Постанова

від 18.03.2021 по справі 914/2531/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2021 р. Справа №914/2531/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Федорів Н.В.

розглянув апеляційну скаргу Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз

на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.2020 (повний текст рішення складено 24.12.2020, суддя Синчук М.М.)

у справі № 914/2531/19

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» , м. Львів

до відповідача-1 Комунального некомерційного підприємства «Ходорівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини» Ходорівської міської ради Львівської області

до відповідача-2 Комунального некомерційного підприємства "Ходорівська міська лікарня" Ходорівської міської ради Львівської області

до відповідача-3 Ходорівської міської ради, м. Ходорів

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дочірнього підприємства «Молтекс нафта і газ» Компанії «Молтекс бізнес»

за участю Прокуратури Львівської області в інтересах відповідачів

про стягнення грошових коштів в сумі 1 079 235,10 грн.

представники сторін:

від позивача - Бандирський А.С.,

від відповідачів 1,2 - не з`явились,

від відповідача 3 - Закорчемний І.Б.,

від третьої особи - Семенюк С.Я.,

прокурор - Лука Г.В.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.11.2020 у справі №914/2531/19 відмовлено в задоволенні позову Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз про солідарне стягнення з Комунального некомерційного підприємства Ходорівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини Ходорівської міської ради Львівської області (надалі - КП Ходорівська амбулаторія ), Комунального некомерційного підприємства Ходорівська міська лікарня Ходорівської міської ради Львівської області (надалі - КП Ходорівська міська лікарня ) та Ходорівської міської ради 1079235,10 грн. неврегульованого небалансу за листопад та грудень 2017 року, який компенсується оператору ГРМ.

Вказане рішення залишено без змін поставою Західного апеляційного господарського суду від 18.03.2021.

Окрім того, додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 21.12.2020 було частково задоволено клопотання третьої особи Дочірнього підприємства (надалі - ДП) Молтекс нафта і газ Компанії Молтекс бізнес про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнуто на його користь з АТ Львівгаз 47000 грн. відповідних витрат.

Не погодившись з даним додатковим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку пославшись на те, що ухвалюючи його, місцевий господарський суд порушив норми процесуального права, а також не дотримався принципу розумності розміру судових витрат, у зв`язку з чим просив оскаржуване додаткове рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити третій особі у відшкодуванні витрат на правничу допомогу у справі №914/2531/19.

У своїй апеляційній скарзі скаржник послався на наступне:

1) третьою особою порушено вимоги ч.1 cт. 124 ГПК України щодо подання до суду разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Несвоєчасне подання третьою особо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу;

2) розмір витрат третьої особи на професійну правничу допомогу адвоката, який вирішено стягнути з позивача оскаржуваним додатковим рішенням суду є неспівмірним із ціною позову, складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Зокрема, про неспівмірність розміру заявлених третьою особою витрат свідчить той факт, що він перевищує 4% ціни позову. На думку позивача, реальна вартість наданих адвокатом третьої особи послуг та виконаних робіт у даній справі не може перевищувати 10000 грн.

Письмових відзивів чи пояснень на вказану апеляційну скаргу жоден із учасників даної справи не подав, водночас у судовому засіданні 18.03.2021 відповідачі-2, -3, третя особа та прокурор заперечили проти вимог та доводів вказаної апеляційної скарги та просили оскаржуване додаткове рішення залишити без змін. Зокрема, вказані учасники наголосили на складності даної справи та її винятковому значенні для подальшої діяльності Ходорівської міської лікарні, значному розмірі позовних вимог ПАТ Львівгаз , а також великому обсязі правової допомоги, яка була надана адвокатом третьої особи в межах даної справи, включаючи роботу із формуванням доказової бази, правової позиції та роботи із адвокатськими запитами.

Позивач в судовому засіданні підтримав ті доводи, які були наведені ним в апеляційній скарзі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного додаткового рішення з огляду на наступне:

Відповідно до положень ч.1, 2 статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з ч. 8, 13 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Дійсно, першу заяву по суті спору третьою особою було подано до суду першої інстанції 27.01.2020 і до такої не було долучено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.

Відповідний попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат був поданий третьою особою 11.03.2020. У ньому третя особа зазначила, що очікує понести у зв`язку із розглядом справи 40000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які складаються з 30000 грн. гонорару адвоката згідно умов договору, а також, окремо, вартості участі адвоката в 5 судових засіданнях. Додатково було зазначено, що остаточний розрахунок за надані послуги буде висвітлено в акті про надану правничу допомогу, із відображенням всіх дій, які було вчинено, а докази на підтвердження надання правничої допомоги та їх оплати будуть надані протягом п`яти днів з моменту винесення рішення в порядку та строки, визначені ч.8 ст.129 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, що базуються на твердженні скаржника про порушення судом першої інстанції норм ч. 1 ст. 124 ГПК України, судова колегія вважає такі безпідставними, оскільки:

- приписи ч. 2 ст. 124 ГПК України встановлюють право, а не обов`язок суду для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат у разі неподання учасником попереднього розрахунку судових витрат;

- третьою особою було подано відповідний попередній розрахунок пізніше, однак в межах підготовчого провадження, що свідчить про відсутність зловживань третьою особою своїми процесуальними правами.

Як було зазначено вище, рішення по суті спору у даній справі було ухвалено 30.11.2020.

04.12.2020, із дотриманням строку, встановленого ч.8 ст.129 ГПК України, третя особа подала до суду першої інстанції докази понесення витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 55000 грн. разом із відповідним клопотанням про їх стягнення з позивача.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу третьою особою подано:

- договір про надання правничої допомоги б/н від 22.01.2020, укладений між ДП Молтекс нафта і газ та Адвокатським бюро Мацюк Анни ;

- акт про надані послуги від 30.11.2020;

- копію платіжного доручення №212 від 27.01.2020 на суму 15000 грн.;

- копію платіжного доручення №636 від 04.12.2020 на суму 40000 грн.;

- докази надіслання заяви сторонам у справі.

З договору про надання правничої допомоги б/н від 22.01.2020 вбачається, що він стосується представництва інтересів клієнта при вирішенні господарського спору у справі №914/2531/19, яка перебуває в провадженні Господарського суду Львівської області.

Пунктом 2.3 договору визначено, що вартість правничої допомоги за ним становить 30000 грн. (за формування пояснень по справі; формування питань та доказів; формування запитань до позивача та відповідачів; формування адвокатським запитів з метою отримання додаткових відомостей; формування клопотань про витребування доказів; формування додаткових пояснень по справі, відповідей та клопотань, які будуть виникати в процесі ведення справи). За участь в судових засіданнях клієнт додатково сплачує 2000 грн., якщо засідання відбулося та 1000 грн., якщо засідання не відбулось. При цьому, 15000 грн. сплачуються клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання договору, а решта суми сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання акта приймання-передачі наданої правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що третю особу у даній справі представляли адвокати АО Мацюк Анни Тунка Т.Д. (ордер серії ВС №111955 про надання правничої допомоги) та Семенюк С. Я. (ордер серії ВС №1027757 про надання правничої допомоги).

Відповідно до акта про надані юридичні послуги на загальну суму 55000 грн., адвокатським бюро надано клієнту такі юридичні послуги:

- ознайомлення з матеріалами справи та аналіз усіх матеріалів судової справи №914/2531/19; - надання правового висновку та формування стратегії у справі; - написання письмових пояснень від 24.01.2020; - написання клопотання про залучення третьою особою на стороні відповідача від 24.01.2020; - написання клопотання про витребування доказів від 17.02.2020; - написання клопотань про долучення доказів до матеріалів справи від 26.02.2020, заяви про стягнення витрат на правничу допомогу від 04.03.2020; - написання додаткових пояснень від 25.05.2020; - написання клопотань про відкладення розгляду від 26.05.02020 та від 24.06.02020; - написання адвокатського запиту до АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз від 24.01.2020; - написання адвокатського запиту до АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз від 14.02.2020; - написання адвокатського запиту до АТ Укртрансгаз від 14.02.2020; - написання адвокатського запиту до АТ Укртрансгаз від 21.02.2020 (загальна вартість групи послуг 30 000 грн.);

- участь в засіданнях у справі 27.01.2020, 17.02.2020, 10.08.2020, 20.08.2020, 05.10.2020, 26.10.2020, 16.11.2020, 30.11.2020 (по 2000 грн. за кожне судове засідання);

- участь в засіданнях у справі 27.04.2020, 18.05.2020, 28.05.2020, 24.06.2020, 22.07.2020 (по 1000 грн. за кожне судове засідання).

Відповідно до частин 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Суд зазначає, що приписи частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України є аналогічними з приписами частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

В розрізі вищезазначених норм процесуального закону колегія суддів надає оцінку доводам позивача про неспівмірність заявлених третьою особою витрат на професійну правничу допомогу та зазначає таке:

Доводи, аналогічні тим, які є підставою даної апеляційної скраги, були викладені позивачем під час розгляду відповідної заяви третьої особи про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції. Суд першої інстанції надав їм належну правову оцінку, погодився частково з їх обґрунтованістю та зменшив заявлену третьою особою суму з 55000 грн. до 47000 грн. При цьому, місцевий господарський суд визнав безпідставним стягувати з позивача вартість участі адвоката у судових засіданнях, у яких третя особа не забезпечувала явки свого представника, або у яких розгляд справи не відбувався (судові засідання 27.04.2020, 18.05.2020, 28.05.2020, 24.06.2020, 05.10.2020 та 30.11.2020).

Колегія суддів не може визнати обґрунтованими твердження позивача про те, що: 1) про неспівмірність розміру заявлених третьою особою витрат свідчить той факт, що вони перевищують 4% ціни позову; 2) реальна вартість наданих адвокатом третьої особи послуг та виконаних робіт у даній справі не може перевищувати 10000 грн.

Відповідно до вимог процесуального закону, кожна сторона зобов`язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідні твердження позивача не обґрунтовані жодними доказами та є, у зв`язку з цим, лише його припущеннями. Відповідні припущення не можуть бути покладені в основу висновку судової колегії про незаконність оскаржуваного додаткового рішенн та про наявність підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 30 Закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (п. 28 постанови).

З огляду на наведене та на недоведеність позивачем факту неспівмірності та нерозумності витрат на правову допомогу, понесених третьою особою у даній справі, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що зазначена вище сума в розмірі 47000, 00 грн. є обґрунтованою, реальною та становить розумний розмір витрат, які підлягають стягненню з позивача за розгляд даної справи.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 129, 269, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз відмовити.

Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.2020 у справі №914/2531/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок оскарження вказаної постанови визначено статтями 287-289 ГПК України.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 30.03.2021.

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік