Ухвала

від 30.03.2021 по справі 917/1558/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення заяви без розгляду

30.03.2021 Справа № 917/1558/20

Суддя Мацко О.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Український промисловий проект від 14.12.2020 р. (вх. № 14065 від 21.12.2020 р.) про ухвалення додаткового рішення у справі № 917/1558/20

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Український промисловий проект , 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кім. 414,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інструментальний завод , 39621, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Івана Приходька, буд. 139,

про стягнення 139 279,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.11.2020 р. у справі № 917/1558/20 частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Український промисловий проект , стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Інструментальний завод на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Український промисловий проект 90 393,41 грн. збитків, 1 382,38 грн. судового збору.

17.12.2020 року матеріали справи № 917/1558/20 були направлені до Східного апеляційного господарського суду для апеляційного розгляду.

21.12.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю Український промисловий проект до господарського суду Полтавської області надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 917/1558/20. До заяви додані докази понесення позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 33 600,00 грн., акт наданих послуг з детальним описом робіт, докази у підтвердження кваліфікації адвоката і ін.

Ухвалою від 22.12.2020р. заяву прийнято до розгляду, зупинено провадження з розгляду заяви до повернення матеріалів справи з суду апеляційної інстанції.

26.03.2021р. матеріали справи повернулися до Господарського суду Полтавської області, відтак провадження у справі підлягає поновленню.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що при поданні заяви від 14.12.2020р. та доказів у підтвердження понесених витрат на правову допомогу, позивачем пропущено строк, встановлений ч.8 ст.129 ГПК України, що є підставою для залишення заяви без розгляду.

Так, з матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з позовною заявою позивач заявив про розподіл судових витрат, понесених у суді 1 інстанції, надав орієнтовний розрахунок суми судових витрат (33600,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 500,00 грн. поштових витрат,2 130,00 грн. судового збору) та вказав, що "остаточний розрахунок судових витрат, понесених Позивачем у зв`язку з судовим розглядом справи разом з відповідними документами, що підтверджують зазначені витрати, в тому числі докази щодо обсягу наданих адвокатським об" єднанням послуг, виконаних робіт та їх вартості, буде надано Позивачем за підсумками фактично понесених судових витрат за результатами судового розгляду справи, у порядку, передбаченому ст.129 ГПК України".

Справа розглядалася судом у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Як зазначено вище, рішення, яким позов було задоволено частково та розподілено між сторнами судовий збір, було прийнято 24.11.2020р. та того ж дня направлено суддею до Єдиного державного реєстру судових рішень, оприлюднене у Реєстрі - 25.11.2020р. (згідно даних ЄДРСР).

Позивач зазначає, що копію судового рішення поштою ним так і не отримано, відтак відраховує строк, передбачений ст.129 ГПК України, з моменту, коли йому стало відомо про прийняття рішення з Єдиного державного реєстру. Дані доводи (щодо не направлення копії рішення) відповідають дійсності, оскільки на час прийняття судового рішення, як і на час направлення справи до апеляційного суду, відправка поштової кореспонденції учасникам процесу судом не здійснювалася через відсутність марок внаслідок неналежного фінансування, що підтверджено Актом від 24.11.2020р. за підписом начальника загального відділу, начальника фінансово-господарського відділу та керівника апарату суду (а.с.261, том 1). Відтак, копія судового рішення скерована сторонам тільки після повернення матеріалів справи зі Східного апеляційного господарського суду.

Однак, суд звертає увагу позивача на те, що приписами ст.129 ГПК України відлік п`ятиденного строку на подання доказів понесення судових витрат пов`язаний не з направленням/отриманням судового рішення, не з моментом, коли стороні стало відомо про рішення, а саме з днем його прийняття.

Так, частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На цьому неодноразово акцентував увагу Верховний Суд. Так, відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Великої Палати від 10.03.2020р. у справі №755/9215/15-ц Велика Палата вказала, що вимога стосовно строку подання доказів (5 днів з моменту ухвалення рішення) застосовується і до справ, що розглядаються у спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Вищевказана справа розглядалася в порядку цивільного судочинства, однак редакції ч. 8 ст. 141 ЦПК та ч.8 ст.129 ГПК України є цілком ідентичними, що дозволяє суду звернутися до вказаної позиції Великої Палати Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 912/354/20 також досліджував питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката та дійшов аналогічних висновків про необхідність подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Вище судом зазначалося, що судове рішення вчасно оприлюднене у Єдиному державному реєстрі судових рішень, тож проявивши розумну обачність, позивач та його адвокат мали змогу вчасно дізнатися про прийняття рішення. Крім того, суд зазначає, що позивач, будучи обізнаним про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення засідання, не був позбавлений права надати докази понесення судових витрат у будь-який час до прийняття рішення.

З огляду на те, що позивач не подав доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом встановленого законом процесуального строку, суд дійшов висновку про залишення без розгляду заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу на підставі частини 8 статті 129 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.129, 230,234 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Поновити провадження у справі.

2. Заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи 917/1558/20 у суді першої інстанції - залишити без розгляду.

3. Копії ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 30.03.2021р. - та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст.256,257 ГПК України.

Суддя О.С.Мацко