Рішення

від 23.03.2021 по справі 712/2279/20

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Провадження № 2/712/331/21

Справа № 712/2279/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі - ГАПОНЕНКО О.С.

з участю адвоката - КОНСТАНТИНА В.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Черкаської міської ради (адреса: м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 36) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення безпідставно утриманих коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення безпідставно утриманих коштів, посилаючись на те, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 31.08.2018 , 20.09.2017 був укладений договір іпотеки між іпотекодержателем ОСОБА_2 та іпотекодателем ТОВ ДОНСТРОЙ . Предметом іпотеки була адміністративна будівля з прибудованим спортивним залом та підвалом літ А-8, а-2, А-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 5102,1 кв.м.

На підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер 281, виданого 16.04.2018, ОСОБА_2 набув право власності на адміністративну будівлю з прибудованим спортивним залом та підвалом літ А-8, а-2, А-2,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 5102, 1 кв. Номер запису про право власності 25738574.

Розмір частки власності визначений як Ѕ , в той же час, станом на 08.08.2018 розмір частки нерухомого майна відповідача складав - 1, що дає підстави стверджувати що до 08.08.2018, ОСОБА_2 , володів усім нерухомим майном, розташованим по АДРЕСА_2 .

Таким чином, власником нерухомого майна - адміністративної будівлі з прибудованим спортивним залом та підвалом літ А-8, а-2, А-2,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 5102, 1 кв., у період з 16.04.2018 по 07.08.2018 був ОСОБА_2 . Вказаний об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці, що належить територіальній громаді міста Черкаси, в інтересах якої діє Черкаська міська рада.

Так, на підставі рішення Черкаської міської ради від 27.10.2005 № 8-666, був укладений договір оренди земельної ділянки від 06.01.2006, що зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 20.01.2006 за № 040677500022. Договір укладений між Черкаською міською радою та малим приватним підприємством ОРІЯНА - К , за яким в оренду була передана земельна ділянка площею 5466 кв.м. під адміністративну будівлю з прибудованим спортивним залом та підвалом за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.02.2015, що набрало законної сили 10.03.2015, у справі № 925/81/15 вищезазначений договір оренди землі від 06.01.2016, реєстраційний номер № 040677500022, був розірваний.

В подальшому, до моменту переходу права власності на об`єкт нерухомого майна громадянину ОСОБА_2 , тобто до 16.04.2018, вищезазначеною земельною ділянкою користувалося ТОВ ДОНСТРОЙ без правовстановлюючих документів.

Надалі, користуватися земельною ділянкою площею 5466 кв.м. без укладання відповідного договору, продовжував і власник нерухомого майна, розташованого в АДРЕСА_2 громадянин ОСОБА_2 з моменту набуття права на нього, тобто з 16.04.2018, до моменту його часткового відчуження - 07.08.2018.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.08.2018 № 1866/0/25 -18, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 5466 кв.м., із Кф. 3,0, що розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7110136700:06:004:0003 становить 8 452 185, 12 грн. Категорія земель - інформація про земельну ділянку не внесена до відомостей ДЗК. Цільове призначення - інформація про земельну ділянку не внесена до відомостей ДЗК.

Станом на день звернення до суду, ОСОБА_2 не оформив документи на земельну ділянку, на якій було розташовано його нерухоме майно. Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладання договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати, що є наслідком безпідставного утримання відповідачем у себе коштів, є за своїм змістом кондикційними.

У відповідності до розрахунку заборгованості за користування земельною ділянкою громадянином ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 за період з 16.04.2018 по 07.08.2018, тобто за час фактичного користування земельною ділянкою без відповідних правовстановлюючих документів до часткового відчуження нерухомого майна, сума заборгованості становить 57 256,84 грн. Вказані кошти відповідачем не були сплачені.

У зв`язку з цим, просить стягнути з відповідача на користь міського бюджету м. Черкаси безпідставно утримані кошти (орендну плату) у розмірі 57 256 грн. 84 коп., а також покласти на відповідача судові витрати по справі.

24 квітня 2020 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.

Адвокат відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечував проти їх задоволення з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного та земельного законодавства.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 31.08.2018 , 20.09.2017 був укладений договір іпотеки між іпотекодержателем ОСОБА_2 та іпотекодателем ТОВ ДОНСТРОЙ . Предметом іпотеки була адміністративна будівля з прибудованим спортивним залом та підвалом літ А-8, а-2, А-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 5102, 1 кв.м.

На підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер 281, виданого 16.04.2018, ОСОБА_2 набув право власності на адміністративну будівлю з прибудованим спортивним залом та підвалом літ А-8, а-2, А-2,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 5102, 1 кв. Номер запису про право власності 25738574.

