Рішення

від 16.03.2021 по справі 910/2364/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" березня 2021 р. Cправа №910/2364/19

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Заступника керівника Калинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі - Хмільницької міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент", м.Київ

про стягнення 81338,1 грн безпідставно збережених коштів орендної плати

за участю прокурора: Паука В.В., сл. посвідчення,

та представника позивача: Буликова Н.А., діє на підставі доручення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

ВСТАНОВИВ :

До Господарського суду міста Києва звернувся Заступник керівника Калинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за час використання земельної ділянки загальною площею 1359 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Хмільник Вінницької області, площа Перемоги, буд.3 в сумі 81338,10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2019, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2019, позовну заяву прокурора повернуто на підставі пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/2364/19 касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задоволено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 у справі №910/2364/19 скасовано, справу передано до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

14.09.2020 Господарським судом міста Києва постановлено ухвалу про направлення матеріалів вказаної вище позовної заяви з доданими до неї документами за територіальною підсудністю до Господарського суду Вінницької області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2020, справу №910/2364/19 розподілено судді Нешик О.С.

Ухвалою суду від 30.10.2020 за вказаним вище позовом відкрито провадження у справі №910/2364/19, вирішено її розгляд здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

21.01.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №юр-01/21 від 18.01.2021, в якому відповідач зазначив, що позов не визнає в повному обсязі. Обґрунтовуючи свою процесуальну позицію останній зазначає, що 10.06.2015 товариство з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" придбало з прилюдних торгів нежитлове приміщення - будівлю універмагу з підвалом, площею 2045,3 кв.м за адресою: Вінницька обл., м.Хмільник, площа Перемоги, буд.3. Орендарем земельної ділянки, на якій розміщена вказане нерухоме майно, була фізична особа-підприємець Рукавчук Володимир Якович, строком до 29.05.2017 включно.

Окрім того, відповідач вказує, що 19.03.2019 право оренди земельної ділянки зареєстровано за ним в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права. При цьому, починаючи з моменту розірвання договору оренди з Руковчуком В.Я. і до моменту оформлення права оренди за відповідачем, Хмільницька міська рада Вінницької області та товариство з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" здійснювали комплекс дій, направлених на укладення договору оренди земельної ділянки.

Також відповідач зазначає наступні аргументи в обґрунтування відсутності підстав для задоволення позову:

"З моменту придбання Відповідачем Будівлі з прилюдних торгів і по дату укладення договору оренди землі, Відповідач сплачував податок на землю.

Відповідач сплачував податок за землю навіть за час коли орендарем земельної ділянки була інша особа.

Тобто, Акт про визначення збитків від 06.07.2018 року не вірно встановлює обставини щодо плати Відповідачем плати за землю, а саме не враховано дані органів податкового контролю щодо сплати Відповідачем податку за землю.

Акт про визначення збитків від 06.07.2018 року складений неналежним складом, а саме: акт складений лише представниками Виконавчого комітету Хмільницької міської ради, без залучення представників територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, повноважних представників землекористувача.

На акті зазначено, що на Комісії присутній представник Відповідача, але підпис представника про участь відсутній, відмітка про відмову від підпису також відсутня.

Таким чином, акт про визначення збитків від 06.07.2018 року є неналежним та недостовірним доказом і не може братися судом до розгляду. При цьому, Позивач надав цьому акту заздалегідь встановленої сили, не здійснивши його перевірку і прийняв "на віру" всі обставини викладені у ньому.

Рішення сесії про передачу в оренду земельної ділянки Відповідачу було прийнято 08 червня 2018 року.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Без волевиявлення компетентного органу на передачу земельної ділянки відповідачам в оренду укладення договору оренди землі, а отже і сплата орендної плати не можливе."

21.01.2021 у даній справі постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження, справа призначена до судового розгляду по суті на 25.02.2021.

За результатами судового засідання, 25.02.2021, судом постановлено ухвалу про оголошення перерви під час його проведення до 15.03.2021.

15.03.2021 від позивача та прокурора надійшли відповіді на відзив на позовну заяву із змісту яких слідує, що товариство з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" не є ані власником земельної ділянки, ані постійним землекористувачем, тому не мав сплачувати плату за землю в вигляді земельного податку.

Таким чином, прокурор та позивач вважають, що кошти, які самовільно нараховані та сплачені відповідачем у 2017 та 2018 роках мають враховуватись при здійсненні розрахунку безпідставно збережених ним коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

На визначену судом дату (15.03.2021) з`явились прокурор та представник позивача. Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про місце, дату та час його проведення останній повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою від 05.03.2021.

