Ухвала

від 23.03.2021 по справі 911/1282/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1282/20

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буча-Бульвар" б/н від 11.03.2021 року (вх.№21/21 від 12.03.2021) на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Журиди Сергія Миколайовича

у справі №911/1282/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія", Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буча-Бульвар", Київська область, м. Буча

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Київобленерго", Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе

про стягнення заборгованості

секретар судового засідання О.О.Стаднік

представники:

від стягувача - О.В.Андрієвська

від боржника - Л.Ю.Черкаський, К.Л.Українцева

від третьої особи - не з`явився

приватний виконавець С.М.Журид, представник - М.А.Гордійчук

вільний слухач - ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду Київської області від 01.12.2020 року у справі №911/1282/20 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буча-Бульвар" (08292, Київська обл., м. Буча, бульвар Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 41715702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8 Б, код ЄДРПОУ 42094646) 333212 (триста тридцять три тисячі двісті дванадцять) грн. 44 коп. основного боргу, 60634 (шістдесят тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 74 коп. пені та 5907 (п`ять тисяч дев`ятсот сім) грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору.

На виконання зазначеного рішення судом 21.01.2021 року видано відповідний наказ.

До суду звернувся боржник - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буча-Бульвар" зі скаргою б/н від 11.03.2021 року (вх.№21/21 від 12.03.2021) на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Журиди Сергія Миколайовича, відповідно до якої, скаржник просить суд визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Журиди С.М. про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2021 ВП №64418457 та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Журиду С.М. зняти арешт з рахунку ОСББ "Буча-Бульвар".

Крім того, заявник просить суд поновити строк на подання скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Журиди С.М. В обґрунтування зазначеного клопотання заявник зазначає, що ОСББ "Буча-Бульвар" звернувся до Господарського суду Київської області зі скаргою б/н від 18.02.2021 року (вх.№14/21 від 18.02.2021 року) на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Журиди С.М. Ухвалою суду від 22.02.2021 зазначену скаргу повернуто на підставі ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із з тим, що скаржником - ОСББ "Буча-Бульвар" до скарги не додано доказів надіслання копії скарги з доданими до неї додатками приватному виконавцю та стягувачу. За таких обставин, після усунення недоліків заявник звернувся до суду зі скаргою повторно.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Ухвалою суду від 15.03.2021 року скаргу ОСББ "Буча-Бульвар" на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Журиди С.М. прийнято до розгляду, поновлено строк для подання скарги на дії приватного виконавця та призначено розгляд скарги на 23.03.2021 року.

До суду від стягувача надійшли письмові пояснення по суті скарги б/н від 18.03.2021 (вх. №6386/21 від 18.03.2021), в яких стягував проти скарги заперечує та просить суд відмовити у її задоволенні.

До суду від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Журиди С.М. на виконання вимог ухвали надійшов супровідний лист №518 від 17.03.2021 (вх. №6519/21 від 19.03.2021) з копіями матеріалів виконавчого провадження №64418457.

Третя особа, належним чином повідомлена про час і місце розгляду скарги, у судове засідання 23.03.2021 року не з`явилась.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Журид С.М. у судовому засіданні 23.03.2021 проти скарги заперечив та просив суд відкласти розгляд скарги для надання можливості подати письмові заперечення.

Представник позивача (стягувача) у судовому засіданні 23.03.2021 року проти задоволення скарги заперечив з підстав, викладених у поясненнях.

Представник відповідача (боржника) у судовому засіданні 23.03.2021 року вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити.

Розглянувши у судовому засіданні 23.03.2021 року скаргу, дослідивши надані учасниками провадження докази та пояснення, судом встановлено наступне.

В обґрунтування поданої скарги скаржник послався на відсутність у приватного виконавця Журида С.М., який відповідно до даних Єдиного реєстру приватних виконавців України діє в межах виконавчого округу в місті Києві, повноважень здійснювати примусове виконання наказу Господарського суду Київської області від 27.01.2021, оскільки місцезнаходженням боржника є Київська область, м. Буча, бульвар Богдана Хмельницького, буд. 6, а тому, приватний виконавець діяв всупереч положень ч. 2 ст. 25 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів та ст. 24 Закону України Про виконавче провадження . Враховуючи зазначене, на думку скаржника, приватним виконавцем відкрито виконавче провадження №64418457 та накладено арешт на банківський рахунок ОСББ Буча Бульвар і звернуто стягнення з банківського рахунку поза межами виконавчого округу на території якого приватний виконавець Журид С.М. здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у єдиному реєстрі приватних виконавців.

Згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Журида С.М. від 08.02.2021 року відкрито виконавче провадження №64418457 відповідно до наказу Господарського суду Київської області від 27.01.2021 року №91/1282/20 про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Буча-Бульвар на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія заборгованості у розмірі 399754,88 грн. Крім того, постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Журида С.М. від 08.02.2021 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 440099,37 грн.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч. 1 ст.339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Питання, що виникають на стадії виконання рішень, винесених господарським судом, вирішуються в порядку, передбаченому нормами ГПК України та Законом України Про виконавче провадження . Спеціальним нормативним актом з питань виконання судового рішення є Закон України Про виконавче провадження , яким врегульовані питання щодо порядку, умов та підстав здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішень. Поряд з цим Закон України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Згідно ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ст. 10 Закону України Про виконавче провадження , заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Судом встановлено, що виконавче провадження за наказом про виконання рішення суду у даній справі відкрито на підставі заяви ТОВ Київська обласна енергопостачальна компанія від 05.02.2021 приватним виконавцем Журидом С.М.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження , виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Згідно ч.ч. 1, 2, 6 ст. 25 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України Про виконавче провадження знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

За змістом наведених норм, в разі коли місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташоване в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та на яку поширюється його компетенція, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Відповідно до ч. 3.1 ст. 3 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Згідно з частинами 6.1, 6.2 статті 6 вказаного Закону банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Частинами 7.1, 7.1.4, 7.1.5 ст. 7 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні визначено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

Безготівкові кошти розглядаються у доктрині банківського права як такі, що можуть бути об`єктом права власності внаслідок юридичної фікції, яка передбачає також визнання того, що безготівкові кошти знаходяться на відповідному рахунку у банку. Відкинути цю юридичну фікцію, як того вимагає скаржник (пункти 11, 12), у цій справі означало б, що безготівкові кошти є недосяжним для звернення на них стягнення, оскільки слід було б визнати, що вони одночасно всюди і ніде не знаходяться, тобто не мають місцезнаходження, інформація про яке є необхідною при вчиненні виконавчих дій і зазначається під час арешту цього майна. Можливість ініціювати операції стосовно безготівкових коштів в іншому місці, окрім як у банку, у якому відкрито відповідний рахунок, не суперечить цій юридичній фікції, яка закріплена також у Законі України "Про виконавче провадження", у якому йдеться про "кошти, які перебувають на рахунках боржника у банках".

Як встановлено судом, виконавчим округом приватного виконавця Журида С.М. є місто Київ.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Буча-Бульвар є: 08292. Київська область, м. Буча, бульвар Богдана Хмельницького, будинок 6.

В заяві про примусове виконання рішення Господарського суду Київської області у даній справі, обґрунтовуючи підстави звернення до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва за місцезнаходженням майна боржника, стягувачем - ТОВ Київська обласна енергопостачальна компанія зазначено, що боржник - ОСББ Буча-Бульвар має рахунки у банківських установах, які зареєстровані та знаходяться у місті Києві, зокрема, в АТ Акціонерний банк ПРИВАТБАНК .

Як зазначає скаржник та підтверджується матеріалами справи, постановою приватного виконавця від 08.02.2021 накладено арешт на рахунок Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Буча-Бульвар , код 41715702, МФО 321842, рахунок НОМЕР_1 в АТ Приват Банк м.Київ.

Відповідно до ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Крім того, згідно листа-роз`яснення Міністерства юстиції України №23123/16620-33- 18/20.5.1 від 11.06.2018, зокрема роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 190 Цивільного кодексу України, майном, як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. При цьому, виходячи з положень частини першої статті 179, статті 177 цього Кодексу, одним із різновидів майна є гроші.

Враховуючи положення ст. 24 Закону України Про виконавче провадження та те, що в розумінні глави 13 ЦК України грошові кошти є майном, суд дійшов висновку, що місцезнаходженням майна (грошових коштів) є місто Київ, а тому, майно відповідача розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та на який розповсюджується його компетенція.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.09.2018 у справі №905/3542/15, від 01.10.2020 у справі №914/3703/15, від 01.08.2019 у справі №910/13508/15, від 19.08.2019 у справі №922/1293/15.

Враховуючи викладене, оскільки, боржник має відкриті рахунки в банківській установі з місцем реєстрації у місті Києві, і подальші дії приватного виконавця у межах вже відкритого виконавчого провадження не обмежуються виконавчим округом цього виконавця. Суд зазначає, що дії приватного виконавця, який здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва, з відкриття виконавчого провадження шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та подальші виконавчі дії з винесенням постанов про арешт коштів на всіх рахунках боржника - відповідача, відкритих у банківських установах - не суперечать нормам законодавства.

Таким чином, судом встановлено місцезнаходження боржника, місцезнаходження його майна, зокрема, грошових коштів, та з урахуванням вимог ст. 24 Закону України Про виконавче провадження , вимог статей 190, 192 Цивільного кодексу України, в розумінні якої грошові кошти є майном, та Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні суд дійшов висновку, що приватний виконавець Журид М.С. мав право приймати до виконання наказ Господарського суду Київської області від 27.01.2021 року №911/1282/20 за місцезнаходженням майна боржника, а саме, грошових коштів боржника на рахунках у банківських установах міста Києва, приватний виконавець не порушив вимог щодо територіальності з відкриття ним виконавчого провадження.

Щодо вимоги скаржника про зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Журида С.М. зняти арешт з рахунку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Буча-Бульвар слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Згідно ч. 10 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , у порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувана чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України Про виконавче провадження , арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходи до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

Частиною 4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження визначено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; підстави, передбачені пунктом І2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що скаржником не надано доказів наявності підстав, визначених ст. 59 Закону України Про виконавче провадження , для зняття арешту з рахунку, а також, що постанова про арешт коштів боржника від 08.02.2021 року містить застереження на предмет того, що арешт не розповсюджується на кошти, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, тому господарський суд вважає, що скарга ОСББ Буча-Бульвар про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Журиди С.М. про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2021 ВП №64418457 та зобов`язання приватного виконавця зняти арешт з рахунку ОСББ "Буча-Бульвар" є такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом також враховано, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" no. 15729/07, від 05.07.2012 Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Керуючись ст.ст. 234, 339, 340 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Відмовити у задоволенні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Буча-Бульвар б/н від 11.03.2021 року (вх.№21/21 від 12.03.2021) на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Журиди Сергія Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Журиди С.М. про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2021 року ВП №64418457 та зобов`язання приватного виконавця зняти арешт з рахунку ОСББ Буча-Бульвар .

2.Копію ухвали надіслати стягувачу, боржнику та приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Журиді С.М.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її складання відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 29.03.2021 року.

Суддя Д.Г. Заєць