Рішення

від 31.03.2021 по справі 369/9323/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/9323/19

Провадження № 2/369/845/21

РІШЕННЯ

Іменем України

31.03.2021 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Мазурик Д.С.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: орган опіки і піклування Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в липні 2019 року звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_4 , третя особа: орган опіки і піклування Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї.

Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним.

16.10.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб копія якого додається до позову.

08.09.2017 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області шлюб між ОСОБА_1 та Відповідачем було розірвано, що підтверджується копією вказаного рішення, яке додається до позову.

Від шлюбу мають неповнолітню дочку - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження останньої, яка після розірвання між ними шлюбу фактично залишилась проживати з матір`ю в їхній спільній з нею квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач одразу після розлучення почала чинити позивачу перешкоди у спілкуванні з дочкою. Доступу до квартири в якій на даний час проживає його дочка він не має, так як Відповідач змінила замки у їхній квартирі.

Протягом останніх двох років створюються штучні перешкоди зі сторони Відповідача, стосовно неможливості нормального спілкування позивача із його донькою. Всі намагання, з моменту розлучення, нормальним, мирним шляхом врегулювати даний спір призводять лише до конфліктів, оскільки Відповідач не бажає його присутності та штучно створює такі обставини через які він не можу нормально зустрічатися з донькою.

Весь цей час позивач намагається налагодити нормальний зв`язок із дитиною, приймати участь у її вихованні, утриманні, розвитку її здібностей та забезпечувати її всім необхідним для нормального розвитку та становлення.

На жаль ситуація з часом не покращується, та останній рік, він весь час тільки і намагається стабілізувати дану обстановку. Кожен раз, коли позивачу вдається більш-менш налагодити зв`язок та встановити певний графік відвідування доньки, Відповідач втручається та своїми діями негативно впливає на стосунки позивача з донькою. Такі ситуації вкрай важко та негативно впливають на розвиток дитини, її характер, поведінку тощо. ОСОБА_6 доводилося бачити різні неприємні ситуації, ініціаторами яких були Відповідач. Допускати виникненню таких ситуацій є неприпустимим, оскільки вважає, що такі непорозуміння повинні вирішуватися за відсутності дитини.

Позивач тривалий час вживав марних спроб вирішити дане питання мирним шляхом, шляхом переговорів, взаємних поступок з метою недопущення страждань та негативного впливу на дитину, але це нічого не дало тому він змушений звернутися до суду із даною позовною заявою, адже його права та права його дитини на вільне спілкування з батьком порушені.

Стаття 153 СК України закріпляє право батьків та дитини на спілкування, яке повинно здійснюватися безперешкодно. Тобто ніхто не може чинити перешкоди у спілкуванні батьків та дітей, крім випадків, коли таке спілкування негативно впливатиме на дитину та її інтереси.

ОСОБА_1 бажає мати можливість вільно, спілкуватися з дочкою, вирішувати абсолютно любі питання пов`язанні з її розвитком як фізичним так і духовним, підвищувати її свідомість щодо оточуючого її світу, забезпечувати усім необхідним та виховувати свою доньку у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї родини, батька.

Позивач, ОСОБА_1 , як люблячий батько, який відповідно до моральних засад нашого суспільства та у відповідності до чинного законодавства, має із Відповідачем рівні права і обов`язки щодо ОСОБА_6 , але Відповідач чомусь нехтує його правами, систематичної порушуючи їх.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від латини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Стаття 142 СК України зазначає, що діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Згідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

У відповідності до ст. 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні.

Таким чином, питання виховання дитини батьки вирішують спільно, він зобов`язаний брати участь у вихованні своєї дитини і маю право на особисте спілкування з донькою, а Відповідач не має права перешкоджати йому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні.

Частиною 2 ст. 155 СК України визначено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЗУ Про охорону дитинства батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею.

Згідно із частинами 1, 2 статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р. ратифікована Україною 27.02.1991 р., дата набуття чинності для України 27.09.1991 р) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Отже, із системного тлумачення ч. 1 ст. З Конвенції про права дитини, ст.ст. 7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини.

ОСОБА_1 вживав всіх необхідних заходів, щоб вирішити питання про участь у вихованні доньки без залучення органів державної влади, але це ніяких результатів не дало, мати, як перешкоджала йому у спілкуванні з донькою так і перешкоджає.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Крім того, відповідно до ст. 4 ЦГЖ України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Хоче звернути увагу Відповідача на те, що 03.07.2018 року до закону України Про виконавче провадження було внесено важливі зміни, які тепер забезпечують реальну можливість виконання рішення, про встановлення побачення з дитиною та рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною, так зокрема в ст. 64-1 зазначено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про складення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить мотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

Крім того, визначивши порядок участі окремо проживаючого батька, (матері) у вихованні дитини, суд попереджає іншого із батьків про можливі наслідки невиконання рішення суду. Як злісне невиконання рішення суду, що може з`явитися підставою для задоволення вимоги батька, що проживає окремо від дитини, про передачу йому неповнолітнього, може розцінюватися невиконання відповідачем рішення суду або створення ним перешкод для його виконання, незважаючи на застосування до винного батька (матері) передбачених законом мір.

Саме тому, він переконаний, що маючи дане рішення права моєї дитини на спілкування з батьком будуть надійно захищені та непорушні.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат становить 8768 грн. 40 коп., з яких 768,40 грн. були понесені на сплату судового збору, і решта будуть сплачені за надання правничої допомоги.

На підставі викладеного, керуючись статями 7, 141, 142, 150, 155, 157, 158 СК України, та ст. 16 ЦК України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 4 , 175 ЦПК України, просить суд ухвалити рішення яким усунути перешкоди, які створює йому ОСОБА_4 у побаченні та спілкуванні з його донькою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення графіку зустрічей для дитини з батьком:

Кожну другу та четверту в місяці п`ятницю, суботу та неділю з 17 год. 00 та п`ятниці до 17 год. 00 хв. неділі, без обмеження місця перебування, з можливістю поїздки до родичів, в тому числі до бабусі і дідуся;

Кожен вівторок та четвер з 14 год.00 хв. до 20 год. 00 хв. за місцем проживання, навчання дитини або місцем проживання батька;

1.3. Кожен день народження дитини, а саме 7 грудня кожного року до досягнення дитиною повноліття з 12 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв;

1.4. Перший тиждень зимових канікул та другий місяць літніх канікул для відпочинку та оздоровлення дитини.

2. Стягнути з Відповідача на користь позивача суму сплачених позивачем судових витрат.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

11 березня 2020 року позивачем подано до суду заяву про долучення письмових доказів від 29 грудня 2019 року, в якій позивач зокрема зазначив, що ним було понесені значні судові витрати, що зокрема включають у себе витрати сплату судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, а відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову на сторону відповідача покладаються усі судові витрати.

Слід зауважити, що одним із фундаментальних принципів цивільного процесу, який закріплений в п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України є принцип відшкодування судових витрат на користь якої ухвалено судове рішення. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. З ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та понесених ним витрат необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 83 ЦПК України копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає іншим учасникам справи.

На виконання вказаних вимог закону надаю до суду докази про розмір витрат на правничу допомогу, які він сплатив у зв`язку з розглядом справи, а також детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і докази надіслання даних доказів іншим учасникам справи.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 2, 83, 137, 141 ЦПК країни, просить долучити до матеріалів справи наступні письмові докази: копію договору про надання правничої допомоги № 05/18 від 28.11.2018 року. Рахунки на оплату послуг за надання правничої допомоги з детальним описом наданих послуг виконаних адвокатом. Квитанції про сплату витрат на надання правничої допомоги. Докази надіслання зазначених вище доказів Відповідачу (квитанції та описи вкладень). Просить стягнути з Відповідача на його користь понесені судові витрати на загальну суму 25000,00.

11 березня 2020 року позивачем подано до суду заяву про допит свідків від 28 листопада 2019 року, в якій позивач просить викликати та допитати свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

11 березня 2020 року позивачем подано до суду заяву від 28 листопада 2019 року про долучення доказів копії характеристики позивача від 21 листопада 2019 року та копію акту обстежень умов проживання позивача від 22 листопада 2019 року.

11 березня 2020 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області підготовче провадження у справі закрите.

01 жовтня 2020 року позивачем подано до суду заяву про долучення письмових доказів, в якій позивач зокрема зазначив, що ним було понесені значні судові витрати, що зокрема включають у себе витрати сплату судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, а відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову на сторону відповідача покладаються усі судові витрати.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 2, 83, 137, 141 ЦПК країни, просить долучити до матеріалів справи наступні письмові докази: рахунки на оплату послуг за надання правничої допомоги з детальним описом наданих послуг виконаних адвокатом № 10/20 від 24.09.2020 року та № 12/20 від 30.09.2020 року Квитанції про сплату витрат на надання правничої допомоги на суму 11900 грн. та 13900 грн. докази надіслання зазначених вище доказів Відповідачу (квитанції та описи вкладень). Просить стягнути з Відповідача на його користь понесені судові витрати на загальну суму 35800,00 (тридцять п`ять тисяч вісімсот).

28 вересня 2020 року позивачем подано до суду висновок Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № НВ7769.1118.2 від 17.09.2020 року про встановлення способу участі батька - гр. ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та спілкуванні з ним наступного змісту:

До голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації звернувся із заявою батько - гр. ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , щодо визначення способу участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , та спілкуванні з нею.

Відповідно до ст. ст. 141, 157, 158 Сімейного кодексу України, питання щодо визначення способу участі батька - гр. ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , та спілкуванні з нею розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Києво- Святошинській районній державній адміністрації Київської області 27.08.2020.

На засіданні комісії були присутні: батько - гр. ОСОБА_1 , та мати - гр. ОСОБА_4 .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення матері та батька, комісією встановлено наступне.

На даний час малолітні діти проживають разом з матір`ю - гр. ОСОБА_4 за адресою:

АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить акт обстеження умов проживання, складений працівниками служби у справах дітей Славутської міської ради Хмельницької області. Квартира розміщена в приватному будинку, складається із 4-х кімнат, кухні, коридору, ванної та туалетної кімнат, загальною площею 97,6 кв.м. В квартирі також зареєстровані та проживають ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Для малолітньої дитини ОСОБА_5 відведена окрема кімната, є все необхідне для проживання та виховання дитини.