У своїй позовній заяві Черкаська міська рада зазначає, що ОСОБА_2 в період з 16.04.2018 по 07.08.2018 був власником нерухомого майна (адміністративної будівлі (А-8), прибудованого спортивного залу (А-2) та підвалу (а-2)) загальною площею 5102,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а тому у вказаний період користувався земельною ділянкою площею 5466 кв.м. При цьому, Черкаська міська рада зазначає, що договору оренди на вказану земельну ділянку площею 5466 кв.м. із ОСОБА_2 не укладалося.

Позивач вважає, що з ОСОБА_2 як власника нерухомого майна у спірний період необхідно стягнути безпідставно утримані кошти (оренду плату) виходячи із площі земельної ділянки розміром 5 466 кв.м.

Однак, суд звертає увагу на те, що нерухоме майно належне ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 складається з адміністративної будівлі (А-8), прибудованого спортивного залу (А-2) та підвалу (а-2). загальною площею 5102,1 кв.м., однак площа земельної ділянки, зайнятої нерухомим майном становить лише 1217,8 кв.м., що підтверджується відповідним технічним паспортом на нерухоме майно.

Таким чином, Черкаською міською радою не звернуто уваги на те, що площа земельної ділянки, зайнятої нерухомим майном, належного ОСОБА_2 у спірний період, складала лише 1217,8 кв.м., а не 5466 кв.м.

В позовній заяві вказано, що договір оренди щодо зазначеної земельної площею 5466 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 на підставі рішення Черкаської міської ради від 27.10.2005 №8-666, був укладений 06.01.2016 року з малим приватним підприємством ОРІЯНА-К .

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24 лютого 2015 року у справі -5/81/15 вищевказаний договір оренди від 06.01.2016 року був розірваний.

В подальшому, як зазначає позивач, земельною ділянкою користувалося ТОВ ДОНСТРОЙ без правовстановлюючих документів.

Черкаська міська рада зазначає, що з 16.04.2018 року і по 07.08.2018 року ОСОБА_2 почав користуватися земельною ділянкою площею 5466 кв.м. При цьому, адвокат відповідача в судовому засіданні вказав на те, що площа земельної ділянки, зайнятої нерухомим майном, належного ОСОБА_2 , складає лише 1217,8 кв.м. та спростовується листом Черкаської міської ради від 07.12.2018 року 7694-3.

Так, 04.12.2018 року ОСОБА_2 разом з іншими співвласниками нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 звернувся до Черкаської міської ради із заявою про надання в оренду на 49 років земельну ділянку площею 0,5466 га за адресою: АДРЕСА_2 .

За результатами розгляду заяви від 04.12.2018 року Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради була надана відповідь від 07.12.2018 №97694-з та вказана заява на сесію Черкаської міської ради не готувалась і не виносилась. Зі змісту листа Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 07 грудня 2018 року №97694-з вбачається, що передати земельну ділянку площею 0,5466 га по АДРЕСА_2 , у користування неможливо оскільки ОСОБА_2 та іншим співвласникам потрібно долучити нотаріально посвідчену згоду попереднього землекористувача МПП Оріяна-К на вилучення земельної ділянки у цього землекористувача.

Таким чином, згідно відповіді Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради станом на 07 грудня 2018 року землекористувачем земельної ділянки площею 0,5466 га по АДРЕСА_2 є МПП Оріяна-К .

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13).

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт е частини першої статті 141 ЗК України).

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

За змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_2 відмовлено у наданні в оренду земельної ділянки площею 5466 кв.м. по АДРЕСА_2 , будь-яких інших договорів на вказану площу з ним не укладалося. Представник відповідача наполягає на тому, що ОСОБА_2 у період, зазначеному в позові, належала будівля, яка займає площу 1217,8 кв.м. При цьому, позивач розраховує позовні вимоги, виходячи саме з площі земельної ділянки 5 466 кв.м. Протилежне позивачем в судовому засіданні не спростовано, будь-яких розрахунків чи уточнень позивачем не подавалося. У зв`язку з цим, суд позбавлений можливості перевірити правильність розрахунку заборгованості виходячи з фактичного користування відповідачем спірною земельною ділянкою.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

При цьому, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказів.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач повинен довести, що його діями не було порушено його права або права відповідача. Однак, жодних доказів позивачем до суду не надано. Відповідач заперечує будь-які домовленості i зобов`язання стосовно позивача відносно завдання збитків, предмета спору, а позивач не довів незаконність дій відповідача.

Не може суд прийняти до уваги наполягання позивача на позові, оскільки вона спростовується вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджена. Позовні вимоги не уточнювалися, зустрічні вимоги не заявлені.

Таким чином, викладені позивачем обставини не знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, переконливих доказів на спростування позиції відповідача позивач суду не надав. При таких обставинах суд вважає Черкаській міській раді в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст.12-13,259,263-265,268 ЦПК України, ст. 1212 ЦК України, ст.ст. 15, 93, 125 ЗК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Черкаській міській раді в задоволенні позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повний текст судового рішення складено 30 березня 2021 року.