УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 712/15635/17
Провадження № 2-п/712/17/21
29 березня 2021 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі
головуючого-судді Марцішевської О.М.,
за участю секретаря судового засідання Тітової О.І.
представника заявника ( відповідача ) адвоката Крикуна О.А.
представника позивача адвоката Лук`яненка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву ТОВ ЛЛС 2014 про перегляд заочного рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 24 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ЛЛС 2014 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 до ТОВ ЛЛС 2014 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Стягнуто з ТОВ ЛЛС 2014 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 32 400 грн. (тридцять, тисячі чотириста) Зобов`язано ТОВ ЛЛС 2014 ознайомити з наказом про звільнення та видати трудову книжку ОСОБА_1 . Зобов`язано ТОВ ЛЛС 2014 змінити дату звільнення відповідно з дня видачі наказу про звільнення ОСОБА_1 на день фактичної видачі трудової книжки.
30 квітня 2020 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси виправлено описку в рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.04.2018 року та абз. 2 резолютивної частини викладено в наступній редакції: Стягнуто з ТОВ ЛЛС 2014 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 32 400 грн. (тридцять дві тисячі чотириста гривень).
19 лютого 2021 року ТОВ ЛЛС 2014 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.04.2018 р. та призначення справи до розгляду, посилаючись на те, що 24 квітня 2018 року Соснівським районним судом міста Черкаси у цивільній справі №712/15635/17 винесено заочне рішення, яким стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю ЛЛС 2014 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 32 400 грн. Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю ЛЛС 2014 ознайомити з наказом про звільнення та видати трудову книжку ОСОБА_1 . Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю ЛЛС 2014 змінити дату звільнення відповідно з дня видачі наказу про звільнення ОСОБА_1 на день фактичної видачі трудової книжки.
Справа №712/15635/17 розглядалась за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ЛЛС 2014 як відповідача за відсутності відповідача, відповідачеві не вручалися повістки (повідомлення) про виклик до суду та інша кореспонденція суду по вказаній справі, не було повідомлено відповідача у будь-який інший спосіб про наявність та розгляд зазначеної судової справи.
Про рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 24 квітня 2017 року ТОВ ЛЛС 2014 дізналось 04 лютого 2021 року після телефонного дзвінка із Соснівського відділу ДВС у м. Черкаси про примусове виконання заочного рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 24 квітня 2018 року у справі №712/15635/17.
05 лютого 2021 року представником ТОВ ЛЛС 2014 було подано до Соснівського районного суду міста Черкаси клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, а 11 лютого 2021 року було здійснено ознайомлення з матеріалами справи №712/15635/17, в тому числі з позовною заявою позивача.
За результатами ознайомлення встановлено, що кореспонденцію в межах справи №712/15635/17 суд направляв за адресою м. Черкаси, вул. Університетська, 33 оф.7, хоча відповідно до інформації з ЄДРПОУ адреса ТОВ ЛЛС 2014 була в м. Черкаси, вул. Університетська, 33 оф. 9.
Існують підтвердженні доказами обставини, що мають істотне значення для справи і свідчать про необхідність скасування зазначеного заочного рішення виходячи із наступного.
20 лютого 2017 року ОСОБА_1 подала заяву на ім`я директора ТОВ ЛЛС 2014 з проханням прийняти її на роботу в ТОВ ЛЛС 2014 на посаду заступника дректора з виробничих питань з 21.02.2017 року. Відповідно до наказу ТОВ ЛЛС2014 від 20.02.2017 року № 27-к ОСОБА_1 прийнято на посаду заступника директора з виробничих питань.
Відповідно до акту від 03 квітня 2017 року складеного о 13 год. 00 хв. бухгалтером ОСОБА_2 , комірником ОСОБА_3 та бухгалтером II категорії ОСОБА_4 про те, що заступник директора з виробничих питань ОСОБА_1 03 квітня 2017 року не вийшла на роботу о 09 год. 00 хв. Причин відсутності працівника на роботі з`ясувати не вдалося, оскільки мобільний телефон ОСОБА_1 з номером НОМЕР_1 знаходився поза зоною досяжності.
Відповідно до акту від 04 квітня 2017 року складеного о 13 год. 00 хв. бухгалтером ОСОБА_2 , комірником ОСОБА_3 та бухгалтером II категорії ОСОБА_4 про те, що заступник директора з виробничих питань ОСОБА_1 04 квітня 2017 року не вийшла на роботу о 09 год. 00 хв. Причин відсутності працівника на роботі з`ясувати не вдалося, оскільки мобільний телефон ОСОБА_1 з номером НОМЕР_1 знаходився поза зоною досяжності.
Відповідно до акту від 05 квітня 2017 року складеного бухгалтером ОСОБА_2 , комірником ОСОБА_3 та бухгалтером II категорії ОСОБА_4 станом на 10 год. 00 хв. 05 квітня 2017 року жодних пояснень з приводу відсутності на роботі ОСОБА_1 отримати не вдалося через відсутність працівника.
Відповідно до наказу ТОВ ЛЛС 2014 від 05 квітня 2017 року №31-к ОСОБА_1 звільнено з 05 квітня 2017 року із посади заступника директора з виробничих питань згідно п.4 ст.40 КЗпП України у зв`язку з прогулом без поважних причин
05 квітня 2017 року на поштову адресу АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , вказану нею у заяві про прийняття на роботу (іншої адреси працівник не надавала), направлено наказ про звільнення та повідомлення про необхідність отримання нею своєї трудової книжки. При звільненні з ОСОБА_1 було проведено повний розрахунок, про що у позовній заяві не заперечується самою ж ОСОБА_1 . При розгляді справи №712/15635/17 суд першої інстанції не звернув уваги та не надав юридичної оцінки пропущенню позивачем строку для звернення до суду.
На виконання Інструкції ТОВ ЛЛС 2014 було письмово повідомлено листом від 05.04.2017 року (день звільнення) ОСОБА_5 про необхідність отримання нею трудової книжки та направлено наказ про звільнення.
ОСОБА_1 була звільнена 05 квітня 2017 року, про що її було повідомлено 05 квітня 2017 року, при цьому ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом лише 18 грудня 2017 року, тобто з пропущенням місячного строку на звернення до суду. На вищевказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув.
Таким чином, відповідач звільняючи з роботи позивача, діяв правомірно та вжив усіх залежних від себе правових заходів щодо ознайомлення позивача з наказом про його звільнення та направлення повідомлення про необхідність отримання позивачем своєї трудової книжки
Просить суд поновити строк на подання заяви про перегляд та скасування заочного рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 24 квітня 2018 року у справі №712/15635/17 визнавши поважними причини пропуску строку. Переглянути заочне рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 24 квітня 2018 року у справі №712/15635/17. Скасувати заочне рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 24 квітня 2018 року у справі №712/15635/17 і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Представника заявник ( відповідача) адвокат Крикуна О.А. в судовому засідання заяву підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивач адвокат Лук`яненко О.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви.
Дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали заяви, заслухавши учасників процесу, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
В контексті даної статті наявність однієї з підстав, зазначених у частині ч.1 статті 288 ЦПК України не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своєї сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
У справі Устименко проти України , заява № 32053/13 ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення). Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.
Враховуючи доводи заявника у клопотанні про поновлення процесуального строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення дают про те, що відповідач про рішення у даній справі дізнався 04 лютого 2021 рок від посадових осіб органу державної виконавчої служби, суд вважає, що клопотання про поновлення процесуального строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення підлягає до задоволення з метою надання можливості відповідачу ефективно реалізувати процесуальні права.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із матеріалів справи протягом розгляду справи судові повістки та рішення суду надсилались відповідачу ТОВ ЛЛС 2014 за зареєстрованим місцем знаходження за адресою м. Черкаси, вул. Університетська, 33 оф.7 в порядку, передбаченому ст.127 ЦПК України та були повернуті з відміткою про відсутність адресата за місцем знаходження.
До такого висновку суд приходить з урахуванням того, що зазначена адреса була повідомлена позивачем суду у заяві про усунення недоліків від 14.03.2018р. з посиланням на відомості Єдиного державного реєстрі, що відповідачем не спростовано.
Доводи відповідача про те, що у період розгляду справи з 27.12.2017р. до 24.04.2018р. місцезнаходження відповідача було зареєстроване за адресою м. Черкаси, вул. Університетська, 33 оф.9 не підтверджені документально, оскільки додані до заяви витяги є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців датовані складеними станом на 05.06.2014р., 15.09.2016р., 05.06.2017р., тобто стосуються періоду, який передує періоду розгляду справи з 27.12.2017р. до 24.04.2018р.
Крім того, до заяви про перегляд заочного рішення додані складені у період трудових правовідносин між сторонами акти від 03.04.2017р., 04.04.2017р., лист на адресу позивачки від 05.04.2017р., де адреса ТОВ ЛЛС 2014 самим відповідачем зазазначена - м. Черкаси, вул. Університетська, 33 оф.7.
Отже, як вбачається з матеріалів справи відповідачем вимог при обґрунтуванні підстав для скасування заочного рішення у сукупності визначених у ч.1 ст.288 ЦПК України обставин не належного повідомлення відповідача наведено не було.
Оскільки, відповідач не вмотивував усі в сукупності підстави для скасування заочного рішення, заява відповідача про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст. 284, 288 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Поновити ТОВ ЛЛС 2014 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 24 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ЛЛС 2014 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відмовити у задоволенні заяви ТОВ "ЛЛС 2014" про перегляд заочного рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 24 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ЛЛС 2014 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Роз`яснити заявнику, що відповідно до пункту 4статті 287ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Марцішевська
Повний текст ухвали виготовлено 31 березня 2021 року.
Суд | Соснівський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 31.03.2021 |
Оприлюднено | 01.04.2021 |
Номер документу | 95923107 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Соснівський районний суд м.Черкас
Марцішевська О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні