Ухвала

від 29.03.2021 по справі 2-51/10

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 2-51/10

Провадження № 6/263/86/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2021 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:головуючої судді Хараджа Н.В., при секретарі судового засідання Зарудній А.І., за участю представника стягувача ОСОБА_1 , боржника ОСОБА_2 , представника заінтересованої особи Центрального ВДВС у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Гладиборода Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі заяву ОСОБА_3 про заміну способу та порядку виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, пені та моральної шкоди та ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання додаткової угоди недійсною.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 25.02.2010 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнння матеріальної шкоди, пені та моральної шкоди було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 6900 грн. ,пеню в сумі 15264 грн., судові витрати 30 грн., а всього 22 194 грн., в іншій частині позову відмовлено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 221 грн. 64 коп. В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання додаткової угоди недійсною відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 18.05.2010 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 25.02.2010 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 пені в сумі 15 264 грн. скасовано, в задоволенні позову в цій частині відмовлено. Рішення цього ж суду в частині стягнення судових витрат змінно, стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 69 грн. Зобов`язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 кухонні меблі, виготовлені по індивідуальному замовленню. В решті частини рішення залишено без змін.

ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення вищезазначеного рішення суду. Вимога мотивована тим, що 19.10.2012 р. Жовтневим районним судом м. Маріуполя був виданий виконавчий лист №2-51/10. Державним виконавцем Жовтневого ВДВС вчинялись дії, спрямовані на виконання виконавчого документі - виконавчого листа № 2-51/10, а саме: здійснювався вихід на адресу боржника, про що був складений відповідний акт державного виконавця, а боржнику залишено виклик до ВДВС. Проте, рішення Апеляційного суду Донецької області від 18.05.2010 року у справі № 22-632/10 досі не виконано.Нові кухонні меблі були виготовлені по індивідуальному замовленню та встановлені боржнику в 2009 році. Рішення суду від 18.05.2010 р. передбачало повернення стягувачу кухонних меблів саме з урахуванням їх технічного стану на момент ухвалення рішення суду, тобто нових, а не вживаних. Проте, на даний момент з дати встановлення кухонних меблів минуло майже 12 років, з яких 11 років боржник ухиляється від виконання рішення суду. За цей час стан кухонних меблів, які підлягали поверненню, суттєво погіршився внаслідок фізичного зносу від тривалого користування, можливо, до повної втрати придатності у використанні. Вищезазначені обставини стали причиною звернення до суду з и вимогою про заміну способу і порядку виконання рішення Апеляційного суду Донецької області від 18.05.2010 р. у справі № 22-632/10, а саме: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 завдані збитки в сумі вартості нових кухонних меблів, виготовлених по індивідуальному замовленню, в розмірі 28 000 грн.

В судовому засіданні представник стягувача Касьян М.М. підтримав заяву з підстав, зазначених у неї та просив задовольнити.

Стягувач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, що у відповідності до ч. 3 ст. 271, ч. 2 ст. 435 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи Центрального ВДВС у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Гладиборода Д.О. надав письмові документи по виконавчому провадженню та пояснив, що виконавче провадження знищено, оскільки строк його зберігання 3 роки, а стягував звернувся у 2012 році.за наявною у електронному вигляді інформацією 29.10.2012 року головним державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а 21.09.2013 року - про скасування виконавчої дії.

Боржник ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви через її незаконність та необґрунтованість, просила відмовити у повному обсязі. Додатково пояснила, що вона неодноразово зверталась до стягувача з пропозицією повернути йому кухонні меблі, однак останній ухилявся, вона не заперечує повернути йому меблі, вони перебувають у гарному стані.

Суд, перевіривши доводи заявника, приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Маріуполя перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, пені та моральної шкоди та ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання додаткової угоди недійсною

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 25.02.2010 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнння матеріальної шкоди, пені та моральної шкоди було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 6900 грн. ,пеню в сумі 15264 грн., судові витрати 30 грн., а всього 22 194 грн., в іншій частині позову відмовлено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 221 грн. 64 коп. В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання додаткової угоди недійсною відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 18.05.2010 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 25.02.2010 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 пені в сумі 15 264 грн. скасовано, в задоволенні позову в цій частині відмовлено. Рішення цього ж суду в частині стягнення судових витрат змінно, стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 69 грн. Зобов`язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 кухонні меблі, виготовлені по індивідуальному замовленню. В решті частини рішення залишено без змін.

06.12.2011 року Жовтневим районним судом .м Маріуполя було видано виконавчий лист №2-51/10 про зобов`язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 кухонні меблі, виготовлені по індивідуальному замовленню.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 03.08.2012 року скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність державного виконавця Жовтневого ВДВС Маріупольського МУ юстиції задоволено. Визнано неправомірними дії державного виконавця Жовтневого ВДВС Маріупольського МУ юстиції Катькалової О.М. та скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 05.04.2012 року за рішенням апеляційного суду Донецької області №2-51/10 від 18.05.2010 року. Зобов`язано Жовтневий ВДВС Маріупольського МУ юстиції усунути допущені порушення Закону країни Про виконавче провадження шляхом відкриття виконавчого провадження за рішенням апеляційного суду Донецької області №2-51/Ї10 від 18.05.2010 року

Постановою головного державного виконавця Жовтневого ВДВС ММУЮ Катькаловою О.В. від 29.10.2012 року було відкрито виконавче провадження № 34951806 за виконавчим листом №2-51/10 від 19.10.2012 року про зобов`язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 кухонні меблі, виготовлені по індивідуальному замовленню.

Згідно з актом головного державного виконавця Жовтневого ВДВС ММУЮ Катькаловою О.В. від 06.11.2012 року було встановлено при виході за адресою: АДРЕСА_1 , двері державному виконавцю не відчинили, боржнику залишено виклик на 12.11.2012 р.

Відповідно до повідомлення Центрального ВДВС у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 05.04.2012 старшим державним виконавцем було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, згідно п.8 ч.1 ст.26 ЗУ Про виконавче провадження . 25.10.2012 до відділу знов надійшов виконавчий документ від 06.12.2011 № 2-51 від 25.02.2010р. про зобов`язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 кухонні меблі, виготовлені по індивідуальному замовленню. 25.10.2012 старшим виконавцем було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, згідно п.8 ч.1 ст.26 ЗУ Про виконавче провадження . 29.10.2012 головним державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 21.09.2013 державним виконавцем було винесено постанову про скасування виконавчої дії. Надати більш детальну інформацію по виконавчим провадженням та завірені належним чином копії матеріалів виконавчих провадження, не має можливості у зв`язку з знищенням виконавчих проваджень та справ на підставі розділу ІХ правил ведення діловодства та архіву в органах виконавчої служби та приватними виконавцями, які затверджені наказом Міністерства юстиції України №1829/5 від 07.06.2017. Вказана інформація також підтверджується відповідними витягами.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі Іммобільяре Саффі проти Італії наголошує,що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції, також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Отже, спосіб виконання судового рішення не може змінюватись без наявності законних на це підстав.

Статтею 435 ЦПК України встановлено, що за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення.

Статтею 33 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" , мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Виходячи зі змісту пункту 10Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення,встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до норм цивільного та господарського процесуальних кодексів України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає,виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Такі обставини є виключними, тобто такими, що унеможливлюють виконання рішення суду в силу непередбачуваних обставин, що настали під час здійснення виконання судового рішення.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України . Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Така правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10.06.2019 року у справі № 350/426/16-ц, від 05.09.2018 року у справі № 2-749/11/2229.

При цьому, ключовим питанням є те, що під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.

При вирішенні питання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.

Крім цього суд звертає увагу на те, що, звертаючись із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 263/16687/17 заявник фактично просить змінити резолютивну частину рішення суду, що є неприпустимим.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 року у справі №6-1829цс15.

Таким чином, питання щодо встановлення способу і порядку виконання рішення суду може бути розглянуто у виняткових випадках, що обумовлені об`єктивними ускладненнями при виконанні цього рішення. В іншому випадку зацікавлена особа має право звернутися до суду з новим позовом.

Положеннями ст. 435 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про встановлення або зміни способу або порядку виконання рішення суду, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.

З`ясувавши обставини справи, оцінивши надані суду докази, суд не вбачає підстав, які б свідчили про неможливість виконання рішення суду, та необхідність зміни способу його виконання.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про зміну виконання судового рішення не підлягають задоволенню оскільки, заявником не доведено існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду,боржник у судовому засіданні не заперечувала проти виконання рішення суду. Крім того заявником не доведені завдані збитки в сумі вартості нових кухонних меблів, виготовлених по індивідуальному замовленню, саме в розмірі 28 000 грн., даний розрахунок ґрунтується лише на поясненнях.

На підставі викладеного, керуючись ст. 435 ЦПК України , -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про заміну способу та порядку виконання рішення суду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Н.В.Хараджа