Постанова

від 17.05.2010 по справі 15/275-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний г осподарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2010 р. Справа № 15/275-0 9

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвк ін Ю.О., судді Пушай В.І. (доповід ач), Плужник О.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників с торін:

позивача - ОСОБА_2

відповідача - Клочко К.А. , Баранчикова А.Ю.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу відповідача в х. № 878С/3-7 на рішення господа рського суду Сумської област і від 22.02.10 р. по справі № 15/275-09

за позовом Фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_5, м . Суми

до ТОВ "Верес", м. Суми

про стягнення 44098,49 грн .

встановила:

В листопаді 2009 р. позива ч - ФОП ОСОБА_5, м. Суми зве рнувся до господарського суд у з позовною заявою в якій, з у рахуванням уточнень та допов нень, просив суд стягнути з ві дповідача - ТОВ «Верес», м. Су ми 34101,49 грн. заборгованості та с удових витрат, мотивуючи сво ї вимоги тим, що відповідач не належним чином виконав взяті на себе зобов' язання щодо о плати за отриманий товар за у кладеним між сторонами догов ором б/н від 01.01.2005 р.

Рішенням господарського с уду Сумської області від 22.02.2010 р . по справі № 15/275-09 (суддя Резніч енко О.Ю.) позов задоволено. Ст ягнуто з відповідача на кори сть позивача 34101,49 грн. основног о боргу, 341,01 грн. витрат по сплат і держмита, 236 грн. витрат на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу.

Рішення мотивоване з посил анням на невиконання відпові дачем своїх зобов' язань щод о оплати отриманого товару.

Відповідач з рішенням госп одарського суду не погоджуєт ься, вважає його незаконним, н еобґрунтованим, та таким, що п рийняте з порушенням норм ма теріального та процесуально го права, подав апеляційну ск аргу, в якій просить рішення с касувати та направити справу на новий розгляд.

У апеляційній скарзі відпо відач зазначив, що при виріше нні спору суд безпідставно з астосував до спірних правові дносин абзац 3 п. 13 Інструкції, з атвердженої наказом Міністе рства фінансів України № 99 від 16.05.1996 р.

Позивач з обставинами викл аденими в апеляційній скарзі не погоджується, вважає ріше ння законним та обґрунтовани м, прийнятим відповідно до но рм чинного законодавства, на дав відзив на апеляційну ска ргу, в якому просить рішення з алишити без змін, а апеляційн у скаргу без задоволення. В да ному відзиві позивач зокрема зазначив, що доводи апеляцій ної скарги стосуються лише с пірних накладних № В-рн305 від 03. 04.2006р. на суму 11151,18 грн. та № 01/09 від 06.09 .2008р. на суму 1750,00 грн., тоді як факт отримання товару за всіма ін шими накладними він не запер ечує. Крім того, позивач зазна чає, що відповідач не запереч ує факт отримання товару за н акладною № В-рн399 від 34.04.2007 р. на су му 11914,38 грн. на підставі довірен ості ЯНУ № 413102 від 26 березня 2007 ро ку на ім'я ОСОБА_6, хоча під час судового розгляду у суді першої інстанції цю на кладну не визнавав.

Разом з тим, на думку позива ча, суд першої інстанції при в инесенні рішення вірно засто сував норми закону, які встан овлюють, що при централізова но-кільцевих перевезеннях ці нностей підприємства їх відп уск постачальниками може зді йснюватись без довіреності т а ін.

Перевіривши матеріали спр ави, оцінивши надані суду док ази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали спра ви, та правомірно встановлен о судом першої інстанції, 01.01.2005 р. між сторонами укладено дог овір купівлі-продажу, відпов ідно до п. 1.2 якого продавець (по зивач) передає у власність по купця (відповідача) товар, а по купець приймає і оплачує йог о вартість.

П. 3.1 договору визначено, що й ого предметом є товар, що має н аступні характеристики: найм енування - сувенірні вироби , матеріали для виготовлення сувенірної продукції.

Порядок оплати - послідую чий (п. 2.6 договору), а форма опла ти - платіжне доручення (п. 2.7 д оговору).

Як свідчать залучені до мат еріалів справи видаткові нак ладні за період з 30.05.2006р. по 06.09.2008 р . позивач поставив відповіда чу товар (сувенірні вироби та матеріали для виготовлення сувенірної продукції) на заг альну суму 51228,93 грн.

За дану продукцію відповід ач у встановлений договором строк оплати повністю не про вів. З урахуванням кількості поставленого за всіма згада ними накладними товару та ча сткової оплати відповідачем заборгованості, несплаченою останнім залишилася заборго ваність у розмірі 44098,49 грн.

В зв' язку з несплатою забо ргованості, позивач у відпов ідності до ст. 530 ЦК України нап равив відповідачу претензію б/н від 12.10.2009 р. з вимогою погасит и заборгованість за поставле ну продукцію у розмірі 44098,49 грн . (на підтвердження направлен ня відповідачу вимоги позива ч подав копію поштової квита нції №2700 від 12.10.2009 р. та копію опис у вкладення у поштове відпра влення від 12.10.2009 р., а на підтверд ження отримання відповідаче м вимоги позивач подав копію повідомлення про вручення п оштового відправлення відпо відачу 23.10.2009 р., які залучені до матеріалів справи).

Однак, відповідач вказаних вимог позивача не виконав та заборгованості не сплатив.

Разом з тим, під час розгляд у справи в судах обох інстанц ій відповідач визнавав факт укладання договору та отрима ння товару, проте не за всіма в казаними позивачем накладни ми. Зокрема як зазначав предс тавник відповідача останній має сумнів щодо отримання то вару за деякими з накладних, з окрема № В-рн305 від 03.04.2006 р. на суму 11151,18 грн. та № 01/09 від 06.09.2008 р. на суму 1750,00 грн., вказуючи що відповідн их довіреностей на отримання ТМЦ за даними накладними він не видавав, товар за згаданим и накладними був переданий п озивачем без жодних правових підстав особам які діяли не в інтересах відповідача. Крім того, відповідач також має су мнів стосовно отримання това ру за накладною № В-рн399 від 04.04.2007 р. на суму 11914,38 грн. З посиланням на зазначені обставини відп овідач вказує що за його відо мостями його заборгованість перед позивачем менша ніж за значає останній.

З матеріалів справи також в бачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рі шення крім іншого виходив з т ого, що відповідач не виконав взяті на себе зобов' язання з оплати отриманого від пози вача товару.

Викладені вище висновки го сподарського суду, на думку к олегії суддів, в цілому відпо відають фактичним обставина м спору та матеріалам справи , і хоча до спірних правовідно син суд помилково застосував деякі положення закону, прот е вказане не призвело до прий няття неправильного рішення по суті. Крім того, прийняте п о справі рішення підлягає за лишенню без змін з інших підс тав та мотивів, не означених у вказаному рішенні.

Відповідно до статті 33 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог та заперечень .

Згідно зі статтею 43 цього ж к одексу господарський суд оц інює докази за своїм внутріш нім переконанням, що ґрунтує ться на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в суд овому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керу ючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, доказами у спр аві є будь-які фактичні дані, н а підставі яких господарськи й суд у визначеному законом п орядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на я ких ґрунтуються вимоги і зап еречення сторін, а також інші обставини, які мають значенн я для правильного вирішення господарського спору. Обстав ини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засоба ми доказування, не можуть під тверджуватись іншими засоба ми доказування. Письмовими д оказами є документи i матеріа ли, які містять дані про обста вини, що мають значення для пр авильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 526 ЦК Україн и, зобов' язання має виконув атися належним чином відпові дно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, а за відсутності таких умов та ви мог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших в имог, що звичайно ставляться .

