ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2021 року
м. Київ
справа № 624/574/18
провадження № 61-949св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Кегичівське комунальне підприємство Кегичівка-Сервіс плюс
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Кегичівського комунального підприємства Кегичівка-Сервіс плюс на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 липня 2019 року в складі судді Нестеренко О. С. та на постанову Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року в складі колегії суддів Яцини В. Б., Кіся П. В., Хорошевського О. М.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кегичівського КП Кегичівка-Сервіс плюс про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог указував, що з 18 серпня 2016 року працював у відповідача на посаді машиніста екскаватора.
Наказом № 90 від 30 серпня 2018 року його звільнено з займаної посади на підставі пункту 7 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з появою на роботі в нетверезому стані 28 серпня 2018 року. Вважає, що його звільнення було неправомірним та безпідставним, оскільки 28 серпня 2018 року він з ранку був на робочому місці, до обіду обслуговував трактор. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я вимушений був звернутися до лікаря, що підтверджується довідкою лікаря від 28 серпня 2018 року, про що повідомив головного інженера підприємства ОСОБА_2
29 серпня 2018 року позивач прийшов на роботу та дізнався, що його відсторонено від роботи у зв`язку з появою на роботі у нетверезому стані на цілий робочий день. Будь-які пояснення від нього не вимагали, пройти медичний огляд не пропонували, про те, що складалися акти відмови від надання ним пояснень та проходження медичного огляду, йому не повідомили та безпідставно звільнили 30 серпня 2018 року.
Вважаючи звільнення незаконним, просив: скасувати наказ № 90 Кегичівського КП Кегичівка-Сервіс плюс від 30 серпня 2018 року про звільнення його з посади машиніста екскаватора; поновити на роботі на цій посаді з часу звільнення; стягнути з Кегичівського комунального підприємства Кегичівка-Сервіс плюс середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено; скасовано наказ № 90 Кегичівського КП Кегичівка-Сервіс плюс від 30 серпня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 , з посади машиніста екскаватора; поновлено ОСОБА_1 на посаді машиніста екскаватора Кегичівського КП Кегичівка-Сервіс плюс ; стягнуто з Кегичівського КП Кегичівка-Сервіс плюс на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 46 372,80 грн; стягнуто з Кегичівського КП Кегичівка-Сервіс плюс на користь держави 704,80 грн судового збору; стягнуто з Кегичівського КП Кегичівка-Сервіс плюс на користь ОСОБА_1 6 000 грн витрат на правову допомогу; рішення в частині поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 4290 грн, без врахування податків, допущено до негайного виконання.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 28 серпня 2018 року перебував на робочому місці у тверезому стані, що підтверджується довідкою лікаря Кегичівської ЦРЛ, тому звільнення його відбулось із порушенням вимог законодавства, а тому він відповідно до статті 235 КЗпП України підлягає поновленню на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу за весь період вимушеного прогулу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року апеляційну скаргу Кегичівського КП Кегичівка-Сервіс плюс задоволено частково; рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 липня 2019 року змінено; зменшено розмір стягнення з Кегичівського КП Кегичівка-Сервіс плюс на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу до 37 539,01 грн; зменшено розмір стягнення заробітної плати за один місяць до суми 3 736,00 грн без врахування податків, що була допущена до негайного виконання; в іншій частині рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 липня 2019 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про незаконність звільнення позивача та наявність підстав для поновлення його на роботі.
Аргументи учасників справи
У січні 2020 року Кегичівське КП Кегичівка-Сервіс плюс подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 липня 2019 року від 26 липня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року, просить їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права і ухвалити нове рішення.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- суди неналежно дослідили докази та не встановили обставини справи, що мають значення для її вирішення, зокрема: протокол № 5 зборів первинної профспілкової організації від 29 серпня 2018 року, акт від 28 серпня 2018 року про перебування ОСОБА_1 на роботі в нетверезому стані, акт від 28 серпня 2018 року про відмову надавати письмове пояснення, акт фіксації відмови від добровільного проходження медичного огляду від 28 серпня 2018 року; доповідні записки механіка та головного інженера Кегичівського КП Кегичівка-Сервіс плюс ;
- довідка Кегичівської ЦРЛ від 28 серпня 2018 року є неналежним доказом, адже містить інформацію про перебування на амбулаторному прийомі, а не про перебування позивача у нетверезому стані;
- звільнення ОСОБА_1 відбулося відповідно до норм закону, що підтверджується належними і допустимими доказами;
- ОСОБА_1 звертався зі скаргою до прокуратури у червні 2018 року на дії в.о. Кегичівського селищного голови, а не комунального підприємства, тому висновки суду про упереджене ставлення до свого працівника не підтверджені належними і допустимими доказами;
- Кегичівському КП Кегичівка-Сервіс плюс не зрозуміло, з чого виходив апеляційний суд, обраховуючи середній місячний заробіток ОСОБА_1 , який підлягає стягненню.
24 березня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу Кегичівського КП Кегичівка-Сервіс плюс , в якому просить залишити її без задоволення, оскаржені судові рішення без змін. Вказує, що докази, на які посилається відповідач, досліджені судами та на підставі показань свідків установлено, що позивачу не пропонувалося підписувати акти, складені Кегичівським КП Кегичівка-Сервіс плюс про відмову надати письмові пояснення та про відмову проходження медичного огляду. Надані відповідачем акти, протокол, доповідна записка не зареєстровані у встановленому законом порядку. Звільнення позивача 30 серпня 2018 року без відповідного висновку результатів медичного огляду про стан алкогольного сп`яніння не відповідає вимогам закону.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до наказу № 63 від 18 серпня 2016 року ОСОБА_1 прийнято на посаду машиніста екскаватора Кегичівського КП Кегичівка-Сервіс плюс .
Наказом № 89 від 28 серпня 2018 року ОСОБА_1 , машиніста екскаватора, відсторонено від роботи на цілий робочий день без збереження заробітної плати, у зв`язку з появою на роботі в нетверезому стані.
Згідно з Наказом № 90 від 30 серпня 2018 року ОСОБА_1 29 серпня 2018 року звільнено у зв`язку з появою на роботі в нетверезому стані на підставі пункту 7 статті 40 КЗпП України.
Відповідно до виписки із амбулаторної карти позивача він був на амбулаторному прийомі 28 серпня 2018 року о 13:00 год та лікарем було зафіксовано, що пацієнт об`єктивно перебував у стані ясного розуму, запаху з рота (алкоголю) не було.
Відповідно до довідки Кегичівської ЦРЛ від 28 серпня 2018 року ОСОБА_1 перебував на амбулаторному прийомі у лікаря з приводу язви дванадцятиперстної кишки, активна фаза в стані загострення.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , тому відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.
Вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за пунктом 7 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов`язки. Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп`яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 як на підставу своїх вимог, посилався на те, що його звільнено з порушенням трудового законодавства, оскільки він 28 серпня 2018 року знаходився на робочому місці та у нетверезому стані не перебував.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування -обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підставою звільнення ОСОБА_1 з посади машиніста екскаватора Кегичівського КП Кегичівка-Сервіс плюс стало перебування його на роботі в нетверезому стані.
Дослідивши наявні у справі письмові докази та показання свідків, а також урахувавши, що ОСОБА_1 надав суду медичну довідку про незадовільний стан здоров`я 28 серпня 2018 року, надав пояснення з приводу вказаного факту, що пройти медичний огляд роботодавець не пропонував, а під час складення та підписання актів про відмову від добровільного проходження медичного огляду та надання пояснень позивач на території контори Кегичівського КП Кегичівка-Сервіс плюс не перебував , суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що відповідачем не доведено перебування позивача на робочому місці в нетверезому стані, тому звільнення його на підставі пункту 7 частини першої статті 40 КЗпП України було проведено з порушенням норм трудового законодавства.
Відповідно до частин першої та другої статті 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різницю в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.
Доводи касаційної скарги про безпідставне надання переваги медичній довідці та виписці з амбулаторної карти позивача, неврахування інших доказів, поданих відповідачем на підтвердження факту перебування позивача на роботі у стані алкогольного сп`яніння є безпідставними, оскільки опитані в судовому засіданні свідки, які підписували акти, не дали однозначних свідчень щодо перебування позивача на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння та не були свідками того, що позивачеві пропонувалось надати пояснення та пройти медичний огляд для з`ясування таких обставин.
Суди вірно встановили, що Кегичівським КП Кегичівка-Сервіс плюс порушений порядок розгляду подання роботодавця про звільнення ОСОБА_1 , який вперше не з`явився на засідання профспілки 29 серпня 2018 року з невідомих причин, за відсутності підтвердження належного (письмового) його повідомлення про засідання, що було підставою для його відкладення. Подання роботодавця про звільнення ОСОБА_1 29 серпня 2018 року профспілковою організацією розглянуто за відсутності позивача, внаслідок чого у ОСОБА_1 не було можливості надати свої пояснення з приводу його звільнення ні роботодавцю, ні на засіданні профспілки.
Аргументи касаційної скарги щодо визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу не заслуговують на увагу, оскільки апеляційний суд, визначаючи розмір середнього заробітку, урахував положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, навів розрахунок середньоденної заробітної плати позивача та період, за який, він підлягає стягненню.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Аргументи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Кегичівського комунального підприємства Кегичівка-Сервіс плюс залишити без задоволення.
Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 липня 2019 року в незміненій частині та постанову Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. О. Антоненко
В. І. Крат
М. М. Русинчук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2021 |
Оприлюднено | 01.04.2021 |
Номер документу | 95905080 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні