Ухвала

від 13.04.2021 по справі 917/1558/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 917/1558/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Огороднік К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий проект"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2021

та рішення Господарського суду Полтавської області від 24.11.2020 (в частині відмови у задоволенні 48 886,29грн.)

у справі №917/1558/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий проект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод"

про стягнення 139 279,70 грн.-

ВСТАНОВИВ:

15.03.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий проект" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 та рішення Господарського суду Полтавської області від 24.11.2020 (в частині відмови у задоволенні 48 886,29грн.) у справі №917/1558/20 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №917/1558/20 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., суддя - Білоус В.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2021.

Розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий проект", колегія суддів дійшла висновку про відмову у її прийняті з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах , крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною п`ятою статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини сьомої статті 12 Господарського процесуального кодексу України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2102,00 грн., а тому сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 210 200,00 грн.

Пунктом 1 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Оскільки предметом позову у даній справі є стягнення в сумі 139 279,70 грн., що менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на момент звернення з позовною заявою), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України спір у справі №917/1558/20 є малозначним,

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий проект" обґрунтовуючи необхідність відкриття касаційного провадження у справі із посиланням на приписи підпункту "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України зазначає, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Скаржником у касаційній скарзі в обгрунтування винятковості значення справи зазначено про довготривалість спірних правовідносин, що стали предметом розгляду декількох справ.

Втім, наведені скаржником доводи та аналіз оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки зазначені доводи скаржника зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи.

Верховний Суд визнає необґрунтованими доводи скаржника про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, оскільки незгода скаржника із рішеннями судів попередніх інстанцій не підтверджує їх незаконність, не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача є звичайним передбачуваним процесом. Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий проект" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 та рішення Господарського суду Полтавської області від 24.11.2020 (в частині відмови у задоволенні 48 886,29грн.) у справі №917/1558/20 не може бути розглянута судом касаційної інстанції, а в її прийняті слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий проект" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 та рішення Господарського суду Полтавської області від 24.11.2020 (в частині відмови у задоволенні 48 886,29грн.) у справі №917/1558/20.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий проект" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 та рішення Господарського суду Полтавської області від 24.11.2020 (в частині відмови у задоволенні 48 886,29грн.) у справі №917/1558/20 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

К.М. Огороднік