Рішення

від 29.03.2021 по справі 906/1047/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2021Справа № 906/1047/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Селянського фермерського господарства Мрія

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест Стаф"

про стягнення 52 000,00 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Житомирської області з позовом звернулось Селянське фермерське господарство "Мрія" (далі - СФГ "Мрія", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест Стаф" (далі - ТОВ "Харвест Стаф", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 52 000,00 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на виконання досягнутої між СФГ "Мрія" та ТОВ "Харвест Стаф" домовленості про поставку товару (ємності металевої) позивачем була здійснена попередня оплата вартості такого товару в сумі 16 500,00 грн. Проте, зі свого боку, ТОВ "Харвест Стаф" порушило свої зобов`язання та вказаного товару на погоджених сторонами умовах не поставило.

У позові СФГ "Мрія" просить стягнути з відповідача попередню плату у сумі 16 500,00 грн., а також матеріальну шкоду у сумі 5500,00 грн. та моральну шкоду у сумі 30 000,00 грн., що були завдані неправомірними діями відповідача.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.09.2020 р. матеріали вказаного позову були направлені за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 р. за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ураховуючи, що відповідач, ознайомившись з матеріалами справи, не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що між СФГ "Мрія" (замовник) та ТОВ "Харвест Стаф" (постачальник) була досягнута усна домовленість, згідно з якою відповідач зобов`язався поставити позивачу товар (ємність металеву 2 500 літрів "Міні АЗС 2,5 куб.м."), а позивач зобов`язався його прийняти та оплатити.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 ЦК України).

Так, судом встановлено, що на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № 477 від 07.05.2020 р. позивач перерахував відповідачу попередню оплату за замовлений товар у загальній сумі 16 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 151 від 07.05.2020 р.

За таких обставин, зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару шляхом укладення договору у спрощений спосіб.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, позивач свої зобов`язання за договором поставки виконав належним чином, сплатив попередню оплату за замовлений товар. Проте, відповідач дій з передачі такого товару не вчинив та допустив порушення господарського зобов`язання, у зв`язку з чим 13.05.2020 р. директор СФГ "Мрія" звернувся до Коростишівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Житомирській області.

За результатами розгляду вказаного звернення Попільнянським ВП ГУ Національної поліції в Житомирській області була складена довідка від 04.06.2020 р. про відсутність ознак кримінального та адміністративного правопорушення в діях ТОВ "Харвест Стаф" з поставки оплаченого товару, оскільки відносини між позивачем та відповідачем носять цивільно-правовий характер.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

За приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки доказів належної поставки обумовленого товару чи повернення позивачу суми попередньої оплати в розмірі 16 500,00 грн. відповідач не надав, суд вважає, що вимоги СФГ "Мрія" про стягнення вартості непоставленого товару підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення матеріальної шкоди у сумі 5500,00 грн., заявленої на підставі 1166 ЦК України, суд зазначає наступне.

У обґрунтування позовних вимог в цій частині позивач послався на те, що непоставка відповідачем товару у квітні 2020 р. змусила позивача, який збирався закупити дизельне пальне, придбати таке пальне пізніше за завищеними цінами, що підтверджується договором поставки нафтопродуктів № 69839 від 09.07.2019 р., укладеним із ТОВ "Альянс Ойл Україна" (постачальник нафтопродуктів), довідкою ТОВ "Альянс Ойл Україна" про вартість палива у квітні 2020 р. та у серпні 2020 р., розрахунком матеріальної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб`єкту, права і законні інтереси якого порушено. Згідно цієї статті під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність наступних елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) збитків;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

Так, протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу України відповідальність настає незалежно від вини.

У відповідності до приписів ст. 218 ГК України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських правовідносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

При цьому позивачу слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

У обґрунтування протиправної поведінки відповідача, його вини та причинного зв`язку із понесеними збитками позивач вказує, що ТОВ "Харвест Стаф" своїми діями спричинило витрати позивача на закупівлю пального за більшою вартістю, ніж воно коштувало у квітні 2020 р.

Проте, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позивач не надав належних доказів на підтвердження своїх доводів, зокрема того, що саме дії відповідача спричинили закупівлю СФГ "Мрія" палива у серпні 2020 р., чи цьому були інші причини, не надано доказів, що замовлені позивачем ємності розраховані саме для зберігання у них палива та чи позивач планував купувати його у ТОВ "Альянс Ойл Україна" у квітні 2020 р. Більше того, позивач зовсім не підтвердив належними доказами (платіжними дорученнями, видатковими накладними, актами приймання-передачі, тощо) факт купівлі у серпні 2020 р. палива за ціною, дорожчою на 2,20 грн. за 1 літр, та його обсяг.

З урахуванням викладеного, зважаючи на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства, суд вважає, що позивач не довів, що саме дії відповідача з непоставки товару спричинили СФГ "Мрія" матеріальну шкоду, тобто не довів наявності всіх ознак повного складу цивільного правопорушення.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги СФГ "Мрія" про стягнення матеріальної шкоди в сумі 5 500,00 грн. задоволенню не підлягають. Те ж саме стосується вимог СФГ "Мрія" про стягнення моральної шкоди в розмірі 30 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням його майна; 3) у приниженні честі та гідності особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Звертаючись до суду з вимогою про відшкодування немайнової шкоди (моральної), позивач не надав суду будь-яких належних, достовірних та вірогідних доказів порушення його прав, які б свідчили про приниження його честі, гідності, ділової репутації або наявності втрат немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням його ділової репутації, внаслідок дій відповідача.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Беручи до уваги надані позивачем обґрунтування та встановлені в цій частині обставини, факт понесення позивачем моральної шкоди також є непідтвердженим.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що позовні вимоги СФГ "Мрія" підлягають частковому задоволенню, а саме - в частині стягнення попередньої оплати у сумі 16 500,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Селянського фермерського господарства "Мрія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест Стаф" про стягнення 52 000,00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест Стаф" (02152, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 1Б, офіс 356, ідентифікаційний код 42534057) на користь Селянського фермерського господарства "Мрія" (13540, Житомирська обл., село Харліївка, вул. Незалежності, 1, ідентифікаційний код 30833511) попередню плату у сумі 16 500 (шістнадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 666 (шістсот шістдесят шість) грн. 98 коп.

У решті вимог - відмовити.

Повне судове рішення складене 29 березня 2021 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.