Рішення

від 05.04.2011 по справі 2-772/11

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №2-772/11

Категорія 33

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2011 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі :

головуючого - судді Коломієць О.С.

секретарів с/з Расеньчука В.С., Лисенко Н.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП ,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вищезгаданим позовом в якому зазначив, що з вини відповідача ОСОБА_3 , який керував автомобілем Шкода Октавія, д.н. НОМЕР_1 і порушив правила дорожнього руху, 01.05.2010 року сталася ДТП в м.Житомирі на перехресті вулиць Театральної та В.Бердичівської. Внаслідок цієї пригоди автомобіль позивача ГАЗ 31105, д.н. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження. Враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 керував автомобілем, який належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 , позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 , належного володільця джерела підвищеної небезпеки, на свою користь 14027 грн. 89 коп. на відшкодування матеріальних збитків пов`язаних з пошкодженням автомобіля, 480 грн. витрат за проведення експертизи, а з відповідача ОСОБА_3 , який визнаний винний в скоєнні ДТП, 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди та стягнути пропорційно з відповідачів понесені судові витрати.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з тих же підстав.

Відповідач ОСОБА_2 під час попереднього судового засіданні позовні вимог визнав частково, зазначив, що на час ДТП ОСОБА_3 мав права на керування його автомобілем, таке управління здійснювалась за його згоди та у його присутності. В судове засідання не з`явився, як і відповідач ОСОБА_3 , з невідомих суду причин. Про день, час та місце розгляду справи відповідачі були повідомлені належним чином. Справа слухалась у їх відсутності, відповідно до ст. 169 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, як передбачено вимогами ст. 1188 ЦК України. Відповідно до вимог п.п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди із змінами та доповненнями, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, а шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого - відшкодовується винним. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). У випадку, коли управління автомобілем здійснює не власник, а інша особа, яка має право керування автомобілем відповідної категорії, і таке управління здійснюється із згоди власника та у його присутності, то у випадку заподіяння шкоди водієм, на нього покладається відповідальність за шкоду, оскільки передача управління власником передана у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні було встановлено, що 01.05.2010 року внаслідок ДТП, що відбулась за вищезгаданих обставин, автомобіль ГАЗ 31105, д.н. НОМЕР_2 , що належить позивачу ОСОБА_1 на праві власності отримав механічні пошкодження. Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_3 , який керував належним відповідачу ОСОБА_2 автомобілем Шкода Октавія, д.н. НОМЕР_1 , в результаті порушення ним п. 16.11 Правил дорожнього руху України, оскільки ОСОБА_3 , не надав дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі та здійснив зіткнення з автомобілем ГАЗ 31105, д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 . Наведене стверджується постановою Богунського райсуду м.Житомира від 07.06.2010 року, згідно якої відповідач ОСОБА_3 визнаний винним в даній ДТП (а.с.13).

Суд вважає, що шкоду заподіяну позивачу повинен відшкодувати ОСОБА_3 як належний володілець джерела підвищеної небезпеки, оскільки на час скоєння ДТП як водій мав право керування автомобілем відповідної категорії, і таке управління здійснювалось із згоди власника ОСОБА_2 та у його присутності. Дані обставини підтверджуються матеріалами справи та поясненнями сторін.

Таким чином, судом встановлена протиправність дій відповідач ОСОБА_3 та його вина в скоєнні даної ДТП, а також причинний зв`язок між наявною шкодою і протиправним діяннями заподіювача.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених сторонами позовних вимог. Позивач наполягає на стягненні матеріальної шкоди з відповідача ОСОБА_2 . Враховуючи, що суд не має право вийти за межі позовних вимог підстав для задоволення позову в цій частині у суду немає.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, судом враховуються періоди моральних страждань та хвилювань, які вивели позивача із рівноваги, пов`язані з пошкодженням автомобіля та неможливістю тривалий час його використовувати. Ці обставини призвели до порушення звичного для нього порядку організації життя та вимагали додаткових зусиль для його відновлення.

З урахуванням характеру, обсягу та глибини заподіяних позивачу моральних страждань, їх негативних наслідків, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає за можливе задовольнити позов повністю та визначає розмір моральної шкоди на користь позивача в сумі 3000 грн., яка підлягає відшкодуванню з відповідача ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 1167 ЦК України.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 1167, 1188, 1192 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року (зі змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року (зі змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заподіяну внаслідок ДТП моральну шкоду в сумі 3000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

В решті позовних вимог позивачу ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя :