Постанова

від 22.03.2021 по справі 913/449/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2021 р. Справа № 913/449/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Довбиш А.Ю.

за участю представників:

позивач - Ільков Д.В., керівник витяг від 09.07.18 р.;

відповідач - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Луганській обл (вх. №280Л/1) на рішення Господарського суду Луганської області від 22 грудня 2020 року (суддя Зюбанова Н.М., повний текст складено 24.12.2020 р.) у справі №913/449/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфлауер", смт. Станиця Луганська Луганської обл.

до Головного управління Держгеокадастру у Луганській обл., смт. Сєвєродонецьк Луганської обл.

про стягнення 295000 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 22 грудня 2020 року (суддя Зюбанова Н.М., повний текст складено 24.12.2020 р.) у справі №913/449/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфлауер" до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про стягнення 295000 грн задоволено повністю. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфлауер" 295000 грн збитків та 4425 грн судового збору.

Відповідач, з рішенням Господарського суду Луганської області від 22 грудня 2020 року у справі №913/449/20 не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 апеляційну скаргу - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на рішення Господарського суду Луганської області від 22 грудня 2020 року у справі №913/449/20 залишено без руху на підставі порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України.

У визначений ухвалою суду строк від Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до матеріалів справи надійшла заява про усунення недоліків скарги з доказами сплати судового збору, у зв`язку з чим, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на рішення Господарського суду Луганської області від 22 грудня 2020 року у справі №913/449/20. Позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів позивачу. Призначено справу №913/449/20 до розгляду на "22" березня 2021 р. о 12:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду. Повідомлено сторони про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні. Роз`яснено сторонам, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Через канцелярію суду Головне управління Держгеокадастру у Луганській області надіслало заяву про зупинення провадження у справі, з посиланням на те, що при ухваленні Господарським судом Луганської області рішення від 22.12.2020 було застосовано преюдиційний факт, встановлений Східним апеляційним господарським судом по справі №913/502/19 щодо знаходження сторін у договірних правовідносинах оренди землі.

Головне управління Держгеокадастру у Луганській області вважає, що апеляційний суд при ухваленні постанови від 19.10.2020 по справі №913/502/19 не врахував факт припинення договірних відносин у зв`язку з анулюванням електронних земельних торгів 27.06.2019, що передбачено ч. 5 ст. 138 Земельного кодексу України.

Як свідчить зміст постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2020, рішення господарського суду Луганської області від 09.12.2019 у справі №913/502/19 скасоване, прийняте нове рішення, яким суд постановив розірвати договори оренди землі від 18.06.2019 № 48 та від 19.06.2019 № 50 та стягнув з ТОВ "Санфлауер" 75000 грн штрафу та 1299,16 грн пені.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16.02.2021 року по справі №913/502/19 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Луганській області в частині підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області в частині підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишено без задоволення. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 у справі №913/502/19 залишено без змін.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду відхиляє клопотання відповідача про зупинення провадженні у справі до розгляду справи №913/502/19 за позовом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до ТОВ "Санфлауер" про стягнення 546245,80 грн. штрафу, 1445,88 грн. пені та розірвання договорів оренди землі від 18.06.2019 №48 та від 19.06.2019 №50.

У судове засідання з`явився представник позивача, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення як необґрунтовану, рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що прийняте при повному встановленні обставин, що мають значення для справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представника позивача, встановила наступне.

Матеріали справи свідчать, що звертаючись до суду, позивач, в обґрунтування своїх вимог посилається на неналежне виконання відповідачем пункту 26 договору оренди землі №48, укладеного 18.06.2019 між Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області та ТОВ "Санфлауер" за допомогою кваліфікованих електронних цифрових підписів, а саме передано земельну ділянку, яка не відповідає категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, склад угідь - рілля, відповідно договору та Земельного кодексу України, має недоліки, які перешкоджають її використанню та унеможливлюють використання у зв`язку з загрозою життю та здоров`ю людей.

Як зазначає позивач, після набуття права оренди ТОВ "Санфлауер" було вимушене здійснювати комплекс заходів щодо приведення зазначеної земельної ділянки у стан, придатний для використання за цільовим призначенням для здійснення сільськогосподарських робіт, пов`язаних з вирощуванням сільськогосподарських культур, у зв`язку з чим було укладено договір №001 від 18.07.2019 з ТОВ "Демінер-Схід" про надання послуг з нетехнічного та технічного обстеження території на земельній ділянці з кадастровим номером 4424884500:04:001:0080.

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг (додаток № 1 до договору) ТОВ "Демінер-Схід" здійснено послуги з нетехнічного та технічного обстеження, очищення території ТОВ "Санфлауер" на земельній ділянці з кадастровим номером №4424884500:04:001:0080 на площі 6,25 га., за що сплачено позивачем 25000 грн.

При збільшенні позовних вимог позивач додав до справи акти прийому-передачі наданих послуг від 11.09.2019 на суму 70760,00 грн, від 21.09.2019 на суму 64000,00 грн, від 12.10.2019 на суму 80000,00 грн, від 03.11.2019 на суму 56000,00 грн.

Оскільки відповідач передав земельну ділянку, яка не відповідає категорії - землі сільськогосподарського призначення та має недоліки, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків у сумі 295000 грн. 00 коп. (з урахуванням збільшення ціни позову).

У свою чергу, Головне управління Держгеокадастру у Луганській області заперечує проти тверджень позивача, з посиланням на те, що у зв`язку із несплатою товариством сум, визначених до сплати за придбаний лот, Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області було прийнято наказ "Про анулювання результатів електронних земельних торгів" від 27.06.2019 № 1255-сг.

Згідно з цим наказом прийнято рішення анулювати результати електронних земельних торгів - Протокол №2991 проведення електронних торгів від 18.06.2019 з продажу права оренди (лот №2625) на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 73,9313 га, угіддя - рілля, кадастровий номер 4424884500:04:001:0080, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01), яка розташована за межами населених пунктів, на території Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області.

Відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав на укладання договору про надання послуг з нетехнічного та технічного обслуговування території № 001 від 18.07.2019 після анулювання торгів, а тому не має права на стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Луганській області визначених збитків.

Також, Головне управління Держгеокадастру у Луганській області звертає увагу суду на дію Закону України "Про протимінну діяльність в Україні" з огляду на статус операторів протимінної діяльності, якому, на думку відповідача, не відповідає діяльність ТОВ "Демінер-Схід".

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, враховуючи підстави та предмет позову, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, зважаючи на таке.

За змістом частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі від 18.06.2019 №48 укладався сторонами відповідно до статей 134, 135 Земельного кодексу України, якими передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис) підлягають продажу на земельних торгах, які проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір оренди з учасником (переможцем) земельних торгів.

Як зазначалось, постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 у справі №913/502/19 за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Луганської області від 09.12.2019 за позовом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до ТОВ "Санфлауер" про стягнення 546245,80 грн. штрафу, 1445,88 грн. пені та розірвання договорів оренди землі, у т.ч. договору від 18.06.2019 № 48, при виконанні якого вказаним товариством понесені збитки, заявлені до стягнення у цій справі.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, яка визначає підстави звільнення від доказування, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, при встановленні факту укладання сторонами договору, набрання ним чинності саме з 18.06.2019, набуття відповідачем на його підставі права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4424884500:04:001:0080, зареєстрованим 24.06.2019, господарський суд керувався обставинами, встановленими Східним апеляційним господарським судом у постанові від 19.10.2020 у справі № 913/502/19, у тому числі про наступне:

- електронний примірник договору оренди землі № 48 на земельну ділянку № 1 ГУ Держгеокадастру у Луганській області та ТОВ "Санфлауер" було підписано за допомогою кваліфікованих електронних підписів 18.06.2019;

- у письмовому вигляді вказані договори оренди землі № 48 та № 50 підписані ТОВ "Санфлауер" 21.06.2019, про що міститься відповідна відмітка на вказаних договорах;

- відповідно до п.1 договору №48 орендодавець (позивач, ГУ Держгеокадастру у Луганській області) на підставі протоколу № 2991 проведення електронних торгів від 18.06.2019 надав, а орендар (відповідач, ТОВ "Санфлауер") прийняв в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) з кадастровим номером 4424884500:04:001:0080, яка розташована за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується у Вільхівській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області;

- згідно з п. 2 договору №48 в оренду передана земельна ділянка загальною площею 73,9313 га, угіддя: рілля.

Наразі, підтвердження судом факту знаходження сторін у договірних правовідносинах оренди землі за договором №48 від 18.06.2019 має важливе значення для правильної кваліфікації позовних вимог у справі №913/449/20 з огляду на необхідність належного розмежування стягнення збитків у договірних та позадоговірних відносинах.

Зокрема, як вказано в п. 1 роз`яснень президії ВАС України від 01.04.1994 № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди", слід розрізняти обов`язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що випливає з договору (ст. 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов`язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди (гл. 82 ЦК України)".

При розгляді справи судом встановлено, що 18.07.2019 позивач - ТОВ "Санфлауер" звернулось до ТОВ "Демінер-Схід" з листом №46 з проханням надати послуги (виконання робіт) у сфері очищення території від небезпечних предметів на земельній ділянці площею 73,9313 га.

18.07.2019 між ТОВ "Санфлауер" (замовник) та ТОВ "Демінер-Схід" (виконавець) укладено договір №001 про надання послуг з нетехнічного та технічного обстеження території, за умовами якого виконавець зобов`язався за завданням замовника надати послуги з нетехнічного та технічного обстеження території в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1).

Відповідно до п. 2.1 договору під нетехнічним та технічним обстеженням території розуміються послуги у сфері очищення території від небезпечних предметів на земельній ділянці замовника згідно Міжнародних стандартів протимінної діяльності Організації Об`єднаних Націй (IMAS), які опубліковані Службою Організації Об`єднаних Націй з питань протимінної діяльності.

Згідно з п. 3.4 договору акт про надання послуг складається виконавцем та надсилається замовнику поштою та/або електронною поштою, або надається особисто. Замовник зобов`язаний підписати та надати виконавцю акт про надання послуг протягом 3 календарних днів з моменту його отримання.

У відповідності до підписаного сторонами Технічного завдання, яке є додатком до договору, передбачено надання послуг на земельній ділянці з кадастровим номером № 4424884500:04:001:0080 на площі 73,94 га на суму 2957060 грн.

Доданими до справи актами прийому-передачі наданих послуг від 09.08.2019 на суму 25000,00 грн, від 11.09.2019 на суму 70760,00 грн, від 21.09.2019 на суму 64000,00 грн, від 12.10.2019 на суму 80000,00 грн, від 03.11.2019 на суму 56000,00 грн. підтверджуються факти належного надання ТОВ "Демінер-Схід" послуг з нетехнічного та технічного обстеження, очищення території та їх прийняття ТОВ "Санфлауер" на земельній ділянці з кадастровим номером № 4424884500:04:001:0080 на загальну суму 295760,00 грн. При обстеженні території вибухонебезпечних предметів не виявлено.

Сплата замовником послуг їх вартості виконавцю ТОВ "Демінер-Схід" підтверджується платіжними дорученнями від 21.05.2020 № 91 на суму 10000,00 грн, № 108 від 11.06.2020 на суму 5000 грн, квитанціями до прибуткових касових ордерів: № 7 від 09.08.2019 на суму 10000,00 грн., № 9 від 12.08.2019 на суму 10000,00 грн., № 10 від 13.08.2019 на суму 5000,00 грн, № 21 від 11.09.2019 на суму 10000,00 грн. , № 22 від 14.09.2019 на суму 10000,00 грн., № 23 від 15.09.2019 на суму 10000,00 грн., № 24 від 16.09.2019 на суму 10000,00 грн., № 25 від 17.09.2019 на суму 10000,00 грн., № 26 від 18.09.2019 на суму 10000,00 грн., № 27 від 21.09.2019 на суму 10000,00 грн., № 28 від 22.09.2019 на суму 10000,00 грн., № 29 від 23.09.2019 на суму 10000,00 грн., № 30 від 24.09.2019 на суму 10000,00 грн., № 31 від 25.09.2019 на суму 10000,00 грн., № 32 від 28.09.2019 на суму 10000,00 грн., № 33 від 11.09.2019 на суму 4000,00 грн., № 35 від 01.10.2019 на суму 10000,00 грн., № 45 від 12.10.2019 на суму 10000,00 грн., № 46 від 13.10.2019 на суму 10000,00 грн., № 47 від 14.10.2019 на суму 10000,00 грн., № 48 від 15.10.2019 на суму 10000,00 грн., № 49 від 19.10.2019 на суму 10000,00 грн., № 50 від 20.10.2019 на суму 10000,00 грн., № 53 від 22.10.21019 на суму 10000,00 грн., № 54 від 23.10.2019 на суму 10000,00 грн., № 60 від 10.11.2019 на суму 10000,00 грн., № 61 від 11.11.2019 на суму 10000,00 грн., № 72 від 19.11.2019 на суму 10000,00 грн., № 73 від 20.11.2019 на суму 10000,00 грн., № 75 від 24.11.2019 на суму 1000,00 грн. (арк. справи 15, 71-99).

Тобто, предмет спору складають вимоги позивача про стягнення 295000,00 грн. збитків, які носять договірний характер, оскільки виникли при виконанні сторонами договору оренди землі № 48 від 18.06.2019, який припинив свою дію через розірвання у судовому порядку згідно з постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 у справі №913/502/19.

Ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено, завдані ним збитки -витрати, зроблені управненою стороною, втрату або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Згідно з ч.1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

В силу ч. 2 ст. 22 ЦК України під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У постанові від 12.03.2019 при розгляді справи № 920/715/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

За загальним правилом притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об`єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов`язання; причинний зв`язок між протиправними діями боржника та збитками.

Збитки мають бути реальними, має існувати причинно-наслідковий зв`язок між діями боржника та збитками.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що під час розгляду спору суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено склад цивільного правопорушення у вигляді завдання йому збитків на суму 295000,00 грн через неналежне виконання відповідачем ГУ Держгеокадастру у Луганській області, як орендодавцем умов укладеного договору № 48 від 18.06.2019.

Згідно ст. 525, ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Наявність збитків у заявленій сумі та їх понесення позивачем підтверджується вказаними вище первинними документами - підписаними сторонами актами прийому-передачі наданих послуг, платіжними дорученнями та квитанціями до прибуткових касових ордерів про сплату вартості послуг з нетехнічного та технічного обстеження, очищення території.

Суд апеляційної інстанції підтримує думку господарського суду попередньої інстанції, що має місце протиправна поведінка відповідача, яка полягає у неналежному виконанні умов договору оренди землі №48 від 18.06.2019 про те, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (п. 6 договору) та згідно з п. 26 договору орендодавець зобов`язаний, зокрема, передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкта оренди.

Відповідно до акту від 07.08.2019 № 246 (арк. справи 16), складеного піротехнічним підрозділом ЧПР та ГР АРЗ СП ГУ ДСНС України у Луганській області на земельній № 4424884500 виявлено 1 одиницю вибухонебезпечних предметів, яку передану Збройним Силам України.

Таким чином, передача ГУ Держгеокадастру у Луганській області в оренду земельної ділянки, яка знаходиться поруч з блокпостами на території, на якій проводилась антитерористична операція, без її попереднього обстеження, є недопустимим та призвело до понесення орендарем збитків, заявлених до стягнення.

Проведення антитерористичної операції на частині території Луганської області у Станично-Луганському районі є загальновідомим фактом, проте, ГУ Держгеокадастру у Луганській області, укладаючи договори оренди земельних ділянок № 48 та № 50 з ТОВ "Санфлауер" не попередило останнього про недоліки земельних ділянок.

Вказані обставини свідчать про причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача та збитками.

Згідно з п. 37 укладеного договору сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що це порушення сталося не з її вини, однак відповідач не довів за матеріалами справи, що немає його вини у порушенні умов пунктів 6 та 26 договору.

Щодо твердження відповідача, наведеного у апеляційній скарзі, з посиланням на Закон України "Про протимінну діяльність" від 06.12.2018 № 2642-VIII (у редакції на час надання спірних послуг), то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки наявність свідоцтва для проведення робіт та надання послуг у сфері протимінної діяльності необхідне для акредитації оператора протимінної діяльності, який проводить комплекс заходів, визначених ст. 5 цього Закону, у той час, як за дослідженими судом актами прийому-передачі наданих послуг надавались тільки послуги з обстеження та очищення території, а роботи з розмінування згідно акту № 246 від 07.08.2019 виконувались піротехнічним підрозділом ЧПР та ГР АРЗ СП ГУ ДСНС України у Луганській області.

Таким чином, ТОВ "Демінер-Схід" не є оператором протимінної діяльності у розумінні вказаного Закону України "Про протимінну діяльність" від 06.12.2018 №2642-VIII.

Щодо відсутності у предметі договору від 18.07.2019 №001 посилання на орендовану земельну ділянку, то її реквізити визначені у Технічному завданні та у листі ТОВ "Санфлауер" №46, адресованому ТОВ "Демінер-Схід", позивач просить надати послуги на земельних ділянках з кадастровим номером 4424884500:04:001:0080 площею 73,9313 га.

Відповідно до акту від 09.07.2019 прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) виконавець виконав свої зобов`язання з очищення території від небезпечних предметів на площі 6,25 га. При обстеженні території вибухонебезпечних предметів не виявлено. Листом від 09.08.2019 №002 ТОВ "Демінер-Схід" повідомило ТОВ "Санфлауер" про здійснення робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 4424884500:04:001:0080 площею 73,9313 га.

Таким чином, із сукупності наведених доказів вбачається, що за актом від 09.07.2019 частково виконані роботи з очищення території земельної ділянки з кадастровим номером 4424884500:04:001:0080 на площі 6,25 га з 73,9313 га.

У відповідності до приписів ст. 42 ГК України підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання самостійно на власний ризик, проте, майнові втрати, понесені відповідачем за обставинами спору пов`язані не з ризиками, обумовленими законами ринку та економічної ефективності, а необхідністю ліквідації небезпеки на орендованій земельній ділянці, що пов`язано з неналежним виконанням орендодавцем умов договору оренди землі та необхідністю здійснення заходів по приведенню земельної ділянки у стан, придатний для використання за цільовим призначенням.

Враховуючи наведене, колегія суддів підтримує висновок місцевого господарського суду про задоволення позову про стягнення 295000 грн. збитків.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на наведене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтовані та не підтверджуються належними та допустимими доказами та не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (Заява N4909/04) вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 (Заява N4241/03) Європейським Судом зазначено, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Твердження заявника апеляційної скарги про неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при ухваленні рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування рішення Господарського суду Луганської області від 22 грудня 2020 року у справі №913/449/20.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 22 грудня 2020 року у справі №913/449/20 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 29 березня 2021 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Хачатрян В.С.