Постанова

від 24.03.2021 по справі 2-183/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/799/21

2-183/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Єдиний унікальний номер 2-183/11

Номер провадження 22-ц/804/799/21

24 березня 2021 року місто Маріуполь

Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Лопатіної М.Ю.

суддів -Биліни Т.І., Пономарьової О.М.

за участю секретаря - Лазаренко Д.Т.,

сторони:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Юніко Фінанс

заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство Дельта Банк , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 04 січня 2021 року, постановлену у складі судді Черкова В.Г.,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина.

Короткий зміст вимог заяви.

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Юніко Фінанс (надалі: ТОВ ФК Юніко Фінанс ) звернулось з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Дельта Банк (надалі: АТ Дельта Банк ), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Заява мотивована тим, що рішенням Ворошиловського районного суду міста Донецька від 05 липня 2012 року у справі №2-183/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АТ Дельта Банк заборгованість за кредитним договором №11260379000 від 29 листопада 2007 року у розмірі 72 613 дол. США 52 центи, що еквівалентно сумі 580 995 грн 31 коп. Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ Дельта Банк заборгованість за кредитним договором №11403746000 від 13 жовтня 2008 року у сумі 28 665 дол. США 19 центів, що еквівалентно сумі 229 470 грн 70 коп. Розподілено судові витрати та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АТ Дельта Банк витрати, сплачені в якості судового збору та витрат на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 1 820,00 грн. 16 вересня 2020 року між АТ Дельта Банк та ТОВ ФК Юніко Фінанс було укладено Договір 2305/К/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором № 11260379000 від 29 листопада 2007 року, боржниками за яким є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що є підставою для заміни сторони виконавчого провадження у цій справі.

З огляду на викладені обставини, заявник просив замінити сторону виконавчого провадження, а саме стягувача з АТ Дельта Банк його правонаступником - ТОВ ФК Юніко Фінанс в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 11260379000 від 29 листопада 2007 року на підставі рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 05 липня 2012 року у справі № 2-183/11.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 04 січня 2021 року заяву ТОВ ФК Юніко Фінанс задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача з АТ Дельта Банк його правонаступником - ТОВ ФК Юніко Фінанс в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 11260379000 від 29 листопада 2007 року на підставі рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 05 липня 2012 року у справі № 2-183/11.

Задовольняючи заяву, місцевий суд виходив з того, що оскільки сторона виконавчого провадження АТ Дельта Банк вибула, є підстави для заміни її правонаступником - ТОВ ФК Юніко Фінанс .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі заінтересована сторона ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу суду скасувати.

Скарга мотивована тим, що про розгляд справи судом першої інстанції 04 січня 2021 року ОСОБА_1 дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 28 січня 2020 року, копію заяви ТОВ ФК Юніко Фінанс він та його представник не отримували, тому не могли підготуватись до судового засідання та надати суду свої заперечення. Крім того, представник скаржника 28 грудня 2020 року направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи, в якій зазначив про необхідність ознайомлення з матеріалами справи, проте місцевий суд вказану заяву не задовольнив та розглянув заяву ТОВ ФК Юніко Фінанс про заміну сторони у виконавчому провадженні, чим порушив право заінтересованої особи на справедливий суд. Окрім цього, суд першої інстанції не дав належної оцінки тому, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення хоча б одного з боржників про заміну первісного кредитора, однак пунктом 3 Договору 2305/К/1 від 16 вересня 2020 року про відступлення права вимоги, укладеного між АТ Дельта Банк та ТОВ ФК Юніко Фінанс передбачено, що новий кредитор зобов`язується повідомити боржників про відступлення прав вимоги за основними договорами протягом 5 календарних днів з дня набрання чинності цим договором. При цьому боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Також ОСОБА_1 зазначив, що вступаючи у процес, правонаступник має довести своє право на правонаступництво прав та обов`язків конкретного суб`єкта цивільних процесуальних правовідносин, що заявником зроблено не було.

Доводи і заперечення інших учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу заявник, посилаючись на відповідність оскарженого судового рішення вимогам законності та обґрунтованості, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник ТОВ ФК Юніко Фінанс - Пінчук О.С. у судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Скаржник ОСОБА_1 та його представник адвокат Семенова О.Г. у судове засідання не з`явились, направили заяви про розгляд справи без їх участі, апеляційну скаргу підтримали.

Інші заінтересовані особи також в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТОВ ФК Юніко Фінанс , дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржене рішення суду не відповідає зазначеним вимогам закону.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Рішенням Ворошиловського районного суду міста Донецька від 05 липня 2012 року у справі №2-183/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АТ Дельта Банк заборгованість за кредитним договором №11260379000 від 29 листопада 2007 року у розмірі 72 613 дол. США 52 центи, що еквівалентно сумі 580 995 грн 31 коп. Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ Дельта Банк заборгованість за кредитним договором №11403746000 від 13 жовтня 2008 року у сумі 28 665 дол. США 19 центів, що еквівалентно сумі 229 470 грн 70 коп. Розподілено судові витрати та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ Дельта Банк витрати, сплачені в якості судового збору та витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 1 820,00 грн. (т.1 а.с 11-12).

