Рішення

від 19.05.2010 по справі 14/42-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.05.10

          Справа № 14/42-10.

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб’юторська компанія «Авалон», м. Суми

До відповідача: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Суми

Про стягнення  6 000 грн. 59 коп.

СУДДЯ                      С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ

За участю представників:

Позивача – Шарикін Ю.В.

Відповідача – не з’явився

За участю секретаря судового засідання: Григор'єва С.І.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 6 000 грн.        59 коп. заборгованості, в тому числі: 5 478 грн. 22 коп. основного боргу з урахуванням індексу інфляції згідно договору поставки від 03.01.2008 р.,   455 грн. 68 коп. пені за прострочку платежу, 3 % річних в сумі 66 грн.            69 коп., а також покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом справи.  

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, його представник в судове засідання не з’явився, але надіслав клопотання відкласти розгляд справи в зв’язку з відрядженням.

          Розглянувши матеріали справи,  господарський суд встановив:

          Відповідно до умов договору поставки б/н від 03.01.2008 р., укладеному між сторонами, позивач зобов’язувався передати відповідачу оговорений в договорі товар, а відповідач зобов’язувався отримати його та сплатити його вартість, визначену накладними.

          Згідно п. 3.2 вказаного договору відповідач був зобов’язаний протягом 30-ти календарних днів з моменту передачі товару (приймання товару і підписання накладної, з відбитком печатки або штампу покупця (відповідача) оплатити його повну вартість. Так з позовної заяви вбачається, що відповідачу було поставлено продукцію на загальну суму 24 541 грн. 60 коп.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

            Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

            У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

    Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Беручи до уваги приписи вищезазначених статей, суд зазначає, що позивач своє зобов’язання виконав належним чином, відповідно до умов договору.

          Відповідач же порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного  між сторонами договору від 03.01.2008 р. Так, відповідачем не було здійснено ні повну оплату проданої позивачем продукції (як це передбачено п. 3.2 зазначеного договору), ні зазначено обставини, які зумовили таку несплату, що призвело до збитків.

          Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідачем із загальної ціни договору протягом серпня 2008 р. – березня 2009 р. та травня – листопада 2009 р. було сплачено 21 041 грн. 62 коп.

             Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості, яка на день розгляду справи в суді становить 3 499 грн.        98 коп., є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          Крім того, позивачем заявлені вимоги по стягненню 455 грн. 68 коп. пені за прострочку платежу, 3 % річних в сумі 66 грн. 69 коп., інфляційних нарахувань в сумі 1 978 грн. 24 коп. (як вбачається із суми позовних вимог).

          Із матеріалів справи вбачається, що дійсно пп. 4.2 договору від 03.01.2008 р. встановлено, що у разі прострочення платежу відповідач зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент виникнення заборгованості, від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

          Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

          З поданого позивачем розрахунку позовних вимог, доданого до матеріалів справи, вбачається, що визначена самим же позивачем в наведеній таблиці сума збитків від інфляції за період з квітня 2009 року по березень 2010 року становить 651 грн. 76 коп.

          Таким чином, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача фінансових санкцій підлягають частковому задоволенню, а саме – в частині стягнення 455 грн. 68 коп. пені, 3% річних в розмірі 66 грн. 69 коп. та інфляційних збитків в сумі 651 грн.       76 коп.  

Що стосується клопотання відповідача про відкладення розгляду справи,  суд вважає зазначене клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки стороною не надано об’єктивних доказів, які б підтверджували викладені в ньому обставини.

Відповідно до ст.ст. 44-49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по оплаті держаного мита  та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Керуючись ст. ст. 193, 526, 549-552, 610 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44-49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; і/код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб’юторська компанія «Авалон»  (40030, м. Суми, вул. Шишкарівська, 106; код в ЄДРПОУ 35172264) 3 499 грн. 98 коп. основного боргу, 455 грн. 68 коп. пені за прострочку платежу, 3 % річних в сумі 66 грн. 69 коп., інфляційні нарахування в сумі 651 грн. 76 коп., 102 грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 1 326 грн. 48 коп. інфляційних збитків – відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          Копію рішення надіслати сторонам у справі.

    Суддя