Вказаний вид повідомлення узгоджується із приписами ч.6 ст.120 Господарського процесуального кодексу України відповідно до яких суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Під час судового засідання, 15.03.2021, прокурор підтримав позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача борг "за мінусом сплаченого відповідачем земельного податку за визначений в позовній заяві період". Представник позивача підтримав позицію прокурора.

За наслідками судового засідання, 15.03.2021, суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення за результатами розгляду справи та орієнтовний час його оголошення.

Таким чином, розглянувши матеріали господарської справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, товариство з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" є власником об`єкту нерухомого майна - приміщення будівлі універмагу з підвалом загальною площею 2045,3 кв.м, що розташована на площі Перемоги, 3 у м.Хмільнику Вінницької області згідно свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 10.06.2015 за №539.

На час набуття позивачем права власності на будівлю універмагу земельна ділянка, на якій вона розташована, перебувала в оренді у фізичної особи-підприємця Рукавчука Володимира Яковича на підставі договору оренди від 21.02.2007.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 11.05.2017 (справа №902/281/17), яке набрало законної сили 29.05.2017, розірвано зазначений вище договір оренди земельної ділянки від 21.02.2007, укладений між Хмільницькою міською радою та фізичною особою - підприємцем Рукавчуком В.Я.

В подальшому, 08.06.2018 на 7 скликанні 49 сесії Хмільницької міської ради Вінницької області прийнято рішення наступного змісту:

" 1. Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Виконавчому комітету Хмільницької міської ради, на земельну ділянку площею 1359,0 кв.м кадастровий номер 0510900000:00:003:0446, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07), що розташована у місті Хмільнику Вінницької області, площа Перемоги, 3, за рахунок земель житлової та громадської забудови (пп. ж п.1 ст.19 Земельного кодексу України)

2. Земельну ділянку площею 1359,0 кв.м кадастровий номер 0510900000:00:003:0446, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07), що розташована у місті Хмільнику Вінницької області, площа Перемоги, 3, визнати комунальною власністю територіальної громади міста Хмільника.

3. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" (код ЄДРПОУ 39765540) місце знаходження юридичної особи: м.Київ, вул.Володимира Сосюри, 6 у користування на умовах оренди земельну ділянку площею 1359,0 кв.м. кадастровий номер 0510900000:00:003:0446 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07), що розташована у місті Хмільнику Вінницької області, площа Перемоги, 3.

4. Укласти з ТОВ "Хмільник Девелопмент" (код ЄДРПОУ 39765540), місце знаходження юридичної особи: м.Київ, вул.Володимира Сосюри, 6, договір оренди землі терміном до 01.06.2013 року, на земельну ділянку площею 1359,0 кв.м кадастровий номер 0510900000:00:003:0446, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07), що розташована у місті Хмільнику Вінницької область, площа Перемоги, 3.

Встановити орендну плату в розмірі 77188,21 грн (2572940,34*3%=77188,21 грн) на рік, яка підлягає щорічний індексації відповідно до коефіцієнту індексації, розрахункового центральним органом виконавчої влади з питань земельних відносин, не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у розмірі, що визначається відповідним рішенням Хмільницької міської ради (витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки наданий відділом у Хмільницькому районі Головного Управління Держгеокадстру у Вінницькій області №308/0/209-18 від 20.03.2018).

5. Орендну плату ТОВ "Хмільник Девелопмент" справляти з моменту розірвання договору оренди землі з Рукавчуком Володимиром Яковичем (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 ) - з 12.05.2017.

6. Доручити міському голові підписати договір оренди землі відповідно до чинного законодавства та на умовах визначених в п.п. 3, 4. цього рішення.

7. ТОВ "Хмільник Девелопмент" (код ЄДРПОУ 39765540), місце знаходження юридичної особи: м.Київ, вул.Володимира Сосюри, 6, укласти договір оренди землі, здійснити державну реєстрацію права користування на земельну ділянку та надати один примірник Хмільницькій міській раді. "

22.02.2019 рішенням сесії Хмільницької міської ради Вінницької області за №1989 внесено зміни до рішення 49 сесії міської ради 7 скликання №1572 від 08.06.2018 "Про затвердження технічної документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по площа Перемоги, 3 ", а саме:

" - п.5 Орендну плату ТОВ "Хмільник Девелопмент" справляти з моменту розірвання договору оренди землі з Рукавчуком Володимиром Яковичем (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 ) - з 12.05.2017 " - виключити.