Згідно Договору 2305/К/1 про відступлення прав вимоги від 16 вересня 2020 року, до ТОВ ФК Юніко Фінанс перейшло право вимоги АТ Дельта банк до позичальників, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору (т.2 а.с 6-7).

Як вбачається з Витягу з Додатку № 1 до Договору, наданого заявником, до ТОВ ФК Юніко Фінанс перейшло право вимоги за кредитним договором № 11260379000 від 29 листопада 2007 року, боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (т.2 а.с 8-10).

До заяви, як підтвердження оплати повної вартості прав вимоги за кредитним договором, надано платіжне доручення від 26 серпня 2020 року про оплату за придбання активів згідно протоколу № UA-EA-2020-07-13-000006-b від 30 липня 2020 року № 104 (т.2 а.с 16)

Відповідно до положень пункту 3 Договору 2305/К/1 про відступлення прав вимоги від 16 вересня 2020 року новий кредитор зобов`язаний повідомити боржників про відступлення прав вимоги за основними договорами протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання чинності цим Договором у порядку, передбаченому чинним законодавством або відповідним основним договором. Сторони погоджуються, що, відповідно до статті 516 ЦК України, новий кредитор несе ризик настання для нього несприятливих обставин у зв`язку із неповідомленням або несвоєчасним, неналежним повідомленням боржників про відступлення права вимоги за основними договорами на підставі цього Договору, у зв`язку із чим виконання боржниками зобов`язань за основними договорами на користь банку, у тому числі надходження на користь банку грошових коштів в рахунок виконання зобов`язань за основними договорами, до моменту повідомлення відповідного із боржників про відступлення прав вимоги на підставі цього договору вважається належним виконанням відповідним із боржників зобов`язань за основними договорами. Новий кредитор також погоджується, що банк не відповідає перед новим кредитором, якщо одержані новим кредитором від боржників суми за основними договорами будуть меншими від сум, які очікував отримати від боржників новий кредитор при укладенні цього Договору, в тому числі меншими від сум, зазначених у додатку № 2 до цього Договору, або сплачених новим кредитором банку за цим Договором.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Крім того, за вимогами ч 5 ст. 15 Закону Про виконавче провадження , у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з цих норм, зокрема пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, в тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України Про виконавче провадження , з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення права вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі право бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 456/3808/14-ц (провадження № 61-16879св19).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження .

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Вказані висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження № 61-39193св18) та від 21 жовтня 2020 року у справі № 456/3808/14-ц (провадження № 61-16879св19).

Доводи апеляційної скарги про те, що відсутня будь-яка інформація про те, що боржники були повідомлені про відступлення права вимоги до нового кредитора, є необґрунтованими з огляду на наступне.

У постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 569/8962/16-ц Верховний Суд дійшов висновку про те, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку повернути кредитні кошти.

Подібний висновок Верховний Суд зробив у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 496/1317/17.

Наслідки такого неповідомлення передбачені частиною другою статті 516 ЦК України, яка не звільняє боржника від виконання свого обов`язку.

Отже, боржник, який не був письмово повідомлений про заміну кредитора, не звільняється від виконання зобов`язання та мав право висунути проти нового кредитора свої заперечення.

Матеріали справи не містять інформації про те, що ОСОБА_1 оскаржував у судовому порядку правочин, на підставі якого ТОВ ФК Юніко Фінанс набуло право вимоги до нього.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ ФК Юніко Фінанс про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Разом з тим, одним із доводів апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності заінтересованої особи ОСОБА_1 , не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, що за вимогами п.3.ч.3. ст. 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

У частині третій статті 442 ЦПК України визначено, що суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції 28 грудня 2020 року повідомив ОСОБА_1 , остання відома адреса місця проживання якого знаходиться на тимчасово окупованій території ( АДРЕСА_1 ), про дату, час і місце першого судового засідання 04 січня 2021 року через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Проте в порушення вимог ст. 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , дане повідомлення на офіційному веб-сайті було розміщене судом пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Крім того, місцевим судом не було розглянуте клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Семенової О.Г. про відкладення розгляду справи та надання їй можливості ознайомитись з матеріалами справи ( т. 2 а.с. 59).

Отже, з огляду на те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду даної справи, є підстави для скасування оскарженого судового рішення та ухвалення нового.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За вимогами п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

За вищезазначених обставин, оскаржена ухвала постановлена без додержання норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ТОВ ФК Юніко Фінанс про заміну сторони виконавчого провадження.

Керуючись ст. ст. 367, 374,376,381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 04 січня 2021 року скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Юніко Фінанс про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому провадженні Публічне акціонерне товариство Дельта Банк (код ЄДРПОУ: 34047020) на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Юніко Фінанс (код ЄДРПОУ: 41818815), відкритого з виконання рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 05 липня 2012 року у справі № 2-183/11 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 11260379000 від 29 листопада 2007 року.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Судді:

Повний текст постанови складено 25 березня 2021 року.

Суддя: