Ухвала

від 24.03.2021 по справі 173/877/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

24 березня 2021 року

м. Київ

справа № 173/877/16-ц

провадження №61-18848ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ткачука О. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Держгеокадастру у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду

від 24 листопада 2020 року у вказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2021 року дана касаційна скарга була залишена без руху для усунення недоліків, а саме: заявнику необхідно було надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

У січні 2021 року, на виконання вимог вказаної ухвали, заявник надіслав уточнену редакцію касаційної скарги, проте у повній мірі вимоги законодавства стосовно зазначення підстав касаційного оскарження не виконав.

Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2021 року заявнику продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги та роз`яснено, що в обґрунтування підстави касаційного оскарження, необхідно зазначити, яку норму застосував суд апеляційної інстанції, без врахування правових висновків Верховного Суду.

На виконання вимог ухвали суду касаційної інстанції заявником надіслано уточнену редакцію касаційної скарги, у якій він повторно зазначив, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у цій справі. Проте обґрунтування заявника в уточненій касаційній скарзі зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі. ОСОБА_1 не зазначив, яку норму застосував суд апеляційної інстанції, без врахування правових висновків Верховного Суду.

Заявником не виконано вимоги законодавства стосовно зазначення підстав касаційного оскарження, в зв`язку з чим касаційна скарга не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Враховуючи викладене, заявник у відведений судом строк, не виконав вимог ухвал Верховного Суду від 28 грудня 2020 року та від 04 лютого 2021 року, недоліки касаційної скарги станом на 29 березня 2021 року не усунув, що перешкоджає суду касаційної інстанції відкрити касаційне провадження. Касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню

з нею, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою

для повернення касаційної скарги.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Держгеокадастру у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та витребування майна вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити ОСОБА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. С. Ткачук