відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає .
Судді: І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.03.2021 |
Оприлюднено | 26.03.2021 |
Номер документу | 95780828 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Гулейков Ігор Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні