Постанова

від 31.03.2021 по справі 905/1016/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2021 р. Справа № 905/1016/17

Східний апеляційний господарський суд у складі

головуючого судді (доповідача): суддів: За участю секретаря судового засідання: За участю представників сторін: від позивача (стягувача): від відповідача (боржника):Чернота Л. Ф. Зубченко І.В., Радіонова О.О. Телеснюк І.В. не з`явились не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу (вх.№700Д/3) Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» , м. Київ на ухвалу Господарського суду Донецької області постановлену 22.12.2020 року (ухвала підписана 22.12.2020 року у м. Харкові) у справі за позовом№905/1016/17 (суддя - Курило Г. Є.) Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» , м. Київ до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Донпром» , м. Селидове, м. Гірник, Донецька область стягнення неустойки у розмірі 242 418,05 грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.07.2017 року у справі №905/1016/17 задоволено позовні вимоги Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпром» та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпром» на користь Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» неустойку у розмірі 242 418,05 грн. та витрати на оплату судового збору у розмірі 3 636,28 грн.

07.08.2017 року Господарським судом Донецької області на виконання рішення виданий відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.08.2017 року затверджено мирову угоду від 04 липня 2017 року, укладену між Державним підприємством «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донпром» .

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.11.2020 року задоволено заяву №1/11 від 12.11.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпром» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; визнано наказ Господарського суду Донецької області від 07.08.2017 року у справі №905/1016/17, виданий на примусове виконання рішення Господарського суду Донецької області від 06.07.2017 року у справі №905/1016/17 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпром» на користь Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» неустойки у розмірі 242 418,05 грн., витрат на оплату судового збору у розмірі 3 636,28 грн. таким, що не підлягає виконанню.

08.12.2020 року на адресу суду від Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» , м. Київ надійшла заява №861 від 03.12.2020 року, в якій останнє просило суд поновити строк для пред`явлення до виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 23.08.2017 у справі №905/1016/17 про затвердження мирової угоди від 04.07.2017 року, укладеної між Державним підприємством «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донпром» .

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.12.2020 року у справі №905/1016/17 відмовлено у задоволенні заяви №861 від 03.12.2020 року Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» , м. Київ про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Державне підприємство «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» , м. Київ (позивач) 05.01.2021 року звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.12.2020 року у справі №905/1016/17 та клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду (у складі головуючого судді Гези Т. Д., суддів: Мартюхіної Н. О., Плахова О. В.) від 11.02.2021 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» , м. Київ було повернуто заявникові у зв`язку з неналежним усуненням недоліків поданої апеляційної скарги внаслідок сплати судового збору на неправильно зазначені реквізити та відсутності його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.

26.02.2021 року Державне підприємство «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» , м. Київ вдруге звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №146 від 26.02.2021 року на ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.12.2020 року у справі №905/1016/17 та клопотанням №145 від 26.02.2021 року про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (вх.№2809 від 05.03.2021).

В зазначеній апеляційній скарзі позивач просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.12.2020 року у справі №905/1016/17 про відмову у задоволенні заяви Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання і ухвалити нове рішення про задоволення заяви Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Апелянт вважає, що висновки суду, викладені в ухвалі суду від 22.12.2020, не відповідають обставинам справи.

При розгляді заяви про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа, судом надано неправильну оцінку того, що з метою стягнення заборгованості (неустойки в сумі 242 418,05 грн.) стягувачем було направлено до Селидівського МВ ДВС заяву від 04.01.2018 про примусове виконання рішення. До заяви було додано чинний виконавчий документ - оригінал наказу суду від 07.08.2017 про стягнення заборгованості (неустойки в сумі 242 418, 05 грн.)

Як в наказі суду від 07.08.2017, так і в ухвалі про затвердження мирової угоди від 23.08.2017 на користь стягувача мала бути стягнута неустойка в сумі 242 418.05 грн., тобто обидва чинні на той час виконавчі документи передбачали стягнення на користь стягувача одного того самого.

15.01.2018 Селидівським МВ ДВС було відкрито виконавче провадження №55503803.

30.10.2020 заступником начальника Селидівського МВ ДВС було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №55503803 у відповідності до п. 2 ч. 1 статті 39, статті 40 Закону України Про виконавче провадження , а саме: в зв`язку з затвердженням судом 23.08.2017 мирової угоди.

Таким чином,на дату спливу строку пред`явлення до виконання ухвали про затвердження мирової угоди (23.08.2020) заявник був стягувачем у відкритому виконавчому провадженні з примусового стягнення неустойки.

26.11.2020 (тобто за межами пред`явлення до виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди) Господарським судом Донецької області було задоволено заяву боржника про визнання наказу суду від 08.08.2017 по справі №905/1016/17 таким, що не підлягає виконанню.

На переконання останнього, єдиним виконавчим документом у справі №905/1016/17 стала ухвала суду від 23.08.2017 про затвердження мирової угоди, строк пред`явлення якої до виконання закінчився 23.08.2020.

Статтею 329 ГПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Судовий збір в сумі 2270,00 грн. заявником було сплачено 03.02.2021, але він не був зарахований на рахунок Східного апеляційного господарського суду через неправильно зазначені реквізити отримувача, про що зазначено в ухвалі суду від 11.02.2021.

Незарахування сплаченого судового збору на рахунок суду сталось через неправильно зазначені реквізити працівником банку АТ ПУМБ . Відповідно до п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 № 22, якщо з вини банку кошти зараховані на рахунок неналежного отримувача, то банк зобов`язаний одразу після виявлення своєї помилки перерахувати ці кошти на рахунок отримувача, якому вони призначалися, але внаслідок помилки банку не були зараховані.

22.02.2021 AT ПУМБ з метою виправлення своєї помилки було самостійно перераховано судовий збір в сумі 2270,00 грн. на рахунок суду. Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України Про судовий збір суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2021 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя - Чернота Л. Ф., судді: Радіонова О. О., Медуниця О. Є.

На виконання положень ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» , апеляційним судом перевірено у програмі «Діловодство спеціалізованого суду «ДСС» та встановлено, що судовий збір у сумі 2 270,00 грн., сплачений апелянтом відповідно до квитанції №75629239 від 22.02.2021 року, зараховано до Державного бюджету України, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 22.02.2021 року.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 року, керуючись 119, 234, 235, 256, 258, 262, 263, 268, 271 Господарського процесуального кодексу України, визнано причини пропуску встановленого законом процесуального строку поважними. Поновлено Державному підприємству «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» , м. Київ пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.12.2020 року у справі №905/1016/17. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» , м. Київ на ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.12.2020 року у справі №905/1016/17. Встановлено учасникам справи строк до 26.03.2021 року включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» , м. Київ з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» , м. Київ на ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.12.2020 року у справі №905/1016/17 призначено на "31" березня 2021 р. о 12:30 год.

26.03.2021 року на поштову адресу Східного апеляційного господарського суду від ТОВ Донпром надійшов відзив на апеляційну скаргу №4/03 від 22.03.2021 (з додатками), в якому боржник просить прийняти цей відзив на апеляційну скаргу та врахувати його під час розгляду справи; залишити ухвалу господарського суду Донецької області від 22.12.2020 у справі №905/1016/17 без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація без задоволення.

В обґрунтування свої правової позиції боржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на наступні обставини.

Суд першої інстанції під час розгляду заяви стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа досліджував ухвалу від 26.11.2020 у справі № 905/1016/17, про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Донпром про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Даною ухвалою визнано наказ Господарського суду Донецької області від 07.08.2017 у справі №905/1016/17, виданий на примусове виконання рішення Господарського суду Донецької області від 06.07.2017 по справі №905/1016/17 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Донпром на користь Державного підприємства Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація неустойки в розмірі 242418,05 грн., витрат на оплату судового збору в розмірі 3636,28 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції в ухвалі від 26.11.2020 по справі № 905/1016/17 зауважив, що існування одночасно двох виконавчих документів: а саме наказу та мирової угоди в рамках однієї справи є неприпустимим.

Ухвала суду від 26.11.2020 є наслідком затвердження мирової угоди, укладеної між стягувачем та боржником, оскільки існування одночасно двох виконавчих документів, а саме наказу та мирової угоди в рамках однієї справи є неприпустимим та може призвести до подвійного стягнення з відповідача тієї самої заборгованості.

У зв`язку з чим, думка стягувана стосовно чинності виконавчого документа - оригінала наказу суду від 07.08.2017, направленого до Селидівського МВ ДВС разом із заявою від 04.01.2018 про примусове виконання рішення - є помилковою.

Окрім цього, помилковим є твердження стягувача (апелянта) про те, що ухвала суду від 23.08.2017 про затвердження мирової угоди стала єдиним виконавчим документом після того, як 26.11.2020 ухвалою Господарського суду Донецької області по справі № 905/1016/17, було задоволено заяву боржника про визнання наказу суду від 07.08.2017 по справі таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України Про виконавче провадження (ч. 2 ст. 193 Господарського процесуального кодексу України).

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень (ч. 3 ст. 193 Господарського процесуального кодексу України).

04.07.2017 року уповноважений представник ДП ОК Укрвуглереструктуризація підписав мирову угоду про врегулювання спору між сторонами. Стягувачу було добре відомо, що виконавчим документом у даній справі є ухвала Господарського суду Донецької області від 23.08.2017 у справі №905/1016/17, але не наказ про примусове виконання рішення від 06.07.2017.

Також боржник зазначив, що до звернення до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, ТОВ Донпром неодноразово зверталось до виконавчої служби з повідомленнями про те, що виконавчим документом у даній справі є ухвала Господарського суду Донецької області від 23.08.2017, але не наказ про примусове виконання рішення від 06.07.2017 (копії заяв від 26.01.2018 №7/18 та від 06.02.2018 № 11/18 останній додає до відзиву).

У зв`язку з відпусткою судді Медуниці О.Є., відповідно до ст. 126 Закону України Про судоустрій і статус суддів , і на виконання рішення зборів суддів Східного апеляційного господарського суду №1 від 02.10.2018 р., №2 від 16.10.2018 р. здійснено заміну зазначеного судді у складі колегії суддів у справі №905/1016/17 шляхом автоматизованого розподілу.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2021 сфоромовано склад колегії суддів (за наявності): головуючий суддя - Чернота Л.Ф., судді: Зубченко І.В., Радіонова О.О.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, причини неявки суд не повідомили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 року, якою було призначено розгляд справи на 31 березня 2021 року о 12:30 год., була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 12.03.2021. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отримавши апеляційну скаргу, сторони не були позбавлені можливості дізнатися в суді апеляційної інстанції про подальший перебіг питання щодо зазначеної апеляційної скарги та своєчасно ознайомлюватися з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України).

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 31.03.2021, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу по суті, до суду не повідомлялося.

Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність представників сторін у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Відповідно до вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України було складено протокол судового засідання.

У відповідності до вимог частини 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (ст.270 ГПК України).

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ст.271 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Донецької області від 06.07.2017 по справі №905/1016/17 задоволено позовні вимоги Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпром", м.Селидове та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпром" на користь Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" неустойку в розмірі 242418,05грн, витрати на оплату судового збору в розмірі 3636,28 грн. (том 2, а.с.75-76).

18.07.2017 сторони звернулись до господарського суду Донецької області із заявою про затвердження мирової угоди.

До заяви додано мирову угоду від 04 липня 2017 року, укладену між Державним підприємством "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація", м.Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донпром", м. Селидове. (том 1, а.с.107-110).

07.08.2017 судом на виконання рішення виданий відповідний наказ (том 2, а.с.116).

У подальшому, ухвалою суду від 23.08.2017 затверджено мирову угоду від 04.07.2017 року, укладену між Державним підприємством "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація", м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донпром", м.Селидове (том 1, а.с. 114-115).

16.11.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпром", м.Селидове надійшла заява №1/11 від 12.11.2020 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Заявник просить прийняти до розгляду дану заяву, визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Донецької області у справі №905/1016/17, виданий 07.08.2017 (том 1, а.с. 121-124).

Ухвалою суду від 26.11.2020 задоволено заяву №1/11 від 12.11.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпром", м. Селидове про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; визнано наказ Господарського суду Донецької області від 07.08.2017 у справі №905/1016/17, виданий на примусове виконання рішення Господарського суду Донецької області від 06.07.2017 по справі №905/1016/17 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпром" на користь Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" неустойки в розмірі 242418,05грн., витрат на оплату судового збору в розмірі 3636,28 грн. таким, що не підлягає виконанню.

08.12.2020 на адресу суду від Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація", м. Київ надійшла заява №861 від 03.12.2020, в якій останнє просило суд поновити строк для пред`явлення до виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 23.08.2017 по справі №905/1016/17 про затвердження мирової угоди від 04.07.2017, укладеної між Державним підприємством «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донпром» (том 1, а.с. 177-179).

Ухвалою суду від 09.12.2020 призначено до розгляду заяву №861 від 03.12.2020 Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація", м.Київ про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання в судовому засіданні на 22.12.2020 на 11:45 год. (том , а.с.194).

21.12.2020 на електронну адресу господарського суду Донецької області від відповідача надійшли пояснення до заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, у відповідності до яких останній зазначає, що стягувачем не наведено причин, що перешкоджали йому пред`явити виконавчий документ вчасно, із заяви та матеріалів заяви не вбачається поважності причин пропуску строку, фактично заява містить лише вимогу про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання без будь-якого обґрунтування та відповідних доказів про поважність пропуску строку. Документ скріплений електронною печаткою ТОВ Донпром .

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви посилаючись на недоведеність заявником поважності пропуску строку.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

В даному випадку тягар доказування викладених у заяві фактів та обов`язок доведення наявності фактичних обставин, які підтверджують поважність причин пропуску процесуального строку, покладено саме на заявника.

Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на дату затвердження мирової угоди) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. (ст.1).

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (ст.3).

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання (ст.12).

У даному випадку, позивач в обґрунтування заяви посилався на те, що 26.11.2020 Господарським судом Донецької області було задоволено заяву боржника про визнання наказу суду від 07.08.2017 по справі №905/1016/17 таким, що не підлягає виконанню. Єдиним виконавчим документом у справі №905/1016/17 є ухвала суду від 23.08.2017 про затвердження мирової угоди, строк пред`явлення якої до виконання закінчився 23.08.2020. Боржником умови мирової угоди були виконані частково. До теперішнього часу боржником не проведено гарантійного ремонту та відповідно не повернуто електродвигуна ВАО2, 800 кВт, 1500 об хв. (інв.№29673).

Матеріали справи свідчать, що ухвала Господарського суду Донецької області від 23.08.2017 у справі №905/1016/17 про затвердження мирової угоди від 04.07.2017 року, укладеної між Державним підприємством "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація", м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донпром", м.Селидове до виконання не пред`являлась, та згідно з діючою на той момент редакції ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» могла бути пред`явлена до виконання протягом 3 років. Отже, строк пред`явлення ухвали до виконання сплинув та у передбаченому законом порядку не поновлювався.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що можливість вчасного пред`явлення виконавчого документу до виконання залежить виключно від волевиявлення самого стягувача, тобто носить суб`єктивний характер.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Приписами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено поняття обов`язковості судових рішень, яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі №18-рп/2012 від 13.12.2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Суд також зазначає, що окрім права на судовий захист, складовою якого є виконання судових рішень, Конвенція 1950 року про захист прав людини і основоположних свобод передбачає необхідність дотримання принципу юридичної визначеності, який згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини є одним з фундаментальних елементів верховенства права в значенні §1 статті 6 Конвенції («Совтрансавто Холдінг проти України» , п.72; «Рябих проти Росії» , п.66; «Брумареску проти Румунії» , п.61 та інші). В рішенні «Васильєв проти України» зазначено, що коли мають місце спеціальні судові процедури, практика Європейського Суду, за дуже незначним винятком, оцінює їх з точки зору сумісності з принципом юридичної визначеності.

Разом з тим, розглядаючи підстави поновлення процесуальних строків, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13), у справі "Рябих проти Росії" (заява №52854/99), у справі "Пономарьов проти України" (заява №3236/03).

В свою чергу, принцип юридичної визначеності гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності. У широкому розумінні принцип юридичної визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення, перш за все, стабільного правового становища суб`єкта. Цей принцип означає вимогу щодо чіткості підстав, цілей і змісту нормативних приписів, особливо тих із них, що адресовані безпосередньо громадянам (юридичним особам), які повинні мати можливість упевнено передбачати правові наслідки своєї поведінки.

Встановлений Законом України «Про виконавче провадження» строк пред`явлення наказу до виконання, як і строк позовної давності, переслідує мету забезпечення правової певності через унеможливлення позитивного судового розгляду відповідного питання зі спливом певного часу та за умови не доведення поважності причин пропуску встановленого законом строку.

Наявність права сторони на поновлення порушених прав не є безумовною підставою для здійснення судового захисту у даному випадку шляхом задоволення заяви про поновлення строків на пред`явлення наказу до виконання, поданої з пропуском строку для пред`явлення судового наказу до виконання.

Як зазначалося вище, можливість відновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання безпосередньо пов`язана з наявністю поважних причин його пропуску, і такою підставою не може бути лише подання заяви стягувачем із зазначенням, що ним пропущене строк з поважних причин без належного обґрунтування цього відповідними доказами.

Згідно приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними аргументи скаржника щодо прийняття оскаржуваного рішення у справі за неповного з`ясування та недоведеності обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, оскільки скаржник не навів конкретних наявних у матеріалах справи доказів, які підтверджують його вимоги, але не були досліджені судами першої та апеляційної інстанції. У даному випадку, заявник доказів поважності пропуску строку для пред`явлення ухвали про затвердження мирової угоди до виконання не надав.

17.01.2018 Верховний Суд України ухвалив постанову у справі № 907/485/16 у якій серед іншого зазначив, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення із одних лише формальних підстав. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2019 року по справі №911/4590/13.

В даному випадку, суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції залишається без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» , м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 22.12.2020 року у справі №905/1016/17 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 22.12.2020 року у справі №905/1016/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 31.03.2021 р.

Головуючий суддя Л.Ф. Чернота

Суддя І.В. Зубченко

Суддя О.О. Радіонова