Відповідно до ст. 530 ЦК Україн и, якщо у зобов'язанні встанов лений строк (термін) його вико нання, то воно підлягає викон анню у цей строк (термін). Зобо в'язання, строк (термін) викона ння якого визначений вказівк ою на подію, яка неминуче має н астати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо ст рок (термін) виконання боржни ком обов'язку не встановлени й або визначений моментом пр ед'явлення вимоги, кредитор м ає право вимагати його викон ання у будь-який час. Боржник п овинен виконати такий обов'я зок у семиденний строк від дн я пред'явлення вимоги, якщо об ов'язок негайного виконання не випливає із договору або а ктів цивільного законодавст ва.

Суд першої інстанції при ви несенні оскаржуваного рішен ня без урахування необхіднос ті послався на абзац 3 п. 13 вказа ної Інструкції про порядок р еєстрації виданих, повернути х і використаних довіреносте й на одержання цінностей, зат вердженої наказом Міністерс тва фінансів України № 99 від 16.0 5.1996 року, відповідно до вимог я кого відпуск постачальникам и може здійснюватися без дов іреності при централізовано -кільцевих перевезеннях цінн остей підприємствам. В даном у ж випадку між сторонами існ ували правовідносини з поста вки (купівлі-продажу) товару (п ро що свідчить зокрема догов ір від 01.01.2005 р.).

До того ж, суд першої інстан ції не звернув увагу на той фа кт, що вимоги згаданої інстру кції вимагають від одержувач а ТМЦ повідомляти постачальн ика про зразок печатки (штамп у), якою матеріально відповід альна особа яка приймає ТМЦ б уде завіряти супровідні доку менти, чого сторонами в даном у випадку зроблено не було.

Разом з тим, відповідні висн овки суду не призвели до прий няття неправильного рішення .

Відповідно до ст. 9 Закону Ук раїни "Про бухгалтерський об лік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухга лтерського обліку господарс ьких операцій є первинні док ументи, які фіксують факти зд ійснення господарських опер ацій та повинні бути складен і під час здійснення цієї опе рації, а якщо це неможливо - бе зпосередньо після її закінче ння.

Первинні та зведені обліко ві документи можуть бути скл адені на паперових або машин них носіях і повинні мати так і обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від іме ні якого складено документ;

зміст та обсяг господарськ ої операції, одиницю виміру г осподарської операції;

посади осіб, відповідальни х за здійснення господарсько ї операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші д ані, що дають змогу ідентифік увати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В ст. 1 цього Закону встановл ено, що первинний документ - це документ, який містить відом ості про господарську операц ію та підтверджує її здійсне ння. Кожною стороною (підприє мством), що брала участь у здій сненні господарської операц ії, мають бути отримані перви нні документи для записів у р егістрах бухгалтерського об ліку, інформація в яких ідент ично засвідчує зміст господа рської операції. Первинні до кументи складаються на бланк ах типових форм, затверджени х Міністерством статистики У країни, а також на бланках спе ціалізованих форм, затвердже них міністерствами і відомст вами України.

Всі надані позивачем в обґр унтування своїх вимог наклад ні за період з 30.05.2006 р. по 06.09.2008 р. є п ервинними документами, містя ть дату складання, номер, необ хідні реквізити підприємств що проводять відповідну гос подарську операцію, зміст ці єї операції, підписи предста вників та печатки підприємст в. На отримання товару за всім а накладними, за виключенням накладних № В-рн305 від 03.04.2006 р. та № 01/09 від 06.09.2008 р., відповідач видава в відповідну довіреність на отримання товару.

Таким чином, згадані наклад ні є первинними документами, які суд з урахуванням вимог с т. 32, 34, 36 ГПК України вважає нале жними доказами передачі това ру позивачем відповідачу, в т .ч. накладну № В-рн399 від 04.04.07 р., за якою товар від позивача отри мала уповноважена особа підп риємства відповідача (ОСОБ А_6), яка діяла на підставі ві дповідної довіреності (серії ЯНУ № 413102). Зазначене породжує о бов' язок відповідача оплат ити згаданий товар. Товар, отр иманий відповідачем за накла дними № В-рн305 від 03.04.2006 р. та № 01/09 ві д 06.09.2008 р. також підлягає оплаті виходячи з наступного:

За загальним правилом госп одарського судочинства обов ' язок доказування існуванн я певних обставин покладаєть ся на сторону в залежності ві д того хто посилається на їх і снування (ст. 33 ГПК України). В д аному випадку це стосується і відповідача, який вказуючи що має сумнів стосовно отрим ання товару за накладними № В -рн305 від 03.04.2006 р. та № 01/09 від 06.09.2008 р. (в т .ч. з підстав передання позива чем товару представникам без довіреностей) мав таким чино м довести наявність згаданих обставин, однак всупереч вим огам ст. 33 ГПК України відпові дних доказів того, що предста вники які отримували товар з а згаданими накладними діяли не від імені відповідача та н е в його інтересах не надав.

Разом з тим, як свідчать мат еріали справи, представники які отримували товар за згад аними накладними є матеріаль но відповідальними особами п ідприємства відповідача, вон и за дорученням останнього н еодноразово отримували това р від позивача за іншими спір ними накладними, що підтверд жується довіреностями на зга даних представників. Крім то го, накладні № В-рн305 від 03.04.2006 р. та № 01/09 від 06.09.2008 р. містять підписи отримувачів та печатку підпр иємства відповідача. Доводів та доказів в їх обґрунтуванн я стосовно незаконного викор истання печатки при отриманн і товару відповідач суду так ож не надав.

При цьому, суд також зазнача є що вимоги чинного законода вства України, зокрема Закон у України "Про бухгалтерськи й облік та фінансову звітніс ть в Україні", Наказ Міністерс тва фінансів України N 88 від 24.05.9 5 р. містить норми, які зобов' язують суб' єкти господарюв ання (до яких в т.ч. відносить і відповідач) вести бухгалтер ську звітність на підприємст ві, в т.ч. облік всіх проведени х господарських операцій які були проведені підприємство м в процесі здійснення госпо дарської діяльності. Таким ч ином, суд вважає що відповіда ч за час розгляду справи мав м ожливість надати суду бухгал терські документи звітності , які б могли свідчити про не п рийняття товару за спірними накладними, однак їх ні суду п ершої, ні суду апеляційної ін станцій не надав.

Так само, відповідач мав мож ливість надати суду докази в життя заходів стосовно осіб, які отримували товар за цими накладними (в т.ч. шляхом звер нення до компетентних органі в), докази реагування на непра вомірне (злочинне) використа ння печатки підприємства, то що, однак їх також суду не нада в.

Таким чином, суд вважає, що в ідповідач не надав належних доказів того, що товару за нак ладними № В-рн305 від 03.04.2006 р. та № 01/09 від 06.09.2008 р. не отримував, в зв' я зку з чим, згадані накладні та кож підлягають оплаті відпов ідачем.

Враховуючи викладене, висн овки господарського суду про наявність у відповідача пер ед позивачем заборгованості в сумі 34101,49 грн. за товар отрима ний за накладними в період з 30 .05.2006р. по 06.09.2008 р. є правомірними, а рішення про задоволення позо ву та стягнення вказаної заб оргованості підлягає залише нню без змін.

Таким чином, висновки, викла дені в рішенні господарськог о суду в цілому відповідають фактичним обставинам справи , і воно підлягає залишенню бе з змін з інших підстав та моти вів, ніж ті що зазначені в дано му рішенні.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Рішення господарсько го суду Сумської області від 22.02.10 р. по справі № 15/275-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Повний текст постанови під писано 17.05.2010 р.

Головуючий судд я Могилєвкін Ю.О.

Судді Пушай В.І.

Плужник О.В.