Ухвала

від 01.04.2021 по справі 5010/243/2012- п-8/10-20/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 5010/243/2012- П-8/10-20/32

УХВАЛА

01.04.2021 м. Івано-Франківськ Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши заяву Івано-Франківської міської ради (вх.№4334/21 від 23.03.2021) про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання у справі

за позовом: Заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Крихівецької сільської ради

до відповідача: Приватної фірми "Атар"

про стягнення заборгованості у сумі 67 945 грн. - основного боргу, 11734,76 грн. - пені та зобов`язання демонтувати рекламні конструкції

за участю:

від заявника: Буджак Віктор Миколайович

від боржника: представник не з"явився.

встановив: Заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Крихівецької сільської ради звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення заборгованості у сумі 67 945 грн. - основного боргу, 11 734,76 грн. - пені та зобов`язання демонтувати рекламні конструкції.

14.06.2012 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення, яким позов Заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Крихівецької сільської ради задоволив частково; стягнув з Приватної фірми "АТАР" 67 945 грн 00 к. заборгованості та 1 609 грн 50 к. судового збору.

03.07.2012 на виконання вказаного рішення суд видав наказ №335.

16.03.2021 Господарський суд Івано-Франківської області задовольнив заяву Івано-Франківської міської ради про заміну стягувача у виконавчому документі на правонаступника вх.№2696/21 від 18.02.2021 та замінив у наказі Господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2012 № 335 у справі № 5010/243/2012-П-8/10-20/32 сторону (стягувача) Крихівецьку сільську раду (Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, с. Крихівці, Площа Двір,1, 76493, код 04356248) на правонаступника - Івано-Франківську міську раду (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004; ідентифікаційний код 33644700).

23.03.2021 до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява Івано-Франківської міської ради (вх.№4334/21) про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання у справі № 5010/243/2012-П-8/10-20/32.

На думку стягувача - Івано-Франківської міської ради, останній був позбавлений можливості пред`явити виконавчий документ до виконання своєчасно, оскільки матеріали виконавчих проваджень їй як правонаступнику передали у січні 2021 року, тобто вже після спливу строку пред"явлення до виконання. Наведене вище, згідно доводів стягувача, є підставою для задоволення заяви.

Згідно статті 329 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає таке.

За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Згідно частини 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження"). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Зі змісту статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" випливає, що однією із вимог до виконавчого документа, зокрема, є строк пред`явлення рішення до виконання. Частиною 4 зазначеної статті встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Строки пред"явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред"явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення (ч.4 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження").

За змістом статей 115,116 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017 на час видачі наказу) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно із пунктом 2 частини першої, пунктом 1 частини другої статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року (редакція на час звернення з заявою про відкриття виконавчого провадження) інші виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом; для виконання судових рішень строк встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Таким чином, строк для пред`явлення наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2012 року, відповідно до діючої в той період редакції Закону України "Про виконавче провадження", розпочався з 04.07.2012 (наступний день після набрання рішенням законної сили) та був дійсний для пред`явлення до виконання протягом одного року, тобто до 04.07.2013.

Як вбачається з поданої заяви, виконавчий документ перебував на виконанні в органі державної виконавчої служби та 08.12.2016 повернутий стягувачеві на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" (постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 08.12.2016).

Суд враховує, що 05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року, згідно зі статтею 12 якого виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Відповідно до п. 5 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені Законом від 02.06.2016.

Враховуючи викладене, наявна можливість застосування до спірних правовідносин приписів Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016, оскільки строк пред"явлення наказу переривався перебуванням на примусовому виконанні до 08.12.2016, у зв`язку з чим суд констатує, що судовий наказ від 03.07.2012 міг бути повторно пред`явлений до виконання у строк до 09.12.2019 року.

Частиною 1 статті 329 ГПК України установлено, що у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Із практики Європейського Суду випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у справі, у тому числі і на стадії виконання рішення суду. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Установлений Законом строк для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання покликаний забезпечити рівність процесуального становища сторін, адже боржник не може необмежений час знаходитися під загрозою процедур примусового виконання судового рішення, тож закон надав суду право продовжити вказаний строк і лише у тому разі, якщо причини пропуску вказаного строку суд визнає поважними.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих заявником доказів на їх підтвердження.

Отже, в кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Надавши правову оцінку доводам та обставинам, наведеним стягувачем у заяві про поновлення строку пред`явлення наказу суду до виконання та дослідивши подані заявником докази на підтвердження викладених у заяві доводів, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на пред`явлення наказу до виконання, виходячи зокрема з того, що можливість вчасного пред`явлення наказу до виконання залежала виключно від волевиявлення Крихівецької сільської ради, яка з моменту набуття нею прав стягувача, знаючи про наявність судового наказу не пред"явила його повторно, в межах строку для пред"явлення до виконання, тобто мала суб`єктивний характер, що спричинило негативні наслідки для її правонаступника, тому наведені Івано-Франківською міською радою причини пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання не є поважними.

Суд звертає увагу на те, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2012, ухвалене на користь стягувача Крихівецької сільської ради, залишилось невиконаним з вини останнього, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на виконання рішення суду протягом розумного строку.

Також суд вважає необґрунтованими доводи про те, що підставою для поновлення строку для пред"явлення наказу до виконання є набуття статусу правонаступника, оскільки таким чином новий стягувач уникаючи законодавчої вимоги щодо строку, безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може перебувати у невизначеному стані протягом тривалого строку та порушує принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про поновлення строку для пред"явлення наказу до виконання.

Керуючись ст.232, 234, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Івано-Франківської міської ради (від 23.03.2021 вх.№4334/21) про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання у справі № 5010/243/2012-П-8/10-20/32 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили після її оголошення та може бути оскаржена у строк та порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Дата підписання: 01.04.2021

Суддя Т.В. Максимів