Гр. ОСОБА_1 за місцем проживання зарекомендував себе з позитивної сторони, дотримується правил добросусідства, дотримується активної громадської позиції.

Інтереси дітей захищаються передусім, і не лише національним законодавством, але й нормами міжнародного права. З 1991 року Україна є учасницею Конвенції про права дитини від 20.11.1989, яка стала частиною її законодавства. Слід звернути увагу на положення ч. 1 ст. З Конвенції, де зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідне положення закріплено ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, згідно з якою регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Враховуючи той факт, що батько - гр. ОСОБА_1 не шкодить життю, здоров`ю та загальному розвитку дитини, беручи до уваги факт, що він проживає окремо від дітей, він цілком має право повноцінно брати участь у житті малолітньої дитини, допомагати у вихованні та піклуванні із дитиною, що буде доцільним та на користь дитині.

Комісія з питань захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області керуючись ст.ст. 7, 19, 150, 151, 152, 157, 158, 171 Сімейного кодексу України, ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини , враховуючи обставини, які мають істотне значення, беручи до уваги думку членів комісії з питань захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області, вважає за доцільне рекомендувати органу опіки та піклування встановити способи участі батька - ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за наступним графіком: у вихідні дні перша, третя субота та неділя з 10 години суботи до 17 години неділі, 50% канікулярного періоду, в інші дні за домовленістю з матір`ю - гр. ОСОБА_4 .

На підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державні області від 27 серпня 2020 року (протокол № 17) орган опіки та піклування (Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області) на теперішній час вважати за доцільне встановити участь батька - ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за наступним графіком: у вихідні дні перша, третя субота та неділя з 10 години суботи до 17 години неділі, 50% канікулярного періоду, в інші дні за домовленістю з матір`ю - гр. ОСОБА_10 .

Висновок підписаний заступником голови адміністрації М.Лєзніком.

21 січня 2021 року позивач ОСОБА_1 надав суду лист Служби у справах дітей та сім`ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 02 листопада 2020 року № 4027 на ім`я адвоката Соболівського А.М. (представника ОСОБА_4 з надання йому копії витягу з протоколу № 19 засідання комісії захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області від 08 вересня 2020 року з повідомлення, що на вказаному засіданні був присутній ОСОБА_3 , який представляв інтереси гр. ОСОБА_4 . Дане питання перебувало на розгляді з 10 березня 2020 року по 08 вересня 2020 року. Направлені копії запрошень на засідання комісії.

Наданий витяг з протоколу № 19 засідання комісії захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області від 08 вересня 2020 року.

В п. 11 протоколу вказано:

Слухали: Гр. ОСОБА_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , щодо визначення доцільності встановлення участі батька - гр. ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Гр. ОСОБА_3 - представника гр. ОСОБА_4 , щодо переносу розгляду даного питання.

Виступили: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - представник гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , виконувач обов`язки голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, заступник голови комісії та інші члени комісії.

Вирішили: рекомендувати органу опіки та піклування:

вважати за доцільне встановити способи участі батька - ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за наступним графіком: у вихідні дні перша, третя субота та неділя з 10 години суботи до 17 години неділі, 50% канікулярного періоду, в інші дні за домовленістю з матір`ю - гр. ОСОБА_10 .

Надані також копії запрошень комісії від 02.03.2020, № № 649 ОСОБА_12 на засідання комісії на 10 березня 2020 року на 14 год., від 15.06.2020 р. № 2148 ОСОБА_4 на засідання комісії на 24 червня 2020 року на 11 год. 40 хв., від 16.07.2020 № 2393 ОСОБА_4 на засідання комісії на 29 липня 2020 року на 11 год. 40 хв., від 19.08.2020 № 2535 ОСОБА_4 на засідання комісії на 27 серпня 2020 року на 11 год. 40 хв., а також копії двох квитанцій про направлення ОСОБА_4 запрошень від 15.06.2020 р. № 2148 на засідання комісії на 24 червня 2020 року на 11 год. 40 хв. та від 16.07.2020 № 2393 ОСОБА_4 на засідання комісії на 29 липня 2020 року на 11 год. 40 хв.

03 лютого 2021 р. представник відповідача ОСОБА_13 03 лютого 2021 р. подав про виклик та допит малолітньої дитини та врахування її думки в порядку ст. 171 Сімейного кодексу України. В клопотання зазначено, що до суду представником Позивача був наданий Висновок про встановлення способу участі батька у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , затверджений Рішенням комісії з питань захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області від 27.08.2020 року (далі - Висновок), який був складений за відсутності матері та без врахування її думки, а також думки дитини. Окрім того, під час складення Висновку до нього були внесені неправдиві відомості про присутність матері на комісії та надання нею своїх пояснень, що повністю спростовується відповіддю на адвокатський запит Представника Відповідача, який був наданий до суду.

Таким чином, всупереч вимогам закону інтереси дитини не були враховані при складенні Висновку, зокрема не було враховано ставлення дитини до батька та можливий ризик завдання шкоди психоемоційному здоров`ю дитини в результаті виконання вимог Висновку, через багаторічну відсутність будь яких контактів батька з дитиною.

