Постанова

від 29.03.2021 по справі 278/494/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №278/494/20 Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є.О.

Категорія 11 Доповідач Микитюк О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Микитюк О. Ю. суддів Григорусь Н.Й.

Галацевич О.М.

при секретарі Бірюченко Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу №278/494/20

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні користування власністю

за апеляційними скаргами адвоката Давиденка Віктора Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 ,

на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 22 грудня 2020 року та додаткове рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04 січня 2021 року, ухвалені під головуванням судді Грубіяна Є.О. у м Житомирі,

встановив:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні земельною діялнкою за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1822086200:02:001:0108 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд шляхом знесення дерев`яного паркану і відновлення меж земельної ділянки. Після уточнення позовних вимог (т.1 а.с.91, т.2 а.с.154) просив також скасуваnb рішення державного реєстратора про реєстрацію прав про державну реєстрацію на ім`я ОСОБА_2 прав за номером 35964967 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2055589118220 (погріб літ.Пг, сарай літ.Г). В обгрунтування позову зазначив, що він є власником земельної ділянки та домоволодіння, до складу якого входять господарські будівлі, в тому числі погріб літ.Пг, сарай літ.Г. Відповідач самовільно зайняв частину земельної ділянки та господарські будівлі, чим порушує право власності.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 22 грудня 2020 року позов задоволено. Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні ним права користування власністю - земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1822086200:02:001:0108 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд шляхом знесення дерев`яного паркану із сторонами 2,82м - 9,19м - 2,1м - 3,99м - 2,63м, розташованого в межах даної ділянки та відновлення її меж.Скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав за номером 35964967 розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2055589118220 розташованого за адресою АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 . З відповідача на користь позивача стягнуті судові витрати в розмірі 2942грн.80коп.

Додатковим рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 04 січня 2021 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу в розмірі 19548,60грн. та витрат на проведення експертизи в розмірі 4004грн., а всього 23552грн.60коп.

В апеляційній скарзі на рішення адвокат Давиденко В.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про відмову в позові. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що права позивача щодо користування власністю не порушено, висновок експерта не є належним доказом, довідкою голови ліквідаційної комісії СВК Дружба підтверджено приналежність до житлового будинку АДРЕСА_1 господарських приміщень погрібу Пг , сараю Б . Заява про часткову зміну предмета позову подана після спливу строку, визначеного ст.49 ЦПК України .

В апеляційній скарзі на додаткове рішення адвокат Давиденко В.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , просить скасувати додаткове рішення і ухвалити рішення про відмову у стягненні з відповідача судових витрат. Вказує на те, що позивач не подавав заяву про стягнення судових витрат, не надав детальний опис робіт, розрахунок вартості послуг, питання вирішено без повідомлення відповідача.

У відзиві адвокат Шахрай В.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення і додаткове рішення без змін.

Апеляційна скарга на рішення підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга на додаткове рішення не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що позивач є власником житлового будинку з господарськими спорудами (літня кухня літера "Б,б", сарай літера "В", сарай літера "Д", сарай літера "Г", баня літера "Е", погріб літера "Пг" огорожа № 1,2) по АДРЕСА_1 (а.с.7 т.1) та земельної ділянки за цією адресою площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва, кадастровий номер 1822086200:02:001:0108 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.4 т.1). Відомості щодо права власності на вказані об`єкти нерухомості внесені у державний реєстр речових прав на нерухоме майно 09.10.2019 (а.с.6,9 т.1).

Відповідач є власником будинку по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.53,54). Договір дарування квартири №1 від 25.09.2018 року та свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 містять відомостей про належність до квартир АДРЕСА_2 та № НОМЕР_1 службових приміщень без зазначення їх найменування, призначення та площі.

Державний реєстратор - приватний нотаріус Силина Н.В. на підставі рішення про державну реєстрацію індексний номер 51647664 від 17.03.2020 зареєструвала в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером 2055589118220 будинок АДРЕСА_2 , погріб літ.Пг, сарай літ.Г, огорожу №1 за ОСОБА_2 (т.1 а.с.55).

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право вланості набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Як передбачено ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч.2 ст.152 ЗК України).

Згідно висновку судового експерта № 696/12-2019 від 15 грудня 2019 року за результатами проведення земельно-технічного дослідження, земельна ділянка позивача з кадастровим номером 1822086200:02:001:0108 частково перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 , а саме площею 125 кв.м. Фактично розташований дерев`яний паркан, який розмежовує будинковолодіння за адресами АДРЕСА_2 та 2 розташований в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1822086200:02:001:0108. Для відновлення меж земельної ділянки з кадастровим номером 1822086200:02:001:0108 необхідно демонтувати такий дерев`яний паркан з подальшим влаштуванням лінійних рубежів у вигляді огорожі по межі земельної ділянки позивача. Погріб "Пг" та сарай "Г", які належать позивачеві, також перебувають у фактичному користуванні відповідача. Оригінал виновку оглянутий апеляційним судом в судовому засіданні (а.с.16-32 т.1).

Оскільки право власності позивача на земельну ділянку та господарські будівлі підтверджено правовстановлюючим документом - свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, який є чинним, та зареєстровано в установленому законом порядку, суд першої інстанції зробив правильний висновок про обрунтованість вимоги про усунення перешкод у користуванні власністю та скасування рішення про реєстрацію за відповідачем господарських споруд.

Довідка голови ліквідаційної комісії СВК "ДРУЖБА" без дати та вихідного номера не є доказом набуття відповідачем права власності на погріб літ.Пг, сарай літ.Г (а.с.60 т.1).

Позовна заява, яка містила вимогу про скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на господарські споруди була подана позивачем із дотриманням строку, визначеного ч.3 ст.49 ЦПК України і прийнята до розгляду ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 14 квітня 2020 року.

Подана представником позивача 23.11.2020 заява про часткову зміну предмету позову, а саме - зміну вимоги про скасування запису про державу реєстрацію на вимогу про скасування рішення державного реєстратора, з урахуванням змін у законодастві щодо державної реєстрації та відсутності єдності судової практики, фактично не змінює предмет спору, яким є правильність реєстрації, а стосується юридичної техніки відновлення порушеного права. Спір вирішено в межах позовних вимог.

Рішення по суті спору ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Судові витрати згідно ч.1 ст.141 ЦПК України покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Разом з тим, встановивши, що позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1680 грн, суд стягнув з відповідача на користь позивача судові витрати на нього в більшому розмірі. В частині судових витрат рішення належить змінити.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, встановлюється на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо), які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст.141 ЦПК України).

В позовній заяві ОСОБА_1 заявив про стягнення з відповідача судових витрат (т.1 а.с.2), про понесення таких витрат в судовому засіданні заявив адвокат Шахрай В.В. (т.1 а.с.161) і 24.12.2020, у встановлений законом строк, надав докази щодо оплати експертного дослідження в розмірі 4004грн. та докази витрат на правничу допомогу в розмірі 19548,60 грн.: договір про надання правничої допомоги від 24.10.2019, детальний опис робіт, акт прийому-здачі робіт, квитанцію про оплату 12000грн. (т.2 а.с.179-184).

Як передбачено ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадку надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.137 ЦПК України). Апелянт та його представник не надали суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу. Відшкодуванню підлягають не тільки сплачені стороною витрати, а й ті, які вона має сплатити. За таких обставин суд першої ухвалив обгрунтоване додаткове рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Давиденка Віктора Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Житомирського районного суду Житомирськоїобласті від 22 грудня 2020 року задовольнити частково.

Змінити рішення в частині стягнення судових витрат, виклавши абзац четвертий резолютивної частини рішення в такій редакцї: Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1680грн. .

В решті рішення залишити без змін.

Апеляційну скаргу адвоката Давиденка Віктора Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , на додаткове рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04 січня 2021 року залишити без задоволення, а додаткове рішення без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча: Судді: