Постанова

від 01.06.2021 по справі 712/2279/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року

м. Черкаси

Справа № 712/2279/20 Провадження № 22-ц/821/1013/21 категорія: 305010000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів: Єльцова В. О., Нерушак Л. В.,

учасники справи:

позивач - Черкаська міська рада,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської міської ради на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2021 року у справі за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, у складі головуючого судді Пироженка С. А., повний текст судового рішення складено 30 березня 2021 року,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

11 березня 2020 року Черкаська міська рада звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів.

Позовна заява мотивована тим, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 31 серпня 2018 року, 20 вересня 2017 року був укладений договір іпотеки між іпотекодержателем ОСОБА_1 та іпотекодателем ТОВ Донстрой . Предметом іпотеки була адміністративна будівля з прибудованим спортивним залом та підвалом літ А-8, а-2, А-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 5102,1 кв.м.

На підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер 281, виданого 16 квітня 2018 року, ОСОБА_1 набув право власності на адміністративну будівлю з прибудованим спортивним залом та підвалом літ А-8, а-2, А-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 5102,1 кв.м. Номер запису про право власності 25738574.

Розмір частки власності, визначений як 1/2, в той же час, станом на 08 серпня 2018 року розмір частки нерухомого майна відповідача складав - 1, що дає підстави стверджувати, що до 08 серпня 2018 року, ОСОБА_1 , володів усім нерухомим майном, розташованим по АДРЕСА_1 .

Таким чином, власником нерухомого майна - адміністративної будівлі з прибудованим спортивним залом та підвалом літ А-8, а-2, А-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 5102,1 кв.м, у період з 16 квітня 2018 року по 07 серпня 2018 року був ОСОБА_1 . Вказаний об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці, що належить територіальній громаді міста Черкаси, в інтересах якої діє Черкаська міська рада.

Так, на підставі рішення Черкаської міської ради від 27 жовтня 2005 року № 8-666, був укладений договір оренди земельної ділянки від 06 січня 2006 року, що зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 20 січня 2006 року за № 040677500022. Договір укладений між Черкаською міською радою та малим приватним підприємством Оріяна - К , за яким в оренду була передана земельна ділянка площею 5466 кв.м під адміністративну будівлю з прибудованим спортивним залом та підвалом за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24 лютого 2015 року, що набрало законної сили 10 березня 2015 року, у справі № 925/81/15 вищезазначений договір оренди землі від 06 січня 2016 року, реєстраційний номер № 040677500022, був розірваний.

В подальшому, до моменту переходу права власності на об`єкт нерухомого майна громадянину ОСОБА_1 , тобто до 16 квітня 2018 року, вищевказаною земельною ділянкою користувалося ТОВ Донстрой без правовстановлюючих документів.

Надалі, користуватися земельною ділянкою площею 5466 кв.м, без укладання відповідного договору продовжував і власник нерухомого майна, розташованого в АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_1 з моменту набуття права на нього, тобто з 16 квітня 2018 року до моменту його часткового відчуження - 07 серпня 2018 року.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21 серпня 2018 року № 1866/0/25-18, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 5466 кв. м, із Кф. 3,0, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110136700:06:004:0003 становить 8 452 185 грн 12 коп. Категорія земель - інформація про земельну ділянку не внесена до відомостей ДЗК. Цільове призначення - інформація про земельну ділянку не внесена до відомостей ДЗК.

Станом на день звернення до суду, ОСОБА_1 не оформив документи на земельну ділянку, на якій було розташовано його нерухоме майно. Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладання договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати, що є наслідком безпідставного утримання відповідачем у себе коштів, є за своїм змістом кондикційними.

У відповідності до розрахунку заборгованості за користування земельною ділянкою громадянином ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 за період з 16 квітня 2018 року по 07 серпня 2018 року, тобто за час фактичного користування земельною ділянкою без відповідних правовстановлюючих документів до часткового відчуження нерухомого майна, сума заборгованості становить 57 256 грн 84 коп. Вказані кошти відповідачем не були сплачені.