Принцип забезпечення якнайкращих інтересів дитини , закріплений у Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02. 1991 р.), вимагає, щоб в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділялась якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Конвенція про права дитини у статті 12 визначає, що Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Згідно Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02. 1991 р.), якщо внутрішнім законодавством дитина визнається такою, що має достатній рівень розуміння, перед прийняттям рішення судовий орган:

• визначає, чи має він достатньо інформації для прийняття рішення в найвищих інтересах дитини, і в разі необхідності одержує додаткову інформацію, зокрема від суб`єктів батьківської відповідальності;

• упевнюється в тому, що дитина отримала всю відповідну інформацію; у відповідних випадках консультує особисто дитину (у разі необхідності - приватно) сам або через інших осіб чи інші органи в зрозумілий дитині спосіб, якщо це явно не суперечить найвищим інтересам дитини;

• надає можливість дитині висловлювати її думки;

• приділяє належну увагу думкам, висловленим дитиною.

Таким чином, практична реалізація принципу забезпечення якнайкращих інтересів дитини вимагає в тому числі з`ясування судами думки дитини під час вирішення спорів, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Національне законодавство визначає право дитини, яка може висловити свою думку бути вислуханою при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном (ст. ст. 160, 161, 171 СК України).

Підтвердити здатність або нездатність дитини самостійно висловлювати свою думку, можна висновком психологічного дослідження, довідкою з медичного закладу, закладу дошкільної освіти, школи, тощо. Думка дитини може відображатись у письмових доказах (висновках психологічних досліджень, висновках органів опіки та піклування, письмових зверненнях дитини до суду, тощо); електронних доказах (відео, аудіо зверненнях до суду, повідомленнях у соціальних мережах, тощо); висновках психологічної експертизи, психологічного обстеження; показаннях дитини (особисто в залі судового засідання, за допомогою відео конференції).

Ініціатором заслуховування думки дитини у судовому засіданні може виступати сама дитина, її законний представник (в тому числі матір), представник органу опіки та піклування, сторони та їх представники. Окрім цього, для захисту інтересів малолітніх

пояснень, що повністю спростовується відповіддю на адвокатський запит Представника Відповідача, який був наданий до суду.

Таким чином, всупереч вимогам закону інтереси дитини не були враховані при складенні Висновку, зокрема не було враховано ставлення дитини до батька та можливий ризик завдання шкоди психоемоційному здоров`ю дитини в результаті виконання вимог Висновку, через багаторічну відсутність будь яких контактів батька з дитиною.

Принцип забезпечення якнайкращих інтересів дитини , закріплений у Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02. 1991 р.), вимагає, щоб в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділялась якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Конвенція про права дитини у статті 12 визначає, що Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Згідно Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02. 1991 р.), якщо внутрішнім законодавством дитина визнається такою, що має достатній рівень розуміння, перед прийняттям рішення судовий орган:

• визначає, чи має він достатньо інформації для прийняття рішення в найвищих інтересах дитини, і в разі необхідності одержує додаткову інформацію, зокрема від суб`єктів батьківської відповідальності;

• упевнюється в тому, що дитина отримала всю відповідну інформацію; у відповідних випадках консультує особисто дитину (у разі необхідності - приватно) сам або через інших осіб чи інші органи в зрозумілий дитині спосіб, якщо це явно не суперечить найвищим інтересам дитини;

• надає можливість дитині висловлювати її думки;

• приділяє належну увагу думкам, висловленим дитиною.

Таким чином, практична реалізація принципу забезпечення якнайкращих інтересів дитини вимагає в тому числі з`ясування судами думки дитини під час вирішення спорів, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Національне законодавство визначає право дитини, яка може висловити свою думку бути вислуханою при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном (ст. ст. 160, 161, 171 СК України).

Підтвердити здатність або нездатність дитини самостійно висловлювати свою думку, можна висновком психологічного дослідження, довідкою з медичного закладу, закладу дошкільної освіти, школи, тощо. Думка дитини може відображатись у письмових доказах (висновках психологічних досліджень, висновках органів опіки та піклування, письмових зверненнях дитини до суду, тощо); електронних доказах (відео, аудіо зверненнях до суду, повідомленнях у соціальних мережах, тощо); висновках психологічної експертизи, психологічного обстеження; показаннях дитини (особисто в залі судового засідання, за допомогою відео конференції).

Ініціатором заслуховування думки дитини у судовому засіданні може виступати сама дитина, її законний представник (в тому числі матір), представник органу опіки та піклування, сторони та їх представники. Окрім цього, для захисту інтересів малолітніх чи неповнолітніх осіб, з власної ініціативи збирати докази, що стосуються предмета спору, має право і суд (ст.13 ЦПК України). Допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності не заінтересованих у справі батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників; а також представників органів опіки та піклування, служби у справах дітей (ст.232 ЦПК України).

На суд цивільної юрисдикції покладені обов`язки роз`яснити малолітній або неповнолітній особі її права та можливі наслідки дій її представника чи законного представника у разі, якщо за віком вона може усвідомити їх значення; сприяти створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; надати можливість дитині виступити в судовому засіданні в категорії справ передбачених ч. 1 ст.172 СК України, якщо вона цього бажає, прийняти докази, що підтверджують думку дитини.

Відповідно до статті 171 Сімейного кодексу України Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Відповідно до статті 232 Цивільного процесуального кодексу України допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі, або представників органів опіки та піклування, а також служби у справах дітей.

Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз`яснює обов`язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.

Особи, зазначені у частині першій цієї статті, можуть з дозволу суду ставити свідкові питання, а також висловлювати свою думку стосовно особи свідка, змісту його показань.

У виняткових випадках, коли це необхідно для об`єктивного з`ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою суду може бути видалений той чи інший учасник справи. Після повернення цієї особи до зали судового засідання головуючий повідомляє її про показання цього свідка і надає можливість ставити йому питання.

Свідок, який не досяг шістнадцятирічного віку, після закінчення його допиту видаляється із зали судового засідання, крім випадків, коли суд визнав необхідною присутність цього свідка в залі судового засідання.

З вказаних вище мотивів, зокрема з метою врахування інтересів дитини та визначення можливого впливу зустрічей батька на здоров`я дитини, Відповідач звернулася до дитячого психолога Медичного центру Добробут ОСОБА_14 , якою 10.02.2021 року буде проведено психологічне дослідження та надано відповідний висновок (докази реєстрації на психологічне дослідження додаються). Таким чином, повідомляє суд про докази (висновки про проведене психологічне обстеження дитини), які будуть додатково подані Відповідачем у судове засідання після їх отримання.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 232 ЦПК України, ст. 171 Сімейного кодексу України, просить викликати та допитати у якості свідка малолітню ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована АДРЕСА_4 Допит свідка ОСОБА_5 проводити за участю представників органу опіки і піклування - Комісії з питань захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області та за відсутності батьків свідка, зокрема Позивача та Відповідача.

25 лютого 2021 року суду наданий Протокол психоконсультативного дослідження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснений дитячим психологом Медичного центру Добробут ОСОБА_14 від 13 лютого 2021 року.

Скарги (анамнез): Визначення стосунків дитини з батьком.

Використані методики: Бесіда, спостереження, кинетичний малюнок сім"ї, проективна методика "Три дерева"

Інтерпретація результатів: Дитина розвинена згідно віку. Інтелектуальний розвиток відповідає віковій нормі, мова повноцінна, фразова, метафори розуміє. На незнайому людину реагує спокійно, в контакт вступає без ускладнень.

Дитина знаходиться в спокійному стані, не збуджена, про себе розповідає щиро, має добрий настрій.

Дівчинці запропонована проективна методика "три дерева", де вона має намалювати три дерева, а потім позначити їх як членів своєї родини. Дитина позначила дерева як "ОСОБА_15 папа ", "ОСОБА_4 мама", "ОСОБА_5 я". На запитання, як звуть її батька, відповіла - ОСОБА_15 . Після роздумів, пояснила, що в неї є ще один батько, але вона його давно не бачила і його звуть ОСОБА_16 . Пояснила, що вона не вважає його батьком і тому не може його так називати.

Дитина повідомила, що має бажання змінити прізвище та по-батькові на ОСОБА_17 . В родині є менша (спільна ОСОБА_18 та ОСОБА_15 ) донька ОСОБА_19 , яку ОСОБА_5 дуже любить.

З рідним (біологічним) батьком ОСОБА_5 , з її слів, зустрічатися не хоче, бо він поводиться агресивно, вона його боїться, боїться що він її вкраде. Дитина пам`ятає, як в садочку біологічний батько намагався її забрати і їй до сих пір сняться жахливі сни, як це відбувається.

Дитина розказала, як ОСОБА_16 приходив до неї до школи, знімав її на камеру. Це її налякало і було неприємно. ОСОБА_5 неодноразово просила ОСОБА_16 не приходити до школи, бо вона боїться його і соромиться його присутності.

ОСОБА_16 пояснює ОСОБА_5 стосунки з її мамою таким чином, що це ображає дитину, не враховує її почуття, проявляє психологічне насильство, знецінює мамини почуття і стосунки.

Дитина дуже переживає, що їй доведеться спілкуватись з біологічним батьком попри її власне бажання.

Зі слів дитини мама ніколи нічного поганого про батька не говорила.

Рекомендації: На даний час дитина живе в повноцінній родині і визначає чоловіка своєї мами, як батька. Називає його "папа", та приймає його виховання і піклування про себе.

Рідного батька дитина не сприймає як батька, називає лише " ОСОБА_16 " і на даний час не бажає з ним зустрічатися.

Дівчинка дійсно переживає, бо на даний час не хоче зустрічатися з біологічним батьком і хоче уникнути втручання його в своє життя.

В судове засідання 25.02.2021 з`явився представник позивача. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити.

25.02.2021 в судове засідання представник відповідача з`явився. Проти позову заперечував в повному обсязі та просив суд відмовити в задоволенні.

Третя особа - орган опіки і піклування Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області в судове засідання 25.02.2021 свого представника не направила. До суду направили листа, відповідно до якого просили вирішити питання у відповідності до вимог чинного законодавства та розглянути справу за відсутності представника районної державної адміністрації.

В судовому засіданні 25.02.2021 була оголошена перерва до 25.02.2021 17 год. 00хв. В подальшому учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши норми діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 1- ч. 4 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ст. 79 ЦПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ст. 80 достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1- ч. 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

16.10.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб копія якого додається до позову.

08.09.2017 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/9088/17 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 було розірвано. Вказаним рішенням встановлено, що сторони тривалий час разом не проживають. Це вказує на те, що постійне спілкування позивача із дочкою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 припинилось ще задовго до 08 вересня 2017 тобто до задовго до досягнення дитиною п`яти річного віку, оскільки сам позивач підтвердив що дочка залишилась проживати з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

03 березня 2020 року позивачем ОСОБА_1 , з постійним місцем проживання АДРЕСА_5 , подана заява про доручення доказів від 28 листопада 2019 року, до якої додані надана копія його характеристики від 21 листопада 2019 року як особи, яка з 2018 по 2019 року мешкає в будинку АДРЕСА_2 та копія акту від 22 листопада 2019 року обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 , як особи, котра проживає і має постійне місце реєстрації в будинку АДРЕСА_2 , тимчасово не працює, до яких суд відноситься критично.

Відповідно до копії паспорту ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 , виданого Славутським МВ УМВС України в Хмельницькій області 2 лютого 2011 року, він 20 серпня 2002 року 20 серпня 2002 року знятий з реєстрації як мешканець будинку АДРЕСА_2 .

З 1 жовтня 2002 року по 10 липня 2007 року ОСОБА_1 зареєстрований на час навчання в гуртожитку в будинку АДРЕСА_6 .

З 07 серпня 2007 року він зареєстрований за постійним місцем проживання за адресою АДРЕСА_5 .

В позовній заяві від 16 липня 2019 року, поданій до суду 18 липня 2019 року, та в заявах від 28 листопада 2019 року, поданих до суду 11 березня 2020 року, позивач вказує своє місце проживання АДРЕСА_5 . В інших заявах вказана адреса позивача: АДРЕСА_2 .

Заяви про зміну місця проживання позивач суду не надав.

Копія паспорту із зміною реєстрації постійного місця проживання позивача суду не надана.

Належних доказів про постійне реєстрацію позивача в будинку АДРЕСА_2 суду не надано.

В акті від 22 листопада 2019 року обстеження житлово-побутових умов вказано, що власником будинку кв. АДРЕСА_7 є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дід ОСОБА_5 .

Дійсна кількість осіб які мешкають будинку в кв. АДРЕСА_7 суду позивачем не повідомлена.

В копії акту від 22 листопада 2019 року обстеження житлово-побутових умов, вказано , що в будинку АДРЕСА_2 проживають три особи: ІНФОРМАЦІЯ_3 , дід ОСОБА_5 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , бабуся ОСОБА_5 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько ОСОБА_5 .

В заяві про допит свідків від 28 листопада 2019 року, поданої до суду 11 березня 2020 року позивачем ОСОБА_1 з місцем проживання АДРЕСА_5 , зокрема міститься прохання викликати та допитати в якості допитати свідка ОСОБА_9 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Те, що ОСОБА_9 зареєстрована і постійно проживає в квартирі АДРЕСА_7 . вбачається із її показів свідка, наданих суду 13 липня 2020 року АДРЕСА_2 .

Тобто в акті від 22 листопада 2019 року обстеження житлово-побутових умов значені не всі особи, які дійсно проживають в квартирі АДРЕСА_7 .

У висновку Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № НВ7769.1118.2 від 17.09.2020 року про встановлення способу участі батька - гр. ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та спілкуванні вказане наступне:

До голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації звернувся із заявою батько - гр. ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , щодо визначення способу участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , та спілкуванні з нею.

Відповідно до ст. ст. 141, 157, 158 Сімейного кодексу України, питання щодо визначення способу участі батька - гр. ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , та спілкуванні з нею розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Києво- Святошинській районній державній адміністрації Київської області 27.08.2020.

На засіданні комісії були присутні: батько - гр. ОСОБА_1 , та мати - гр. ОСОБА_4 .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення матері та батька, комісією встановлено наступне.

На даний час малолітні діти проживають разом з матір`ю - гр. ОСОБА_10 за адресою:

АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить акт обстеження умов проживання, складений працівниками служби у справах дітей Славутської міської ради Хмельницької області. Квартира розміщена в приватному будинку, складається із 4-х кімнат, кухні, коридору, ванної та туалетної кімнат, загальною площею 97,6 кв.м. В квартирі також зареєстровані та проживають ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Для малолітньої дитини ОСОБА_5 відведена окрема кімната, є все необхідне для проживання та виховання дитини.

Гр. ОСОБА_1 за місцем проживання зарекомендував себе з позитивної сторони, дотримується правил добросусідства, дотримується активної громадської позиції.

Інтереси дітей захищаються передусім, і не лише національним законодавством, але й нормами міжнародного права. З 1991 року Україна є учасницею Конвенції про права дитини від 20.11.1989, яка стала частиною її законодавства. Слід звернути увагу на положення ч. 1 ст. З Конвенції, де зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідне положення закріплено ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, згідно з якою регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Враховуючи той факт, що батько - гр. ОСОБА_1 не шкодить життю, здоров`ю та загальному розвитку дитини, беручи до уваги факт, що він проживає окремо від дітей, він цілком має право повноцінно брати участь у житті малолітньої дитини, допомагати у вихованні та піклуванні із дитиною, що буде доцільним та на користь дитині.

Комісія з питань захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області керуючись ст.ст. 7, 19, 150, 151, 152, 157, 158, 171 Сімейного кодексу України, ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини , враховуючи обставини, які мають істотне значення, беручи до уваги думку членів комісії з питань захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області, вважає за доцільне рекомендувати органу опіки та піклування встановити способи участі батька - ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за наступним графіком: у вихідні дні перша, третя субота та неділя з 10 години суботи до 17 години неділі, 50% канікулярного періоду, в інші дні за домовленістю з матір`ю - гр. ОСОБА_10 .

На підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державні області від 27 серпня 2020 року (протокол № 17) орган опіки та піклування (Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області) на теперішній час вважає за доцільне встановити участь батька - ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за наступним графіком: у вихідні дні перша, третя субота та неділя з 10 години суботи до 17 години неділі, 50% канікулярного періоду, в інші дні за домовленістю з матір`ю - гр. ОСОБА_10 .

Висновок підписаний заступником голови адміністрації М.Лєзніком.

З листа Служби у справах дітей та сім`ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 02 листопада 2020 року № 4027 на ім`я адвоката Соболівського А.М. (представника ОСОБА_4 ) з наданням йому копії витягу з протоколу № 19 засідання комісії захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області від 08 вересня 2020 року вбачається, що на вказаному засіданні був присутній ОСОБА_3 , який представляв інтереси гр. ОСОБА_4 , а сама ОСОБА_4 на засіданні комісії не була присутня.

З витягу з протоколу № 19 засідання комісії захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області від 08 вересня 2020 року вбачається, що на комісії був заслуханий ОСОБА_1 , як особа, котра проживає за адресою АДРЕСА_1 , щодо визначення доцільності встановлення участі батька - гр. ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також на вказаному засіданні був заслуханий ОСОБА_3 - представник ОСОБА_4 , щодо переносу розгляду даного питання. Виступили: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - представник гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , виконувач обов`язки голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, заступник голови комісії та інші члени комісії.

З витягу з протоколу № 19 засідання комісії захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області від 08 вересня 2020 року вбачається, що комісія вирішила: рекомендувати органу опіки та піклування: вважати за доцільне встановити способи участі батька - ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за наступним графіком: у вихідні дні перша, третя субота та неділя з 10 години суботи до 17 години неділі, 50% канікулярного періоду, в інші дні за домовленістю з матір`ю - гр. ОСОБА_10 .

Витягу з протоколу № 17 засідання комісії захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області від 27 серпня 2020 року суду не надано.

Доказів про направлення ОСОБА_4 запрошення на засідання комісії на 27 серпня 2020 року на 11 год. 40 хв суду не надано.

Вказане свідчить, що висновок Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № НВ7769.1118.2 від 17.09.2020 року про встановлення способу участі батька - гр. ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 винесений без належного дослідження акту від 22 листопада 2019 року обстеження житлово-побутових умов в сукупності із іншими доказами, зокрема із паспортом ОСОБА_1 , не відповідає дійсності в частині того, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_8 . Квартира розміщена в приватному будинку, складається із 4-х кімнат, кухні коридору, ванної та туалетної кімнат, загальною площею 97,6 кв.м. В квартирі також зареєстровані та проживають ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Для малолітньої дитини ОСОБА_5 відведена окрема кімната, є все необхідне для проживання та виховання дитини. На засіданні також зроблений висновок проте, що гр. ОСОБА_1 за місцем проживання зарекомендував себе з позитивної сторони, дотримується правил добросусідства, дотримується правил добросусідства.

Не відповідає дійсності Висновок і в частині того, що на засіданні комісії захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області від 27 серпня 2020 року була заслухана мати малолітньої дитини ОСОБА_5 - ОСОБА_4 .

З висновку Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № НВ7769.1118.2 від 17.09.2020 року та з витягу з протоколу № 19 засідання комісії захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області від 08 вересня 2020 року вбачається, що думка малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не була досліджувалась.

Таким чином висновок Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № НВ7769.1118.2 від 17.09.2020 року про встановлення способу участі батька - гр. ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винесений за відсутності достатніх даних щодо дійсного місця проживання ОСОБА_1 та щодо наявності за його місцем проживання всього необхідного для проживання та виховання малолітньої дитини ОСОБА_5 , за відсутності достатніх даних за щодо характеристики ОСОБА_1 за його дійсним місцем проживання, а також без врахування думку малолітньої дитини ОСОБА_5 .

З висновку Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № НВ7769.1118.2 від 17.09.2020 року та З витягу з протоколу № 19 засідання комісії захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області від 08 вересня 2020 року вбачається, що думка малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не була досліджувалась.

З Протоколу психоконсультативного дослідження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснений дитячим психологом Медичного центру Добробут ОСОБА_14 від 13 лютого 2021 року. Вбачається, що було дослідження та встановлені наступні: обставини.

Скарги (анамнез): Визначення стосунків дитини з батьком.

Використані методики: Бесіда, спостереження, кинетичний малюнок сім"ї, проективна методика "Три дерева"

Інтерпретація результатів: Дитина розвинена згідно віку. Інтелектуальний розвиток відповідає віковій нормі, мова повноцінна, фразова, метафори розуміє. На незнайому людину реагує спокійно, в контакт вступає без ускладнень.

Дитина знаходиться в спокійному стані, не збуджена, про себе розповідає щиро, має добрий настрій.

