Ухвала

від 23.03.2021 по справі 754/13462/20

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2-з/754/56/21

Справа № 754/13462/20

У Х В А Л А

Іменем України

23 березня 2021 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., розглянувши заяву представника позивача-адвоката Руденка Андрія Олександровича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення 3% річних, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення 3% річних.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23.10.2020 відкрито провадження по цивільній справі.

До суду надійшла заява від представника позивача-адвоката Руденка Андрія Олександровича про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер №3221884800:11:164:0162, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Любимівка; заборони ОСОБА_2 відчужувати земельну ділянку №3221884800:11:164:0162, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Любимівк будь-яким способом.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Значення цього інституту полягає в тому, що ним захищаються права позивача у разі несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, продати чи знищити його та з метою попередження інших потенційних труднощів, що виникають під час реалізації рішення суду у конкретній справі.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У відповідності до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ст. ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У заяві про забезпечення позову, зокрема, повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Разом з тим, звертаючись в суд із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_2 , позивач не надав належних доказів щодо наявності у власності відповідача даного майна.

Також, не вказані обґрунтовані доводи, які б дали суду підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З урахуванням ст. 150 ЦПК України, суд вважає що забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер №3221884800:11:164:0162, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Любимівка; заборони ОСОБА_2 відчужувати земельну ділянку №3221884800:11:164:0162, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Любимівк будь-яким способом є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.149-153 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення 3% річних - відмовити.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення через Деснянський районний суд міста Києва.

Суддя В.В. Бабко