У зв`язку з цим, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь міського бюджету міста Черкаси безпідставно утримані кошти (орендну плату) у розмірі 57 256 грн 84 коп., а також покласти на відповідача судові витрати по справі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано недоведеністю обставин, які мають значення для справи, і на які посилається, як на підставу своїх вимог, позивач.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі, поданій Черкаською міською радою 28 квітня 2021 року, скаржником порушено питання про скасування рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2021 року та постановлення нового судового рішення про задоволення позовних вимог, з посиланням на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, і неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи поданої скарги ґрунтуються на тому, що правовою підставою заявленого позову були норми, визначені ст. 1212 ЦПК України, яка передбачає наявність правопорушення, чи вини для стягнення коштів, як міри відповідальності. У період, за який Черкаська міська рада має намір стягнути кошти, ОСОБА_1 був власником об`єкту нерухомості одноосібно, і лише 08 червня 2018 року він відчужив частину належних йому на праві власності приміщень. Правовідносини, що склалися між сторонами за своїм змістом є кондиційними, в свою чергу, характерною рисою яких є приріст, набуття, (збереження) майна у набувача без достатніх правових підстав.

В даному випадку до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою ОСОБА_1 , без укладення договору оренди та недоотримання її власником - Черкаською міською радою доходу у вигляді орендної плати, є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 листопада 2018 року, у справі № 922/3412/17 року.

Відповідно до по положень ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

При цьому, відповідач не був ні власником, ні постійним землекористувачем земельної ділянки на період, який заявлений у позові, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. При цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача - орендна плата.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 808/5913/15, обов`язок зі сплати земельного податку за користування земельною ділянкою виникає з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, розташоване на ній.

В свою чергу відповідачем у справі не доведено, що він користувався земельною ділянкою виключно під майном. У той же час, як звернення до Черкаської міської ради з клопотанням про надання земельної ділянки в оренду у розмірі 5466 кв.м, у повній мірі відповідає логічним висновкам ч. 2 ст. 120 ЗК України про перехід права користування земельною ділянкою у тому ж обсязі, яким користувався попередній власник об`єкта нерухомості.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Крикун О. А. заперечив щодо аргументів наведених скаржником у апеляційної скарзі, просив відмовити у її задоволенні та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як цілком вмотивоване та обґрунтоване.

При цьому, представник відповідача зазначив, що позиція Черкаської міської ради, та заявлений нею позов щодо стягнення безпідставно отриманих коштів, є необґрунтованими.

Згідно відповіді Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 07 грудня 2018 року № 97694-з ОСОБА_1 до моменту надання нотаріально посвідченої згоди МПП Оріяна-К на вилучення земельної ділянки унеможливлений нею користуватися.

Крім того, стороною відповідача зазначено, що земельна ділянка площею 5466 кв. м не огороджена. Вона має вільний доступ будь-яких третіх осіб у будь-який час. Частину ділянки, наприклад, використовує відділ поліції міста Черкаси для паркування службових автомобілів та відвідувачів. В свою чергу, Черкаська міська рада, як власник цієї ділянки, не вжила жодних дій по врегулюванню питання належного користування цією ділянкою будь-ким, більше того, за бездіяльності Черкаської міської ради вказана ділянка протягом тривалого часу не передана у користування на умовах оренди ОСОБА_1 та іншим співвласникам нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , які зверталися з відповідним письмовими заявами.

Також у своєму розрахунку заборгованості за користування приведеною земельною ділянкою позивач використав застарілу нормативну грошову оцінку, яка складала 8 452 185 грн 12 коп., при тому, що станом на час звернення до суду нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 1 972 187 грн 46 коп.

Таким чином, місцевий суд цілком вмотивовано зазначив, що викладені позивачем обставини не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду даної справи.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 05 травня 2021 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.

УхвалоюЧеркаського апеляційного суду від 17 травня 2021 року розгляд апеляційної скарги призначено на 25 травня 2021 року на 08:15 год. без повідомлення учасників справи, після оголошення перерви на 01 червня 2021 року на 08:00 год.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Матеріалами справи встановлено, що 06 січня 2016 року з МП Оріяна-К був укладений договір оренди земельної площею 5466 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Черкаської міської ради від 27 жовтня 2005 року № 8-666. Договір зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 20 січня 2006 року № 040677500022 (а. с. 10-12).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24 лютого 2015 року у справі 925/81/15 договір оренди землі від 06 січня 2006 року реєстраційний номер 040677500022, був розірваний (а. с. 13-15).

Також встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 31 серпня 2018 року, 20 вересня 2017 рок був укладений договір іпотеки між іпотекодержателем ОСОБА_1 та іпотекодателем ТОВ Донстрой .

Предметом іпотеки була адміністративна будівля з прибудованим спортивним залом та підвалом літ А-8, а-2, А-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 5102,1 кв.м (а. с. 7-9).

Рішенням Господарського суду Київської області від 23 жовтня 2019 року справа № 911/1895/19 стягнуто з ТОВ Донстрой на користь Черкаської міської ради - 377 823 грн 32 коп. збитків у вигляді неодержаного позивачем доходу за час фактичного користування земельною ділянкою площею 0,5466 га з кадастровим номером № 7110136700:06:004:0003, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 січня 2016 року по 15 квітня 2018 року (а. с. 97-99).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер 281, виданого 16 квітня 2018, ОСОБА_1 набув право власності на адміністративну будівлю з прибудованим спортивним залом та підвалом літ А-8, а-2, А-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 5102,1 кв.м номер запису про право власності 25738574.

На підставі договорів купівлі продажу 08 серпня 2018 року ОСОБА_1 відчужено 1/2 майна за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 7-9).

Згідно витягу технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 21 серпня 2018 року, з кадастровим № 7110136700:06:004:0003, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 5466 кв.м, нормативна грошова оцінка кв. м земельної ділянки становить 1 546,32 грн/кв.м,, нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 8 452 185 грн 12 коп. (а. с. 16).

Відповідно до розрахунку заборгованості за користування земельною ділянкою ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 підлягає до сплати з 16 квітня 2018 року по 16 липня 2018 року - 42 260 грн 98 коп., а за період з 17 липня 2018 року по 07 серпня 2018 року - 14 995 грн 86 коп. (а. с. 17).

Згідно листа Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 22 серпня 2018 року № 4752-01-25 ОСОБА_1 проінформовано та запропоновано відшкодувати збитки у вигляді недоотриманого доходу за користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташований об`єкт нерухомості , що належить ОСОБА_1 (а. с. 18).

Згідно листа відповіді Департаменту Фінансової політики Черкаської міської ради, адресованого 27 січня 2020 року за № 166/18-08 на запит про надання інформації, Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради вбачається, що станом на 27 січня 2020 року, сплата ОСОБА_2 за земельну ділянку по АДРЕСА_1 за період з 16 квітня 2018 року по 07 серпня 2018 року, не надходила (а. с. 19).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 04 грудня 2018 року, адресованої Черкаській міській раді та поданій через центр надання адміністративних послуг департаменту управління справами Черкаської міської ради, викладено прохання заявника про надання йому в оренду на 49 років земельної ділянки площею 0,5466 га. кадастровий № 7110136700:06:004:0003 за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 72).