Дівчинці запропонована проективна методика "три дерева", де вона має намалювати три дерева, а потім позначити їх як членів своєї родини. Дитина позначила дерева як "ОСОБА_15 папа ", "ОСОБА_4 мама", "ОСОБА_5 я". На запитання, як звуть її батька, відповіла - ОСОБА_15 . Після роздумів, пояснила, що в неї є ще один батько, але вона його давно не бачила і його звуть ОСОБА_16 . Пояснила, що вона не вважає його батьком і тому не може його так називати.

Дитина повідомила, що має бажання змінити прізвище та по-батькові на ОСОБА_17 . В родині є менша (спільна ОСОБА_18 та ОСОБА_15 ) донька ОСОБА_19 , яку ОСОБА_5 дуже любить.

З рідним (біологічним) батьком ОСОБА_5 , з її слів, зустрічатися не хоче, бо він поводиться агресивно, вона його боїться, боїться що він її вкраде. Дитина пам`ятає, як в садочку біологічний батько намагався її забрати і їй до сих пір сняться жахливі сни, як це відбувається.

Дитина розказала, як ОСОБА_16 приходив до неї до школи, знімав її на камеру. Це її налякало і було неприємно. ОСОБА_5 неодноразово просила ОСОБА_16 не приходити до школи, бо вона боїться його і соромиться його присутності.

ОСОБА_16 пояснює ОСОБА_5 стосунки з її мамою таким чином, що це ображає дитину, не враховує її почуття, проявляє психологічне насильство, знецінює мамині почуття і стосунки.

Дитина дуже переживає, що їй доведеться спілкуватись з біологічним батьком попри її власне бажання.

Зі слів дитини мама ніколи нічного поганого про батька не говорила.

Рекомендації: На даний час дитина живе в повноцінній родині і визначає чоловіка своєї мами, як батька. Називає його "папа", та приймає його виховання і піклування про себе.

Рідного батька дитина не сприймає як батька, називає лише " ОСОБА_16 " і на даний час не бажає з ним зустрічатися.

Дівчинка дійсно переживає, бо на даний час не хоче зустрічатися з біологічним батьком і хоче уникнути втручання його в своє життя.

За вказаних обставин суд вважає, за необхідне відступити від висновку Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № НВ7769.1118.2 від 17.09.2020 року про встановлення способу участі батька - гр. ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та спілкуванні з ним.

Суд вважає, що при встановленні способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлення способу участі батька - гр. ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і приходить до висновку щодо доцільності проведення зустрічей за місцем проживання дитини у присутності матері.

При цьому суд вважає, що такий спосіб спілкування малолітньої дитини з батьком з часом може усунути фактор емоційної напруженості дитини та відновлення її довіри до батька.

З урахуванням вікових змін дівчинки, її розвитку та потреб, зміни ставлення до батька, батько не позбавлений у майбутньому права на зміну встановленого судом способу участі у вихованні малолітньої дочки, що буде відповідати, насамперед, інтересам дитини.

Суд також враховує загальновідомі обставини завантаженості учнів начальних протягом навчального дня, тижня, року.

Враховуються судом також враховує наявні загальновідомі обставини щодо встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

При цьому суд враховує норми національного та міжнародного права і усталену судову практику.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучаться з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (пункти 1 і 3 статті 9 Конвенції).

Стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства" визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання ним інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання? ? шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсягі їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно зі ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Частинами першою та другої статті 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (ч.8 ст.7 СК України, ст.11 Закону України "Про охорону дитинства").

Відповідно до ч.2 ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтями 12-15 Конвенції визначено право дитини висловлювати свою думку (право бути почутим).

На рівні внутрішнього законодавства України це право дитини конкретизовано, зокрема у статті 171 СК України, яка регулює врахування думки дитини при вирішенні питань, які стосуються її життя.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським Судом з прав людини, практика якого відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" і ч.4 ст.10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Хант проти України" від 7 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини ( рішення ЄСПЛ у справі "Johansen v. Norway" від 7 серпня 1996 року).

Крім того, частиною шостою статті 19 СК України передбачено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 753/15487/18 (провадження № 61 -18994св 19) вказано, що "відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Про такий підхід судів до вирішення справ за подібних обставин, свідчить ряд інших постанов Верховного Суду, зокрема постанова від 24 лютого 2021 року у справі № 645/6196/16.

Ст. 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За вказаних обставин суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 384 грн. 20 коп. та витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в сумі 4000 грн. 00 коп.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 2 , 4 , 12 , 13 , 81 , 82 , 89 , 206 , 223 , 258 , 259 , 263 - 265 , 266 , 273 , 354 , 355 ЦПК України , суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: орган опіки і піклування Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї - задовольнити частково.

Встановити участь батька - ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в місці проживання дитини ( АДРЕСА_1 ) в присутності матері ОСОБА_4 за наступним графіком: перша, третя субота з 11 години суботи до 18 години, за винятком днів, коли у канікулярний період або період для відпочинку та/або оздоровлення дитина не перебуває за місцем свого постійного проживання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 384 грн. 20 коп. та витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 4000 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Інформація про третю особу: Орган опіки та піклування Києво-Святошинська районна державна адміністрація, код ЄДРПОУ 02143703, пр-т. Перемоги, буд. 126, м. Київ.

Суддя Т.В. Дубас