На підставі зазначених вище рішень Хмільницької міської ради Вінницької області 19.03.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" та Хмільницькою міською радою Вінницької області укладений договір оренди землі.

Того ж дня, 19.03.2019, право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

На засіданні комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 06.07.2018 визначено збитки, заподіяні товариством з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" за фактичне використання земельної ділянки площею 1359, 0 кв.м, що розташована на пл.Перемоги, 3, в загальній сумі 81338, 10 грн.

Актом про визначення розміру збитків від 06.07.2018 встановлено наступне:

"1. Земельна ділянка, яку використовує землекористувач ТОВ "Хмільник Девелопмент" розташована: м.Хмільник, площа Перемоги, З, кадастровий номер 0510900000:00:003:0446.

2. Розмір земельної ділянки, яка використовується, складає 1359,0 кв.м (інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку).

3. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 2572940,34 грн (витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.03.2018 р. №308/0/209-18)

4. Відповідно до положення про комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам збитки нараховуються за фактичний період користування земельною ділянкою, але не більше як три останні роки.

5. Договір оренди землі з попереднім користувачем Рукавчуком Володимиром Яковичем розірвано за рішенням Господарського суду Вінницької області від 11.05.2017 року.

6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" користувачем земельної ділянки за кадастровим номером 0510900000:00:003:0446 по пл. Перемоги, 3 - став з 12.05.2017 року.

7. Розмір збитків, завданих територіальній громаді відповідно до фактичного використання земельної ділянки та попереднього розрахунку суми збитків наданого фінансовим управлінням Хмільницької міської ради визначається у наступному порядку і складає:

за 2017 рік (період використання з 12.05.2017 по 31.12.2017 рр.) - 49176,35 грн.

за 2018 рік - 32161,75 грн.

49176,35+32161,75=81338,10 грн.

Всього: 81338,10 грн. (вісімдесят одна тисяча триста тридцять вісім грн. 10 коп.) "

Рішенням Виконавчого комітету Хмільницької міської ради №325 від 27.08.2018 затверджено акт комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, що стосується ТОВ "Хмільник Девелопмент".

Листом №1143/01-21 від 05.09.2018 Хмільницька міська рада повідомила товариство з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" про нарахування йому збитків в розмірі 81338,10 грн, які підлягають сплаті протягом одного місяця з дня прийняття рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради за №325 від 27.08.2018.

Поряд з тим, відповідач зазначені вище вимоги не виконав, кошти у розмірі 81338,10 грн, як безпідставно збережені у розмірі несплаченої орендної плати, позивачу не відшкодував. Зазначене зумовило звернення прокурора з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку правомірності звернення з даним позовом до суду заступника керівника Калинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмільницької міської ради суд враховує, що дане питання було предметом судового дослідження, в тому числі Касаційного господарського суду у складі Верховного суду.

Так, 25.08.2020 Касаційним господарським судом у складі Верховного суду ухвалено постанову у даній справі, в якій сформовано висновок про обґрунтованість наведених прокурором в позовній заяві підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема бездіяльність міської ради, яка полягала у невжитті органом місцевого самоврядування заходів щодо стягнення з ТОВ "Хмільник Девелопмент" безпідставно збережених коштів, незважаючи на обізнаність про порушення інтересів територіальної громади міста Хмільник.

Враховуючи встановлені обставини суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України (далі по тексту також - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного слідує, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Натомість предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Правові висновки про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі №913/169/18.

Згідно з частинами 1-4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18 та від 12.06.2019 у справі №922/902/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що відповідач є власником об`єкту нерухомості, розташованого на спірній земельній ділянці.

Земельна ділянка, на якій розміщений об`єкт нерухомості відповідача є сформованою.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів оформлення права користування спірною земельною ділянкою за товариством з обмеженою відповідальністю "Хмільник Деволопмент" у визначений прокурором період, а саме з 12.05.2017 по 31.05.2018, зокрема укладення відповідного договору оренди з Хмільницькою міською радою та державної реєстрації такого права, отже відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані. В цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у ТОВ "Хмільник Деволопмент" не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/981/18).

За змістом частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею презюмується його користування спірною земельною ділянкою.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності та кожного окремо, суд доходить висновку про те, що ТОВ "Хмільник Деволопмент" з 12.05.2017 по 31.05.2018 використовувало земельну ділянку територіальної громади Хмільницької міської ради площею 1359,0 га без виникнення права користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 ЗК України.

Таким чином, ТОВ "Хмільник Деволопмент" у період з 12.05.2017 по 31.05.2018 не сплачувало за користування спірною земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Хмільницької міської ради, як власника земельної ділянки, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Власником спірної земельної ділянки є територіальна громада міста Хмільник в особі позивача, відповідно до ст.83 ЗК України, за якою всі землі в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є комунальною власністю, за винятком земельних ділянок, які перебувають у державній або приватній власності. Таким чином, збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у відповідача за рахунок їх несплати позивачеві.

Отже, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою протягом періоду з 12.05.2017 по 31.05.2018 свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною, у тому числі у практиці ЄСПЛ.

Викладені вище обставини свідчать про наявність у спірних правовідносинах усіх трьох умов виникнення зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання).

Отже, у даному випадку спір пов`язаний зі стягненням безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне (позадоговірне) використання товариством з обмеженою відповідальністю "Хмільник Деволопмент" земельної ділянки.

Правові висновки щодо застосування у подібних правовідносинах норми статті 1212 ЦК України, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Досліджуючи розмір належної до сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою судом враховується, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Як слідує з Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.03.2018 (а.с.79, т.1) нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер: 0510900000:00:003:0446) становить 2572940,34 грн.

При цьому відповідно до рішення 18 сесії Хмільницької міської ради 7 скликання "Про встановлення податку на майно" №401 від 12.07.2016 із врахуванням внесених змін рішенням 32 сесії 7 скликання Хмільницької міської ради №781 від 10.03.2017 для обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку по м.Хмільнику встановлюється ставка, у даному випадку, 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Враховуючи викладені обставини, суд констатує, що позивачем вірно визначено місячний розмір орендної плати, який становить 6432,35 грн.

Водночас надаючи оцінку визначеному позивачем періоду нарахування коштів, а саме з 12.05.2017 по 31.05.2018 суд зазначає наступне.

Як слідує з позовних матеріалів, позивач визначає початок перебігу строку з 12.05.2017, як з моменту розірвання договору оренди з попереднім орендарем спірної земельної ділянки.

Поряд з тим, як слушно зазначив відповідач, договір з попереднім орендарем спірної земельної ділянки вважається розірваним з моменту набрання відповідного рішення Господарського суду Вінницької області законної сили, а саме 29.05.2017. Оскільки відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

В той же час, оскільки у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею набутою у власність 10.06.2015 презюмується його користування спірною земельною ділянкою, позивач не позбавлений права включити у розрахунок період, який передував даті розірвання договору оренди земельної ділянки від 21.02.2007.

Таким чином, судом встановлено, що за визначений прокурором у позовній заяві період, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача, становив 81338,10 грн виходячи з розміру орендної плати за землю.

Поряд з тим, як встановлено судом та не заперечується прокурором і сторонами відповідач за визначений у позовній заяві період сплатив земельний податок у сумі 7919,16 грн, тоді як зазначалось вище він не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Вказана сума зарахована позивачем в рахунок погашення нарахованої у даній справі заборгованості.

З викладеного слідує, що розмір безпідставно збережених коштів ТОВ "Хмільник Девелопмент" за період з 12.05.2017 по 31.05.2018 становить 73418,94 грн.

Таким чином, позовні вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню, в розмірі 73418,94 грн.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву в частині невизнання позовних вимог, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ст.129 ГПК України судовий збір за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь прокуратури.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" (вул.Володимира Сосюри, 6, м.Київ, 02090, код юридичної особи 39765540) на користь Хмільницької міської ради (вул.Столярчука, 10, м.Хмільник, Вінницька обл., 22000, код юридичної особи 04051247) 73418,94 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

3. В позові в частині стягнення 7919,16 грн відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" (вул.Володимира Сосюри, 6, м.Київ, 02090, код юридичної особи 39765540) на користь Прокуратури Вінницької області (вул.Монастирська, 33, м.Вінниця, код юридичної особи 02909909) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1921,00 грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Примірник повного судового рішення надіслати згідно переліку рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень та на наступні електронні адреси: прокурора ( khmilnyk.prok@ukr.net; sekretariat@vin.gp.gov.ua ), позивача ( miskrada_hm@ukr.net ) та відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 26 березня 2021 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу (вул.Володимира Сосюри, 6, м.Київ, 02090)