За результатами розгляду заяви від 04 грудня 2018 року Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради була надана відповідь від 07 грудня 2018 № 97694-з та вказано, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:06:004:0003 право власності не зареєстровано, тому передати її у користування без розроблення документації із землеустрою наразі не можливо. Для вирішення питання оформлення права користування необхідно звернутися до Черкаської міської ради через Центр надання адміністративних послуг департамент управління справами Черкаської міської ради з відповідною заявою та переліком документів, які повинні надаватись в оригіналі або ж належним чином завірені. Також зі змісту приведеного листа слідує, що отримання земельної ділянки в користування регламентовано інформаційною карткою, відповідно до якої серед документів необхідних для розгляду питання оформлення права, зокрема, користування земельною ділянкою повинна бути нотаріально посвідчена згода землекористувача на вилучення земельної ділянки (або її частини) із зазначенням її розміру та умов вилучення (в разі якщо земельна ділянка перебуває в користуванні). Для вирішення питання по суті рекомендовано також долучити нотаріально посвідчену згоду попереднього землекористувача МПП Оріяна-К на вилучення земельної ділянки із зазначенням її розміру та умов вилучення (а. с. 73-74).

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд даної справи з ознаками малозначності згідно із ч. ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Предметом даного спору є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів, які повинні були надійти до бюджету міста як орендна плата за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

Відповідно до положень ст. 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

В силу статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Як унормовано ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 ст. 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності .

Відповідач ОСОБА_1 , не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 ст. 14 ПК України).

Частина 1 ст. 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в ч. 1 ст. 96 ЗК України).

В силу ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер 281, виданого 16 квітня 2018 року, набув право власності на адміністративну будівлю з прибудованим спортивним залом та підвалом літ А-8, а-2, А-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 5102, 1 кв. Номер запису про право власності 25738574, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В свою чергу, матеріали справи не містять доказів належного оформлення власником будівлі права користування земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідних договорів оренди з Черкаською міською радою та державної реєстрації такого права в період з 16 квітня 2018 року по 08 серпня 2018 року, що є спірним.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що зі змісту глави 15, статей 120, 125 ЗК України та з урахуванням положень ст. 1212 ЦК України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року, у справі № 922/3412/17 від 13 лютого 2019 року, у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі № 912/1188/17, від 21 січня 2019 року у справі № 902/794/17, від 04 лютого 2019 року у справі № 922/3409/17, від 12 березня 2019 року у справі 916/2948/17, від 09 квітня 2019 року у справі № 922/652/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15, від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15, від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, від 29 січня 2020 року у справах № 922/2811/18, що не було враховано місцевим судом при ухваленні оскаржуваного рішення.

Також слід зазначити, що перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 ЗК України). Доцільно зазначити, що місцевим судом не було застосовано норми матеріального права до правовідносин сторін, що склалися, виходячи з положень ст. 1212 Цивільного кодексу України, якою зокрема, регламентовано, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України (аналогічні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17).

При вирішенні даного спору суд зазначає, з урахуванням наданих позивачем доказів, що земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути збережені кошти (в розмірі орендної плати), з відповідача є сформованим об`єктом цивільних прав з присвоєнням кадастрового № 7110136700:06:004:0003.

Крім того, колегія суддів зазначає, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10 вересня 2018 року по справі № 920/739/17).

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Як зазначалося вище, згідно витягу технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № 1866 від 21 серпня 2018 року, з кадастровим № 7110136700:06:004:0003, від 21 серпня 2018 року, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , площею 5 466 кв.м, її розмір становить 8 452 185 грн 12 коп., з розрахунку нормативної грошової оцінки кв. м земельної ділянки 1 546 грн 32 коп.

Відповідно до розрахунку заборгованості за користування земельною ділянкою ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 підлягає до сплати з 16 квітня 2018 року по 16 липня 2018 року - 42 260 грн 98 коп., а за період з 17 липня 2018 року по 07 серпня 2018 року - 14 995 грн 86 коп., а всього 57 256 грн 84 коп.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що місцевим судом не досліджено надані позивачем докази з точки зору їх достатності, належності, достовірності та допустимості для вирішення даного спору, що послугувало для передчасного висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Доводи викладені представником ОСОБА_1 - адвокатом Крикуном О. А. у відзиві на апеляційну скаргу, щодо застосування у розрахунку позивача застарілої нормативної грошової оцінки, яка складала 8 452 185 грн 12 коп., при тому, що станом на час звернення до суду вона становила 1 972 187 грн 46 коп. не можуть бути прийняті до уваги, оскільки приведена нормативно грошова оцінка сформована поза межами спірного періоду станом на 23.04.2019. При її формуванні застосовані інший коефіцієнт впливу, а саме Коефіцієнт Кф (коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки) - 0,7 (оскільки цільове призначення земельної ділянки вказано: Код КВЦПЗ 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови), тоді як з 16.04.2018 до 16.07.2018 Кф складав 2,0 (відповідно грошова оцінка спірної земельної ділянки - 5 634 790 грн 08 коп.), а починаючи з 17.07.2018 по 07.08.2018 - Кф становив 3,0 (відповідно грошова оцінка спірної земельної ділянки - 8 452 185 грн 12 коп.), що і було враховано Черкаською міською радою при проведені розрахунку, з огляду на наступне.

Порядок нормативної грошової оцінки землі, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016.

Так, п. п. 1 та 2 розділу ІІ приведеного Порядку, в редакції від 11.07.2017, визначено, що в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах.

В Додатку 1 до наведеного Порядку зазначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306.

Згідно ж до Приміток до Додатку 1 для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із зазначенням 2,0.

У разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Відповідно до Приміток до Додатку 1 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 261 від 23.05.2017, № 162 від 27.03.2018 вказаний коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), з часу внесення змін, застосовується із зазначенням 3,0.

З витягу технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 21 серпня 2018 року, з кадастровим № 7110136700:06:004:0003, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , площею 5466 кв.м, вбачається, що у відомостях Державного земельного кадастру код цільового призначення не відповідає Класифікації видів цільового призначення земель, внаслідок чого Коефіцієнт Кф (коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки) становить 3,0 відповідно, в сукупності з іншими коефіцієнтами впливу, нормативно грошова оцінка з 17.07. 2018 становить 8 452 185 грн 12 коп. З 16.07.2018 по 16.07.2018 при Кф 2,0 становила 5 634 790 грн 08 коп.

Правильність розрахунку заборгованості за спірний період стороною відповідача не оскаржувалась.

Щодо доводів приведених у відзиві на апеляційну скаргу про звернення ОСОБА_1 разом з іншими співвласниками нерухомого майна до Черкаської міської ради 04 грудня 2018 року, то вони також не заслуговують на увагу, оскільки дане звернення мало місце поза межами спірного періоду, який позивачем визначений з 16 квітня 2018 року по 07 серпня 2018 року.

Інші доводи відзиву на апеляційну скаргу, зокрема, щодо відчуження частини нерухомого майна, відсутності договірних правовідносин, щодо оренди приведеної ділянки не доводять наявність підстав, за яких до спірних правовідносин у вказаний період неможливим є застосування позадоговірного зобов`язального способу захисту права власності у вигляді кондикції.

Таким чином, фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим № 7110136700:06:004:0003 площею 5466 кв.м ОСОБА_1 , який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції до скасування.

Оскільки суд першої інстанції зазначених обставин справи та вимог закону не врахував, тому на підставі ч. 4 ст. 376 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про задоволення позову Черкаської міської ради та стягнення з ОСОБА_1 за період з період з 16 квітня 2018 року по 07 серпня 2018 року - 57 256 грн 84 коп. безпідставно збережених коштів, які він мав заплатити за користування нею.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд, відповідно, змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи викладене, із ОСОБА_1 на користь Черкаської міської ради необхідно стягнути судовий збір в розмірі 5 255 грн 00 коп. (2 102 грн. 00 коп. + 3 1153 грн 00 коп.) судового збору в обох судових інстанціях.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384, ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Черкаської міської ради задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2021 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Черкаської міської ради безпідставно утримані кошти у розмірі 57 256 грн 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Черкаської міської ради судовий збір у розмірі 5 255 грн 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Текст постанови складено 01 червня 2021 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. О. Єльцова

Л. В. Нерушак