Рішення

від 25.03.2021 по справі 641/5017/20

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2-др/641/12/21 Справа № 641/5017/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курганникової О.А.

за участю секретаря судового засідання - Варданян С.Г.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Гусарової В.В. про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 3-я особа Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Гусарова В.В. . звернулась до суду з заявою про вирішення питання про судові витрати, в якій зазначила, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова 15.03.2021 року було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 . Всього витрати позивача на правничу допомогу склали 6000,00 грн у зв`язку з чим просить вирішити питання про судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заяву в повному обсязі.

Інші сторони по справі в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.03.2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволені частково.

Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю - ОСОБА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 2800 (дві тисячі вісімсот) гривень 00 коп. але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно починаючи з 02.07.2020 року до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України , суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України ).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України , у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України , за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону № 5076 до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

При цьому, за визначенням п. 6 ст. 1 Закону № 5076 інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ст. 1 Закону № 5076).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі East/West Alliance Limited проти України , заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн., позивачем надано до суду: акт приймання-передачі підготовленої до виконання роботи від 15.03.2021року, квитанції про сплату послуг адвоката Гусарової В.В. від 04.12.2020 р. на суму 2400 грн., від 21.08.2020 р. на суму 2600 грн, від 22.09.2020 р. на суму 1000 грн.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, уразі задоволення позову покладаються на відповідача.

За таких обставин, з урахуванням вимог ст. 137 ЦПК України , суд вважає, що витрати на правничу допомогу адвоката Гусарової В.В. яка представляє інтереси ОСОБА_2 та понесені останньою пов`язані з даною справою, є співмірними з складністю та об`ємом виконаної роботи, підтверджені належними та допустимими доказами, яких в сукупності достатньо для підтвердження витрат на правничу допомогу. Витрати на правничу допомогу у сумі 6000 підлягають стягненню з відповідача у справі - ОСОБА_3 .

Керуючись ст. ст. 137, 141, 270 ЦПК України,

в и р і ш и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Гусарової В.В. про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 3-я особа Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн

Додаткове рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. А. Курганникова